Ухвала

від 27.12.2024 по справі 298/1305/24

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1305/24

Номер провадження 1-кп/298/91/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний матеріали об`єднаного кримінального провадження номер провадження

1-кп/298/120/24 справа № 298/1879/24 за обвинувальними актами у кримінальному провадженні №12024071070000106 від 30.05.2024 та кримінальному провадженні №12024071070000188 від 20.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Волосянка Ужгородського району Закарпатської області, який зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст.246КК України та

ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До початку підготовчого судового засідання 26 грудня 2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024071070000106

від 30.05.2024 та №12024071070000188 від 20.09.2024 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості, укладену 26.12.2024 між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , підтвердив в суді, що обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення вказаного в угоді покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому обумовлену в угоді міру покарання.

Представник Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області у судовому засіданні надала згоду на укладення угоди про визнання винуватості. Заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила такі задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1

КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 473 КПК Українита

ч. 4ст. 474 КПК України, які йому роз`яснено судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості. Застосувати до обвинуваченого іспитовий строк 2 роки. Також визнав у повному обсязі заявлений у кримінальному провадженні № 12024071070000188 від 20.09.2024 цивільний позов Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченого зазначивши, що угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена добровільно, просила угоду затвердити та призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання. Просила застосувати до обвинуваченого мінімальний іспитовий строк. Також вказала, що сторона захисту визнає заявлений у кримінальному провадженні № 12024071070000188 від 20.09.2024 цивільний позов.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, суд встановив таке.

Згідно з п. 2 ст. 468 КПК України однією з угод, що може бути укладеною у кримінальному провадженні, є угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

В ч.1ст.470КПК Українивстановлено,що прокурорпри вирішенніпитання проукладення угодипро визнаннявинуватості зобов`язанийвраховувати такіобставини: 1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2)характер ітяжкість обвинувачення(підозри); 3)наявність суспільногоінтересу взабезпеченні швидшогодосудового розслідуванняі судовогопровадження,викритті більшоїкількості кримінальнихправопорушень; 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, положеннями якої унормовано загальний порядок судового провадження на підставі угоди, суд перевіряєугоду навідповідність вимогамцього Кодексута/абозакону.Суд відмовляєв затвердженніугоди,якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості визначено в ст. 472 КПК України.

За змістомнаведеної нормив угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченістаттею 473цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Отже, в силу положень ст. ст. 472, п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України відсутність в угоді про визнання винуватості умов застосування спеціальної конфіскації свідчить про те, що така суперечить вимогам цього кодексу щодо її змісту, що, в свою чергу, є підставою для відмови в затвердженні такої угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно достатті 96-2 цього ж кодексуспеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 9ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:

- гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю) (пункт 1);

- гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються (пункт 6).

Аналіз змістуугоди провизнання винуватостіпоказує,що вній відсутні умови застосування спеціальної конфіскації майна, одержаного ОСОБА_4 , у результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 246 КК України деревини породи «Бук» кубомасою 2,5 м№, а також знаряддя вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України бензопили марки «Світязь», моделі БП-4500 PRO, які є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024071070000188 від 20.09.2024. Вказана обставина свідчить про те, що умови угоди суперечать вимогам КПК України та КК України, а отже, про наявність підстав, передбачених в п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

Окрім того,згідно зобвинувальним актомукримінальному провадженні №12024071070000106 від 30.05.2024 речовими доказами є: рушниця із маркуванням Л475342, рушниця марки «ИЖ», 54, рушниця з маркуванням «ЗК» з маркуванням «А667705», рушниця без видимих маркувань, рушниця із маркуванням «BRAVING».

Згідно зухвалою слідчогосудді від10.05.2024у справі№ 298/754/24накладено арешт із забороною на користування, розпорядження та відчуження на вилучені в ході обшуку від 26 квітня 2024 року на 5-ть рушниць, а саме: рушницю із маркуванням 475342 , рушницю «Чорна», із маркуванням «BRAVNING», 21094ZR354, рушницю марки «ИЖ», 54, рушницю з маркуванням «ЛТ 292» та рушницю без видимих маркувань, які було виявлено в ході обшуку житла, в якому проживав ОСОБА_4 .

Аналіз поданих прокурором документів, що стосуються речових доказів, позбавляє суд можливості серед речових доказів, які є у кримінальному провадженні №12024071070000106 від 30.05.2024, ідентифікувати рушницю, яка є предметом злочину рушницю моделі «ЗК»

12-гокалібру ізсерійним номернимпозначенням « НОМЕР_1 », що була перероблена

ОСОБА_4 у саморобний спосіб шляхом укорочення її штатного ствола та розміщення у його внутрішню частину нарізного ствола 32-го калібру від мисливської рушниці «Олень», укороченої до залишкової довжини 513 мм.

Крім того, прокурором не надано суду інформації стосовно решти рушниць, які є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні № 12024071070000106 від 30.05.2024, а також доказів щодо законності їз походження у обвинуваченого, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості вирішити долю речових доказів згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Водночас, як убачається зі змісту угоди про визнання винуватості, інкримінуючи ОСОБА_4 вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України, яке полягає в незаконній переробці вогнепальної зброї, прокурором зазначено:

«26 квітня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18.04.2024, провадження № 1-кс/298/62/24, проведено обшук будинку АДРЕСА_2 , в якому фактично проживає ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено одноствольну куркову мисливську рушницю моделі «ЗК» 12-го калібру із серійним номерним позначенням « НОМЕР_1 », яку ОСОБА_4 близько 10 років тому назад отримав у спадок від покійного батька ОСОБА_7 .

У подальшому гр. ОСОБА_4 знайшов на горищі в батьківському будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , ствол до нарізної зброї калібру 32, після чого, усвідомлюючи свої дії, умисно переробив у саморобний спосіб шляхом укорочення її штатного ствола та розміщення у його внутрішню частину нарізного ствола 32-го калібру від мисливської рушниці «Олень», укороченої до залишкової довжини 513 мм».

Аналіз вказаного формулювання дає підстави для висновку про його некоректність, що позбавляє суд можливості встановити наявність фактичних підстав для визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 263-1 КК України.

Наведене в своїй сукупності свідчить про невідповідність умов угоди вимогам КПК України, а отже наявність підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 316, 371, 372, 468 474 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 26 грудня

2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному

провадженні № 12024071070000106 від 30.05.2024 та у кримінальному провадженні №12024071070000188 від 20.09.2024, та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 та продовжити підготовчий судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 1ст.246КК України та ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30.12.2024.

Головуюча ОСОБА_1