Ухвала

від 30.12.2024 по справі 732/1848/24

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №732/1848/24

провадження № 2/732/570/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2024 м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання Пінчук С. М.,

розглядаючи цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) до Агропромислового кооперативу «Старосільський» (юридична адреса: вул.Дніпрова, 7, селище Відрадне Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ 03798636), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс-2009» (код ЄДРПОУ 43120488, адреса: вул. О. Молодчого, б. 44, м.Чернігів, 14013), про дострокове розірвання договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до Агропромислового кооперативу «Старосільський», в якому просила достроково розірвати договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Городнянському районі 28 серпня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та відповідачем щодо земельної ділянки площею 4,50 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Андріївської сільської ради Городнянського (після реформування Чернігівського) району Чернігівської області, кадастровий номер 7421480400:05:000:0551, та припинити речове право право оренди вказаної земельної ділянки, яке зареєстроване за АПК «Старосільський». Також позивач просила стягнути на її користь сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.11.2024 на 12 год 00 хв.

Ухвалою суду від 22.11.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.12.2024 о 09 год 00 хв.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення (а. с. 6).

Представник відповідача арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення судової повістки (а.с.63).

Відзиву на позов від відповідача до суду не надійшло.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення судової повістки (а. с. 62), проте уповноважений представник в судове засідання не з`явився.

Письмові пояснення по суті спору третьою особою не надані.

23.12.2024 до початку судового засідання до суду від представника відповідача арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф. надійшла заява про закриття провадження у справі, яку заявник обґрунтовує тим, що постановою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024 у справі №908/1114/24, серед іншого, визнано відповідача АПК «Старосільський» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф., а також з посиланням на позицію по аналогічним справам, викладену в постановах Чернігівського апеляційного суду у справах № 732/1015/24 від 03.12.2024 та № 732/702/24 від 04.12.2024 вказує, що змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 № 1423-ІХ, від 02.05.2023 № 3065-ІХ до частини п`ятої статті 93 Земельного кодексу України були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Тобто законодавець зняв обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх без погодження з власником. Оскільки права й обов`язки в орендних правовідносинах зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, тобто є триваючими, тому до правовідносин щодо відчуження права оренди земельної ділянки застосовуються положення нових актів цивільного законодавства. Така правова позиція викладення в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.07.2024 №904/9875/21.

Дослідивши зміст та обґрунтованість поданої представником відповідача заяви, суд дійшов до таких висновків.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.

Визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог. Такий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17 (провадження № 14-178цс19); від 12.06.2019 у справі № 289/233/18 (провадження № 14-171цс19); від 19.06.2019 у справі № 289/718/18 (провадження № 14-126цс19); від 19.06.2019 у справі № 289/2210/17 (провадження № 14-129цс19); від 03.07.2019 у справі № 289/2204/17 (провадження № 14- 246цс19).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частина 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги щодо майна боржника. Виключень з цього правила не передбачено.

Таким чином, розгляд усіх спорів, які визначені ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо боржника у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та в межах такої справи.

Зазначену вище правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19).

Аналіз статті 7 КзПБ дає підстави дійти висновку, що до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесені не тільки майнові, а й немайнові спори, що виникають як з приватних, так і з публічних правовідносин, у яких стороною є боржник.

До критеріїв визначення чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якій є боржник, можна віднести такі умови: вирішення спору стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земeльнoї ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування.

Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності.

Згідно із пп. 14.1.1-2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, актив з права користування визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди. Право оренди відноситься до активу та відображається на позабалансовому рахунку в активах за первинною та залишковою вартістю об`єкту оренди також і у відповідності до Міжнародного стандарту фінансової звітності 16 «Оренда».

Такими чином, суд дійшов висновку, що право оренди земельної ділянки є речовим правом та активом АПК «Стросільський».

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене, суд зазначає, що в межах цього позову розглядається спір щодо дострокового розірвання договору оренди землі, який укладений між ОСОБА_2 та АПК «Старосільський», щодо якого на розгляді в Господарському суді Запорізької області перебуває справа про банкрутство.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

З урахуванням викладеного, цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Отже, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Судом встановлено, що відповідач АПК «Старосільський» є юридичною особою, яку постановою Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1114/24 визнано банкрутом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, з урахуванням вимогп. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд вважає необхідним задовольнити заяву представника відповідача та закрити провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції господарських судів.

Керуючись п.1ч.1ст.255,статтями 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф. задовольнити.

Провадження у справі позовом ОСОБА_1 до Агропромислового кооперативу «Старосільський», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс-2009» про дострокове розірвання договору оренди землі, закрити.

Роз`яснити позивачу, що право звернення з цими позовними вимогами віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена і підписана 30.12.2024.

Суддя А. О. Бойко