Ухвала

від 24.12.2024 по справі 199/9073/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 199/9073/19

№ 1-в/183/469/24

24 грудня 2024 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, щодо звільнення від покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2020 року відповідно до Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» з усуненням караності діяння відносно засудженого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області щодо звільнення від покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2020 року відповідно до Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» з усуненням караності діяння відносно засудженого ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська стосовно ОСОБА_3 набрав законної сили 06.06.2020 року, до Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшов для виконання 04.01.2021 року.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», (далі - Закон). Законом замінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна.

Відповідно до вказаного Закону, дрібного крадіжкою, за яке передбачене адміністративне стягнення, вважається крадіжка, яка не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 ст. 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до вироку суду, 28.09.2019 року ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєнані з проникненням у інше приміщення. Вартість викраденого майна згідно вироку суду становить 1.326,00 гривень.

Таким чином, зазначеним Законом крадіжки на суму, що не перевищують на момент вчинення правопорушення у 2024 році - 3028 грн, у 2023 -2684 грн, у 2022 - 2481 грн, у 2021 році - 2270 грн, у 2020 році - 2102 грн., віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.

Отже, крадіжка майна вартістю 1.326,00 гривні виключно становить адміністративне правопорушення.

Іспитовий строк закінчився 14.05.2023 року.

У провадження слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про які внесено до ЄРДР за № 12021100020003979 від 28.12.2021 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

З 22.02.2022 року ОСОБА_3 перебуває в розшуку за Дарницьким УП ГУНП у м. Києві в рамках оперативно-розшукової справи № 02-1999, як особа, що переховується від органів досудового розслідування.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові №0306/7567/12, вказала, щ« за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинності караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України ранні як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас, у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принці ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції Украй відповідно до якої закони та інші нормативно правові акти, що пом`якшуй або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ст. 5 КК України. Згідно із ч. 1 цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ, який набрав чинності 09.08.2024 року, має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою Закону.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2020 року вартість викраденого майна становить 1.326,00 гривень, що виключає (скасовує) кримінальну відповідальність за ст. 185 КК України.

Отже, ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання, призначеного судом за ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, на підставі ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від покарання у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 74 КК України.

Згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку суду, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Ураховуючи викладене, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст.ст. 4, 5 КК України, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 58 Конституції України, керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, просить суд звільнити від покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2020 року відповідно до Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» з усуненням караності діяння засудженого ОСОБА_3 .

Прокурор під час судового розгляду підтримала подання, вважає його вмотивованим та підлягає задоволенню.

Представник Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, але надав заяву про слухання справи без його участі та просить подання задовольнити.

Засуджений до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду подання, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши подання та додані до нього письмові докази, вислухавши думку прокурора приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11,13,13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 року набув чинності Закон України 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Судом встановлено, що згідно вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2020 року ОСОБА_3 визнано винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 263 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки. Вирок набрав законної сили 16.06.2020 року. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за даним вироком становить 1.326,00 гривні.

Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 вчинив 28.09.2019 року.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1.921 гривні, а 50 відсотків від його розміру становили 960,50 гривні.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 185 КК України, становив 1.921,00 гривні.

Ураховуючи те, що вартість викраденого ОСОБА_3 майна на час вчинення правопорушення становила 1.326,00,00 гривень, тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, ст. 165 КВК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення від покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2020 року, відносно ОСОБА_3 , відповідно до Закону України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» з усуненням караності діяння, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, від призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2020 року, покарання, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1