Рішення

від 19.12.2024 по справі 641/8294/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/86/2024 Справа № 641/8294/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зелінської І.В.,

за участю секретаряНадьон Я. В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Харкові цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», третя особа приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Калініна С. К. звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О. 16.07.2021 року за реєстровим №18972 щодо стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» грошових коштів у розмірі 9434 грн. таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства, а саме заборгованість за кредитним договором не є безспірною, останній вчинений на підставі договору, що виникає з кредитних правовідносин, тоді як виконавчі написи можуть вчинятись лише на підставі нотаріально посвідчених договорів. Позивач також заперечує факт укладання договорів у будь-якій формі з ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро».

Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Судом задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Ю. Д. належним чином завірену копію виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №18972 виданого 16.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О..

Крім того,судом задоволеноклопотання представникапозивача та витребувано у ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» належним чином завірену копію кредитного договору AG9021611 від 11.08.2019 року, укладеного між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 , на підставі якого було вчинено виконавчий напис №18972 від 16.07.2021 року.

Позивач та його представник адвокат Калінін С. К. у судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи, представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просив проводити розгляд справи без участі сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подав.

Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Пашков Ю. Д. у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи без його участі до суду не подав.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, представник відповідача належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача згідно з ч.4ст.223 ЦПК Українита, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Подолянко І. А. від 27.09.2021 року відкрито виконавче провадження №66946238 з виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О. 16.07.2021 року за реєстровим №18972 щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» грошових коштів у розмірі 9434 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення Управління нотаріату ЦМУ МЮ (м. Київ) відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.02.2023 року №231/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 » на підставі наказу МЮУ від 09.02.2023 року №560/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я Бригіди В. О.» діяльність останнього припинена з 14.02.2023 року. Відповідно до Акту №1 від 27.10.2023 року копії виконавчих написів та документи, на підставі яких вони вчинені за 2021 та 2022 роки відсутні.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення приватного виконавця Пашкова Ю. Д. від 22.02.2024 року, у відповідності до наказу Міністерства юстиції України №1637/5 від 04.05.2023 року зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В. В. та на строк його тимчасової відсутності визначено приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Ю. Д., приватним виконавцем який здійснюватиме заміщення приватного виконавця Попляка В. В.. На теперішній час приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В. В. паперові матеріали виконавчого провадження №66946238 приватному виконавцю Пашкову Ю. Д. не передавав. Офіс його зачинено, місце знаходження або контакти приватного виконавця Попляка В. В. йому не відомо. Згідно обліку АСВП копії (скан-копії) виконавчого напису, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О., на підставі якого було відкрито виконавче провадження №66946238 від 21.02.2022 року, відсутні.

Копію виконавчого напису, який є предметом оскарження суду не надано.

З метою забезпечення всебічності судового розгляду, судом вжито вичерпних заходів з метою отримання матеріалів справи з вчинення виконавчого напису, які не дали результатів.

З огляду на наведене, суд вважає доведеною ту обставину, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис за №18972 від 16.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» грошових коштів у розмірі 9434 грн.. При цьому суд зважає на те, що постановою приватного виконавця Подолянко І. А. від 27.09.2021 року було відкрито виконавче провадження №66946238 з примусового виконання наведеного вище виконавчого напису.

Також, суд бере до уваги, що докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні.

Також суду надано кредитний договір №AG9021611 від 11.08.2019 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 у письмовій формі та нотаріально не посвідчений.

Відповідно до статті 18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1Закону України«Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Пронотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14Закону України«Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону України«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87,88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

В порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог та дотримання законодавства при видачі виконавчого напису у безспірному порядку.

При цьому стаття 50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення позивача проти стягнення заборгованості на користь відповідача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса таке стягнення застосовано бути не може.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., щодо чого суд зазначає таке.

За приписами ст.15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3ст. 2ЦПК України). Відповідно до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу. Згідно з ч. 1ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст.141ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст.137та ч. 8ст.141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 року у справі №463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст.137та ч. 8ст.141 ЦПК України).

Так, у матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Калініним С. К. та ОСОБА_1 №б/н/23 від 24.11.2023 року; Додаток №2 до Договору про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Калініним С. К. та ОСОБА_1 №б/н/23 від 24.11.2023 року від 22.12.2023 року з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Калініним С. К., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, всього на суму 5000 грн.; Додаток №2 до Договору про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Калініним С. К. та ОСОБА_1 №б/н/23 від 24.11.2023 року від 24.11.2023 року; копію платіжної інструкції №132720635 від 10.12.2023 року, якою прийнято від ОСОБА_1 часткову оплату за надані послуги адвоката згідно Договору №б/н/23 від 24.11.2023 року у розмірі 1000 грн.; копію платіжної інструкції №131777407 від 28.11.2023 року, якою прийнято від ОСОБА_1 часткову оплату за надані послуги адвоката згідно Договору №б/н/23 від 24.11.2023 року у розмірі 2000 грн.; копію платіжної інструкції №135253921 від 05.01.2024 року, якою прийнято від ОСОБА_1 часткову оплату за надані послуги адвоката згідно Договору №б/н/23 від 24.11.2023 року у розмірі 2000 грн..

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн..

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положеньст.141 ЦПК України, та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3ст.22Закону України«Про захистправ споживачів» та, враховуючи, що позовну заяву подано позивачем в електронній формі, то застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору,таким чином, судовий збір в розмірі 858, 88 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», третя особа приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №18972, вчинений 16 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про звернення стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості в сумі 9434 (дев`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» на користь держави судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», код ЄДРПОУ 41350844, місце знаходження: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, місце знаходження: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, оф. 1.

Повний текст рішення виготовлено 30.12.2024 року.

Суддя І.В.Зелінська