Рішення

від 27.12.2024 по справі 381/5858/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2-о/381/204/24

381/5858/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 грудня 2024 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті (загибелі),

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Військова частина НОМЕР_1 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті (загибелі) її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти під час ведення бойових дій. Метою звернення заявниці до суду є оформлення свідоцтва про смерть чоловіка, без отримання якого остання позбавлена можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, в тому числі і визначеними Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». В зв`язку з цим заявник звернулася до суду з цією заявою.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2024 року відкрито провадження в цій цивільній справі та призначено її до розгляду на 23.12.2024 року о 14 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні заявник вимоги поданої заяви підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, за змістом якої не заперечує проти задоволення заяви та просив розглядати справу за їх відсутності. Крім того, при винесенні рішення в частині місця смерті просив зазначити: с. Балка Журавка, Сватівського району, Луганської області.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв до суду не подавав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з відомостями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 14.07.2012 року, виданого Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, укладено шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 117 /а.с. 17/.

Відповідно до змісту довідки № 897/3 від 06.06.2024 року військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_2 , в період з 03.08.2023 по 31.08.2023, з 27.09.2023 по 08.11.2023 та з 08.02.2024 по 10.05.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України /а.с.27/.

Згідно зі сповіщенням сім`ї № 310 від 14.05.2024 року стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову до в/ч НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 02.02.2022 року, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, зник безвісти під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Невське Луганської області 10.05.2024 року /а.с. 14/.

За змістом відповіді військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2024 №1222 на адвокатський запит за фактом зникнення безвісти сержанта ОСОБА_2 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 проведено службове розслідування, за підсумками якого, стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_2 , вважається таким, що зник безвісти 10.05.2024 року, на околиці населеного пункту Невське Луганської області /а.с. 19-20/.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2024 року № 366 вирішено провести службове розслідування за фактом зникнення безвісти сержанта ОСОБА_2 /а.с. 21-22/.

Наказом від 26.05.2024 року № 283 за наслідками проведеного службового розслідування, призначеного з метою встановлення причин та умов, за яких зник безвісти стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_2 , встановлено зникнення безвісти сержанта ОСОБА_2 10.05.2024 року, на околиці населеного пункту Невське, Луганської області під час виконання бойового завдання по відбиттю збройної російської федерації /а.с. 23-23/.

Згідно з витягом Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111310000998 від 16.05.2024 року вбачається, що за заявою ОСОБА_1 внесено відомості за фактом зникнення безвісти 10.05.2024 року її чоловіка ОСОБА_2 в районі с. Невське Луганської області під час виконання бойового завдання /а.с. 18/.

Наказом Міністра оборони України Р.Умєрова від 20.05.2024 року №774 ОСОБА_2 нагороджено відзнакою Міністра оборони України за поранення /а.с.28/.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Для встановлення факту смерті особи необхідні обставини, що свідчать про цю подію, а також про те, що заінтересована особа позбавлена можливості зареєструвати факт смерті. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час за певних обставин.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури різняться між собою та мають певні особливості.

Щодо процедури встановлення факту смерті на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд звертає увагу на таке.

Пункт 8 частини статті 315 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

Аналогічний висновок щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі беззаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Водночас суд звертає увагу на те, щоприписами статті 46 ЦК України та статей 305-309 ЦПК України врегульовано процедуру розгляду судом заяви щодо оголошення особи померлою.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Отже, оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, суд зауважує, що за наявність припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, не є підставою для встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Водночас вказане є правовою підставою для звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України).

Аналогічний висновок щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 та від 22 травня 2024 року у справі № 337/2489/23.

Аналіз змісту поданої до суду заяви та доданих до неї доказів свідчить про те, що заявниця фактично просить суд встановити факт смерті її чоловіка ОСОБА_2 (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_4 - під час виконання бойового завдання, з метою оформлення свідоцтва про смерть чоловіка, без отримання якого остання позбавлена можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, в тому числі і визначеними Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як на фактичні підстави звернення до суду заявник посилається на те, що її чоловік ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Балка Журавка Красноріченської селищної територіальної громади (раніше с. Невське) Луганської області у період проходження служби у Збройних Силах України під час виконання бойового завдання.

Як на правові підстави звернення до суду із заявою заявник посилається на пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України, а саме: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Натомість на підтвердження вимог своєї заяви заявник надала суду лише докази, в яких зазначено про те, що її чоловік ОСОБА_2 зник безвісти 10.05.2024 року під час виконання бойового завдання по відбиттю збройної агресії російської федерації.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що вказані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

З огляду на це суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її чоловіка ОСОБА_2 (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_4 - під час виконання бойового завдання на підставі приписів пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть ОСОБА_2 , заявник не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом ОСОБА_2 померлим на підставі частини другої статті 46 ЦК України.

Оскільки заявник звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з цією заявою відповідно до вимог закону, судові витрати в цій справі слід компенсувати за рахунок держави,

Керуючись ст. 4, 7, 10, 13, 76-77, 258, 259, 263-265, 265, 293-294, 319, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті (загибелі).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 27.12.2024 року.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК