Ухвала

від 30.12.2024 по справі 621/3579/24

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 621/3579/24

провадження № 51-5597 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року,

встановив:

Як убачається із касаційної скарги та доданої до неї копії судового рішення, ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 26 вересня 2024 року повернуто скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення незаконно утримуваної особи в порядку ст. 206 КПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року закрито провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 26 вересня 2024 року про повернення скарги.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому вона посилається на те, що вищевказана ухвала слідчого судді не передбачена нормами КПК України, тому, на її думку, апеляційний суд, безпідставно закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою, залишивши поза увагою висновок, сформульований в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к. Тому адвокат вважає, що суд апеляційної інстанції, у порушення вимог ст. 129 Конституції України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, обмежив її право на доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши копію судового рішення, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК України. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Як убачається з копії ухвали апеляційного суду, апеляційним судом вірно зазначенопро те, що до передбаченого ст. 309 КПК України переліку не входить оскарження ухвали слідчого судді, постановленої в порядку статті 206 КПК України.

Крім того, об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року у провадженні № 51-7276 кмо 18 (справа № 766/22242/17) дійшла висновку, що оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК України, відсутня, а звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Водночас колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання адвоката на висновки, сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к, оскільки вони викладені відносно ухвал слідчих суддів, постановлення яких не передбачено КПК України, тоді як у вказаному кримінальному провадженні скарга представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 була подана в порядку ст. 206 КПК України і, відповідно, слідчий суддя постановив ухвалу в межах процедури, яка передбачена кримінально-процесуальним законом.

Отже, апеляційний суд, дотримуючись вимог ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та обгрунтовано закрив апеляційне провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.

Колегія суддів також бере до уваги те, що у випадку встановлення, після відкриття апеляційного провадження, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Вищевказане грунтується на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України.

Така позиція висловлювалась у висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (провадження № 51-598кмо19).

Аналогічний підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду, яка вважала за необхідне закрити касаційне провадження, відкрите за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі № 738/1482/16-к).

Отже, підсумовуючи наведене, слід зазначити, що апеляційний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 26 вересня 2024 року, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та закривши апеляційне провадження за цією скаргою, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону і позиції Верховного Суду та прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення.

При цьому доводи касаційної скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 не містять вказівки на порушення судом апеляційної інстанції норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення про закриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 26 вересня 2024 року, яка не підлягає апеляційному оскарженню.

Тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та вважає, що у відкритті провадження за її касаційною скаргою слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3