Рішення

від 24.12.2024 по справі 177/648/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 177/648/24

провадження 2-а/216/42/24

РІШЕННЯ

іменем України

24 грудня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кулініча О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі керівника Нікіфорова Олексія Олексійовича та інспектора старшого лейтенанта поліції Бабіча Святослава Володимировича про скасування постанови серії ЕНА № 1675788 від 16.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Вірко В.В. звернулися 26.03.2024 до суду з позовом, в якому просять суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовану не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1675788 від 16.03.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн, як незаконну, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Позовна заява мотивована тим, що 16 березня 2024 року інспектором Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (керівник Нікіфоров Олексій Олексійович) старшим лейтенантом поліції Бабічем Святославом Володимировичем (далі відповідач, суб`єкт оскарження) було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1675788 від 16 березня 2024 року (далі Постанова) щодо притягнення військовослужбовця Збройних Сил України, громадянина ОСОБА_1 (далі позивач, заявник) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.126 КУпАП, начебто через порушення п.2.1.а Правил дорожнього руху (далі ПДР) України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. в дохід держави.

Не погоджуючись з постановою ЕНА №1675788 від 16 березня 2024 року та діями працівників поліції позивач та його представник зазначають, що в тексті постанови зазначена невідома ділянка місцевості по всій довжині, використовується мілкий майже нечитабельний текст, який містить орфографічні, ніким не виправлені, не означені помилки слів, не зрозумілі скорочення та абревіатура, зміст якого повністю не зрозумілий.

Зміст правопорушення на думку позивача та представника викладено в постанові суперечливо, тобто не зрозуміло про яку категорію посвідчення водія або свідоцтва про ТЗ йде мова у відповідності до вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Всупереч вимог діючого законодавства на думку позивача відповідачем не долучено жодних належних доказів, передбачених ст.251 КУпАП на підтвердження обставин, викладених у постанові про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП; зокрема того, що саме в діях саме громадянина ОСОБА_1 дійсно є наявний склад зазначеного адміністративного правопорушення; а також того, що особа, яка була притягнута до адміністративної відповідальності, була обізнана про це. Також представник позивача зазначив в позовній заяві, що права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП не роз`яснювалися.

Натомість, позивач ОСОБА_1 ніколи не був суб`єктом адміністративного правопорушення на автомобілі «ВАЗ 21102» реєстраційний номер НОМЕР_1 », в той час він не рухався. Водночас, зазначений у оскаржуваній постанові час автомобіль заявника «ВАЗ 21102» стяв біля проїжджої частини дороги з вимкнутим двигуном і нікуди не рухався.

Разом із тим, вказаний спірна постанова застаттею 126 КУпАПвзагалі не містить інформації стосовно наявності чи відсутності будь-якого факту відео фіксування подій, що сталися.

Представни зазначає, що працівниками поліції не було задокументовано та недоведено належними та допустимими доказами факту будь-якого порушення з боку учасника бойових дій гр. ОСОБА_1 , як водієм, таких положень ПДР України, які б відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням, наприклад останнього.

Працівниками поліції було грубо порушено конституційне право заявника на захист і будь-яка можливість користуватися правовою допомогою професійного адвоката.

Вищевказані обставини вказують про необ`єктивний підхід працівників поліції до позивача при вирішенні питання про притягнення його до адміністративної відповідальності, недоведеність фактичних обставин в справі, не конкретизовано об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, грубим порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності; що є наслідком незаконного винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1675788 від 16 березня 2024 року за ч.2 ст.126 КУпАП відносно добропорядного громадянина України військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 , який зі зброєю в руках захищає нас від нападників. Зазначене свідчить про відсутність суб`єктивної та об`єктивної сторони самого правопорушення, а отже виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Разом із тим сторона позивача зазначає, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку

Таким чином, сторона захисту стверджує, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту будь-якого порушення гр. ОСОБА_1 , як водієм, таких положеньПДРУкраїни, які б відповідно дост. 35 Закону України «Про Національну поліцію»давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

У зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції гр. ОСОБА_1 , не був зобов`язаний виконувати, а тому всі наступні складені документи відносно нього не можуть бути належними й допустимими доказами його провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126 КУПАПчерез грубі порушення та недостовірну процесуальну послідовність винесення зацікавленими суб`єктами владних повноважень діючого законодавства України, що безсумнівно свідчить про явно провокаційні дії з боку поліціантів.

Враховуючи все вищевикладене позивач та його захисник просять суд постанову відповідача та суб`єкта владних повноважень про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовану не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1675788 від 16 березня 2024 року про притягнення військовослужбовця Збройних Сил України, громадянина ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень - скасувати, як незаконну; справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях позивача будь-якого складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі керівника Нікіфорова Олексія Олексійовича та інспектора старшого лейтенанта поліції Бабіча Святослава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передати на розгляд за підсудністю до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 визначено головуючого суддю Цимбалістенко О.В.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 квітня 2024 року позовну заяву було залишено без руху, 24 квітня 2024 року було усунуто недоліки шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору до канцелярії Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 липня 2024 року суддею Цимбалістенко О.В. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24грудня 2024 року позивачу та його представнику відмовлено у задволенні клопотань про витребування доказів та виклик свідків.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідачі Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі суб`єктів оскарження керівника вказаного підрозділу Нікіфорова Олексія Олексійовича та інспектор поліції Бабіча Святослава Володимировича, отримавши копію позовної заяви та копію ухвали про відкриття провадження, скористались правом подачі відзиву на позовну заяву, тому подали до суду відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідачі просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзиви вмотивовані тим, що під час патрулювання 16 березня 2024 року об 20год. 40хв. за адресою Дніпропетровська область, Криворізький район, траса Н-23, біля територіальної громади Лозуватська, 97 км. інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 старшим лейтенантом поліції Бабічем Святославом Володимировичем, був помічений транспортний засіб «ВАЗ 21102» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який здійснював рух з непрацюючим заднім лівим габаритним вогнем відеофайл «ІМС3 0131». Помітив це ОСОБА_2 прийняв рішення зупинити вище вказаний т. з. згідно п.2 ч.1 ст.35 ЗУ про Національну поліцію, щоб повідомити водія про технічну несправність його т.з., щоб останній вжив заходи для їх усунення згідно (п.31.5 ПДР).

Під час перевірки документів було виявлено що водій ОСОБА_1 має категорію «С» що не дає йому право керувати легковим автомобілем, а також було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, та дуже розширені зіниці, які не реагують на світло. Переконавшись, що вимоги ст.278 КУпАП виконані ОСОБА_2 було проведено розгляд адміністративної справи стосовно позивача за ч.2 ст.126 КУпАП (відеофайл «с1ір-3»об 21:16 хв, 04хв:51сек.).

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2024 року по справі № 177/653/24, ОСОБА_1 визнаний винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Доказом правопорушення відеофайлі з нагрудного відеореєстратора «сіір-б» (об 20:44 хв, 02хв:26сек.) на якому зафіксовано що у водія відсутня відповідна категорія, на що сам водій вказує, а також данні твердження підтверджуються копією скриншоту зі службової бази. Після з`ясування усіх фактичних даних інспектором ОСОБА_2 було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом не маючи права керувати таким т.з., а саме відсутня категорія «В», вчинюване позивачем, за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За результатами розгляду адміністративної справи та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, мною було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 3400 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1675788 від 16.03.2024, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11. 2015 № 1395 та КУпАП, та відсторонено водія від керування т.з.

Позивачу було роз`яснено його права, передбачені от. 268 КУпАП, ст.63 КУ (відеофайл «с1ір-3» об 21:17хв., 05хв:57сек) на право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст. 287 - 289 КУпАП (відеофайл «с1ір-3» об 21:17хв, 04хв:48сек.).

Постанова про накладення штрафу на ОСОБА_1 складена відповідно до норм закону.

Відповідно до вищевикладеного, відповідачі вважають, що в діях працівників поліції порушень законодавства не було, а тому постанова ЕНА № 1675788 від 16.03.2024 є законною.

Дослідивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч.2ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до вимогст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост.23 Закону України «Про Національну поліцію»основним повноваженням патрульної поліції є, серед іншого, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманнямПравил дорожнього руху.

Згідно ізст.222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені ч. 1,2, 4ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п.4 розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395від 07листопада 2015року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За пунктом 3 розділу III Інструкції постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.1,2, 4ст.126 КУпАП, на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною 2ст.126 КУпАПвстановлена адміністративна відповідальність за Rерування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Із змістуст.247 КУпАПвбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ізст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 16 березня 2024 року серії ЕНА №1675788, винесеною працівником ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області інспектором старшим лейтенантом поліції Бабічем С.В., ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.126 КУпАПта застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 16.03.2024 о 20 год. 40 хв. м. Кривий Ріг, траса Н23, 97 кілометр, водій ОСОБА_1 керував ТЗ «ВАЗ 21102» номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким тз, а саме відсутня категорія «В», що зафіксовано на бк 475130, 475131 чим порушив п. 2.1 аПДРкерування ТЗ особою не маючи права керування Т/З, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст.126 КУпАП.

Судом достовірно встановлено, що постановою судді Криворізького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №177/653/24 від 14 травня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а саме за те,що 16.03.2024 о 20:40 год водій ОСОБА_1 , на 97 км автодороги Н-23, в межах Лозуватської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, керував автомобілем ВАЗ 21102 днз НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Вищезазначена постанова набрала законної сили 25 травня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119103046).

Відповідно до положень ч.ч. 4, 6ст.78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, позивач та його представник в позовній заяві вказує на те, що зазначений у оскаржуваній постанові час автомобіль заявника «ВАЗ 21102» стяв біля проїжджої частини дороги з вимкнутим двигуном і нікуди не рухався, виходячи з цього ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

У той же час, наведене спростовується наявними в матеріалах справи відеофайлами з автомобільного відеореєстратора поліцейського.

З досліджених відеоматеріалів вбачається рух транспортного засобу «ВАЗ 21102» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який здійснював рух з непрацюючим заднім лівим габаритним вогнем ( відеозапис «ІМС3 0131» з диску, який надійшов 20.12.2024), що спростовує посилання позивача та його представника про те, що транспортний засіб нікуди не рухався.

Причиною зупинки транспортного засобу, стало те, що в автомобіля, який здійснював рух, не працював лівий габаритний вогонь, що відповідно до п. 2 ч.1 ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію" є підставою для зупинки Працівниками поліції неодноразово повідомлено гр. ОСОБА_1 про причини зупинки (відеозапис «CLIP 6» 20 год. 50 хв. 20 сек.; 20 год. 54 хв. 20 сек.), що спростовує посилання позивача та його представника про те, що причин для зупинки ОСОБА_1 не було.

З відеозапису, вбачається, що під час перевірки документів було виявлено що водій ОСОБА_1 має категорію «С», а також те, що у водія відсутня відповідна категорія «B», на що сам водій вказує, також данні твердження підтверджуються копією скриншоту зі службової бази (відеозапис «CLIP 6» 20 год. 44 хв. 10 сек.), а також було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, та дуже розширені зіниці, які не реагують на світло (відеозапис «CLIP 6» 20 год. 43 хв. 21 сек.).

Також з наданого відповідачем листа з ТСЦ 1243 РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області, вбачається, що у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія з правом керування транспортним засобом лише категорії «С»

В подальшому співробітниками поліції позивачу було роз`яснено його права передбачені от. 268 КУпАП, ст.63 КУ (відеозапис «CLIP 3» 21 год. 17 хв., «CLIP 0» 21 год. 47 хв., «CLIP 9» 21 год. 48 хв., «CLIP 7» 21 год. 04 хв), роз`яснено про те що буде складено постанову про притягнення до відповідальності (відеозапис «CLIP 7» 21 год. 05 хв.), а також право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст. 287 - 289 КУпАП (відеозапис «СLIP 3» 21 год. 17хв.)

Водій ОСОБА_1 неодноразово просив співробітників поліції проконсультуватись по телефону щодо обставин, які виникли зі знайомим адвокатом в свою чергу працівники поліції надавали можливість та час ОСОБА_1 визначитися як йому діяти та отримати відповідні поради з цього приводу в телефонному режимі (відеозаписи «CLIP 6» 20 год. 47 хв.38 сек.; «CLIP 7» 20 год. 57 хв.40сек.) Таким чином протягом всього відеозапису, ОСОБА_1 жодного разу не висловлював вимоги щодо залучення йому захисника та необхідності отримання правової допомоги, про, що вказував у позовній заяві позивач та його адвокат, одночасно.

Співробітники поліції переконавшись, що вимоги ст.278 КУпАП виконані було проведено розгляд адміністративної справи стосовно позивача за ч.2 ст.126 КУпАП, (відеозапис «СLIP 3» 21 год. 16 хв., «СLIP 7» 21 год. 17 хв).

Відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п.2.1.а ПДР чітко зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, оскільки водій не мав категорії «В» яка дає йому право керувати легковим автомобілем його було притягнуто до адміністративної відповідальності

Щодо належності та допустимості доказів у вигляді наданих відповідачем відеофайлів, суд зазначає, що згідно ч.1, 2ст. 99 КАС Україниелектронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

В той же час, наданий відповідачем відеозапис не є копією електронного доказу, а є його оригіналом.

Зазначені роз`яснення містяться у Постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 751/6069/19, провадження № 51-1704км20.

Верховний Суд, зокрема, наголосив, що «відповідно дост. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IVу випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях.

Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучений до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Крім того, стосовно доводів позивача та його представника щодо недоліків постанови ЕНА № 1675788 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі Інструкція), поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення враховує наступні факти:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката;

6) справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

На підставі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:

- найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи;

- відомості про особу, щодо якої розглядається справа;

- опис обставин, установлених при розгляді справи;

- зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1КУпАП;

3) про закриття справи (пункт 3 Розділу IV Інструкції).

Постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі(додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Згідно ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

А отже доводи позивача про нечитабельність та незрозумілість тексту постанови, через наявні в ньому скорочення та абревіатури,помилки в словах, написання його незрозумілим та маленьким шрифтом, суд до уваги не приймає, оскільки постанову складено уповноваженим суб`єктом, відповідає вимогам закону щодо складання постанови, містить заповнення всіх необхідних граф, в ньому чітко та зрозуміла викладено зміст інкримінованого правопорушення та його кваліфікація, що не допускає двозначного тлумачення.

Зважаючи на приведені положення законодавства та зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а оскаржена у даній справі постанова про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, як того вимагаєстаття 19 Конституції України.

Суд критично ставиться до доводів позивача та його представника, викладених у позові, оскільки обґрунтування позивача про процесуальні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про некерування транспортним засобом та інше, повністю спростовуються доказами, наявними у справі, зокрема відеозаписом з нагрудної боді камери.

Крім того, згідно зі ст.213КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно дост.222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2ст. 126КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст.254КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбаченихстаттею 258 цього Кодексу. Згідно зіст.258 КУпАПпротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 2ст. 126 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2ст. 126 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд враховує, що завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті; ігнорування судом аргументів сторін є грубим порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а оскаржувана постанова про накладення стягнення, винесена інспектором поліції у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно зіст.132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

Керуючисьст.55 Конституції України, ст.ст.251,258,289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст.9,72-77,132,242,244-246,257,271,286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі керівника Нікіфорова Олексія Олексійовича та інспектора старшого лейтенанта поліції Бабіча Святослава Володимировича про скасування постанови серії ЕНА № 1675788 від 16.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО