Постанова

від 14.11.2024 по справі 521/13818/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4626/24

Справа № 521/13818/23

Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грані», ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішенняМалиновського районногосуду м.Одеси від11вересня2023року у складі судді Гуревського В.К.,

встановив:

У травні 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Грані», ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним, в якому просив суд:

- визнати недійсною Угоду від 23.09.2014 р. до Договору купівлі-продажу майнових прав №79/м 16/10 від 28 липня 2014 року, укладену між ТОВ «Грані» та ОСОБА_1 ;

- витребувати у ТОВ «Грані» та ОСОБА_2 оригінал Угоди від 23.09.2014 р. до Договору купівлі-продажу майнових прав № 79/м 16/10 від 28 липня 2014 року, з метою проведення судової почеркознавчої експертизи;

- стягнути з відповідачів солідарно судові витрати на користь позивача.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 28 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський торговий дім» та ОСОБА_1 уклали Договір № 79/М 16/12 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Одеський торговий дім» передало, а ОСОБА_1 прийняв право вимоги, а також усі обов`язки, що належать ТОВ «Одеський торговий дім» за Договором купівлі-продажу майнових прав № 79/М16/12 від 20.12.2012 р., укладеним між ТОВ «Одеський торговий дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грані». Виконавши умови п. 2.1. та п. 2.2, Договору про відступлення права вимоги № 79/м 16/12, від 28 липня 2014 року та сплативши у повному обсязі ТОВ «Одеський торговий дім» на його рахунок суму у розмірі 460000,0 гривень, позивач отримав майнове право на новозбудоване майно, а саме житлову квартиру, будівельний АДРЕСА_1 . Внаслідок підроблення підпису позивача на зазначеній угоді, порушено право власності позивача на новозбудоване майно, а саме житлову квартиру, будівельний АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грані», ОСОБА_2 про визнання правочину недійснимзадоволено. Визнано недійсною Угоду від 23 вересня 2014 року до Договору купівлі-продажу майнових прав № 79/м 16/10 від 28 липня 2014 року, укладену між ТОВ «Грані» та ОСОБА_1 . Стягнуто в рівних частках з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грані» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Не погодившись з вищевказаним заочним рішенням суду, ОСОБА_3 , як особа яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року скасувати, закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Грані», в іншій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди від 23.09.2014 до договору купівлі продажу майнових прав №79/м16/10 від 28.07.2014 відмовити, здійснити розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 не брав участі у даній справі, проте суд вирішив питання про його права та інтереси, оскільки останній є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №365858085 від 14.02.2024, тобто судом порушено п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України.

Також судом першої інстанції розглянуто справу за участі відповідача юридичної особи, що станом на час розгляду справи не мала цивільної процесуальної правоздатності (ст. 46 ЦПК України) та цивільної процесуальної дієздатності (ст. 47 ЦПК України), тобто здатності мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, а також здатності здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, оскільки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Грані» припинено з 29.12.2017, а тому суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Грані» на підставі п.6 ч.1 ст. 186 ЦПК України, а у разі встановлення цих обставин після відкриття провадження постановити ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Грані» на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України. Судом також розглянуто справу за участі відповідача колишнього директора ТОВ «Грані» ОСОБА_2 , який не є належним відповідачем у справі про визнання недійсною угоди, укладеною ТОВ «Грані» та ОСОБА_1 , оскільки підписував цю угоду в якості представника - директора ТОВ «Грані». При цьому, жодних позовних вимог до ОСОБА_2 , як до фізичної особи, позовна заява не містить.

Доводи апеляційної скарги мотивовані також тим, що суд першої інстанції визнав обставини не підписання позивачем спірної угоди без наявності на то правових підстав, оскільки позивач не заявляв клопотання про проведення у справі судово почеркознавчої експертизи для дослідження спірної угоди, зокрема на предмет наявності/відсутності підпису позивача на зазначеному правочині.

Крім того, на думку скаржника, відсутні правові підстави для розгляду вимог про визнання спірної угоди недійсною в рамках цього провадження, оскільки в провадженні Малиновського районного суду м.Одеса перебувала справа №521/10197/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи ТОВ «Одеський торговий дім», у якому, з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №79п/M16/16 від 02.12.2016р., укладений між ТОВ «Грані» та ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; витребувати у ОСОБА_3 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Під час розгляду зазначеної справи №521/10197/18, Позивач, заперечуючи факт підписання угоди від 23.09.2014р. до договору купівлі-продажу майнових прав №79/M16/10 від 28.07.2014р., не заявляв клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18.12.2019 по справі №521/10197/18 позовні вимоги ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Постановою Одеського апеляційного суду від 17.06.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.12.2019р. змінено в частині мотивування (змінено та доповнено мотивувальну частину), в іншій частині - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 12.12.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.12.2019 у незмінній при перегляді апеляційним судом частині та постанову Одеського апеляційного суду від 17.06.2021 залишено без змін. Тобто факт укладення угоди від 23.09.2014 до договору купівлі продажу майнових прав №79/М16/10 від 28.07.2014 мав спростуватись позивачем під час розгляду справи №521/10197/18, якою вирішувався спір про захист права власності, яке позивач вважав порушеним. Натомість, Позивач звернувшись до суду з позовом про визнання недійсною угоди від 23.09.2014р. до договору купівлі-продажу майнових прав №? 79/M16/10 від 28.07.2014р. з підстав її неукладання вже після ухвалення Верховним судом остаточного рішення від 12.12.2022р., намагається вдатися до перегляду обставин, встановлених судовими рішеннями у справі №521/10197/18.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 14.11.2024 з`явився: представник скаржника ОСОБА_3 ОСОБА_5 .

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимогст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на наступне.

Судом першоїінстанції встановлено,що 28 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський торговий дім» та ОСОБА_1 уклали Договір № 79/М 16/12 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Одеський торговий дім» передало, а ОСОБА_1 прийняв право вимоги, а також усі обов`язки, що належать ТОВ «Одеський торговий дім» за Договором купівлі-продажу майнових прав № 79/М16/12 від 20.12.2012 р., укладеним між ТОВ «Одеський торговий дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грані».

У відповідності до п. 2.1. Договору № 79/М16/12 про відступлення права вимоги від 28 липня 2014 року. Новий пайовик (позивач) сплатив Первісному пайовику (ТОВ «Грані)» суму, у розмірі 460000,0 гривень на його поточний рахунок.

Після підписання вищевказаної угоди 28 липня 2014 року між ТОВ «Грані» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 79/м 16/10 (нова редакція).

Виконавши умови п. 2.1. та п. 2.2, Договору про відступлення права вимоги № 79/м 16/12, від 28 липня 2014 року та сплативши у повному обсязі ТОВ «Одеський торговий дім» на його рахунок суму у розмірі 460000,0 гривень, позивач отримав майнове право на новозбудоване майно, а саме: житлову квартиру, будівельний АДРЕСА_1 .

Після сплати усіх коштів та укладення необхідних угод та договорів, ОСОБА_1 став чекати на закінчення будівництва та введення в експлуатацію будинку, в якому розташована його квартира, періодично навідуючись до своєї квартири та спостерігаючи за процесом будівництва.

Прийшовши в черговий раз до своєї квартири він не зміг до неї потрапити, оскільки побачив, що замки у вхідних дверях були замінені на нові.

Від власників сусідніх квартир та керівника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, на балансі якого знаходиться вказаний будинок, він дізнався, що в його квартирі з`явився новий власник.

Позивачу стало відомо, що відчуження належних йому майнових прав на новозбудовану квартиру стало можливим внаслідок розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № 79/м 16/10 від 28 липня 2014 року на підставі Угоди від 23.09.2014 р. до Договору купівлі-продажу майнових прав № 79/м16/10 від 28.07.2014 р. (нова редакція) (надалі - Угода) укладену між ТОВ «Грані» та ним особисто. Підпис на угоді від ТОВ «Грані» здійснено директором підприємства Яковлевим С.В.

У п. 2 вказаної угоди зазначене наступне: «Сума, сплачена Продавцю Покупцем згідно з умовами Договору купівлі-продажу майнових прав № 79/м16/10 від 28 липня 2014 року (нова редакція) підлягає поверненню Продавцем Покупцю».

Ухвалюючи оскаржуване рішення, районний суд виходив з того, що внаслідок підроблення підпису позивача на спірній угоді, порушено право власності позивача на новозбудоване майно, а саме житлову квартиру, будівельний АДРЕСА_1 , а тому порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання недійсним такого правочину.

Однак апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 47 ЦПК Україниздатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Статтею 48 ЦПК Українипередбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідачем в цивільному процесі є особа, яка на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими позовними вимогами.

Згідно з ч.ч. 1,2ст. 80 ЦК Україниюридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦК України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленомузаконом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Юридична особаздатна матитакі жцивільні правата обов`язки(цивільнуправоздатність),як іфізична особа,крім тих,які засвоєю природоюможуть належатилише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 1, 4ст. 91 ЦК України).

Згідно із ч.5 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Апеляційним розглядом справи встановлено, що у травні 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Грані», ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Грані» (код ЄДРПОУ 26417588) припинено з 29.12.2017.

У розумінні ч. 4ст. 91 ЦПК України,з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи цивільна правоздатність юридичної особи припиняється.

Отже, ОСОБА_1 подав позов до ТОВ «Грані», яке на момент звернення до суду вже мав статус юридичної особи, яка припинена, тобто не мав цивільної правоздатності.

Відтак, розглядаючи справу та вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Грані» відповідно до положень статей47,48 ЦПК Українине може виступати стороною у цивільному процесі, а тому такий позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст.186, п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ТОВ «Грані», яке на момент звернення до суду вже мав статус юридичної особи, яка припинена, не мало цивільної процесуальної дієздатністю та не могло виступати стороною у цивільному процесі. Тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Отже, ОСОБА_1 пред`явив позов до ТОВ «Грані», яке на момент звернення до суду вже мав статус юридичної особи, яка припинена, що є підставою для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 377 ЦПК Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями255та257цьогоКодексу.

За вищенаведеного, оскаржуване заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року в частині вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Грані» про визнання правочину підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 , останні спрямовані до колишнього керівника як до посадової особи ТОВ «Грані», при цьому жодних позовних вимог до ОСОБА_2 як до фізичної особи, позовна заява не містить.

Отже, спірні правовідносини виникли між позивачем та юридичною особою.

Таким чином, особа, визначена позивачем в якості відповідача, не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є колишнім керівником ТОВ «Грані», тобто юридичної особи, від імені якої він діяв у відносинах з позивачем.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2ст. 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

В свою чергу, апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі співвідповідача, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченогост. 55 ЦПК України.

Враховуючи, що судом першої інстанції розглянуто справу за участі відповідача - колишнього директора ТОВ «Грані» - Яковлева С.В., який не є належним відповідачем у позові про визнання недійсною угоди, укладеною ТОВ «Грані» та ОСОБА_1 , оскільки підписував цю угоду в якості представника - директора ТОВ «Грані», тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача до ОСОБА_2 .

Відповідно до п.2 ч.1ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У відповідності з вимогамип.4ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грані» про визнання правочину недійсним закрити.

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.12.2024

Головуючий

Судді: