Постанова
від 19.12.2024 по справі 922/2634/24
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2634/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" (вх.№2511 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Пономаренко Т.О., повний текст рішення складено та підписано 30.09.2024) у справі №922/2634/24

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, м. Харків,

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром", м. Харків,

2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр", м.Первомайський, Харківська область,

про визнання недійсним договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023,

ВСТАНОВИВ:

У жовтня 2023 року Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД", у якій просило суд:

- визнати договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ФГ "ПЕРВОМАГРО" (ЄДРПОУ 43316873), недійсним;

- визнати договір поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "КОНОПЛЯР" (ЄДРПОУ 44330258), недійсним;

- визнати договір поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" (ЄДРПОУ 44255031), недійсним;

- застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнути з ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) на користь ФГ "ПЕРВОМАГРО" (ЄДРПОУ 43316873) 7509202,80 грн;

- застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнути з ФГ "ПЕРВОМАГРО" (ЄДРПОУ 43316873) на користь держави 7509202,80 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №520/28784/23 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" про визнання договорів недійсними задоволено в повному обсязі. Визнано договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ФГ "ПЕРВОМАГРО" (ЄДРПОУ 43316873), недійсним. Визнано договір поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "КОНОПЛЯР" (ЄДРПОУ 44330258), недійсним. Визнано договір поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" (ЄДРПОУ 44255031), недійсним. Застосовано наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнуто з ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) на користь ФГ "ПЕРВОМАГРО" (ЄДРПОУ 43316873) 7 509 202,80 грн. Застосовано наслідки недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнуто з ФГ "ПЕРВОМАГРО" (ЄДРПОУ 43316873) на користь держави 7509202,80 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №520/28784/23 скасовано. Провадження у адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" про визнання договорів недійсними закрито.

27 травня 2024 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про передачу даної адміністративної справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області, виходячи з того, що провадження було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №520/28784/23 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про передачу адміністративної справи № 520/28784/23 за підсудністю до Господарського суду Харківської області задоволено. Передано справу №520/28784/23 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" про визнання договорів недійсними до Господарського суду Харківської області.

15.07.2024 матеріали справи №520/28784/23 надійшли до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 позовну заяву Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" про визнання договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ФГ "ПЕРВОМАГРО", недійсним, визнання договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР", недійсним, визнання договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД", недійсним, застосування наслідків недійсності правочинів, передбачені ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнення з ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" на користь ФГ "ПЕРВОМАГРО" 7509202,80 грн та застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ч.3 ст.228 ЦК України, та стягнення з ФГ "ПЕРВОМАГРО" на користь держави 7509202,80 грн залишено без руху.

23.07.2024 через кабінет електронного суду від представника позивача надійшла заява (вх.№18640 від 23.07.2024) про зміну предмету позову, в якій просив суд вважати прохальну частину вірною у такій редакції:

- визнати договір поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" (ЄДРПОУ 44255031), недійсним.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.07.2024 прийнято до розгляду заяву (вх.№18640 від 23.07.2024) представника Головного управління ДПС у Харківській області про зміну предмету позову.

Роз`єднано позовні вимоги Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" про визнання договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладеного між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ФГ "ПЕРВОМАГРО" (ЄДРПОУ 43316873), недійсним; визнання договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладеного між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "КОНОПЛЯР" (ЄДРПОУ 44330258), недійсним та визнання договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладеного між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" (ЄДРПОУ 44255031), недійсним.

Позовну вимогу Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО" про визнання договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, укладеного між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ФГ "ПЕРВОМАГРО" (ЄДРПОУ 43316873), недійсним вирішено розглядати у справі №520/28784/23.

Позовну вимогу Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" про визнання договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладеного між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "КОНОПЛЯР" (ЄДРПОУ 44330258), недійсним вирішено виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера справи.

Позовну вимогу Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" про визнання договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023, укладеного між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (ЄДРПОУ 40673756) та ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" (ЄДРПОУ 44255031), недійсним вирішено виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 прийнято позовну заяву (вх. №2634/24 від 26.07.2024) Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" про визнання недійсним договору до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2634/24; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 28 серпня 2024 року.

Позов в даній справі обґрунтовано безтоварністю господарських операцій та нездійсненням розрахунків за нібито поставлений товар за договором поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", що суперечить інтересам держави та суспільства.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 у справі №922/2634/24 позов Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" про визнання недійсним договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 - задоволено. Визнано договір поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конопляр", недійсним. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" на користь Головного управління Державної податкової служби у Харківській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у правовідносинах, що виникли за договором поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладеним між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР", мають місце безтоварні господарські операції з формальним складенням первинних документів з метою формування безпідставної податкової вигоди, що суперечить інтересам держави та суспільства, а відтак спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч.3 ст.228 ЦК України. При цьому, судом першої інстанції зауважено, що виконання відповідачами спірного правочину фактично не було і податковий кредит з податку на додану вартість, завдяки діям позивача, відповідачі не отримали, а тому наслідки за спірним правочином не настали. Водночас, встановивши наявність наміру у відповідачів щодо настання протиправних наслідків, місцевий господарський суд дійшов висновку, що даний позов про визнання договору недійсним є ефективним способом захисту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конопляр" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі № 922/2634/24, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" про визнання договору недійсним - відмовити в повному обсязі. Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" сплачений судовий збір. Розгляд справи здійснювати за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема на таке:

- судом першої інстанції не було досліджено та не надано оцінки доводам відповідачів, викладеним у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, а оскаржуване рішення прийнято судом лише за наслідком дослідження договору, який не було укладено, а отже і за відсутності предмету позову та за відсутності правових наслідків для позивача. Так, апелянт зазначає, що оскільки вищевказаний договір не укладався, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не відбулась, отже їх взагалі не існує. Оскільки, податкові накладні: №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023, №9 від 23.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023 було виписано помилково, фактично господарська операція не відбулася, отже податкове зобов`язання не виникло. Предметом даного позову є договір, який укладено не було, а отже, за наслідком якого не відбулися ні постачання товару, а ні його оплата, а тому відсутні будь-які правові наслідки, як для відповідачів, так і для позивача, а отже, і будь-який умисел з метою порушення норм чинного законодавства відсутній. А тому, у позивача відсутні належні та обґрунтовані підстави для подання даного позову та визнання недійсним договору, який взагалі не було укладено;

- суд першої інстанції, на думку апелянта, дійшов протиправного та необґрунтованого висновку про те, що Головне управління ДПС у Харківській області наділене законним правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, який уклали відповідачі, оскільки мова йде про безпідставне включення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" суми податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість, який може вплинути на сплату податкового зобов`язання до Державного бюджету України або на право вимагати бюджетне відшкодування сплаченої суми податку з огляду на те, що матеріали справи містять зворотну інформацію, зокрема і позивачем не заперечується та зазначено ним в позові та у заяві про зміну предмету позову, і судом першої інстанції також встановлено в рішенні суду, про те, що відповідачами було відкореговано відповідні податкові декларації. Зокрема, позивачем в заяві про зміну предмету позову (аркуш 10) вказано, що: «однак, в нашому випадку виконання правочинів не відбулося, тому правові наслідки, а саме стягнення 7509202,80 грн. на користь ФГ "ПЕРВОМАГРО", а з останньої на користь держави, передбачені ч. 3 ст. 228, не застосовуються». Таким чином, відповідачами не було включено сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а отже жодних правових наслідків не наступило та наступити не може;

- позивачем не надано жодних належних доказів того, що при укладенні оспорюваних правочинів відповідачі керувались умислом щодо отримання безпідставної податкової вигоди, тоді як відповідачі ще раз наголошують про те, що операції з поставки товару між сторонами не відбувалися; переміщення ТМЦ не здійснювалося, товар не відвантажувався, кошти за нього не отримувалися, зміни в матеріальному стані відповідачів не відбувалися, спірний договір не було укладено, а за ним помилково було складено та надіслано на реєстрацію податкові накладні, які на даний час не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, за якими не виникло жодних правових зобов`язань та, внаслідок, не було сформовано податковий кредит, а отже відсутні будь-які правові наслідки для податкового органу;

- суд першої інстанції, дослідивши справу за позовом ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 520/17623/23, дійшов протиправного висновку про те, що в даній справі судом встановлено факт укладання договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 та реальності проведених операцій за цим договором;

- помилкове врахування судом тверджень позивача про наявне досудове розслідування, зокрема в частині укладання вищевказаних спірних договорів поставок, які є предметом даного позову;

- судом першої інстанції не було надано належної оцінки рішенню Харківського окружного адміністративного суду віл 05.06.2024, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024. Вказує, що за наслідком розгляду даної справи судом було зроблено висновок про те, що «документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідачем не надано. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства, не подано»;

- судом першої інстанції не було досліджено та надано оцінки заяві позивача про зміну предмету позову, зокрема в частині позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів. В цій частині вказує про те, що обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові;

- отже, предметом даного позову є договір, який укладено не було, за наслідком якого не відбулись: ані постачання товару, ані його оплата, що зокрема було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами у справі та, зокрема підтверджено позивачем у позові, а тому й відсутні правові наслідки, як для відповідачів, так і для позивача, та будь-який умисел з метою порушення норм чинного законодавства також відсутній.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" (вх.№2511 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 у справі №922/2634/24; призначено справу до розгляду на 19 грудня 2024 року о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, про що повідомлено учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 19.11.2024, з доказами його надсилання апелянту, строк для подання заяв, клопотань, тощо - до 19.11.2024.

15.11.2024 до суду апеляційної інстанції від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №14664), в якому він просить апеляційну скаргу ТОВ "Конопляр" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. ГУ ДПС у Харківській області вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір поставки № 0704-2023/1-23 від 07.04.2023 укладений між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ТОВ "Конопляр" не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, натомість укладений з метою безпідставного заволодіння майновими активами держави у вигляді податкового кредиту з податку на додану вартість, всупереч інтересам держави і суспільства, що обумовлює його недійсність.

20.11.2024 до апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку від представника ТОВ "Конопляр" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 14870), в якій він просить апеляційну скаргу ТОВ "Конопляр" задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

20.11.2024 до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку від ТОВ "Зернотрейд Пром" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 14872), в якій він просить апеляційну скаргу ТОВ "Конопляр" задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Водночас, 19.12.2024 перед початком судового засідання до апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Конопляр" надійшло клопотання (вх. № 16238), в якому керівник товариства просить перенести розгляд справи № 922/2634/24 з поважних причин, одночасно посилаючись на те, що докази поважності будуть надані на наступне судове засідання.

В судовому засіданні 19.12.2024 представники позивача заперечували проти вказаного клопотання, зазначивши про його необґрунтованість.

Представники відповідачів в судове засіданні 19.12.2024 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 06.11.2024) до електронних кабінетів учасників справи, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.

Розглянувши клопотання представника скаржника про перенесення (відкладення) розгляду справи, апеляційний господарський суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 11, 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 13 статті 270 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

У поданому клопотанні про відкладення розгляду справи заявник (в особі директора) просить перенести судове засідання з поважних причин, вказуючи лише на те, що докази поважності будуть надані в наступне судове засідання. Вказане клопотання не містить жодних обґрунтувань поважності таких причин та доказів на підтвердження відповідних обставин, а також не наведено обґрунтування щодо неможливості представлення інтересів 2-го відповідача в апеляційному провадженні, в тому числі іншими особами (адвокатами).

Окрім того, в ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 19.12.2024 сторони отримали 06.11.2024, тобто завчасно.

Отже, заявник мав досить часу для вирішення питання щодо забезпечення представництва своїх інтересів у судовому засіданні 19.12.2024, зокрема, шляхом участі його представника.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах 19.03.2024 у справі № 910/3016/23, від 08.11.2023 у справі № 922/854/23, від 01.12.2022 у справі № 910/14025/20 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів враховує, що правову позицію 2-го відповідача викладено у відзиві на позов та інших заявах по суті в суді першої інстанції, в апеляційній скарзі та відповіді на відзив на апеляційну скаргу, явка представників учасників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, усі доводи і вимоги учасники справи могли викласти і подати суду письмово, тоді як у клопотанні про відкладення розгляду справи заявник не навів суду доводів, що унеможливлюють розгляд судом апеляційної інстанції апеляційної скарги за відсутності його представника.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказане клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з огляду на його необґрунтованість і що справу може бути розглянуто в даному судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні 19.12.2024 представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги ТОВ "Конопляр" з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги 2-го відповідача та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду. Представник позивача в режимі відеоконференції також заперечив проти задоволення вказаної апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (код ЄДРПОУ: 40673756) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - Реєстр) з 20.07.2016 за адресою: 61001, Харківська обл., м. Харків, майдан Захисників України, буд.7/8.

Також, згідно інформації з вказаного Реєстру, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" з 20.07.2016 взято на облік в Головному управлінні ДПС у Харківській області та зареєстровано як платника ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" (код ЄДРПОУ: 44330258) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 08.07.2021 за адресою: 64107, Харківська обл., Лозівський район, м. Первомайський, вул. Залізнична, буд.76.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" з 08.07.2021 взято на облік в Головному управлінні ДПС у Харківській області та зареєстровано як платника ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" подало до Головного управління ДПС у Харківській області податкові накладні: №1 від 03.04.2023 на загальну суму 978051,60 грн (у т.ч. ПДВ 120111,60 грн), №2 від 05.04.2023 на загальну суму 988858,80 грн (у т.ч. ПДВ 121438,80 грн), №3 від 08.04.2023 на загальну суму 994262,40 грн (у т.ч. ПДВ 122102,40 грн), №4 від 11.04.2023 на загальну суму 983455,20 грн (у т.ч. ПДВ 120 775,20 грн), №5 від 14.04.2023 на загальну суму 996964,20 грн (у т.ч. ПДВ 122434,20 грн), №6 від 17.04.2023 на загальну суму 987057,60 грн (у т.ч. ПДВ 121217,60 грн), №7 від 19.04.2023 на загальну суму 993361,80 грн (у т.ч. ПДВ 121991,80 грн), №8 від 21.04.2023 на загальну суму 587191,20 грн (у тому числі ПДВ 72111,20 грн.).

Вказані податкові накладні були направлені заявником засобами телекомунікаційного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Реєстр):

- податкова накладна №1 від 03.04.2023 направлена до Реєстру 28.04.2023;

- податкова накладна №2 від 05.04.2023 направлена до Реєстру 28.04.2023;

- податкова накладна №3 від 08.04.2023 направлена до Реєстру 28.04.2023;

- податкова накладна №4 від 11.04.2023 направлена до Реєстру 28.04.2023;

- податкова накладна №5 від 14.04.2023 направлена до Реєстру 28.04.2023;

- податкова накладна №6 від 17.04.2023 направлена до Реєстру 03.05.2023;

- податкова накладна №7 від 19.04.2023 направлена до Реєстру 03.05.2023;

- податкова накладна №8 від 21.04.2023 направлена до Реєстру 03.05.2023.

Відповідно до складених ДПС України як адміністратором Реєстру квитанцій перелічені податкові накладні були прийняті до Реєстру із одночасним зупиненням реєстрації з причини відповідності п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Повідомленнями про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8994203/40673756 від 14.06.2023, №8994225/40673756 від 14.06.2023, №8994220/40673756 від 14.06.2023, №8994251/40673756 від 14.06.2023, №8994281/40673756 від 14.06.2023, №8994266/40673756 від 14.06.2023, №8994260/40673756 від 14.06.2023, №8994228/40673756 від 14.06.2023 ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" було запропоновано надати додаткові пояснення та/або документи для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У цілях продовження процедури реєстрації Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" надіслало до контролюючого органу письмові пояснення та документи в їх підтвердження вих.№0606/23-1 від 06.06.2023 та додаткові письмові пояснення вих.№1906/23-1 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-2 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-3 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-4 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-5 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-6 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-7 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-8 від 19 червня 2023 року.

У вказаних письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" зазначило, що факт реальності придбання, отримання та оплати товару за договором поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 підтверджується належними первинними документами, а саме податковими накладними №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023, видатковими накладними №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023.

Факт перевезення підтверджується в тому числі товарно-транспортними накладними №030401 від 03.04.2023, №030402 від 03.04.2023, №030403 від 03.04.2023, №050401 від 05.04.2023, №050402 від 05.04.2023, №050403 від 05.04.2023, №080401 від 08.04.2023, №080402 від 08.04.2023, №080403 від 08.04.2023, №110401 від 11.04.2023, №110402 від 11.04.2023, №110403 від 11.04.2023, №140401 від 14.04.2023, №140402 від 14.04.2023, №140403 від 14.04.2023, №170401 від 17.04.2023, №170402 від 17.04.2023, №170403 від 17.04.2023, №190401 від 19.04.2023, №190402 від 19.04.2023, №190403 від 19.04.2023, №210401 від 21.04.2023, №210402 від 21.04.2023, - замовник ФГ "ПЕРВОМАГРО", вантажовідправник - ТОВ "Зернотрейд Пром", вантажоодержувач - ФГ "ПЕРВОМАГРО", пункт навантаження Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 76, пункт розвантаження Одеська обл., м. Ізмаїл, Болградське шосе, 14.

Таким чином на підтвердження реальності вчинення правочинів з вказаним контрагентом у ТОВ "Зернотрейд Пром" наявні всі належні первинні документи, які за формою та змістом не містять жодних недоліків, що підтверджують факт отримання товарів, їх використання у власній господарській діяльності.

Вказану сільськогосподарську продукцію ТОВ "Зернотрейд Пром" було придбано, зокрема, у ТОВ "КОНОПЛЯР" на підставі договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 та у ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" на підставі договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023.

Також у поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" зазначило, що підприємство має матеріально-технічну базу, достатню для здійснення обраних видів господарської діяльності. Згідно з договором оренди №0201-23 від 02.01.2023 ТОВ "Зернотрейд Пром" орендує у ТОВ "КЕДРОВА ДАЧА" нерухоме майно - офісне приміщення, що розташоване за адресою: 61001, м. Харків, майдан Захисників України, буд. 7/8. За адресою: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Залізнична, 76, ТОВ "Зернотрейд Пром" орендує складські приміщення: - склади для зберігання сільськогосподарської продукції; - місця стоянки сільськогосподарської техніки у ПВП "Квадро" згідно з договором оренди об`єкта нерухомості №01/23 від 02.01.2023.

В свою чергу, Головне управління ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації були прийняті наступні рішення:

- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045104/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.04.2023;

- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045107/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 05.04.2023;

- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 9045105/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 08.04.2023;

- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045110/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 11.04.2023;

- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045106/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 14.04.2023;

- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045108/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 17.04.2023;

- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045111/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №7 від 19.04.2023;

- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045109/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 21.04.2023.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області про: 1) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №9045104/40673756 від 22.06.2023 року; 2) зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.04.2023 на загальну суму - 978051,60 грн, в тому числі ПДВ 120 111,60 грн, датою її надсилання 28.04.2023; 3) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №9045107/40673756 від 22.06.2023; 4) зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 05.04.2023 на загальну суму - 988 858,80 грн, в тому числі ПДВ 121 438,80 грн, датою її надсилання 28.04.2023; 5) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №9045105/40673756 від 22.06.2023; 6) зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 08.04.2023 на загальну суму - 994 262,40 грн, в тому числі ПДВ 122 102,40 грн, датою її надсилання 28.04.2023; 7) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 9045110/40673756 від 22.06.2023; 8) зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 11.04.2023 на загальну суму - 983 455,20 грн, в тому числі ПДВ 120 775,20 грн, датою її надсилання 28.04.2023; 9) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 9045106/40673756 від 22.06.2023; 10) зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 14.04.2023 на загальну суму - 996 964,20 грн, в тому числі ПДВ 122 434,20 грн, датою її надсилання 28.04.2023; 11) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 9045108/40673756 від 22.06.2023; 12) зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 17.04.2023 на загальну суму - 987 057,60 грн, в тому числі ПДВ 121 217,60 грн, датою її надсилання 03.05.2023; 13) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 9045111/40673756 від 22.06.2023; 14) зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 19.04.2023 на загальну суму - 993 361,80 грн, в тому числі ПДВ 121 991,80 грн, датою її надсилання 03.05.2023 року; 15) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 9045109/40673756 від 22.06.2023; 16) зобов`язання Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 21.04.2023 на загальну суму - 587191,20 грн, в тому числі ПДВ 72 111,20 грн, датою її надсилання 03.05.2023 (справа №520/17623/23).

Аргументуючи ці вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" зазначило про відсутність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №520/17623/23 позов залишено без задоволення.

Вказане рішення набрало законної сили 21.09.2023 (згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень).

Судом у вказаному рішенні у справі №520/17623/23 встановлено наступне:

За викладеним у позові твердженням, між Фермерським господарством "Первомагро" (код ЄДРПОУ 43316873) як покупцем, та ТОВ "Зернотрейд Пром" як постачальником було укладено договір поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023 на постачання власної сільськогосподарської продукції - пшениці.

Разом із тим за доводами позову, означений товар було попередньо придбано заявником у ТОВ "КОНОПЛЯР" на підставі договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 та у ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" на підставі договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань директором заявника - ТОВ "Зернотрейд Пром" є Мерзлікіна Юлія Миколаївна.

Заявником були складені спірні податкові накладні: №1 від 03.04.2023 на загальну суму 978051,60 грн (у т.ч. ПДВ 120111,60 грн); № 2 від 05.04.2023 на загальну суму 988858,80 грн (у т.ч. ПДВ 121438,80 грн); №3 від 08.04.2023 на загальну суму 994262,40 грн (у т.ч. ПДВ 122102,40 грн); №4 від 11.04.2023 на загальну суму 983455,20 грн (у т.ч. ПДВ 120 775,20 грн); №5 від 14.04.2023 на загальну суму 996964,20 грн (у т.ч. ПДВ 122434,20 грн); №6 від 17.04.2023 на загальну суму 987057,60 грн (у т.ч. ПДВ 121217,60 грн); №7 від 19.04.2023 на загальну суму 993361,80 грн (у т.ч. ПДВ 121991,80 грн); №8 від 21.04.2023 на загальну суму 587191,20 грн (у тому числі ПДВ 72111,20 грн).

Означені податкові накладні були направлені заявником засобами телекомунікаційного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр): №1 від 03.04.2023 - направлена до Реєстру 28.04.2023; № 2 від 05.04.2023 - направлена 28.04.2023; №3 від 08.04.2023 - направлена 28.04.2023; №4 від 11.04.2023 - направлена 28.04.2023; №5 від 14.04.2023 - направлена 28.04.2023; №6 від 17.04.2023 - направлена 03.05.2023; №7 від 19.04.2023 - направлена 03.05.2023; №8 від 21.04.2023 - направлена 03.05.2023.

Повідомленнями про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8994203/40673756 від 14.06.2023, №8994225/40673756 від 14.06.2023, №8994220/40673756 від 14.06.2023, №8994251/40673756 від 14.06.2023, №8994281/40673756 від 14.06.2023, №8994266/40673756 від 14.06.2023, №8994260/40673756 від 14.06.2023, №8994228/40673756 від 14.06.2023 позивачу (у даній справі 1-й відповідач, ТОВ "Зернотрейд Пром") було запропоновано надати додаткові пояснення та/або документи для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У цілях продовження процедури реєстрації заявник надіслав до контролюючого органу письмові пояснення та документи в їх підтвердження вих. №0606/23-1 від 06.06.2023 та додаткові письмові пояснення вих.№1906/23-1 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-2 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-3 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-4 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-5 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-6 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-7 від 19 червня 2023 року, вих.№1906/23-8 від 19 червня 2023 року.

За твердженням заявника, документи були подані, проте, ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі за текстом - Комісія ДПС) були прийняті: рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045104/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 03.04.2023; рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045107/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 05.04.2023; рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045105/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 08.04.2023; рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045110/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 11.04.2023; рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045106/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 14.04.2023; рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045108/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 17.04.2023; рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045111/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №7 від 19.04.2023; рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №9045109/40673756 від 22.06.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 21.04.2023.

Рішення про відмову мотивовані ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Стверджуючи про невідповідність закону управлінських волевиявлень суб`єкта владних повноважень з приводу відмови у реєстрації спірних податкових накладних в Реєстрі, заявник ініціював даний спір."

Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" також зверталось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про: 1) скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №9061249/40673756 від 26.06.2023; 2) зобов`язання Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 23.04.2023 на загальну суму - 409989,60 грн, в тому числі ПДВ 50349,60 грн, датою її надсилання 03.05.2023 (справа №520/17624/23).

Однак ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 у справі №520/17624/23 позов було залишено без розгляду за заявою позивача (ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ").

Як було встановлено судом, з пояснень та документів, що були надані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" до комісії ГУ ДПС у Харківській області для підтвердження реальності здійснення операцій по вказаним вище податковим накладним, а також з матеріалів судових справ №520/17623/23 та №520/17624/23, Головним управлінням ДПС у Харківській області було сформовано матеріали до цієї позовної заяви та пред`явлено позов до суду.

В свою чергу з наявних матеріалів справи №922/2634/24 судом встановлено наступне.

07.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" (постачальник) було укладено договір поставки №0704-2023/1-23 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019 (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, загальна ціна товару, інші умови поставки товару узгоджується сторонами та визначаються в специфікації, що є невід`ємною частиною договору (п.1.2.договору).

Постачальник засвідчує відсутність будь-яких прав та/або претензій третіх осіб та/або держави на товар, а також гарантує те, що на момент підписання видаткової накладної, товар належить йому на основі права власності, не знаходиться під арештом або забороною відчуження, не перебуває у заставі, не є засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними (юридичними) особами або державою, не є обтяженим відповідно до чинного законодавства, не виступає предметом будь-якого іншого договору, з приводу товару відсутні будь-які судові чи інші спори (п.1.3.договору).

У випадку, якщо постачальник не повідомив покупця про всі права третіх осіб на товар, покупець має право вимагати зниження ціни (вартості) товару, або розірвати (припинити) в односторонньому порядку цей договір (письмово повідомивши про це постачальника) та вимагати від постачальника відшкодування збитків (п.1.4.договору).

Відповідно до п.2.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах та в строк, визначений в специфікації. Сторони погоджуються при визначенні умов поставки застосувати Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, в редакції 2020 року. Факт здійснення поставки засвідчується видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін в момент передачі товару. Місце поставки товару вказується у специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

Одночасно з товаром постачальник зобов`язується передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають передаванню разом із товаром, а саме, видаткову накладну, рахунок-фактуру, інші документи, які стосуються поставки товару. Податкова накладна підлягає реєстрації в електронному режимі, відповідно до вимог Податкового кодексу України (п.2.2.договору).

Поставка товару може здійснюватися партіями. Під партією сторони погодили вважати ту кількість товару, яка вказана у специфікації (п.2.3.договору).

Датою поставки товару (партії товару) є дата підписання сторонами видаткової накладної (партії товару). З моменту підписання видаткової накладної до покупця переходить право власності на товар (п.2.4.договору).

Кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначено у специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною (п.3.1.договору).

Одиниця виміру товару - тонна (п.3.2.договору).

Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 3768:2019, а також вимогам, які звичайно ставляться до такого виду товару (п.3.3.договору).

Товар має відповідати вимогам ДСТУ 3768:2019 в момент його передання покупцеві (п.3.4.договору).

Згідно з пунктом 3.5. договору приймання-передача товару за якістю і кількістю здійснюється уповноваженими представниками покупця та постачальника. Приймання товару по кількості здійснюється згідно з вагою товару, що зазначена у видатковій накладній. Приймання товару по якості відбувається відповідно до ДСТУ 3768:2019 та показникам якості, зазначеним в п.3.4.

У разі виявлення покупцем під час приймання (зважуванні) товару на власній території та/або під час інших операцій (дій) з отриманим товаром, розбіжностей по кількості (вазі), покупець повинен повідомити про такий випадок постачальника, скласти відповідний акт, а постачальник зобов`язується вжити заходи щодо термінової (не пізніше трьох днів з моменту отримання повідомлення покупця) допоставки кількості товару, якого не вистачає покупцю, в узгодженому з покупцем порядку (3.9.договору).

Постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що визначені у специфікації. Ціна договору визначається як сума вартості товару, поставленого відповідно до специфікацій, що підписані уповноваженими представниками сторін, та яка зазначена у видаткових накладних. Ціна на товар може бути змінена лише за згодою обох сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору (п.4.1.договору).

Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Строки та порядок розрахунків за кожну партію товару визначаються в специфікації (п.4.3.договору).

Цей договір набуває чинності (є укладеним) з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором (п.9.1.договору).

Договір зі сторони постачальника підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" Шкурупій Ю.В. та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР".

Зі сторони покупця договір підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" Мерзлікіною Ю.М. та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ". Аналогічний підпис та відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" міститься на кожній сторінці договору.

В той же день Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", в особі директора Мерзлікіної Ю.М., та Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР", в особі директора Шкурупія Ю.В., дійшли взаємної згоди і уклали специфікацію №1 від 07.04.2023 до договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 (надалі - специфікація), згідно якої продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (пшеницю) у кількості (партія товару) 180,00 т+-10%.

Згідно п.1.3. специфікації, ціна за 1 тонну товару, складає 4700,00 грн без ПДВ.

Загальна вартість партії товару складає 846 000,00 грн без. ПДВ +-10% (п.1.4. специфікації).

Договірна вартість товару відповідає рівню звичайних цін (п.1.5. специфікації).

Продавець зобов`язаний передати, а покупець прийняти вказаний товар не пізніше 20.04.2023, на умовах FСА Харківська обл., м. Первомайський, вул. Залізнична, 76, згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року (п.1.6.специфікації).

Постачальник, повинен забезпечити необхідні умови зберігання товару (п.1.7.специфікації).

У вартість товару входить доставка (п.1.8.специфікації).

Оплата партії товару здійснюється протягом 10 днів з моменту передачі товару покупцю (п.1.9.специфікації).

Специфікацію зі сторони постачальника підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" Шкурупій Ю.В. та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР".

Зі сторони покупця Специфікацію підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" Мерзлікіною Ю.М. та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ".

Разом з цим, 27.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД" (постачальник) було укладено договір поставки №02-2023/1-23, відповідно до п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019 (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

В той же день Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", в особі директора Мерзлікіної Ю.М., та Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ГРІН ЛЕНД", в особі директора Мерзлікіна М.М., дійшли взаємної згоди і уклали специфікацію №1 від 27.02.2023 до договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023, згідно якої продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (пшеницю) у кількості (партія товару) 185,00 т+-10%.

03.04.2023 між Фермерським господарством "ПЕРВОМАГРО" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (постачальник) було укладено договір поставки №0304/2023-1, відповідно до п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019 "ПШЕНИЦЯ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ", а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

В той же день Фермерське господарство "ПЕРВОМАГРО", в особі голови Мерзлікіної Ю.М., та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", в особі директора Мерзлікіної Ю.М., дійшли взаємної згоди і уклали специфікацію №1 від 03.04.2023 до договору поставки №0304/2023-1 від 03.04.2023, згідно якої продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (пшеницю) у кількості (партія товару) 725,00 т+-10%.

Згідно платіжного доручення №135 від 08.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 175733,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно платіжного доручення №138 від 09.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 173383,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно платіжного доручення №140 від 10.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 178647,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно платіжного доручення №143 від 12.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 174464,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно платіжного доручення №160 від 18.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 141611,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Всі вищевказані наявні в матеріалах справи платіжні доручення не містять відтиску печатки банку та підпису відповідальної особи.

Як вбачається з витягу з ІКС "Податковий блок", Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" подано до контролюючого органу повідомлення про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми №20-ОПП.

Згідно поданого повідомлення, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" провадило свою діяльність у Харківській області (земельні ділянки на праві довгострокового користування або оренди).

Головним управлінням ДПС у Харківській області направлено запит до Біляївської сільської ради з проханням надати інформацію щодо наявності земельних ділянок (інформацію про власника, адресу розташування, кадастровий номер), які належать або використовує ТОВ "КОНОПЛЯР", а також здійснення господарської діяльності в межах території с. Дмитрівка.

22.08.2023 від Біляївської сільської ради надійшла відповідь за вх.№33573/5/ЕП згідно з якою Біляївською сільською радою договори оренди земельних ділянок комунальної власності з ТОВ "КОНОПЛЯР" не укладалися, у приватну власність земельні ділянки не передавались.

Головним управлінням ДПС у Харківській області направлено запит до ТОВ "КОНОПЛЯР" про надання інформації та підтверджуючих документів щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ".

Станом на дату звернення до суду відповідь від ТОВ "КОНОПЛЯР" не надходила.

Відомості про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням відсутні в інформаційних базах даних ДПС щодо наявності у ТОВ "КОНОПЛЯР" основних засобів, які необхідні для вирощування пшениці, що були поставлені на адресу ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ".

З метою підтвердження чи спростування інформації про наявність чи відсутність сільськогосподарської техніки, що належить ТОВ "КОНОПЛЯР" ГУ ДПС у Харківській області в межах адміністративних справ №520/17623/23 та №520/17624/23 за позовом ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" до ГУ ДПС у Харківській області та ДПС, що перебували в провадженні Харківського окружного адміністративного суду було надіслано відповідний запит до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.

Листом за вх.№30076/5/СЕВ від 08.08.2023 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області було надано відповідь, що згідно електронного реєстру техніки станом на 07.08.2023 ТОВ "КОНОПЛЯР" на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковуються.

Головним управлінням ДПС у Харківській області здійснивши інформаційний запит в Реєстрі платників ПДВ (доступ у мережі Інтернет за посиланням https://cabinet.taх.gov.ua/registers/pdv) встановлено, що у ТОВ "КОНОПЛЯР" (код ЄДРПОУ 44330258) 13.03.2023 анульовано свідоцтво платника ПДВ по причині відсутності поставок та неподання податкових декларацій.

Разом з цим, ТОВ "КОНОПЛЯР" не зареєстровано платником єдиного податку.

Згідно з даними ІКС "Єдине вікно подання електронної звітності" Єдиний реєстр податкових накладних, будь-які товари, зокрема пшениця, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" у ТОВ "КОНОПЛЯР" за весь період діяльності не придбавалися.

Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області скеровано запит на адресу АТ "УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" щодо надання інформації стосовно автентичності, справжності платіжних доручень наданих ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та повідомлення чи здійснювалися платежі ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (покупцем) на користь ТОВ "КОНОПЛЯР" (продавця).

На адресу Головного управління ДПС у Харківській області 12.09.2023 надійшла інформація за вх.№65138/6 від АТ "УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" про те, що платіжні доручення №134 від 08.04.2023, №138 від 09.04.2023, №140 від 10.04.2023, №143 від 12.04.2023, №160 від 18.04.2023 банком не видавались та до банку не надходили, тому банк не може підтвердити їх справжність.

Крім того, згідно наданих платіжних доручень №134 від 08.04.2023, №138 від 09.04.2023, №140 від 10.04.2023. №143 від 12.04.2023, №160 від 18.04.2023 ТОВ "КОНОПЛЯР" здійснив продаж пшениці згідно договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 на загальну суму 843 838,00 грн. При цьому в графі "КРЕДИТ pax.№ зазначено «UA083806340000026004177226001". Проте, згідно інформаційних ресурсів Державної податкової служби інформація про наявність у ТОВ "КОНОПЛЯР" вказаного банківського рахунку відсутня.

В свою чергу Головним управлінням ДПС у Харківській області було скеровано запит від 21.08.2023 №15391/5/20-40-05-07-09 до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" задля отримання інформації щодо наявності у ТОВ "КОНОПЛЯР" відкритого банківського рахунку № НОМЕР_1 .

04.09.2023 на вказаний запит АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надало Головному управлінню ДПС у Харківській області відповідь від 03.09.2023 №20.1.0.0.0/7-230831/14426, відповідно до якої зазначений у запиті рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не відкривався/не обслуговується.

Головним управлінням ДПС у Харківській області скеровано запит на адресу Головного управління статистики у Харківській області про середню врожайність пшениці 2022 року та кукурудзи 2022 року в Харківській області та отримання врожаю даної культури ТОВ "КОНОПЛЯР".

На вказаний запит Головне управління статистики у Харківській області надало Головному управлінню ДПС у Харківській області відповідь за вх.№38451/5/ЕП від 12.09.2023, згідно якої ТОВ "КОНОПЛЯР" у 2022 році не був залучений Держстатом до сукупностей звітуючих одиниць державних статистичних спостережень зі статистики сільського господарства, вищезазначену статистичну звітність у 2022, 2023 роках до Головного управління статистики у Харківській області не подавали.

В подальшому, ГУ ДПС у Харківській області було направлено до Головного управління Національної поліції в Харківській області заяву щодо вчинення посадовими особами ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ФГ "ПЕРВОМАГРО" кримінального правопорушення, а саме, внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, з метою формування контрагентами безпідставного податкового кредиту та зменшення ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" податкового зобов`язання. З метою повного та всебічного з`ясування обставин даної справи ГУ ДПС у Харківській області було скеровано запит про надання інформації №6447/5/20-40-05-07-07 від 27.03.2024. На даний запит було отримано лист Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.04.2024 №8472/119-24/03-2024 (вх. ГУ ДПС № 48652/5), зі змісту якого вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань: №12023220000001224 від 23.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України, №12023221120000478 від 25.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та №1223221120000479 від 26.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, та Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування по даним справам триває.

На переконання позивача, вищезазначене свідчить про безтоварність господарських операцій за договором поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 з формальним складенням первинних документів з метою формування безпідставних податкових вигод іншим суб`єктам господарювання. З урахуванням всіх вищевказаних обставин у сукупності ГУ ДПС у Харківській області вважає договір поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "КОНОПЛЯР" та ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" таким, що суперечить інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню судом недійсним.

Разом з цим, в матеріалах справи наявний лист директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" Мерзлікіної Ю.М. вих.№22/23 від 22.05.2023 "Про надання інформації".

Як зазначає відповідач 1, у вказаному листі він повідомив Головне управління ДПС у Харківській області, що податкові накладні №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023, №9 від 23.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023 було виписано помилково, фактично господарська операція не відбулася, отже податкове зобов`язання не виникло. Крім того, зазначив, що ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" не буде відображено у податковій декларації за квітень 2023 року податкове зобов`язання з ПДВ, яке виникло на підставі направлених на реєстрацію податкових накладних №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023, №9 від 23.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023, які були подані помилково та реєстрація яких фактично не була завершена.

На підтвердження направлення вказаного листа на адресу позивача, відповідач 1 надав копію опису вкладення в цінний лист від 22.05.2023, реєстру №1 від 22.05.2023 та нефіскального документу від 22.05.2023 з відбитком печатки "Харків Спецзв`язок". При цьому, в описі вкладення в графі "Перевірив" (підпис працівника ПСЗ) підпис відповідального працівника відсутній.

Як вбачається з матеріалів справи, лист відповідача 1 №22/23 від 22.05.2023 було отримано ГУ ДПС в Харківській області лише 22.09.2024 (вх. ГУ ДПС №67265/6), тобто через значний проміжок часу і після ухвалення судових рішень по справах № 520/17623/23 та №520/17624/23.

Також, в матеріалах справи наявний лист голови Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО" Мерзлікіної Ю. вих.№2607/23-1 від 26.07.2023 "Про надання інформації".

Водночас, як стверджує позивач, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" відобразило дані операції у податковій декларації за квітень 2023 року і відкоригувало дану декларацію лише 27 вересня 2023 року, коли контролюючим органом було надано беззаперечні докази нереальності господарських операцій. При цьому, з позовними заявами ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду 10.07.2023 (справи №520/17624/23 та №520/17623/23), що, на його думку, є зовсім непослідовним з урахуванням тверджень товариства про неукладення договорів та помилкове складання податкових накладних.

18.09.2024 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позову з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання недійсним договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР". Правовою підставою позивач визначив статті 203, 215, частина 3 статі 228 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

За положеннями підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 640/18643/18 Верховний Суд вказав, що за буквальним змістом цієї норми право контролюючого органу подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб про визнання правочинів недійсними пов`язане із застосуванням встановлених законом наслідків недійсності правочину, визначення позовних вимог, необхідних і достатніх для виконання функцій, покладених на контролюючий орган, є правом цього органу. Обрання способу захисту інтересів держави у сфері оподаткування в межах виконання встановлених законом завдань та функцій є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. В усіх випадках, однак, звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою про визнання правочину недійсним повинно відповідати його завданням.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (пп. 41.1.1. п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України).

Отже, Головне управління ДПС у Харківській області, як контролюючий орган, наділене законним правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсним укладеного відповідачами правочину, оскільки такі вимоги обґрунтовані виявленими обставинами щодо безпідставного включення ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" суми податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість, що може вплинути на сплату податкового зобов`язання до Державного бюджету України або на право вимагати бюджетне відшкодування сплаченої суми податку.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 906/521/20 ).

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину. Тобто, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі № 6-301цс15 та постанові Великою Палатою Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15).

Загальні підстави та наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтею 208 ГК України.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину - є недодержання, в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).

Згідно з частинами 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).

Статтею 208 ГК України встановлено, що якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина перша). У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом (частина друга).

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див., зокрема, пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, підпункт 5.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Підставою для визнання недійсним оспорюваного договору позивач визначив його невідповідність положенням статті 228 ЦК України, оскільки вважає, що він вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно з частинами першою, другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до приписів частини 3 статті 228 ЦК України, на яку посилається позивач, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Верховний Суд України (ВСУ) у постанові від 18.11.2014 у справі № 21-422а14 сформулював висновки про те, що статтею 228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними (частини перша та друга статті 228 ЦК), і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними (частина третя статті 228 ЦК України).

У законодавстві відсутні визначення понять "інтерес" загалом та "інтерес держави і суспільства" зокрема. Законодавство України не містить ані орієнтовного переліку сфер, у яких існують державні інтереси, ані критеріїв чи способів їх визначення.

Разом із тим Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Частиною 3 статті 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

При вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів відповідно до статті 228 ЦК України, зокрема частини третьої цієї норми, ознаками недійсного договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Для прийняття рішення у спорі необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави й суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін та в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Близькі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 10.06.2021 у справі № 910/10055/20, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17, від 20.07.2022 у справі № 911/2961/19 тощо.

В даному випадку спір стосується правочину, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами першої, шостої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

У постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 911/1245/21 Верховний Суд вказав, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною.

Згідно наявної в матеріалах справи копії договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23 ТОВ "КОНОПЛЯР" (постачальник) в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується поставити (передати) у власність ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (покупець) власну сільськогосподарську продукцію: пшениця згідно ДСТУ 3768:2019 (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

У пункті 4.3 цього договору передбачено, що строки та порядок розрахунків за кожну партію товару визначаються в специфікації. Водночас, пунктом 1.9 специфікації до вказаного договору встановлено, що оплата партії товару здійснюється протягом 10 днів з моменту передачі товару покупцю (п.1.9 специфікації). Загальна вартість партії товару складає 846000,00 грн без ПДВ +-10% (п.1.4 специфікації).

Матеріали справи містять копії платіжних доручень №135 від 08.04.2023, №138 від 09.04.2023, 140 від 10.04.2023, №143 від 12.04.2023, №160 від 18.04.2023, згідно яких ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок ТОВ "КОНОПЛЯР" грошові кошти на загальну суму 843838,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, тобто в межах визначеної специфікацією загальної вартості партії товару.

В свою чергу, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) зауважив на безтоварності, нереальності та фіктивності господарських операцій за спірним договором задля отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Дані твердження позивач обґрунтовував такими обставинами:

- наданням неправдивих відомостей щодо наявності земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур;

- відсутністю необхідних основних засобів для здійснення такого об`єму господарських операцій та вирощування пшениці власними силами;

- відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР";

- ненаданням документів на підтвердження виконання умов договору поставки договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 (рахунків-фактури, документів, що посвідчують якість товару тощо);

- відсутність розрахунків ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" з ТОВ "КОНОПЛЯР" за поставлений товар за договором поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023;

- відсутність відкритого банківського рахунку у ТОВ "КОНОПЛЯР";

- анулювання реєстрації платником ПДВ "КОНОПЛЯР";

- неподання статистичної звітності у 2022, 2023 роках до Головного управління статистики у Харківській області.

Ці обставини виявлені позивачем під час перевірки реальності господарських операцій між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (як постачальником) та ФГ "ПЕРВОМАГРО" (як покупцем) за договором поставки від 03.04.2024 №0304/2023-1 після складання та направлення ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних за такими операціями та їх подальшого зупинення, оскільки для підтвердження реальності здійснення операцій останнім було надано повідомлення (пояснення) щодо придбання поставленої сільськогосподарської продукції, зокрема, у ТОВ "КОНОПЛЯР" на підставі договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 та у ТОВ "АГРО ГРІН ЛЕНД" на підставі договору поставки №02-2023/1-23 від 27.02.2023.

З цих підстав, на думку позивача, сторони не мали на меті досягти наслідків, обумовлених спірних договором, а уклали його виключно з метою отримання в подальшому податкової вигоди.

В свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог відповідачі в суді першої інстанції, та відповідно ТОВ "КОНОПЛЯР" в своїй апеляційній скарзі, стверджували про неукладення спірного договору (відсутність його оригіналу та доказів існування оспорюваного договору), за яким не відбулося ні постачання товару, ні його оплати, а відтак жодних правових наслідків за цим договором не настало.

Судова колегія враховує, що будь-який правочин є вольовою дією, а тому перш ніж здійснювати його оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до частини 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2).

Отже, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (учасників) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 зі справи № 674/461/16-ц.)

Відповідно до частини першої статті 639 цього Кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відтак, укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Тобто, відсутність домовленості з істотних умов та неналежність форми вираження свідчить про неукладеність договору.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків (частина перша статті 218 ЦК України).

У постанові від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Отже у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення (пункт 7.26.).

Враховуючи заперечення відповідачів при вирішенні спору значення має факт вчинення правочину, а саме факт укладення між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР" договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23.

Оскільки надана копія договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23 не має ознак електронного документа, вказаний договір не підписаний електронними цифровими підписами сторін, судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що такий правочин міг набрати чинності виключно після його фізичного підписання сторонами (в даному випадку від імені юридичної особи уповноваженими особами) у паперовому вигляді.

В свою чергу, в даному випадку спір ініційовано позивачем, який не є стороною оспорюваного договору, а відтак в його розпорядженні відсутній оригінал такого договору. В свою чергу, відповідачами, як сторонами спірного правочину, з огляду на їх позицію щодо неукладення договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23, не надано суду оригіналу такого договору.

Однак, наявна в матеріалах справи копія договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23 містить чіткі відбитки печаток та підписів, зокрема, договір зі сторони постачальника підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" Шкурупій Ю.В. та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР". Зі сторони покупця договір підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" Мерзлікіною Ю.М. та скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ". Аналогічний підпис та відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" міститься на кожній сторінці договору.

В свою чергу, як стверджує позивач та не спростовано відповідачами, після складання та направлення ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних та їх подальшого зупинення, для підтвердження реальності здійснення операцій останнім було надано повідомлення, які містили пояснення та документи. Відповідно до змісту пояснень, можна констатувати, що ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" наполягало на реальності господарських операцій з ТОВ "КОНОПЛЯР", більше того, вказувало, що господарські взаємовідносини відбулись та всі договірні зобов`язання виконані у повному обсязі, на підтвердження чого підприємством були надані первинні документи та договори (підписані посадовими особами підприємств, скріплені печатками).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначає Порядок № 1165.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216; далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктами 6, 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до статті 18 четвертого розділу Закону України "Про електронні довірчі послуги" (№2155 від 7 листопада 2018 року), кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному.

Так, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" 06.06.2023 подані до контролюючого органу письмові пояснення №0606/23-1, в яких зазначено про придбання товариством сільськогосподарської продукції у ТОВ "КОНОПЛЯР" на підставі договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23 (копії первинних документів надано до пояснень). У додатках (пункт 19) зазначено про копію договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23 з первинними документами (т.1, а.с.159-161).

Вказані пояснення та додані документи були засвідчені кваліфікованим електронним підписом Мерзлікіної Юлії Миколаївни. Жодних пояснень стосовно невідповідності таких пояснень та поданих до них документів, або стосовно відсутності повноважень у вказаної особи на подання цих документів від імені юридичної особи матеріали справи не містять.

Натомість, як свідчать матеріали даної справи та вбачається зі встановлених обставин в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №520/17623/23, яке набрало законної сили, звертаючись до суду з позовною заявою про скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" у позовній заяві наголошувало на тому, що на вимогу контролюючого органу ним було надано письмові пояснення від 06.06.2023 №0606/23-1 з відповідними додатками, у томі числі договір поставки від 07.04.2023 №0704/2023/1-23 (т.1, а.с. 162-171).

Також, за викладеним у позові твердженням, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" було придбано сільськогосподарську продукцію, зокрема, у ТОВ "КОНОПЛЯР" на підставі договору поставки від 07.04.2023 №0704-2023/1-23. При цьому, виходячи з переліку доданих до позовної заяви додатків вбачається, що такий договір було надано до суду (пункт 32).

З наявної в матеріалах справи копії позовної заяви ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" вбачається, що остання подана за допомогою системи "Електронний суд" 08.07.2023.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 (в редакції, чинній станом на 08.07.2023) підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Пунктом 26 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Відтак, вказані обставини свідчать про те, що ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" звертаючись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішень та спонукання до реєстрації податкових накладних у справі №520/17623/23 разом з позовом надав суду засвідчені копії документів, в тому числі договір поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладений між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР".

Доводів на спростування цих обставин відповідачами не наведено, доказів невідповідності змісту наданої в межах даної справи копії договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 тому договору, що було надано 1-им відповідачем до контролюючого органу та адміністративного суду, не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наявність судового рішення у справі №520/17623/23 (за позовом ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" про скасування рішень та спонукання до реєстрації податкових накладних) не повинна впливати на виконання завдання господарського судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спору про визнання недійсним договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладеного між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР". Проте, розглядаючи такий спір, суди не можуть ігнорувати обставини, що встановлені у тій справі, позицію сторін щодо таких обставин, позаяк визнання в одній справі факту укладання договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 та реальності проведених операцій за цим договором з подальшим запереченням таких подій в іншій справі є нічим іншим як суперечливою поведінкою сторони, яка у господарських правовідносинах заборонена.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, зроблено висновок, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду у справах №910/19179/17, №914/2622/16, №914/3593/15, №237/142/16-ц, №911/205/18).

Європейським судом з прав людини у своїй практиці також було неодноразово застосовано принцип "естопель", тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі ("Хохліч проти України", заява № 41707/98).

Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 у справі № 705/6141/14-ц зазначив, що сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

З цих підстав, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені доводи 1-го відповідача щодо неукладеності договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 як такі, що не узгоджуються з принципом venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), оскільки така поведінка сторони є непослідовною та недобросовісною.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ "КОНОПЛЯР" до правоохоронних органів стосовно підроблення документів (з огляду на наявність на копії договору та специфікації до нього відтиску печатки товариства та підпису директора) або ж з відповідними претензіями до ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" стосовно неукладення товариством цього договору. Відповідні обставини також не наведено під час розгляду даної справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей"…Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того у пунктах 1-3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2023 року у справі № 920/659/22.

Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування "вірогідності доказів", вирішуючи спір у цій справі, суд апеляційної інстанції враховуючи наведені вище норми процесуального закону та оцінивши належність та допустимість кожного доказу окремо і у сукупності, врахувавши стандарт доказування "вірогідності доказів", дійшов висновку про недоведеність відповідачами факту неукладення договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, оскільки більш вірогідними є обставини щодо їх укладення сторонами та їх обізнаності з таким договором.

Досліджуючи питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним договору поставки внаслідок недодержання сторонами вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, колегія суддів враховує таке.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №816/4409/15, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України - платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та не основним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 №1588, шляхом повідомлення за ф.№20-ОПП.

Відомості про об`єкти оподаткування і об`єкти пов`язані з оподаткуванням відсутні в інформаційних базах даних ДПС щодо наявності у ТОВ "КОНОПЛЯР" основних засобів, які необхідні для вирощування пшениці, що була поставлені на адресу ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ".

Основним видом економічної діяльності ТОВ "КОНОПЛЯР" є 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур". Серед неосновних видів економічної діяльності ТОВ "КОНОПЛЯР" відсутній КВЕД 46.2 "Оптова торгівля сільськогосподарською сировиною та живими тваринами", що у свою чергу позбавляє можливості ТОВ "КОНОПЛЯР" реалізовувати сільськогосподарську продукцію вирощену не власними силами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Подібне визначення поняття "первинних документів" міститься у пункті 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 вказано, що первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (2.1. вказаного Положення).

Згідно частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.

Пунктом 2.4 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Відтак, саме первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

В той же час, господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, при цьому на вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов`язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Так, норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Разом із цим, указані норми не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Отже, такі обставини можуть підтверджуватися також іншими доказами.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій особа повинна мати відповідні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.01.2020 у справі №916/922/19, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Пунктом 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерством транспорту України №363 від 14.10.1997 (надалі - Правила), встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п.11.1 Правил).

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п. 11.3 Правил).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил).

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику (п. 11.5 Правил).

Однак жодних видаткових та/або товарно-транспортних накладних на підтвердження виконання договору поставки №0704-2023/1-23 матеріали справи №922/2634/24 не містять, а відтак відсутні докази фактичної поставки товару на підставі договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023.

Разом з цим, згідно платіжного доручення №135 від 08.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 175 733,00 грн. з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно платіжного доручення №138 від 09.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 173 383,00 грн. з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно платіжного доручення №140 від 10.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 178 647,00 грн. з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно платіжного доручення №143 від 12.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 174 464,00 грн. з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно платіжного доручення №160 від 18.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОПЛЯР" 141 611,00 грн. з призначенням платежу: оплата за пшеницю згідно договору №0704-2023/1-23 від 07.04.2023. Банк платника: АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК"; банк одержувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Головним управлінням ДПС у Харківській області скеровано запит на адресу АТ "УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" щодо надання інформації стосовно автентичності, справжності платіжних доручень наданих ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та повідомлення чи здійснювалися платежі ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" (покупцем) на користь ТОВ "КОНОПЛЯР" (продавця).

Крім того, згідно наданих платіжних доручень №134 від 08.04.2023, №138 від 09.04.2023, №140 від 10.04.2023. №143 від 12.04.2023, №160 від 18.04.2023 ТОВ "КОНОПЛЯР" здійснив продаж пшениці згідно договору поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 на загальну суму 843838,00 грн. При цьому в графі "КРЕДИТ pax.№ зазначено "UA083806340000026004177226001". Проте, згідно інформаційних ресурсів Державної податкової служби інформація про наявність у ТОВ "КОНОПЛЯР" вказаного банківського рахунку відсутня.

З огляду на зазначене, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" не здійснювало розрахунків з ТОВ "КОНОПЛЯР" за нібито поставлений товар за договором поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023.

Відповідно до статті 201 пункту 201.1. Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до правила першої події, визначеного п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), датою виникнення податкового зобов`язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" наданими первинними документами не підтверджено настання першої події.

22.08.2023 від Біляївської сільської ради надійшла відповідь за вх.№33573/5/ЕП згідно з якою Біляївською сільською радою договори оренди земельних ділянок комунальної власності з ТОВ "КОНОПЛЯР" не вкладалися, у приватну власність земельні ділянки не передавались.

З метою підтвердження чи спростування інформації про наявність чи відсутність сільськогосподарської техніки, що належить ТОВ "КОНОПЛЯР" ГУ ДПС у Харківській області в межах адміністративних справ №520/17623/23, №520/17624/23 за позовом ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" до ГУ ДПС у Харківській області та ДПС, що перебували в провадженні Харківського окружного адміністративного суду було надіслано відповідний запит до ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.

Водночас, згідно з п.184.5 ст.184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Відповідно до п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Разом з цим, ТОВ "КОНОПЛЯР" не зареєстровано платником єдиного податку.

На час розгляду цієї справи, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" значиться Бондар Анатолій Михайлович.

Однак, як було встановлено у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №520/17623/23, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань директором ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" є Мерзлікіна Юлія Миколаївна.

Відтак, Харківським окружним адміністративним судом у справі №520/17623/23 було встановлено, що Мерзлікіна Юлія Миколаївна на час розгляду вказаної справи була директором ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ".

За визначенням п.п.14.1.231 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Проте з огляду на вищезазначене, судом виявлено, що у спірних правовідносинах формальне укладення відповідачами спірного правочину з придбання товару (пшениці) не має розумної економічної причини (ділової мети).

Відсутність у межах правочину у формі договору поставки (договору купівлі-продажу) розумної економічної причини (ділової мети) призводить до відсутності об`єкта справляння ПДВ.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час її апеляційного перегляду відповідачами вказані обставини не спростовувались, а натомість доводи останніх зводились до обставин невиконання договорів поставки (у тому числі оспорюваного в даній справі) та помилкового складення податкових накладних, та в результаті, відсутність будь-яких наслідків, у тому числі за договором поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023.

На підтвердження цих доводів, до матеріалів справи надано лист директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" Мерзлікіної Ю.М. вих.№22/23 від 22.05.2023 "Про надання інформації".

У вказаному листі відповідач 1 повідомив Головне управління ДПС у Харківській області, що податкові накладні №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023, №9 від 23.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023 було виписано помилково, фактично господарська операція не відбулася, отже податкове зобов`язання не виникло. Крім того, зазначає, що ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" не буде відображено у податковій декларації за квітень 2023 року податкове зобов`язання з ПДВ, яке виникло на підставі направлених на реєстрацію податкових накладних №7 від 19.04.2023, №8 від 21.04.2023, №9 від 23.04.2023, №4 від 11.04.2023, №5 від 14.04.2023, №6 від 17.04.2023, №1 від 03.04.2023, №2 від 05.04.2023, №3 від 08.04.2023, які були подані помилково та реєстрація яких фактично не була завершена.

В якості підтвердження направлення вказаного листа на адресу позивача, відповідач 1 надав копію опису вкладення в цінний лист від 22.05.2023, реєстру №1 від 22.05.2023 та нефіскального документу від 22.05.2023 з відбитком печатки "Харків Спецзв`язок". При цьому, в описі вкладення в графі "Перевірив підпис працівника ПСЗ" підпис відповідального працівника відсутній.

Проте, лист відповідача 1 №22/23 від 22.05.2023 було отримано ГУ ДПС в Харківській області лише 22.09.2024 (вх. ГУ ДПС №67265/6), тобто через значний проміжок часу і після ухвалення судових рішень по справах № 520/17623/23 та №520/17624/23.

Також, в матеріалах справи наявний лист голови Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО" Мерзлікіної Ю. вих.№2607/23-1 від 26.07.2023 "Про надання інформації". Вказаний лист голови Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО" суд не приймає до уваги оскільки він не стосується спірних правовідносин.

Разом з цим, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" відобразило дані операції у податковій декларації за квітень 2023 року та відкоригувало дану декларацію лише 27 вересня 2023 року, коли контролюючим органом було надано докази нереальності господарських операцій. При цьому, з позовними заявами ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду 10.07.2023 (справи №520/17624/23, №520/17623/23).

В цій частині колегія суддів повторно наголошує на необхідності врахування принципу заборони суперечливої поведінки, оскільки як було встановлено вище як у письмових поясненнях від 06.06.2023 № №0606/23-1, так й процесуальних документах у справі №520/17623/23, поданих після травня 2023 року, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" стверджувало про реальність господарських операцій та належне підтвердження їх первинними документами. При цьому, у справі 520/17623/23 з моменту подання позовної заяви (10.07.2023) до ухвалення судового рішення (21.08.2023) жодних клопотань про залишення позову без розгляду/відмови від позову підприємством не подавались, хоча виходячи із позиції ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" йому вже було достеменно відомо про помилковість складання та направлення на реєстрацію податкових накладних, що само по собі не є послідовним.

Щодо посилання скаржника на рішення Харківського окружного адміністративного суду віл 05.06.2024, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, у справі № 520/6793/24 за позовом Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 2327 від 30.11.2023, яким вирішено про відповідність Фермерського господарства "ПЕРВОМАГРО" (код ЄДРПОУ 43316873) критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Так, за твердженням апелянта в межах даного провадження досліджено взаємовідносини ФГ "ПЕРВОМАГРО" та ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ", у тому числі лист ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" до податкового органу про помилкове складання податкових накладних, та за результатами розгляду зроблено висновок, що документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідачем не надано; жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до частин 4, 7 статті 75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин.

Аналізуючи положення частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

У постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 зазначила, що попереднє рішення суду може бути враховано під час розгляду спору та слугувати підставою для звільнення учасників процесу від доказування певних обставин з урахуванням передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України правил, зокрема, що преюдиціальне значення надається виключно обставинам, установленим судовими рішеннями, серед яких можна виокремити обставини (факти) того, чи мали місце ці діяння та чи вчинені вони цією особою, а не правовій оцінці таких обставин, яка може полягати, зокрема, у висновках суду про те, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною.

Отже, наведені у справі № 520/6793/24 висновки не мають преюдиційного характеру для справи № 922/2634/24, яка розглядається, оскільки такі висновки не є обставиною справи, а є правовою оцінкою суду дій ФГ "ПЕРВОМАГРО" та його контрагента (ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ") в іншому спорі з іншим предметом.

Судова колегія враховує, що встановлюючи правовий наслідок правочину, який вчинено без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, частина третя статті 228 ЦК України, так само як і інші правові норми, не визначають ознаки такого правочину. До кола таких правочинів належать, зокрема правочини, які вчинені з метою ухилення від оподаткування, отримання незаконної податкової вигоди. Обов`язок довести перед судом, що правочин вчинено з такою метою лежить на позивачеві (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 640/18643/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 810/2287/17).

Правильно зазначаючи про те, що для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб (особи), що уклали такий правочин, судом першої інстанції надано оцінку цим доводам податкового органу на предмет доведення/спростування саме умислу сторін спірних операцій щодо укладення правочинів, які суперечать інтересам держави й суспільства, зокрема з метою ухилення від оподаткування, отримання незаконної податкової вигоди (наприклад, у вигляді податкового кредиту).

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №816/4409/15, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Як правильно враховано судом першої інстанції, склавши первинні документи бухгалтерського обліку, в тому числі платіжні доручення, які не підтверджують рух товару та оплату такого товару, відповідачі діяли узгоджено, переслідуючи мету: створення формальних підстав виникнення права на податковий кредит з податку на додану вартість, що доводиться оформленням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" відповідних податкових накладних.

Надаючи оцінку доводам позивача та зважаючи на встановлені вище обставини, судова колегія також зазначає, що в даному випадку дії відповідачів щодо документального оформлення оспорюваних правочинів, направлення першим відповідачем податкових накладних для реєстрації в ЄРПН, направлення до ГУ ДПС у Харківській області та до суду первинних документів, що містять завідомо неправдиві відомості, свідчать про наявність у діях відповідачів мети щодо створення штучних підстав для незаконного отримання права на податковий кредит і, як наслідок, для зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Податковий кредит з податку на додану вартість дає право платнику податків на бюджетне відшкодування сплаченої суми податку або ж зменшення податкового зобов`язання. Отже, правочин, який уклали відповідачі, суперечить інтересам держави і суспільства в питаннях ведення господарської діяльності й оподаткування.

Держава, як і суспільство, зацікавлена у веденні платниками податків господарської діяльності відповідно до вимог закону та сплаті податків, оскільки від цього залежить спроможність виконувати зобов`язання перед громадянами, заради і завдяки яким вона існує.

Таким чином, ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР" усвідомлювали протиправність укладеної угоди, суперечність її мети інтересам держави і суспільства, яка (мета) може проявлятись не лише в ухиленні від сплати податків, скоєнні злочину, а й в отриманні безпідставних преференцій з боку держави, зокрема, формування та відшкодування податку на додану вартість, незаконне заволодіння майном тощо; прагнули настання протиправних наслідків (отримання незаконної податкової вигоди).

З огляду на зазначене, у правовідносинах, що виникли за договором поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023, укладеним між ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙД ПРОМ" та ТОВ "КОНОПЛЯР", мають місце безтоварні господарські операції з формальним складенням первинних документів з метою формування безпідставної податкової вигоди, що суперечить інтересам держави та суспільства, а відтак спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч.3 ст.228 ЦК України.

Разом з цим, як свідчать матеріали справи, виконання відповідачами спірного правочину фактично не відбулося і податковий кредит з податку на додану вартість не був отриманий, завдяки вжиття позивачем заходів щодо перевірки реальності господарських операцій. Відтак, наслідки за договором поставки №0704-2023/1-23 від 07.04.2023 відсутні.

Щодо доводів скаржника стосовно неефективності обраного позивачем способу захисту з огляду на відсутність доказів виконання оспорюваного договору поставки, суд апеляційної інстанції враховує таке.

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 28), від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт 69), від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц (пункт 43)).

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36))».

При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 Цивільного кодексу України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

В даному випадку, обґрунтовуючи позовні вимоги Головне управління ДПС у Харківській області стверджував про обставини безтоварності, нереальності та фіктивності господарських операцій за спірним договором з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Правовою підставою позивач визначив статті 203, 215, частина 3 статі 228 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Судова колегія враховує, що як було зазначено вище при вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів відповідно до статті 228 ЦК України, зокрема частини третьої цієї норми, ознаками недійсного договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (див. висновки Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17, від 20.07.2022 у справі № 911/2961/19 тощо).

Отже, головною ознакою договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін.

Як було встановлено раніше у даному випадку наслідки за спірним правочином не настали (договір не був повністю чи частково виконаний, застосування двосторонньої реституції є неможливим), однак враховуючи наявність у відповідачів мети направленої на настання протиправних наслідків щодо отримання необґрунтованої податкової вигоди, даний позов про визнання договору недійсним є ефективним способом захисту.

Крім того, колегія суддів враховує, що фактично твердження позивача також стосувались того, що договір поставки № 0704-2023/1-23 від 07.04.2023 укладений між ТОВ "Зернотрейд Пром" та ТОВ "Конопляр" не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, проте позивач не визначив підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину його фіктивність у відповідності до приписів статті 234 ЦК України.

Частинами першою, другою статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає її зовнішньому прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (такі правові висновки сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19)).

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Водночас стаття 234 ЦК України визначає інший склад правопорушення, ніж частина 3 статті 228 ЦК України, що зумовлює й інший предмет доказування у справі, а отже, вказане не є питаннями виключно кваліфікації, а тому судом апеляційної інстанції не досліджувалась ця підстава для визнання недійсним правочину.

Відтак, оскільки сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення господарського суду - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конопляр" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 у справі №922/2634/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.12.2024.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.А. Пуль


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	19.12.2024
Оприлюднено	01.01.2025
Номер документу	124149693
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —922/2634/24

Постанова від 19.12.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Ухвала від 06.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Ухвала від 28.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Рішення від 18.09.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Пономаренко Т.О.

Ухвала від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Пономаренко Т.О.

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Пономаренко Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 19.12.2024 по справі 922/2634/24СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/2634/24

Постанова від 19.12.2024

Ухвала від 02.12.2024

Ухвала від 06.11.2024

Ухвала від 28.10.2024

Рішення від 18.09.2024

Ухвала від 28.08.2024

Ухвала від 05.08.2024

Постанова
від 19.12.2024 по справі 922/2634/24
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД