Рішення

від 23.12.2024 по справі 911/2534/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2534/24

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «РВС Банк», м. Київ,

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд», с. Крюківщина Київської області,

2) ОСОБА_1 , с. Тарасівка Київської області,

про стягнення 6 089 335,85 грн.

за участю представників:

від позивача: Лесь Ю.І., адвокат, довіреність №59 від 11.05.2023;

від відповідачів: Осипчук С.В., адвокат, ордер серії АІ №1750088 від 18.11.2024 (від ТОВ «ФПК-Портал Буд», ордер серії АІ №1776685 від 20.12.2024 (від ОСОБА_1 );

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Акціонерне товариство «РВС Банк», м. Київ (далі по тексту - АТ «РВС Банк») звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 23.09.2024 до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд», с. Крюківщина Київської області (далі по тексту ТОВ «ФПК-Портал-Буд»), 2) ОСОБА_1 , с. Тарасівка Київської області (далі по тексту - ОСОБА_1 ), в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 6 089 335,85 грн., з яких:

5 470 188,26 грн. - сума основного боргу за Договором про надання гарантії №Д-9855-21Г від 13.01.2022;

313 863,26 грн. - 30% річних, нарахованих за період з 13.07.2024 по 20.09.2024;

32 821,13 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з липня 2024 по серпень 2024 року;

190 410,82 грн. - пені, нарахованої у період з 03.08.2024 по 20.09.2024;

82 052,82 грн. - витрат (судові витрати, понесені Банком за гарантією, пункт 4.2.3 Договору про надання гарантії).

Позов обґрунтований тим, що 13.01.2022 між АТ «РВС Банк» (банк) та ТОВ «ФПК-Портал-Буд» (принципал) був укладений договір про надання гарантії №Д-9855-21Г, за умовами якого за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу, що становить належне представлення, грошову суму у разі настання гарантійного випадку, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії.

Загальна сума гарантії складає 5 729 700,00 грн.

За умовами вказаного договору Бенефіціаром є Філія «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України». Базові відносини між принципалом та бенефіціаром виникли за договором 296-В-ФДЛ-21 від 19.11.2021 на закупівлю: Капітальний ремонт фасаду посту регулювання руху суден (ПРРС) «Одеса» (інв.№5679), розташованого в Одеській області, м. Одеса, пл. Митна, 1-Г.

Крім того, 13.01.2022 між АТ «РВС Банк» (банк), ТОВ «ФПК-Портал-Буд» (принципал) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки №ДП-9855-21Г, відповідно до якого поручитель зобов`язується перед гарантом у повному обсязі солідарно відповідати за виконання принципалом зобов`язань щодо повернення суми гарантії, комісій та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором про надання гарантії №Д-9855-21Г від 13.01.2022.

29.04.2024 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором від 19.11.2021 №296-В-ФДЛ-21, Господарським судом м. Києва у справі №910/19068/23 стягнуто з АТ «РВС Банк» (як гаранта за договором №Д-9855-21Г від 13.01.2022 про надання гарантії) на користь бенефіціара ДП «Адміністрація морських портів України» 5 470 188,26 грн. заборгованості та 82 052,82 грн. витрат по сплаті судового збору.

Зазначена сума заборгованості відповідно до меморіального ордеру №2 від 12.07.2024 в повному обсязі була сплачена АТ «РВС Банк» із призначенням платежу «сплата за гарантією №9855-21Г від 14.01.2022, згідно із рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/19068/23».

15.07.2024 Банк, відповідно до п. 4.2 Договору про надання гарантії, звернувся до ТОВ «ФПК-Портал-Буд» листом вих. №2467/24-БТ із регресною вимогою по сплаті 5 470 188,26 грн. суми банківської гарантії, 82 052,82 грн. витрат по сплаті судового збору, 30% річних відповідно до умов договору про надання гарантії.

Позивач твердить, що відповідач зазначену вимогу не виконав, у зв`язку з чим, банк листом від 21.08.2024 вих. №2938/24-Б звернувся до поручителя ОСОБА_1 із вимогою виконати зобов`язання за договором про надання гарантії та погасити наявну заборгованість.

Позивач зазначає, що станом на дату подачу позову ні відповідач-1 як принципал, ні відповідач-2 як поручитель, заборгованість не погасили, у зв`язку з чим позивач просить у судовому порядку солідарно стягнути з відповідача-1 (принципала за Договором про надання гарантії №Д-9855-21Г від 13.01.2022) та з відповідача-2 (поручителя за Договором поруки №ДП-9855-21Г від 13.01.2022) наявну заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2024 відкрито провадження у справі №911/2534/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.10.2024.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача-1 подати суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази погашення зобов`язань за Договором про надання гарантії №Д-9855-21Г від 12.01.2022. Зобов`язав відповідача-2 подати у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази погашення зобов`язань за Договором поруки №ДП-9855-21Г від 13.01.2022 (частина 2 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвалу від 27.09.2024 про відкриття провадження у справі було направлено та доставлено до електронних кабінетів відповідачів 27.09.2024 о 19:40, про що складено та залучено до матеріалів справи довідки Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.

Враховуючи положення абз. 6 ч. 6 ст.242 ГПК України, гарантований статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 15.10.2024.

30.09.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку 0,6713 га, кадастровий номер 3222486600:04:002:5239, що належить на праві власності ОСОБА_1 в інтересах АТ «РВС БАНК» у межах ціни позову у розмірі 6 089 335,85 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2024 заяву АТ «РВС Банк» від 30.09.2024 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт у межах суми позову у розмірі 6 089 335,85 грн. на земельну ділянку площею 0,6713 га, кадастровий номер 3222486600:04:002:5239, цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Тарасівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2140966632224), що належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

У підготовче судове засідання 21.10.2024 сторони не з`явились, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 27.09.2024 не виконали, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідачі відзиви на позов та витребувані судом документи не подали.

Ухвалою від 21.10.2024 підготовче судове засідання відкладено на 18.11.2024.

У підготовчому судовому засіданні 18.11.2024 суд оголосив перерву до 02.12.2024, про що присутній представник відповідача 1 був повідомлений особисто під розпис, а відсутні позивач та відповідач-2 - у спосіб направлення до зареєстрованого електронного кабінету ухвали про повідомлення в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.

У судове засідання 02.12.2024 з`явився представник позивача та представник відповідача-1. Відповідач-2 у судове засідання не з`явився, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 02.12.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу №911/2534/24 до судового розгляду по суті на 23.12.2024.

У судове засідання з розгляду справи по суті 23.12.2024 з`явились представники всіх сторін.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 23.12.2024 відповідачі відзив на позов та докази на його підтвердження не подали.

У судовому засіданні 23.12.2024 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов АТ «РВС Банк», до відповідачів: 1) ТОВ «ФПК-Портал-Буд», 2) ОСОБА_1 про стягнення 6 089 335,85 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №909/948/18.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/19068/23 встановлено, що 19.11.2021 між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «ФПК-Портал-Буд» укладено договір №296-В-ФДЛ-21 (далі по тексту - Договір підряду), за умовами якого в порядку та на умовах визначеним цим договором, підрядник зобов`язується надати послуги «Капітальний ремонт фасаду посту регулювання руху суден (ПРРС) «Одеса».

Пунктом 4.3 вказаного договору було визначено, що позивач здійснює попередню оплату (надає аванс) протягом 15 банківських днів з дати отримання оригіналу належним чином оформленого рахунку від підрядника у розмірі 30% від ціни договору, а саме 5 729 700,00 грн. з ПДВ.

Виконання умов договору було забезпечено банківською гарантією від 14.01.2022 №9855-21Г.

І. Гарантія.

13.01.2022 між АТ «РВС Банк» (банк) та ТОВ «ФПК-Портал-Буд» (принципал) був укладений договір про надання гарантії №Д-9855-21Г (далі по тексту - Договір гарантії), за умовами якого:

- Бенефіціаром є Філія «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрації морських портів України»;

- документ, з якого виникають базові відносини між Принципалом та Бенефіціаром: договір 296-В-ФДЛ-21 від 19.11.2021 на закупівлю - Капітальний ремонт фасаду посту регулювання руху суден (ПРРС) «Одеса» (інв.№5679);

- за заявою Принципала Банк надає на користь Бенефіціара гарантію, за якою зобов`язується сплатити Бенефіціару на його письмову вимогу, що становить належне представлення, грошову суму у разі настання гарантійного випадку, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії (п.1.1);

- загальна сума гарантії складає 5 729 700,00 грн. без ПДВ (п.1.2);

- гарантія вступає в силу з моменту надання та діє по 31.03.2023 включно (п.1.4);

- за цим договором Принципал відповідає перед Банком усім належним Принципалу майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України (п.2.1);

- письмова вимога Бенефіціара за гарантією може бути пред`явлена лише до закінчення строку гарантії. Після закінчення цього строку гарантії вона безумовно втрачає силу (п.3.2);

- якщо на вимогу Бенефіціара та/або на виконання рішення суду про сплату за гарантією Банк виплачує грошові кошти за гарантією, Принципал зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання регресної вимоги Банку, в повному обсязі відшкодувати Банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати Банку, зокрема, включаючи, але не обмежуючись наступним: суми, фактично сплачені банком бенефіціару в порядку та випадках, передбачених гарантією, судові витрати, понесені банком за гарантією (п.4.2,4.2.1, 4.2.2);

- до повного такого відшкодування Принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30 процентів річних у валюті гарантії, за період з моменту сплати Банком за гарантією на вимогу Бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за гарантією та до моменту зарахування суми боргу на належні рахунки банку (п.4.2);

- регресна вимога Банку оформлюється в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Банку, скріплюється печаткою та вважається отриманою принципалом в одному з таких випадків: направлення за допомогою поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом із повідомленням про вручення. Регресна вимога вважається доставленою належним чином у разі, якщо вона здійснена у письмовій формі та надіслана рекомендованим або цінним листом з повідомленням про вручення за зазначеними адресами сторін. Датою отримання регресної вимоги буде вважатися дата їх особистого вручення, про що вказано в повідомленні про вручення, а разі повернення листа на адресу Банку з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресату за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше) з дати відправлення регресної вимоги (п.4.3);

- Банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до Принципала (регрес) у розмірі суми гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків) банку тощо, згідно із п.4.2 цього договору (п.4.5);

- за порушення строків повернення Банку коштів, сплачених Банком за гарантією/сплати процентів, комісії та/або інших платежів за цим договором Принципал сплачує банку пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.5.1).

14.01.2022 АТ «РВС Банк» надав банківську гарантію №9855-21 за якою, відповідно до положень Договору підряду, зобов`язується сплатити Бенефіціару суму, зазначену у відповідній вимозі Бенефіціара, що не перевищує 5 729 700,00 грн.

18.01.2022 Банківську гарантію №9855-21Г від 14.01.2022 викладено в новій редакції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/19068/23 встановлено, що ДП «Адміністрація морських портів Україна» здійснено сплату на користь підрядника (ТОВ «ФПК-Портал-Буд») попередньої оплати за договором підряду в сумі 5 729 700,00 грн. за платіжним дорученням від 01.02.2022 №648.

У зв`язку з невиконання підрядником за договором підряду зобов`язання з виконання робіт у встановлений строк та неповернення попередньої оплати, ДП «Адміністрація морських портів України» звернулась до АТ «РВС Банк» з вимогою від 26.10.2022 №2512/10-4-06/Вих. про сплату 5 729 700,00 грн.

На зазначену вимогу АТ «РВС Банк» надав відповідь від 11.11.2022 №1417/22-БК про відсутність правових підстав для виплати грошових коштів у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 у справі №910/19068/23 взято до уваги часткове виконання робіт за договором підряду, та стягнуто з АТ «РВС Банк» як гаранта 5 470 188,26 грн. боргу та витрати по сплаті судового збору в сумі 82 052,82 грн.

Вказана сума заборгованості у розмірі 5 552 241,08 грн. була фактично сплачена АТ «РВС Банк» бенефіціару за меморіальним ордером №2 від 12.07.2024.

Відповідно до п.4.2 Договору, до повного відшкодування принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30% річних за період з моменту сплати банком за гарантією на вимогу бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за гарантією до моменту зарахування суми боргу на належні рахунки банку.

За правовим змістом вказані проценти є передбаченою договором платою за користування коштами банківської гарантії.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

15.07.2024 листом з описом вкладення №0408034193567 АТ «РВС Банк» звернувся до принципала ТОВ «ФПК-Портал-Буд» із регресною вимогою вих.№2467/24-БК від 15.07.2024, в якій просив принципала виконати свої зобов`язання за договором про надання гарантії №Д-9855-21Г від 13.01.2022 та відшкодувати гаранту всі витрати за гарантією, а саме: 5 470 188,26 грн. суми банківської гарантії, 82 085,82 грн. витрат по сплаті судового збору, 30% річних з моменту виконання банком вимоги бенефіціара до моменту зарахування суми боргу на належні рахунки банку.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені статтею 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.4.2 Договору гарантії якщо на вимогу бенефіціара та/або на виконання рішення суду про сплату за гарантією банк виплачує грошові кошти за гарантією, принципал зобов`язаний протягом 2 робочих днів з дня отримання регресної вимоги банку, в повному обсязі відшкодувати банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати банку.

Як вбачається з роздруківки трекінгу відстеження пересилання поштового відправлення №0408034193567, з офіційного сайту «Укрпошта», ТОВ «ФПК-Портал-Буд» регресну вимогу не отримав, вказаний лист 02.08.2024 повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Враховуючи положення п.4.3 Договору гарантії, відповідно до якого у разі повернення листа, яким направлялась регресна вимога, за закінченням терміну зберігання, регрес на вимога вважається отриманою принципалом з дати відправлення регресної вимоги, тобто з 15.07.2024, останній день на відшкодування банку витрат пов`язаних із виконанням договору гарантією є 17.07.2024, а з 18.07.2024 настало прострочення.

18.07.2024 листом вих. №138/2024 ТОВ «ФПК-Портал-Буд» звернулось до АТ «РВС Банк», в якому зазначало про тимчасову неможливість здійснення оплати по договору гарантії одним платежем та просило розглянути реорганізацію умов боргу.

З аналогічним листом вих.№151/2024 ТОВ «ФПК-Портал-Буд» звернулось до АТ «РВС Банк» 30.07.2024, до якого було долучено орієнтовний графік платежів по кредиту.

Листом вих.№3039/24-БК від 29.08.2024 АТ «РВС Банк» повідомив ТОВ «ФПК-Портал-Буд» про можливість розглянути пропозицію з графіком погашення заборгованості на термін не більше року.

З матеріалів справи не вбачається, що сторони у встановленому порядку у належній формі досягли згоди щодо зміни умов сплати за гарантією, зокрема на умовах розстрочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Матеріали справи не місять доказів погашення принципалом наявної заборгованості за договором гарантії повністю чи частково. Вказані докази також не були надані на вимогу п.4 ухвали від 27.09.2024 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

З огляду на те, що сума гарантії у розмірі 5 470 188,26 грн. була сплачена АТ «РВС Банк» 12.07.2024 за меморіальним ордером №2, з 13.07.2024 банк, відповідно до п. 4.2 договору гарантії мав право нарахувати 30% річних. Оскільки вказані проценти є передбаченою договором платою за користування чужими грошовими коштами, банк правомірно нараховує вказані проценти виключно на суму гарантії, стягнуту рішенням суду - 5 470 188,26 грн. та з моменту сплати банком коштів за гарантією (пункт 4.2.4 Договору гарантії).

Суд, перевіривши правильність розрахунку процентів, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (13.07.2024 - 20.09.2024) встановив, що останній здійснено арифметично вірно, відтак належна сума до стягнення процентів становить 313 863,26 грн.

Крім того, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання банк нарахував та просить суд стягнути інфляційні втрати за липень та серпень 2024 року в сумі 32821,13 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд встановив, що принципал мав обов`язок сплатити банку кошти гарантії до 17.07.2024, а з 18.07.2024 настало прострочення. З огляду на викладене, перший місяць, за який банк має право нараховувати інфляційні втрати у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, є серпень 2024 року, а не липень 2024 року, як вказав у розрахунку позивач. Разом із тим, оприлюднений індекс інфляції за липень 2024 року становить 100,00.

Відтак, суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат, встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення інфляційних втрат за серпень 2024 року становить 32 821,13 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена в повному обсязі.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 Договору гарантії встановлено, що за порушення строків повернення банку коштів, сплачених банком за гарантією/сплати процентів, комісії та/або інших платежів за цим договором принципал сплачує банку пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

При цьому, суд звертає увагу, що конструкція «за кожний день прострочення оплати», встановлена в п. 8.2 Договору є порядком нарахування пені, а не строком. Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 16.10.2024 у справі №911/952/22, застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку нарахування пені.

Відтак, в даному випадку, пеня має розраховуватися з наступного робочого дня після останнього дня строку оплати та до переддня фактичної оплати, або до відповідної дати через шість місяців після спливу строку оплати .

Як встановлено судом, останній день повернення суми гарантії є 17.07.2024, а з 18.07.2024 настало прострочення. Разом з тим, позивач здійснює розрахунок пені з 03.08.2024. Суд зазначає, що позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, оскільки відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (03.08.2024 - 20.09.2024), встановив, що останній зроблено арифметично вірно, належна сума пені до стягнення становить 190 410,38 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена в повному обсязі.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 82 052,82 грн. витрат. Щодо вказаної вимоги суд встановив таке.

Як вбачається з рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/19068/23, з Банку на користь бенефіціара ДП АМПУ стягнуто 5 470 188,26 грн. коштів за гарантією та витрати по сплаті судового збору в сумі 82 052,82 грн., тобто всього 5 552 241,08 грн. Саме така сума була сплачена Банком на користь ДП АМПУ за меморіальним ордером №2 від 12.07.2024.

Відповідно до пункту 4.5 Договору гарантії Банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до Принципала (регрес) у розмірі суми гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків) Банку тощо, згідно із п. 4.2 цього Договору. Відповідно до пункту 4.2 Договору про надання гарантії, якщо на вимогу Бенефіціара та/або на виконання рішення суду про сплату за гарантією Банк виплачує грошові кошти, Принципал зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання регресної вимоги в повному обсязі відшкодувати Банку такі сплати та усі пов`язані із цим витрати Банку, зокрема включаючи, але не обмежуючись таким: 4.2.1. суми, фактично сплачені Банком Бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією; 4.2.2. збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; 4.2.3. судові витрати, понесені банком за гарантією; 4.2.4. суми, фактично сплачені Банком у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору, які фактично сплатив Банк на виконання рішення у справі №910/19068/23, є законною та такою, яку слід задовольнити.

Отже, визначена судом сума заборгованості Принципала перед Банком становить: 5 470 188,26 грн. боргу за гарантією, 313 863,26 грн. 30% річних (до 20.09.2024), 32 821,13 грн. інфляційних втрат (за серпень 2024 року), 199 410,38 грн. пені (з 03.08.2024 по 20.09.2024) та 82 052,82 грн. витрат банку на оплату судових витрат у справі №910/19068/23.

ІІ. Порука.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Для забезпечення виконання зобов`язання за договором гарантії 13.01.2022 між АТ «РВС Банк» (банк), ТОВ «ФПК-Портал-Буд» (принципал) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки №ДП-9855-21Г, за умовами якого:

- поручитель зобов`язується перед гарантом у повному обсязі солідарно відповідати за виконання принципалом зобов`язань щодо повернення суми гарантії, комісій та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором про надання гарантії №Д-9855-21Г від 13.01.2022, що укладений між гарантом та принципалом та додатковими договорами до договору про надання гарантії, що можуть бути укладені в майбутньому (п.1.1);

- зміст забезпеченого порукою зобов`язання: повернення гарантії в сумі 5 729 700,00 грн. у строки та на умовах, визначених у договір про надання гарантії та додаткових договорах до договору про надання гарантії, що можуть бути укладені в майбутньому; сплата комісій та інших платежів; сплата можливих штрафних санкцій; сплата інших будь-яких плат; інші витрати пов`язані зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги (п.2.1);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками юридичних осіб (за наявності) і діє до повного виконання принципалом та поручителем своїх зобов`язань перед гарантом (п.5.1).

З огляду на викладене, за умовами договору поруки невиконання зобов`язань принципалом за договором гарантії є підставою для виникнення солідарного обов`язку у поручителя у повному обсязі відповідати перед гарантом за вказаними зобов`язаннями.

Враховуючи невиконання принципалом ТОВ «ФПК-Портал-Буд» зобов`язання щодо своєчасного відшкодування суми гарантії, витрат пов`язаних з нею та штрафних санкцій, у поручителя виник солідарний обов`язок з оплати наявної заборгованості принципала перед гарантом.

Листом вих. №2938/24-БТ від 21.08.2024 АТ «РВС Банк» звертався до поручителя ОСОБА_1 щодо стягнення наявної суми заборгованості.

Крім того, АТ «РВС Банк» повторно звертався до поручителя з вимогою №3109/24-БТ від 05.09.2024.

Матеріали справи не містять доказів надання відповіді ОСОБА_1 на вимоги АТ «РВС Банк».

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Матеріали справи не місять доказів погашення поручителем наявної заборгованості за договором гарантії повністю чи частково. Вказані докази також не були надані на вимоги п.4 ухвали від 27.09.2024 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Акціонерного товариства «РВС Банк» повністю та ухвалює рішення про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд» та ОСОБА_1 5 470 188,26 грн. основного боргу, 313863,26 грн. процентів річних, 32 821,13 грн. інфляційних втрат, 190 410,38 грн. пені, 82052,82 грн. витрат.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок із відшкодування судового збору та інших судових витрат має іншу правову природу, ніж зобов`язальні відносини учасників справи щодо надання банківської послуги, відтак договір поруки не створює для відповідача-2 солідарного обов`язку з відповідачем-1 відшкодовувати позивачу сплачений судовий збір.

Відтак, суд покладає на відповідачів відшкодування позивачу сплаченого судового збору порівну з обох солідарних боржників по 36 536,02 грн.

Також суд звертає увагу сторін на те, що вжиті судом ухвалою від 09.10.2024 заходи забезпечення позову діють відповідно до частин 7, 8 ст. 145 ГПК України, згідно із якими у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «РВС Банк» задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд» (08136, Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 4, кв. 4, ідентифікаційний код 32771651), та

ОСОБА_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, ідентифікаційний код 39849797)

5 470 188,26 грн. (п`ять мільйонів чотириста сімдесят тисяч сто вісімдесят вісім гривень двадцять шість копійок) основного боргу,

313 863,26 грн. (триста тринадцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні двадцять шість копійок) процентів,

32 821,13 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять одну гривню тринадцять копійок) інфляційних втрат,

190 410,38 грн. (сто дев`яносто тисяч чотириста десять гривень тридцять вісім копійок) пені,

82 052,82 грн. (вісімдесят дві тисячі п`ятдесят дві гривні вісімдесят дві копійки) витрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд» (08136, Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 4, кв. 4, ідентифікаційний код 32771651)

на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, ідентифікаційний код 39849797)

36 536,02 грн. (тридцять шість тисяч п`ятсот тридцять шість гривень дві копійки) судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, ідентифікаційний код 39849797)

36 536,02 грн. (тридцять шість тисяч п`ятсот тридцять шість гривень дві копійки) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно у порядку ст. 256, пункту 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 29.12.2024.

Суддя О.В. Конюх