Ухвала

від 30.12.2024 по справі 371/1462/17

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.12.2024 Єдиний унікальний № 371/1462/17

провадження № 2/371/30/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/496/18

Провадження № 2/371/583/24

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Харченко І.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відділ у Миронівському районні Головного управлінняДержгеокадаструуКиївськійобласті, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування рішення сільської ради,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Миронівського районного суду перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 16 червня 2023 року за клопотанням представника позивачау справі була призначена судова земельно-технічна експертиза, на час проведення якої провадження у справі було зупинено, матеріали справи передані до експертної установи.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 02 липня 2024 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року в зв?язку з надходженням інформації про смерть позивача 01 березня 2024 року ОСОБА_1 та необхідністю визначення складу учасників справи у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Решетник І.С. витребувано копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті позивача.

24 жовтня 2024 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Решетник І.С. до суду надійшла копія спадкової справи № 12/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 звернулися 02 квітня 2024 року його син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину на підставі заповіту, складеного ОСОБА_1 та посвідченого 10 лютого 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель І.А.

Згідно із даними вказаного заповіту ОСОБА_1 заповів все його майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дані про оспорення вказаного заповіту в матеріалах спадкової справи відсутні, учасниками справи суду не подавалися.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Решетник І.С. направила відповідні запити для з?ясування обсягу майна, що увійшло до спадкової маси. Даних про видані свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_1 в матеріали спадкової справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).

Частиною 1 статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов?язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).

Відповідно до статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов?язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов?язкові для нього так само, як вони були обов?язкові для особи, яку він замінив.

Тож цивільним процесуальним законодавством визначено, що у випадку зміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, заміна відповідної сторони чи третьої особи відбувається шляхом залучення правонаступника відповідної сторони або третьої особи.

Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обовязки у спірних правовідносинах. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв?язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Перехід прав і обов?язків від одного суб?єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні, разом з тим, стаття 55 ЦПК України не виключає можливості, суду, за наявності клопотання, зокрема, позивача, залучити до участі у справі правонаступника позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою.

Предметом позову є матеріально-правова вимога, яка пов?язана з матеріальним правом спадкодавця на нерухоме майно, тож спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Водночас через дію принципу диспозитивності вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його бажання. Тож замінити позивача, який помер після відкриття провадження у справі, на його правонаступника, суд може лише на підставі звернення такого правонаступника з відповідним процесуальним документом про заміну позивача.

Через дію принципу диспозитивної вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його бажання. Нормами ЦПК України не передбачено можливості залучення особи як співпозивача.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Миронівський районний суд Київської області своєю ухвалою від 31 жовтня 2024 року повідомив єдиного спадкоємця позивача ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , яка прийняла у встановленому законом порядку спадщину після його смерті, про перебування у провадженні суду зазначеної справи. Суд запропонував ОСОБА_4 повідомити свою позицію щодо питання про заміну позивача ОСОБА_1 на правонаступника ОСОБА_4 в порядку процесуального правонаступництва.

20 грудня 2024 року ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій повідомила, що, керуючись принципом диспозитивності, вона як спадкоємець позивача не має волевиявлення для набуття статусу позивача у справі № 371/1462/17 та не бажає підтримувати позовні вимоги. Не заперечувала проти закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Оскільки правонаступник позивача ОСОБА_4 не має волевиявлення на залучення її до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_1 , не бажає підтримувати позовні вимоги в подальшому, суд дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Згідно з правилами частини другої статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відділ у Миронівському районні Головного управління ДержгеокадаструуКиївській області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування рішення сільської ради.

Роз?яснити учасникам справи, що згідно з правилами частини другої статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційноїскарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя Л.О. Капшук