Ухвала

від 30.12.2024 по справі 208/5733/21

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 208/5733/21

Номер провадження 1-в/948/188/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ВК-9 ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Машівка подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» стосовно засудженого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середньо спеціальна, раніше не судимий, засудженого вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2022 року, скасованим в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2022, за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки,

про умовно-дострокове звільнення,

у с т а н о в и в :

у грудні 2024 року до суду надійшло зазначене подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 станом на 16.12.2024 відбув строку покарання, станом на 20.12.2024 відбув строк покарання 01 рік 06 місяців 04 дні, характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, а тому до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.

Заслухавши прокурора, який не заперечував проти умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 , покликаючись на те, що засуджений хоча і допустив три порушення відбування режиму відбування покарання, зокрема і відмовлявся від роботи, за що до нього було застосовано профілактичні бесіди, проте після постановлення судом ухвали про відмову в заміні покарання більш м`яким, засуджений змінив свою поведінку на краще та заслуговує на умовно-дострокове звільнення, представника ВК № 9, який подання підтримав з наведених у ньому підстав, засудженого та його захисника, які просили задовольнити подання, покликаючись на те, що ОСОБА_6 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, дослідивши документи кримінального провадження та особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2022 ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки (а.о.с.9-11).

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2022 вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.10.2022 щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасований. Ухвалений в цій частині новий, яким призначено ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2роки.

На виконання вироку Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2023 ОСОБА_6 взято під варту 16.06.2023. Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислюється з 16.06.2023 (а.о.с. 4 ч. 1).

Отже, ОСОБА_6 відбуває покарання з 16.06.2023, кінець строку покарання 16.06.2026.

Ухвалою Машівського районного суду від 27.06.2024 було відмовлено в поданні ДУ «Машівська виправна колонія (№9)» про заміну покарання більш м`яким покаранням (а.о.с.30,31).

Як убачається з матеріалів особової справи засудженого, ОСОБА_6 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі має чотири заохочення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки та вимог безпеки праці, останній раз 11.11.2024, стягнень не має, працевлаштований підсобним робітником у жовтні-листопаді 2024, за час перебування в установі надійшла постанова ВП №71724456 від 06.03.2024 про стягнення моральної шкоди в сумі 214552,87 грн, спілкується з особами позитивної спрямованості, підтримує стабільні зв`язки з рідними, які позитивно впливають на засудженого, усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілої особи, позитивно ставиться до працівників установи, вину у скоєному визнає, вирок суду вважає справедливим (а.с. 2-4, а.о.с. 144-146, 150, 151 ч.2).

Водночас, засудженим, 18.01.2024р. був проігнорований режимний захід «Підйом», о 06.10 год. був на своєму спальному місці та спав за результатами чого проведено профілактичну бесіду (а.с.55-62).

Також 10.03.2024р. о 08.40 год., 16.03.2024р. о 07.10 год. відмовився від прибирання прилеглої території та території відділення КДіР, обмежено бесідою виховного характеру, першою причиною засуджений пояснив приниженням його гідності виконання такого виду робіт, в другому випадку боліла голова (а.о.с.78-83, 88-92).

Згідно з довідками, виданими бухгалтерією Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9»), ОСОБА_6 відбуває покарання в установі з 05.03.2024, 02.04.2024 до установи надійшла постанова ВП №71724456 від 06.03.2024 про стягнення моральної шкоди в сумі 214552,87 грн, за час перебування в установі утримано із заробітної плати 1 017,59 грн, достроково погашено позов на суму 1 200,00 грн, заборгованість по позову становить 212 335, 28 грн, у жовтні-листопаді 2024 був працевлаштований підсобним робітником, має 100% відпрацювання (а.о.с.150, 151 ч.2).

Наказом по ДУ «Водянська ВК (№146) від 07.08.2023р. був прийнятий на посаду підсобного робітника виробничої майстерні (а.о.с.34).

За довідкою ВДВС від 14.05.2024р. на користь потерпілої ОСОБА_7 стягнуто 4952, 13 грн, залишок заборгованості 195047, 87 грн (а.о.с.117).

18.11.2024 засуджений погасив судові витрати за вироком суду (а.о.с.152).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.

Однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання.

Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що хоча засуджений і відбув достатній строк для застосування умовно-дострокового звільнення, має чотири заохочення та стягнень не має, вживає заходи до погашення завданої шкоди потерпілому, проте не в достатній мірі, та водночас допустив три порушення режиму відбування покарання, зокрема і відмовлявся від праці, тобто його поведінка не була сумлінною протягом всього строку покарання та не є бездоганною, а тому суд уважає що ОСОБА_6 не довів своє виправлення та в задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання потрібно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні подання Державної установи «Машівська виправна колонія № 9» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1