Рішення

від 20.12.2024 по справі 691/1275/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1275/24

провадження № 2/691/649/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» м.Київ звернулося в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, із клопотанням про витребування доказів.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що 10 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір №7256053 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 205-ОД від 10 лютого 2022 року. Згідно умов кредитного договору, сума кредиту складає 25000,00 грн.. Строк кредиту 360 днів, дата останнього платежу по кредиту 04 листопада 2024 року, про що вказано у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 25000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів з 25 липня 2024 року по 22 вересня 2024 року , в межах строку договору відповідно до наступного 25000,00 грн*1,99%=497,50*60 календарних днів - 29850 грн.. 25 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25.07/2024-Ф, згідно умов якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за вище вказаним кредитним договором не сплачена і складає 95 620, 00 грн., з яких: тіло кредиту - 25000,00 грн.; проценти за користування кредитом - 40770,00 грн.; нараховані проценти за 60 календарних днів 29850, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку (а.с.1-8).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову (а.с.91).

В підготовчому засіданні 06 грудня 2024 року постановлено ухвалу суду про витребування доказів, закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду з викликом сторін до суду (а.с.103-104).

18 грудня 2024 року за вхідним №ЕС-6999 від представника позивача «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» Городніщевої Є.О. надійшло клопотання про зміну найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал». Ухвалою суду від 20 грудня 2024 року клопотання представника позивача задоволено, найменування позивачау цивільній справі змінено (а.с.105).

У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з`явився, подав заяву від 18 грудня 2024 року за змістом якої просив розглянути цивільну справу без участі представника, позовні вимоги на час судового розгляду не змінив (а.с.107-108).

Відповідач ОСОБА_1 , інформований про судовий розгляд, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у цивільній справі від 06 листопада 2024 року, ухвали про призначення судового розгляду від 06 грудня 2024 року, судових повісток, у судове засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, не подав відзиву на позов, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду (а.с.92, 95, 101).

З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи 20 грудня 2024 року у відсутності представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та відповідача ОСОБА_1 , остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вивчивши зміст клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про розгляд у його відсутність, враховуючи належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 за місцем реєстрації, відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», з врахуванням наступного.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В судовому засіданні встановлено, що 10 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір №7256053 про надання споживчого кредиту (а.с.27-31). Відповідно до вище вказаного договору, відповідач отримав кредит в сумі 25000,00 грн. строком на 360 днів (а.с.27-31). Стандартна процентна ставка 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п. 1.4 цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (а.с.27-31). Договір про надання споживчого кредиту №7256053 від 10 листопада 2024 року відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором С8872 (а.с.27-31). Крім того відповідач ОСОБА_1 особисто зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , Серію та номер паспорта НОМЕР_3 , свої контактні дані та третьої особи (а.с.27-31). В Паспорті споживчого кредиту зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.34-35). Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С8872, 10 листопада 2023 року (а.с.34-35). Невід`ємною частиною договору про надання споживчого кредиту №7256053 від 10 листопада 2024 року є Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» від 10 лютого 2022 року, з якими відповідач, слід вбачати, ознайомлений (а.с.50-59). Підписавши договір про надання споживчого кредиту, відповідач взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним, та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с.27-31). В таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, додаток №1 до договору, зазначені розміри платежів, якщо споживачем не будуть виконані умови договору (а.с.32). Укладення договору про надання споживчого кредиту здійснено сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «CreditPlus» (а.с.27-31). Електронна ідентифікація споживача здійснена при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Відповідно до п.1.1 договору, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства (а.с.27-31). За умовами договору про надання споживчого кредиту, кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що передбачено п. 2.1договору. Дати надання кредиту 10 листопада 2023 року або 11 листопада 2023 року. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п.2.1 договору (а.с.27-31). Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (а.с.27-31). Відповідач з викладеними у зазначених вище документах умовами кредитування, погодився без будь-яких зауважень або застережень, навпаки, погодився та на підтвердження чого на них проставив електронний підпис (а.с.27-31). Зарахування кредитних коштів відповідачу підтверджується повідомленнм ТОВ «Пейтек Україна», Код ЄДРПОУ 44103264, де зазначено, що 10 листопада 2023 року 12:20:04 успішно перераховано за номером транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 40336020, код авторизації 832393, банк еквайр АТ «ПУМБ», призначення платежу зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.60-62). Згідно розрахунку заборгованості, станом на 22 вересня 2024 року заборгованість за кредитним договором №7256053 від 10 листопада 2023 року становить: основний борг - 25000,00 грн, сума процентів за користування грошовими коштами 29850,00 грн. (а.с.18). ТОВ «Авентус Україна», 25 липня 2024 року, на підставі договору факторингу №25.07/24-Ф, за плату відступило, а ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту, перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с.63-71). Відповідно до вище вказаного договору факторингу, право вимоги перейшло і за кредитним договором №7256053, стороною якого є відповідач, на суму заборгованості 65770,00 грн, яка складається із: сума заборгованості за основною сумою боргу 25000,00 грн; сума заборгованості за відсотками 40770,00 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року (а.с.21). Здійснення оплати за договором факторингу №25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року, підтверджується платіжними інструкціями від 29 липня 2024 року №5537, №5535, №5536, №5534 (а.с.36-37). Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення повідомлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору (а.с.9). Таким чином встановлено, що взятих на себе зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №7256053 від 10 листопада 2023 року відповідач не виконав, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість: сума заборгованості за основною сумою боргу 25000,00 грн; сума заборгованості за відсотками 40770,00 грн, а всього - 65770,00 грн. (а.с.21). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача проценти за 60 календарних днів з 25 липня 2024 року по 22 вересня 2024 року, в межах строку договору відповідно до наступного 25000,00 грн*1,99%=497,50*60 календарних днів, що складає 29850, 00 грн. (а.с.18). Під час судового розгляду змінено найменування позивача, шляхом постановлення ухвали суду від 20 грудня 2024 року, з підстав, що 25 листопада 2024 року рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінила найменування Товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с.105). Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» є юридичною особою, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10 грудня 2024 року №77878536012 (а.с.82, 104), має Статут, затверджений рішенням №5 єдиного учасника від 01 листопада 2023 року, який є установчим документом, та регламентує порядок створення і припинення юридичної особи, правове становище і межі правоздатності (а.с.43-49). Національним Банком України ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» видано ліцензію від 21 квітня 2022 року для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, що підтверджується Витягом з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг від 24 січня 2022 року та довідкою Національного Банку України від 23 грудня 2022 року щодо внесення до Державного реєстру фінансових установ та видачі ліцензії (а.с.84, 87). Крім того, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 лютого 2017 року №1608, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» видано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи Серії ФК №870 (а.с.40). Національним Банком України видано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» Серії ФК №В0000495 від 21 січня 2022 року (а.с.41).

В підготовчому засіданні 06 грудня 2024 року постановлено ухвалу суду про витребування доказів у Акціонерного Товариства КБ «Приватбанк» докази які підтверджують факт належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 Вище вказаний доказ, який був витребуваний судом, не був предметом дослідження, оскільки не наданий АТ КБ «Приватбанк» до суду, на виконання ухвали суду від 06 грудня 2024 року про витребування доказів (а.с.103-104).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні`платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

За приписами п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, що передбачено ч. 1 ст. 513 ЦК України.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно норм Закону України «Про захист прав споживачів», у споживача є можливість протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору. Таким правом відповідач не скористався, як і не скористався п.4.3.2 Договору про надання споживчого кредиту, де зазначено, що споживач має право відмовитися від укладення договору без пояснення причин, лише у випадку щляхом надіслання письмового повідомлення Товариству, не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання та отримання примірника договору (а.с.27-31).

Позивач, особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинна подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Позивачем доведено та обґрунтовано належними доказами наявність права вимоги за кредитним договором №7256053 від 10 листопада 2023 року тому, враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

У своїх рішення Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 25 липня 2024 року укладено договір факторингу №25.07/2024-Ф, згідно умов якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги і за договором про надання споживчого кредиту №7256053 від 10 листопада 2023 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..

Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання щодо погашення суми заборгованості, і це є істотним порушенням за договором про надання споживчого кредиту №7256053 від 10 листопада 2023 року, заміна первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на підставі договору №25.07/2024-Ф про відступлення права вимоги від 25 липня 2024 року до вказаного договору, не можуть трактуватися на користь відповідача, як причини невиконання зобов`язання і тому, суд обґрунтовано стверджує, на підставі досліджених доказів, що в результаті дій позивача, відповідач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості отримати належну суму кредиту, сплатити тіло кредиту і відсотки у погоджений строк, використав кредитні кошти у власних інтересах, і тому слід з нього, як відповідача, стягнути на користь позивача заборгованість, яка утворилася. Суд бере до уваги, що відповідач участі в судовому засіданні не взяв, відзиву на позов не подав, не реалізував своїх процесуальних прав як сторона у спорі, не надав доказів у разі заперечення позовних вимог позивача, що вказує на свідоме ігнорування виконання взятих на себе обов`язків.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих стороною доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат у виді сплаченого судового збору та правничої допомоги.

Так, позивачем, згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 2422, 40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3310 від 15 жовтня 2024 року (а.с.88), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно процесуальним законодавством України.

Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. на підставі укладеного договору про надання правової допомоги №26/08-2024 від 26 серпня 2024 року між адвокатом Городніщевою Є.О. і ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», Акту №158 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №26/08-2024 від 26 серпня 2024 року, ордеру на надання правничої допомоги Серії АІ №1722250, рахунку на оплату №5171-21/10-2024 від 21 жовтня 2024 року (а.с.19-20, 27-31, 39).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд з`ясував склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, які є співмірними із складністю справи та відповідають критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та згідно вимог ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановив інформацію щодо адвоката, який таку допомогу надавав згідно наданих доказів. При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд виходить із встановлення їх дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Згідно ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі: задоволення позову - на відповідача; відмови в позові - на позивача; часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З вище наведеного вбачається, що представникам позивача надано докази та документально підтверджено витрати на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом цивільної справи в суді, заяв про зменшення розміру витрат на правову допомогу до суду не надходило, тому понесені витрати позивачем в розмірі 10000 грн., підлягають до задоволення, як обгрунтовані.

Позов підтверджується: копією договору про надання споживчого кредиту №7256053 від 10 листопада 2023 року; копією Паспорту споживчого кредиту від 10 листопада 2023 року; копією Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» від 10 лютого 2022 року; копією таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, додаток №1 до договору; копією договору факторингу №25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року; копією повідомлення про відступлення права вимоги від 25 липня 2024 року; копією розрахунку заборгованості від 22 вересня 2024 року; копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10 грудня 2024 року №77878536012; копією Статуту ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 01 листопада 2023 року; копією довідки Національного Банку України від 21 квітня 2022 року; копією Витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» для здійснення діяльності з надання фінансових послуг від 24 січня 2022 року; копією довідки Національного Банку України від 23 грудня 2022 року щодо внесення ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до Державного реєстру фінансових установ та видачі ліцензії; копією Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Серії ФК №870; копією Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» Серії ФК №В0000495 від 21 січня 2022 року; копією договору про надання правової допомоги №26/08-2024 від 26 серпня 2024 року; копією Акту №158 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №26/08-2024 від 26 серпня 2024 року; копією ордеру на надання правничої допомоги Серії АІ №1722250; копією рахунку на оплату №5171-21/10-2024 від 21 жовтня 2024 року; платіжною інструкцією про сплату судового збору №3310 від 15 жовтня 2024 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», юридична адреса м.Київ вул.Загородня, №15 офіс 118/2, Код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7256053 від 10 листопада 2023 року в розмірі 95 620 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., яка складається із: 25 000 грн. сума кредиту; 40770 грн. сума процентів за користування кредитом; 29 850, 00 грн. проценти за 60 календарних днів.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», юридична адреса м.Київ вул.Загородня, №15 офіс 118/2, Код ЄДРПОУ 44559822, понесені судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн..

Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», юридична адреса м.Київ вул.Загородня, №15 офіс 118/2, Код ЄДРПОУ 44559822.

Представник позивача: особа 2 адвокат Городніщева Єлизавета Олегівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЗР №21/3145 від 18 травня 2023 року.

Відповідач: особа 3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Савенко