Ухвала

від 27.12.2024 по справі 753/16749/16-к

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16749/16-к

провадження № 1-кп/753/864/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014100020000166 від 25.06.2014 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , росіянина, уродженця м. Барнаул, Алтайського краю Російської Федерації, одруженого, з вищою освітою, працюючого арбітражним керуючим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368-4 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, у зв`язку із закінченням передбачених законом строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності. Наслідки закриття із нереабілітуючих підстав йому зрозумілі. Свою вину у інкримінованому злочині не визнає.

Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 .

Так, відповідно до обвинувального акту, органом досудового розслідуванням установлено, що ухвалою Господарського суду Київської області у справі № Б3/081-12 від 20 лютого 2013 року відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом» призначено розпорядником майна ТОВ «Інфініті» (код ЄРДПОУ 32619605) арбітражного керуючого ОСОБА_5 , який має свідоцтво про право власності на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 391 від 28.02.13 р.

ОСОБА_5 , будучи арбітражним керуючим та згідно п.б ч. 2 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції є прирівняним до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, не будучи державним службовцем, але надаючи публічні послуги - суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення, підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України.

Так, ОСОБА_5 , будучи особою, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, а саме: арбітражним керуючим (розпорядником майна) ТОВ «Інфініті» (код ЄРДПОУ 32619605), діючи умисно з метою особистого збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень, 22.07.2014 року, приблизно о 12 год. 45 хв., перебуваючи на своєму робочому місці в квартирі № 185 по вул. Княжий Затон,9 в м. Києві, яка переобладнана піж офісне приміщення, отримав від генерального директора ТОВ «Контракт ПРОМ» ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 7000 грн. за згоду на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,10 га для ведення підприємницької діяльності, яка належить ТОВ «Інфініті» на праві власності на земельну ділянку та розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Крюківщина.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_5 кваліфікуються як одержання ним, як особою яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданих йому повноважень, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368-4 КК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України, на підставі ст. 49 КК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною 1 ст. 285 КПК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки давності:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України.

Згідно ч. 3 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368-4 КК України, яке інкриміновано ОСОБА_5 відноситься до нетяжкого злочину і було вчинено 22.07.2014 року.

Таким чином, передбачений п. 3 ч.1 ст. 49 КК України п`ятирічний строк давності з дня інкримінованого злочину, станом на 27 грудня 2024 року -закінчився.

Разом з цим, відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Матеріали кримінального провадження таких даних не містять.

Також, при ухваленні вказаного рішення, суд враховує позицію Верховного Суду колегії суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к, в якій вказано, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальностіне пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Постановою Верховного суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к зауважено, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.

Наведені обставини Верховного суду дотримані судом, тому суд не пов`язує звільнення від кримінальної відповідальності із фактом визнання обвинуваченим своєї винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, або ж за фактом його відсутності.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Таким чином, у зв`язку із встановленням підстав, передбачених статтею 49 Кримінального кодексу України та враховуючи те, що з дня інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення пройшло більше п`яти років, при цьому, перебіг давності не зупинявся і не переривався, відсутність доказів, що обвинувачений вчинив інше кримінальне правопорушення у цей період, від слідства не ухилявся та не заперечує щодо закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України, закриття провадження з цих нереабілітуючих підстав є обов`язковим, а останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 витрат на залучення експерта, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду надала висновок, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17).

За таких обставин суд вважає за необхідне судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 284, 285, 286, 288, 369, 372 КПК України, ст. 49 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження стосовно нього за ч. 3 ст. 368-4 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 42014100020000166 від 25.06.2014 стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК України - закрити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: