Рішення

від 18.12.2024 по справі 754/2726/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2424/24

Справа №754/2726/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» та Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У лютому 2024 ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , через представника - адвоката Лабика Руслана Романовича звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» та Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва, в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 26800,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26800,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди та 119800,00 грн страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26800,00 грн страхового відшкодування моральної шкоди та 119 800,00 грн страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника;

- стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва на користь ОСОБА_1 973200,00 грн решти моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

- стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 973 200,00 грн решти моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; щомісячно по 5705,41 грн, починаючи з 16.02.2025 до досягнення ОСОБА_2 вісімнадцяти років ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника;

- стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 973200,00 грн решти моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; щомісячно по 5705,41 грн, починаючи з 16.02.2025 до досягнення ОСОБА_3 вісімнадцяти років ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.05.2023 приблизно о 12 год 37 хв ОСОБА_4 , керуючи технічно несправним автогрейдером марки «PY 160G» р.н. НОМЕР_1 , виконавши дорожні роботи на автошляху Т-1008, поблизу буд. № 140, який знаходиться на вул. Радосинській у Деснянському районі м. Києва, заїхав заднім ходом на підйом до недобудованої будівлі опікового центру, з метою подальшого спуску вниз та здійснення повороту праворуч для руху у напрямку вул. Милославської. У цей час, ОСОБА_5 , виконуючи свої службові обов`язки асфальтобетонника КП Деснянського ШЕУ, закінчував дорожні роботи на узбіччі, розташованому праворуч від проїзної частини, перебуваючи попереду автогрейдера марки «PY 160G» р.н. НОМЕР_1 . Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху та вимог пункту «Зупинка», розділу «Експлуатація» Інструкції з експлуатації автогрейдера «PY 160G». Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху та Інструкції з експлуатації автогрейдера з боку машиніста ОСОБА_4 виявились в тому, що він, керуючи автогрейдером марки «PY 160G» р.н. НОМЕР_1 , будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, достеменно знаючи, що автогрейдер обладнаний гідравлічною КПП, гідропідсилювачем керма та гідравлічним приводом гальм, що працюють від тиску масла, який створюється обертами двигуна, розпочав рух вперед на спуск до проїзної частини автошляху Т-1008 та усвідомлюючи, що безпечні прийоми керування визначаються односторонньою вольовою активністю водія, обрав невірне застосування правильних прийомів керування автогрейдера, а саме не натиснувши на педаль гальм до повної зупинки автогрейдера, перемкнув важіль КПП в положення для руху заднім ходом, що призвело до зупинки двигуна, втрати керованості даного транспортного засобу, початку руху автогрейдера у некерованому стані вниз, та, відповідно, наїзду на дорожнього працівника ОСОБА_5 , який розташовувався попереду, на узбіччі проїзної частини автошляху Т-1008, поблизу буд. № 140, закінчуючи виконання службових обов`язків. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 від спричинених тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

За фактом ДТП Головним управлінням Національної поліції в місті Києві матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000565.

Станом на день подання позову у кримінальному провадженні №12023100000000565, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, триває судове провадження у першій інстанції, та здійснюється Деснянським районним судом міста Києва у справі №754/611/24.

У результаті вищевказаного зіткнення та наслідків від нього у вигляді загибелі ОСОБА_5 , його близьким родичам, а саме дружині ОСОБА_1 , синові ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_3 було завдано матеріальної та моральної шкоди, у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідачів.

ДТП, внаслідок якої позивачу завдано шкоди, сталася за участю транспортного засобу «PY 160G», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні відповідача-2, під керуванням водія ОСОБА_4 , який на момент цієї пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем-2 та керував транспортним засобом, належним цьому суб`єкту підприємницької діяльності.

Представник позивачки вказує, що смерть потерпілого настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, потерпілий був чоловіком позивачки, був годувальником сім`ї та здійснював догляд за малолітніми дітьми.

Позивачка втратила чоловіка, близьку людину, який був її опорою та підтримкою протягом всього їх спільного життя. Повністю зруйновано її нормальне життя. Загибель спричинила надзвичайні страждання, які продовжуються до цих пір. Позивачка була близькою з чоловіком, оскільки постійно проживали разом, постійно спілкувались та виховували двох малолітніх дітей. Втрата чоловіка тягне за собою необхідність докладати додаткових зусиль і викликає таку необхідність також і в майбутньому. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання будуть тривати і надалі, що свідчить про їх тривалість. Щодо характеру та обсягу страждань - смерть чоловіка є різкою і психотравматичною подією, яка викликає надзвичайний стрес. Позивачка відчуває пригніченість, депресію, страждання, які кожні святкові дні підсилюються, оскільки позивачка згадує, що ці свята вона могла святкувати зі своїм чоловіком, якби не дорожньо-транспортна пригода. Крім того, позивачку й загиблого чоловіка об`єднували спільні традиції, разом святкували різні події, свята, дні народження. Після смерті чоловіка позивачка не може повноцінно жити також і в частині святкування, після смерті чоловіка позивачка залишилась сама з двома малолітніми дітьми. І тепер їй потрібно докладати максимум зусиль, щоб самостійно утримати двох малих дітей і дати їм все необхідне.

Враховуючи те, що після смерті чоловіка позивачка позбавлена будь-якої підтримки і допомоги від загиблого, а також те, що смерть чоловіка повністю змінила її життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, позивачка у своїй позовній заяві оцінила мінімальний розмір грошового відшкодування завданої їй моральної шкоди у грошовому еквіваленті 1 000 000,00 грн, який був визначений з урахуванням її матеріальної та нематеріальної допомоги, яку надавав чоловік та міг надати в майбутньому. Проте, враховуючи частку моральної шкоди, яка має бути відшкодована за рахунок ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» (26800,00 грн), то решта суми моральної шкоди, завданої позивачці внаслідок смерті її чоловіка в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача-2 становить 973200,00 грн.

Після смерті батька, діти в майбутньому позбавлені будь-якої підтримки і допомоги від загиблого, а також те, що смерть батька повністю змінила їх життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв`язки, законний представник дітей у своїй позовній заяві оцінила мінімальний розмір грошового відшкодування завданої дітям моральної шкоди у грошовому еквіваленті по 1000000,00 грн кожній дитині, який був визначений з урахуванням тієї матеріальної та нематеріальної допомоги, яку надавав батько та міг надати в майбутньому. Проте, враховуючи частку моральної шкоди, яка має бути відшкодована за рахунок ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» (26 800,00 грн), то решта суми моральної шкоди, завданої дітям внаслідок смерті їх батька в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача-2 становить по 973200,00 грн кожній дитині.

У потерпілого, на день його смерті, на утриманні перебували діти.

Представник позивачки зазначає, що на час ДТП потерпілий працював у ШЕУ Деснянського району на посаді асфальтобетонника та отримав заробітну плату за сім місяців у розмірі 119 813,65 грн. Отже, середньомісячний заробіток потерпілого становив 17 116,24 грн (119 813,65 грн/7 місяців). У такому випадку частка, яка припадала на одного утриманця становить 5 705,41 грн, яка визначається шляхом поділу середньомісячного заробітку на кількість утриманців (17116,24 грн/3 утриманців - в тому числі годувальник). Як вже було зазначено вище, шкода пов`язана із втратою годувальника відшкодовується дітям до досягнення ними 18 років. Щодо розміру відшкодування належного синові ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то на дату смерті годувальника його малолітньому сину було лише 11 років, 2 місяці, 18 днів (134 місяці). Отже, загальна кількість місяців від дати смерті годувальника до досягнення ОСОБА_6 18-ти років, становить 81 місяць (6 років, 9 місяців, 12 днів). Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України розмір шкоди, завданої сину загиблого ОСОБА_6 , у зв`язку із втратою годувальника, становить 462 138,21 грн, яка розраховується шляхом добутку частки, яка припадає на одного утриманця, на кількість місяців до досягнення утриманцем 18-ти років (5 705,41 грн*81 місяць). Страховиком має бути виплачено синові потерпілого Дмитру 119 800,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника, що дорівнює періоду відшкодування в 21 місяць (119800,00 / 5705,41 = 21 місяць). Отже, шкода по втраті годувальника, яка підлягає стягненню з відповідача-2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 342 338,21 грн.

На дату смерті годувальника його малолітній дочці було лише 7 років, 2 місяці, 23 дні (86 місяців). Отже, загальна кількість місяців від дати смерті годувальника до досягнення ОСОБА_7 18-ти років, становить 129 місяців (10 років, 9 місяців, 7 днів). Розмір шкоди завданої дочці загиблого ОСОБА_7 , у зв`язку із втратою годувальника, становить 735 997,89 грн, яка розраховується шляхом добутку частки, яка припадає на одного утриманця, на кількість місяців до досягнення утриманцем 18-ти років (5 705,41 грн*129 місяців). Страховиком має бути виплачено дочці потерпілого ОСОБА_7 119 800,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника, що дорівнює періоду відшкодування в 21 місяць (119 800,00 грн / 5705,41 = 21 місяць). Отже, шкода по втраті годувальника, яка підлягає стягненню з відповідача-2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 616 197,89 грн.

Позиція сторони відповідача-2 - Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району»

Представник відповідача-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/611/24 ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України. Позивачка жодним чином не обґрунтовує вказану суму моральної шкоди, в той же час посилається на надання чоловіком матеріальної допомоги. Крім того, потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим допустив необережність відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, що є підставою для зменшення розміру відшкодування нанесеної моральної шкоди.

Представник відповідача-2 зауважує, що позивачем жодних доказів та посилань на факт перебування дітей лише на утриманні померлого не наведено, а також не вказано на необхідність матеріальної допомоги.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Витребувано у Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району»: належним чином засвідчену копію наказу про прийняття на роботу та звільнення з роботи ОСОБА_4 ; письмові відомості про те, чи перебував водій ОСОБА_4 , у трудових чи цивільно-правових відносинах з ШЕУ Деснянського району станом на дату ДТП (16.05.2023); письмові відомості про те, на якій підставі було передано в користування водію ОСОБА_4 , автогрейдер марки «РУ 160G», р.н. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП (16.05.2023).

15 березня 2024 року від представника Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» надійшов відзив на позовну заяву (у тому числі у новій редакції).

09 квітня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

15 квітня 2024 року від представника позивача надійшла заява про залишення позовних вимог до страховика - Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» без розгляду.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 травня 2024 року позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, залишено без розгляду.

05 травня 2024 року від представника Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» надійшли додаткові пояснення та документи на виконання ухвали суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті позивач та її представник до суду не з`являлись, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивачки про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача-2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 17.05.2023.

ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 22.07.2011.

Від шлюбу у ОСОБА_5 та ОСОБА_1 народилися двоє дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_5 від 16.03.2012 та серії НОМЕР_6 від 27.02.2016 відповідно.

Сім`я мешкала за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади, довідкою від 03.04.2024 № 02-44 та актом від 03.04.2024.

ОСОБА_5 працював в КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва» та згідно з довідкою про середню заробiтну плату (дохiд) за період з червня 2022 року по травень 2023 року мав дохід в сумі 200 519,40 грн, середньомісячна заробітна плата складає 16709,95 грн.

ОСОБА_4 у період з 02.05.2023 по 11.07.2023 працював машиністом автогрейдера КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва», що підтверджується наказами № 191-п від 01.05.2023 та № 304-п від 11.07.2023.

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12023100000000565 16.05.2023 приблизно о 12 год 37 хв ОСОБА_4 , керуючи технічно несправним автогрейдером марки «PY 160G» р.н. НОМЕР_1 , виконавши дорожні роботи на автошляху Т-1008, поблизу буд. № 140, який знаходиться на вул. Радосинській у Деснянському районі м. Києва, заїхав заднім ходом на підйом до недобудованої будівлі опікового центру, з метою подальшого спуску вниз та здійснення повороту праворуч для руху у напрямку вул. Милославської. У цей час, ОСОБА_5 , виконуючи свої службові обов`язки асфальтобетонника КП Деснянського ШЕУ, закінчував дорожні роботи на узбіччі, розташованому праворуч від проїзної частини, перебуваючи попереду автогрейдера марки «PY 160G» р.н. НОМЕР_1 . Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху та вимог пункту «Зупинка», розділу «Експлуатація» Інструкції з експлуатації автогрейдера «PY 160G». Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху та Інструкції з експлуатації автогрейдера з боку машиніста ОСОБА_4 виявились в тому, що він, керуючи автогрейдером марки «PY 160G» р.н. НОМЕР_1 , будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, достеменно знаючи, що автогрейдер обладнаний гідравлічною КПП, гідропідсилювачем керма та гідравлічним приводом гальм, що працюють від тиску масла, який створюється обертами двигуна, розпочав рух вперед на спуск до проїзної частини автошляху Т-1008 та усвідомлюючи, що безпечні прийоми керування визначаються односторонньою вольовою активністю водія, обрав невірне застосування правильних прийомів керування автогрейдера, а саме, не натиснувши на педаль гальм до повної зупинки автогрейдера, перемкнув важіль КПП в положення для руху заднім ходом, що призвело до зупинки двигуна, втрати керованості даного транспортного засобу, початку руху автогрейдера у некерованому стані вниз, та, відповідно, наїзду на дорожнього працівника ОСОБА_5 , який розташовувався попереду, на узбіччі проїзної частини автошляху Т-1008, поблизу буд. №140, закінчуючи виконання службових обов`язків. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 від спричинених тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

На підтвердження вищевказаних обставин в матеріалах справи також містяться висновки експерта № СЕ-19/111-23/25314-ІТ від 11.10.2023 та № СЕ-19/111-23/56094-ІТ від 27.10.2023, ухвала суду від 10.01.2024 у справі № 761/258/24.

ОСОБА_1 визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12023100000000565.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року у справі № 754/611/24 ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автогрейдера марки «PY 160G» р.н. НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом № АТ-34725341.

08.06.2023 ОСОБА_1 від свого імені та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявами про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до угоди про розмір страхового відшкодування від 05.04.2024 Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка є потерпілою особою та офіційним опікуном їх спільних малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з метою компенсації, згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», витрат, понесених в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 16.05.2023 з вини водія автогрейдером марки «PY 160G», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом АТ-3725341 та внаслідок якої потерпілому ОСОБА_5 було завдано тілесних ушкоджень, внаслідок яких він загинув, домовились, що розмір, спричиненого потерпілій ОСОБА_1 та їх спільним малолітнім дітям: доньці ОСОБА_3 , сину ОСОБА_2 , заподіяного смертю ОСОБА_5 , пов`язаного з похованням, відшкодуванням по втраті годувальника та моральної шкоди за страховим випадком, що стався 16.05.2023, складає 300 000,00 грн.

Відповідно до акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 16.05.2023 о 12:35 в Комунальному підприємстві «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» від 25.07.2024, згідно з вимогами п. 34 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі - Порядок), комісія зі спеціального розслідування, одноголосно вирішила, що нещасний випадок з ОСОБА_5 , асфальтобетонником 4 розряду КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва», визнано пов`язаним з виробництвом, як такий, що підпадає під дію підпункту 2 п. 52 Порядку (протокол засідання комісії № 2 від 23.07.2024).

Також у Акті зазначається, що ОСОБА_4 , машиніст автогрейдера КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва», порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та вимоги пункту «Зупинка», розділу «Експлуатація» Інструкції з експлуатації автогрейдера «РУ 1606», а саме будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, достеменно знаючи, що автогрейдер обладнаний гідравлічною КРР, гідропідсилювачем керма та гідравлічним приводом гальм, що працюють від тиску масла, який створюється обертами двигуна розпочав рух вперед на спуск до проїзної частини автошляху Т-1008, внаслідок чого здійснив наїзд на дорожнього працівника КП «ШЕУ Деснянського району м. Києка» ОСОБА_5 .

При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_5 знайдено етиловий спирт у концентрації 2,34 г/л (проміле) (висновок експертного дослідження від 25.05.2023 № 051-840-2023).

ОСОБА_5 , асфальтобетонник 4 розряду КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва», під час робочого часу, не подбав про особисту безпеку та знаходився в сталі алкогольного сп`яніння на території виконання робіт, чим порушив вимоги п. 6.1. розділу 6 "Відповідальність працівників" Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників шляхово-експуатаційного управління ремонту утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району, що затверджені начальником КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва» та п. 1.16 Інструкцій з охорони праці для асфальтобетонника № 2, що затверджена наказом начальника КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва» № 09 від 06.01.2023, а саме: працівник несе відповідальність за порушення трудової, технологічний та виробничої дисципліни.

Норми права та мотиви суду

Щодо відшкодування моральної шкоди

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що право кожного на життя охороняється законом.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями частини першої та пункту 2 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За змістом статті 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Особливі правила статті 1187 ЦК України застосовуються тоді, коли шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Причиною загибелі ОСОБА_5 стали множинні переломи кісток скелету (пішохід травмувався при зіткненні з великим вантажним засобом), що встановлено лікарським свідоцтвом про смерть № 020-1231 від 17.05.2023.

Смерть ОСОБА_5 , працівника відповідача-2, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, а саме автогрейдером марки «PY 160G» р.н. НОМЕР_1 , який на момент події належав Комунальному підприємству «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» та був застрахований Товариством з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ».

Таким чином, наявні правові підстави для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності з відшкодування моральної шкоди, завданої дружині загиблого - ОСОБА_1 , а також його малолітнім дітям - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Частиною другою статті 1193 ЦК України встановлено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються у випадках завдання шкоди майну, а також ушкодженням здоров`я фізичній особі. Підставою для цього може бути груба необережність потерпілого, наприклад перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дій, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , асфальтобетонник 4 розряду КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва», під час робочого часу, не подбав про особисту безпеку та знаходився в стані алкогольного сп`яніння на території виконання робіт, що є грубою необережністю з боку потерпілого та підставою для зменшення розміру відшкодування, в порядку ст. 1193 ЦК України.

Верховний Суд неодноразово зауважував у свої постановах, що гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21, від 19 квітня 2023 року в справі № 336/10216/21, від 05 січня 2024 року у справі № 629/2371/23, від 24 квітня 2024 року у справі № 243/880/23.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У позовній заяві позивачка оцінила мінімальний розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди кожному з позивачів у грошовому еквіваленті, що становить 1 000 000,00 грн, який був визначений з урахуванням тієї матеріальної та нематеріальної допомоги, яку надавав чоловік та батько або міг надати в майбутньому.

При визначенні розміру стягнутого морального відшкодування презумується, що факт загибелі ОСОБА_5 є безумовним свідченням спричинення позивачам, як його дружині та дітям душевних страждань, що спричинило зміну їх життя смертю їх близької людини.

Однак позивачка не довела, що розмір заявленої до відшкодування моральної шкоди у мільйон гривень кожному з позивачів, відповідає глибині їх страждань, адже вона жодного разу не виявила бажання взяти участі у підготовчому чи у судовому засіданнях для надання особистих пояснень суду, як і не зверталася до суду із клопотанням про проведення відповідної експертизи.

З огляду на вказане, а також враховуючи наявність підстав, визначених частиною другою статті 1193 ЦК України, для зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого, зважаючи на принципи розумності, пропорційності та справедливості, суд дійшов висновку, що моральна шкода, завдана позивачам, має бути відшкодована у розмірі по 150 000,00 грн кожному з позивачів, з урахуванням відповідальності кожного відповідача.

Так, пунктом 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Отже, розмір страхового відшкодування страховиком моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 80 400,00 грн (12*6700 грн), який виплачується рівними частинами між особами, які мають право на отримання страхового відшкодування, в даному випадку між трьома позивачами. Отже, частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування, в порядку пункту 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 26 800,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» зобов`язалось виконати свої зобов`язання перед позивачами.

Таким чином, кожному з позивачів КП «ШЕУ Деснянського району м. Києва» має бути виплачено 123200,00 грн (150 000,00 грн - 26 800,00 грн) решти моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яке на момент ДТП належало відповідачу-2.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва: на користь ОСОБА_1 123 200,00 грн моральної шкоди, завданої смертю чоловіка; на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 123200,00 грн моральної шкоди, завданої смертю батька; ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 123200,00 грн моральної шкоди, завданої смертю батька.

Щодо відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника

Відповідно до частин першої-третьої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед (стаття 1202 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає без вини її заподіювача. Тому страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 на його утриманні перебували двоє малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах яких пред`явлений позов, а тому, з урахуванням положень статті 1200 ЦК України, вони мають право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок втрати годувальника.

Згідно з пунктом 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Таким чином частина відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника покладається на страховика - Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ».

Враховуючи часткове відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника страховиком, решта має бути сплачена відповідачем-2, у зв`язку з чим позивачами правомірно заявлено про стягнення з відповідача-2 на користь дітей шкоди, пов`язаної із втратою годувальника, починаючи з 16.02.2025 і до досягнення ними вісімнадцяти років, а у разі продовження навчання - до його закінчення, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років є обґрунтованою.

Частка, яка припадає на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить по 1/3 заробітку (доходу) їх батька, з урахуванням частки, що припадала на самого загиблого.

Слід зазначити, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника з розрахунком середньомісячної заробітної плати в сумі 17 116,24 грн, однак відповідно до довідки про середню заробiтну плату (дохiд) за період з червня 2022 року по травень 2023 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_5 складала 16709,95 грн.

У такому випадку частка, яка припадала на одного утриманця, становить 5596,98 грн.

Враховуючи викладене позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника підлягають частковому задоволенню, а в частині стягнення з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва: на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , щомісячно по 5596,98 грн, починаючи з 16.02.2025 та до до досягнення ним вісімнадцяти років ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а у разі продовження навчання - до його закінчення, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в рахунок відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника; на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно по 5596,98 грн, починаючи з 16.02.2025 до досягнення нею вісімнадцяти років ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а у разі продовження навчання - до його закінчення, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника.

Судові витрати покладаються на відповідача-2 у розмірі 13098,92 грн (369600,00 +335818,80+604473,84 =1 309 892,64*1/100).

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» та Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва на користь ОСОБА_1 123200,00 грн решти моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 123200,00 грн решти моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; щомісячно по 5596,98 грн, починаючи з 16.02.2025 до досягнення ОСОБА_2 вісімнадцяти років ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а у разі продовження навчання - до його закінчення, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 123200,00 грн решти моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; щомісячно по 5596,98 грн, починаючи з 16.02.2025 до досягнення ОСОБА_3 вісімнадцяти років ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а у разі продовження навчання - до його закінчення, але не більш як до досягнення нею двадцяти трьох років ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), в рахунок відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району» на користь держави судовий збір у сумі 13098,92 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;

в інтересах: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальність «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ», код ЄДРПОУ: 32382598, адреса: м. Київ, бул Лесі Українки, 26.

Відповідач - Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району», код ЄДРПОУ: 04590234, адреса: м. Київ, вул. Закревського, 29.

Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2024.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК