Справа № 755/22391/24
У Х В А Л А
30.12.2024 Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року за № 12024100040004152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
до слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання прокурора про арешт майна, позаяк у ході судового розслідування встановлено, що 13 грудня 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Пластова, буд. 18 виявлено в нежитловій споруді в якій здійснювалася господарська діяльність пошкодження майна в великих розмірах в наслідок пожежі.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що частина майнового комплексу, а саме база (літера Б,Є) (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468233480000), загальною площею (кв.м): 8169,80 що розміщена за адресою: м.Київ, вулиця Сергієнка Івана, будинок 18. На підставі акту прийняття передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2018 належить ТОВ «СЕРВІС КОРП» (код ЄДРПОУ 40832598).
13 грудня 2024 року постановою слідчого вказаний об`єкт було визнано речовими доказами.
Тому наявні підстави для його арешту у порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), заслухавши думку прокурора, приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Статтею 171 вказаного Кодексу визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Однак, у цьому клопотанні про арешт майна не зазначено підстави арешту відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17 червня 2020 року.
Заявник вмотивовує своє звернення з посиланням на положення ч. 1 ст. 170 КПК у редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016, а не у редакції Закону №720-IX від 17.06.2020, тобто обґрунтовує нормою права, яка не є чинною, на момент його розгляду.
З рішення ВСУ у справі № 5-205кс15 витікає, що кримінальним процесуальним законом України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень. Адже, на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.
Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 5 КПК).
Ба більше, неправильно обрана форма закону - застосована не та частина статті закону, чи редакція статті, яка не була чинною на момент злочину, або ж не давала підстав для застосування її зворотної дії в часі, то таке застосування закону про кримінальну відповідальність є незаконним (див. позицію Верховного Суду України у постанові від 19 травня 2016 року в справі № 5-389 кс15).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії, апріорі, з Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року убачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому у світлі положень ст. 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК, у зв`язку з чим підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:
клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року за № 12024100040004152, повернути прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання цього судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя ОСОБА_4
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2024 |
Оприлюднено | 01.01.2025 |
Номер документу | 124154370 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Бірса О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні