Ухвала

від 31.12.2024 по справі 755/22391/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/22391/24

Провадження №: 1-кс/755/4052/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 грудня 2024 року за № 12024100040004152 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання прокурора про арешт майна у межах зазначеного кримінального провадження, у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

У клопотанні вказується, що Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування цього кримінального провадження на підставі рапорту від оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про те, що 13 грудня 2024 року останній у складі слідчо-оперативної групи здійснив виїзд за адресою: АДРЕСА_1, де в нежитловій споруді в якій здійснювалася господарська діяльність було встановлено пошкодження майна в великих розмірах в наслідок пожежі, що трапилася на вказаному вище підприємстві.

Надалі, вказана інформація підтверджується оглядом місця події від 13 грудня 2024 року відповідно до відомостей зазначених в якому встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, розміщено багатоповерхова нежитлова споруда в якій здійснювалася господарська діяльність яка має візуальні пошкодження як зовнішні так і внутрішні в наслідок пожежі.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що частина майнового комплексу, а саме база (літера Б,Є) (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468233480000), загальною площею (кв.м): 8169,80 що розміщена за адресою: АДРЕСА_1. На підставі акту прийняття передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2018 належить ТОВ «СЕРВІС КОРП» (код ЄДРПОУ 40832598).

13 грудня 2024 року постановою слідчого вказаний об`єкт було визнано речовим доказом.

Також, в ході досудового розслідування було встановлено, що підприємству, а саме ТОВ «ВУДСІСТЕМС БІЗНЕС», що здійснювало свою діяльність в приміщенні, де сталася пожежа було завдано збитків в розмірі 2 077 799 гривень 71 копійка (однак вказана сума не є остаточною наразі відбувається повна інвентаризація на підприємстві).

Однак, саме коло потерпілих у кримінальному провадженні на разі не є вичерпним, продовжуються слідчі дії спрямовані на відшукання потерпілих, котрим було спричинено збиток в наслідок порушення правил техніки проти пожежної безпеки на підприємстві.

При цьому, відповідно до акту про пожежу складеного співробітниками Дніпровського РУ ГУ ДСНС України 13 грудня 2024 року встановити місце та причини виникнення пожежі при попередньому огляді не виявилося за можливе, тому 17 грудня 2024 року слідчим призначено проведення пожежо-технічної експертизи.

Також, слідчим також було здійснено виклик з метою проведення допиту власника приміщення, а саме керівника ТОВ «СЕРВІС КОРП», однак вказаний виклик останнім було проігноровано. Крім того, керівником ТОВ «СЕРВІС КОРП» було проігноровано запит від Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з проханням надати ряд документів, що необхідні для всебічного встановлення обставин, що призвели до винекненя пожежі.

Водночас в ході допиту ФОП ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра здійснювала свою діяльність у приміщенні, де сталася пожежа було встановлено, що 18 грудня 2024 року остання спілкувалася з представником власника приміщення ОСОБА_5 (відповідає за збір орендної плати від імені ТОВ «СЕРВІС КОРП»), який повідомив, що вже в найближчі дні почнуться ремонтні роботи з відновлення пошкоджених приміщень, а саме буде здійснено вивіз пожежного сміття та будуть встановлені вікна. Останній відомо, що наразі здійснювати ремонтні роботи на території де сталася пожежа не можна у зв`язку з тим, що це може негативно вплинути на хід проведення пожежно-технічної експертизи, а як наслідок унеможливити встановлення винної особи та завдати значних збитків (призвести до неможливості отримання компенсації за майно пошкоджене в ході пожежі).

Вказана інформація була доведена до власників будівлі де сталася пожежа як представниками компанії, де остання являється керівником, іншими орендарями та співробітниками поліції, однак власники налаштовані проігнорувати вказані вимоги та вже почали здійснювати прибирання прилеглої території та підготовку до внутрішніх робіт.

Окірм того, керівник підприємства в ході телефонної бесіди зі слідчим був проінформований, що приміщення, де сталася пожежа було визнано речовим доказом та те, що будь яка зміна обстановки у вказаному приміщенні перешкодить проведенню пожежо-технічної експертизи та як наслідок завадить меті кримінального провадження.

Таким чином, на даний час виникла необхідність накласти арешт на нерухоме майно, а саме на частину майнового комплексу, а саме база (літера Б,Є) (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468233480000), загальною площею (кв.м): 8169,80 що розміщена за адресою: АДРЕСА_1. На підставі акту прийняття передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 15 січня 2018 року належить ТОВ «СЕРВІС КОРП» (код ЄДРПОУ 40832598), яка є предметом кримінального правопорушення з метою збереження речових доказів та забезпечення проведення пожежо-технічної експертизи.

Отже, тільки запобігши реальній загрозі протиправного впливу (відчуження, знищення) на вказане нерухоме майно шляхом накладення арешту можливо досягти мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також настанню будь-яких негативних наслідків. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність на підставі наведених у ньому даних.

Також, у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України, це клопотання розглядалося без повідомлення власника майна, бо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, […].

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

Вирішуючи питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя повинен встановити, чи єдостатні підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Дана стаття КПК (ст. 98) регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1). Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

При цьому, слушним буде зауважити, що кожна річ може бути, у порядку ст. 110 КПК, визнана речовим доказом, якщо має значення, на переконання слідчого або прокурора, для кримінального провадження, однак визнання компетентною особою того чи іншого предмета речовим доказом не визначає його як річ,що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, для цілей передбачених ч. 3 ст. 170 КПК, а лише вказує на його речове походження.

Питання відповідності майна критеріям ст. 98 КПК, для цілей визначених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК, аналізується під час розгляду клопотання про арешт такого майна у порядку ст. 94 КПК слідчим суддею виходячи з фактичних обставин справи та суті вчинюваного кримінального правопорушення.

В цьому випадку, наведене майно, згідно постанови слідчого від 13 грудня 2024року, визнано речовим доказом, у порядку ст. 98 КПК, з наведеним відповідних мотивів такого визнання.

В свою чергу, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК встановлено, що це майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, котре розслідується у межах кримінального провадження.

Відповідність критеріям ст. 98 КПК слідує і з встановленої нині моделі вчинення злочину за ст. 270КК, позаяк цей матеріальний об`єкт містить є предметом діяння та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Обставини передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК також є дійсними, враховуючи аргументи відображені у клопотанні щодо мети арешту.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

З огляду на зазначене, слідчий суддя погоджується з позицією про те, що необхідно накласти арешт на майно, на підставі ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.

V. ВИСНОВОК

Отже, є дійсними обставини регламентовані п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України.

Вказане майно відповідає критеріям ч. 10 ст. 170 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на частину майнового комплексу, а саме базу (літера Б,Є) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1468233480000), загальною площею (кв.м): 8169,80, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1, шляхом позбавлення права розпорядження, користування та відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6