Ухвала

від 27.12.2024 по справі 307/5518/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/5518/24

Провадження № 2/307/1354/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

27 грудня 2024 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник, адвокат Марич І.Ю. до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, Тячівський відділ ДРАЦС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник, адвокат Марич І.Ю. звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, Тячівський відділ ДРАЦС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовназаява підлягаєзалишенню безруху,оскільки такаподана бездодержання вимог,викладених уп.5ч.3ст.175,ч.5ст.177ЦПК України,а самепозовна заяване містить: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім цього, відповідно до ч.6ст.175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

В позовній заяві посилаючись на положення ст. 129 СК України позивач просить визнати його батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши з актового запису про її народження відомості про батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час народження дитини перебував у шлюбі з її матір`ю відповідачкою ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Таким чином законодавець визначив, що належним відповідачем у даній категорії справ, є чоловік з яким на час народження дитини перебувала у шлюбі мати цієї дитини, у данному випадку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позовуобов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, визначивши процесуальний статус матері дитини ОСОБА_2 , як відповідача, позивач жодним чином не обґрунтував, якими саме діями чи бездіяльністю зазначеного відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які його права, як позивача.

Разом з цим, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час народження дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак в силу положень статей 25, 26 ЦК України, 42, 46, 47, 48 ЦПК України не може являтися відповідачем, оскільки його цивільну процесуальну суб`єктність припинено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України). З огляду на це правонаступників у справі можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Між тим питання щодо встановлення правонаступництва після смерті записаного в актовому записі про народження дитини батьком ОСОБА_4 , має важливе правове значення не тільки для встановлення, належності відповідача та існування спору, а й для визначення, як кола осіб на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду ухвалене у даній цивільній справі, а й безпосередньо на встановлення відповідності у разі задоволення такого позову, інтересам самої дитини.

У відповідності до ст. 129 СК України, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Отже особа, яка вважає себе батьком, може звернутися до суду з позовом до чоловіка, з яким в момент зачаття перебувала у шлюбі жінка, про визнання батьківства та виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини у межах строку позовної давності (один рік), тобто зазначити докази, що підтверджують викладені позивачем обставини, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України.

Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

З огляду на вищевикладене, одночасно із усуненням недоліків позовної заявипозивачу пропонується визначитися із колом відповідачів і третіх осіб у справі.

Відповідно ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175,177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2ст. 185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що до даної заяви слід застосувати правила ч. 1ст. 185 ЦПК України, залишити її без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст. ст.95, 175,177,185,260,353 ЦПК України,ст.ст.129 СК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє предстаник, адвокат Марич І.Ю. до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, Тячівський відділ ДРАЦС Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Бряник М.М.