Рішення

від 27.12.2024 по справі 459/2939/24

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/2939/24

Провадження № 2/459/830/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 грудня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Новосада М.Д.

з участю секретаря судових засідань Козак І. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУ МЮ, ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ :

12.11.2024 позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить зняти (скасувати) арешт, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції № 1-B-11 від 17.07.2006р. на належну йому 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванняпозову вказав,що вирокомЧервоноградського міськогосуду Львівськоїобласті від26.10.2004у справі№1-196,відповідача 2- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнано виннимпо ст.ст.185ч.5,187ч.4,304КК України.Вирішено стягнутиз останнього37114грн матеріальноїта моральноїшкоди,на користьпотерпілих.З метоюпримусового виконаннявказаного вироку09.02.2006р.Червоноградським міськимсудом буловидано виконавчийлист. Державним виконавцем Хахулою І.В. відділу державно виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа винесено постанову № 1-В-11 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.07.2006р. Вказаною постановою накладено арешт на все майно що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, відповідно до вкзааної постанови накладено арешт на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності. Жодного відношення до справи №1-196 (2004р.), у якій 26.10.2004р. Червоноградським міським судом було винесено вирок, на підставі якого 09.02.2006р. Червоноградським міським судом було видано виконавчий лист №1-196 - він не має. Особа, яку засуджено вказаним вироком, є його однофамільцем. 05.06.2024р. він звернувся із заявою до відповідача з проханням зняти арешт з належної йому 1/3 частки згаданої квартири, останній повідомив, що в даному випадку арешт може бути знятий за рішенням суду. Тому, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 18.11.2024 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

03.12.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Відповідачі усудове засіданняне з`явилися,хоча належнимчином повідомлялисяпро розглядданої справи.Відповідач ЧервоноградськийВДВСуЧервоноградському районіЛьвівської областіЗМУ МЮповідомлявся черезсистему «Електроннийсуд»,підтвердження чогоміститься вматеріалах справи. Заяв чи клопотань про розгляд справи за їх відсутності не подавали, про причини неявки не повідомляли. Також відповідачам не було подано відзиву на позов.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі є повідомлені про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності положень ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачу на праві власності, що підтверджується копією свідоцтва на право власності на квартиру/будинок від 23.11.1999 (а.с. 10).

Копією паспорта громадянина України стверджується, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).

Як вбачається із копії вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 26.10.2004 у справі №1-196, відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним за ст.ст. 185 ч.5, 187 ч.4, 304 КК України та вирішено стягнути з останнього 37 114 грн матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих (а.с. 11-17).

На підставі вказаного вище вироку Червоноградським міським судом Львівської області було видано виконавчий лист №1-196.

Постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №1-В-11 від 17.07.2006 накладено арешт, зокрема, на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу та заборонено здійснювати відчуження (а.с. 19), що також вбачається із відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.23).

Таким чином, встановлено, що накладаючи арешт на майно відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним виконавцем було помилково накладено арешт на нерухоме майно позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вони є однофамільцями.

05.06.2024позивач звернувся із заявою до Червоноградського відділуДВС уЧервоноградському районіЛьвівської областіЗМУ МЮ з проханням зняти арешт з належної йому 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

31.10.2024 Червоноградський відділ ДВС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУ МЮ надіслав лист-відповідь позивачу на його заяву, де зазначив, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні виконавчі провадження за якими боржником виступає позивач. Крім того, постанова №1-В-11, згідно з якою накладено арешт на нерухоме майно, винесена 17.07.2006, однак, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень почав функціонувати у 2008 році, тому в електронному обліку відсутні провадження, які функціонували до цього часу. Матеріали ВП знищені по закінченню їх терміну зберігання (а.с.22).

У статті першій Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції Українипроголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно достатті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

У відповідності до ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно із ч.1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.6 статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

ЧиннийЗакон України «Про виконавче провадження»містить статтю 59, якою визначено порядок і підстави зняття арешту, в тому числі викладено вичерпний перелік підстав, який надає державному виконавцеві самостійно знімати арешт; також передбачено можливість особи у всіх інших випадках звертатися до суду за зняття арешту.

Отже, згідно статті 59 чинногоЗакону України «Про виконавче провадження»: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно ч. 4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

При цьому, ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, з урахуванням того, що арешт накладений на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,однак відносно нього немає відкритого жодного виконавчого провадження, а арешт накладено помилково за стягненням коштів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявність такого обтяження створює перешкоди у здійсненні позивачем його право власності та перешкоджає вільно розпоряджатись своїм майном, тому суд приходить до висновку, про наявність підстав для зняття арешту з 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, із відповідачів в користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 )до Червоноградськоговідділу ДВСу Червоноградськомурайоні Львівськоїобласті ЗМУМЮ (вул.Мазепи,16,м.Шептицький,Львівська обл.), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 )про зняттяарешту знерухомого майна задовольнити.

Зняти арешт з 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції № 1-В-11 від 17.07.2006.

Стягнути із Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУ МЮ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,605,60 грн судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,605,60 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 27.12.2024.

Суддя: М. Д. Новосад