Постанова

від 30.12.2024 по справі 456/37/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/37/24 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В. М.

Провадження № 22-ц/811/1795/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в містіЛьвовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

у січні 2024 року Комунальне підприємство «Стрийводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Комунальне підприємство «Стрийводоканал» надає споживачам послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі і мешканцям квартири АДРЕСА_1 , яким для здійсненняоплати занадані послугивідкрито особовийрахунок № НОМЕР_1 .Зазначає,що відповідачіпротягом тривалогочасу ненадавали показаннявузла обліку,а томунарахування платиза надані послугиз водопостачаннята водовідведення здійснювалося в розмірі середньодобового споживання наданих комунальних послуг за попередні 12 місяців. Крім того, споживачі не звільняються від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг. Вважає, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично ними користувався, у строки, встановлені договором або законом, а факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказує, що за період з 01 грудня 2021 року до 30 вересня 2023 року відповідачі не оплачували надані послуги з водопостачаннята водовідведення,в томучислі іплату заабонентське обслуговування,у зв`язкуз чиму нихвиникла заборгованістьв розмірі2704.84грн.

З наведених підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Стрийводоканал» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 2704.84 грн.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року позов Комунального підприємства «Стрийводоканал» задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Стрийводоканал» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 2704.84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Стрийводоканал» половину сплаченого судового збору у розмірі 987.71 грн.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що позовна заява та інші процесуальні документи подані в спосіб, що суперечить положенням ст. 14 ЦПК України, відтак позовна заява не могла бути прийнята до розгляду та підлягала поверненню позивачу. Зазначає, що юридична особа бере участь у справі через самопредставництво або через представника, яким може бути виключно адвокат, однак позовна заява подана ОСОБА_4 , щодо якої у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про те, що вона наділена повноваженнями на самопредставництво Комунального підприємства «Стрийводоканал», крім того, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що вона має статус адвоката, тому вона не є особою, уповноваженою діяти від імені Комунального підприємства «Стрийводоканал». Вказує, що у зв`язку з тим, що керівник Комунального підприємства «Стрийводоканал» не наділений повноваженнями на самопредставництво або представництво без додаткового уповноваження від засновника, яким є Стрийська міська рада, у нього відсутні повноваження на передоручення іншим особам, зокрема, і ОСОБА_4 , права представляти підприємство в суді, внаслідок чого видана ним довіреність Джуфер-Босик В.М., є нікчемною. Вважає, що між нею та позивачем не укладено договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення, а позивач не надав належних та допустимих доказів вчинення нею дій, які б свідчили її бажання укласти договір та приєднання до умов договору. Крім того, єдиною підставою для оплати послуг з централізованого питаного водопостачання є фактичне надання відповідної послуги безпосередньо споживачу, однак в матеріалах справи відсутні копії рахунків для оплати комунальної послуги, акти прийому-передачі послуги з централізованого питаного постачання, докази належної якості питної води тощо. Наголошує, що виробництво, розподіл та постачання питної води здійснюється виключно на підставі дозвільної документації на водокористування та підлягає ліцензуванню, однак в матеріалах справи відсутні дозволи та ліцензії, які б надавали позивачу право на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування, постачання та розподілу питної води, а здійснення такої діяльності без ліцензії є кримінальним правопорушенням, відтак позовні вимоги є неправомірними. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року про відкриття апеляційного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року ухвалено розглядати без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року призначено на 10 год. 00 хв. 23 грудня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст постанови складено 30 грудня 2024 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 23 грудня 2024 року, датою ухвалення постанови є саме 30 грудня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги Комунального підприємства «Стрийводоканал», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі є споживачами послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем, однак внаслідок неналежної оплати наданих послуг за період з 01 грудня 2021 року до 30 листопада 2023 року у них виникла заборгованість у розмірі 2704.84 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 .

Для здійснення оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення мешканцям квартири АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 .

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09листопада 2017року №2189-VIII визначає перелік комунальних послуг.

До комунальних послуг відносяться, зокрема послуги зпостачання тарозподілу природногогазу,постачання тарозподілу електричноїенергії,постачання тепловоїенергії,постачання гарячоїводи,централізованого водопостачання,централізованого водовідведення,управління побутовимивідходами (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно доч.1ст.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» від09листопада 2017року №2189-VIIIспоживач здійснюєоплату заспожиті житлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Як вбачається з матеріалів справи договір про надання послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між позивачем та відповідачами не укладався, однак правовідносини, які виникли, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», чинним на момент надання житлово-комунальних послуг, та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №-630.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 344/10719/16-ц.

Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 17 червня 2021 року №190 «Про встановлення скоригованих тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» встановлено Комунальному підприємству «Стрийводоканал» скориговані тарифи для населення, бюджетних установ та інших споживачів Стрийської територіальної громади на послуги: з централізованого водопостачання у розмірі 19.55 грн/куб.м. (з ПДВ); з централізованого водовідведення у розмірі 13.07 грн/куб.м. (з ПДВ).

Тарифи вступають в дію з 01 липня 2021 року та діють до 31 грудня 2021 року (п. 3 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 17 червня 2021 року №190 «Про встановлення скоригованих тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»).

Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 11 серпня 2022 року №338 «Про коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» встановлено Комунальному підприємству «Стрийводоканал» скориговані тарифи для населення, бюджетних установ та інших споживачів Стрийської територіальної громади на послуги: з централізованого водопостачання у розмірі 22.09 грн/куб. м. (з ПДВ); з централізованого водовідведення у розмірі 15.91 грн/куб. м. (з ПДВ).

Тарифи вступають в дію з 01 вересня 2022 року та діють до 31 грудня 2022 року (п. 3 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 11 серпня 2022 року №338 «Про коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»).

Згідно з довідкою про стан розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 грудня 2021 року до 30 листопада 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 2704.84 грн.

Як вбачається з вищезазначеної довідки нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення у грудні 2021 року здійснювалося за тарифом 19.55 грн/куб.м. за централізоване водопостачання та 13.07 грн/куб.м. за централізоване водовідведення, з січня 2022 року до серпня 2022 року 21.030 грн/куб.м. за централізоване водопостачання та 15.19 грн./куб.м. за централізоване водовідведення, з вересня 2022 року до грудня 2022 року 22.09 грн/куб.м. за централізоване водопостачання та 15.91 грн./куб.м. за централізоване водовідведення, а з 01 січня 2023 року до 30 листопада 2023 року 25.09 грн/куб.м. за централізоване водопостачання та 18.76 грн./куб.м. за централізоване водовідведення.

Отже, нарахування плати за комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснювалося за тарифами, встановленими Стрийською міською радою, які були чинними на момент нарахування оплати за послуги з водопостачання та водовідведення.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідачі, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надали належних та допустимих доказів на спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі або частково чи відсутність такої взагалі, а також не надала свого розрахунку заборгованості на спростування поданого позивачем розрахунку.

Враховуючи те, що позивачем надавалися послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, якими відповідачі фактично користувалися, однак надані їм послуги не оплачували, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підставність позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Стрийводоканал» заборгованості за надані послуги за період з 01 грудня 2021 року до 30 листопада 2023 року в розмірі 2704.84 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Покликання апелянта на відсутність договірних відносин між відповідачами та позивачем щодо надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, не заслуговують на увагу, оскільки вищезазначені комунальні послуги фактично надавалися відповідачам та споживалися ними, а відтак у відповідачів виник обов`язок щодо оплати наданих їм послуг.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Постанова складена 30.12.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк