Рішення

від 29.07.2024 по справі 160/11488/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 рокуСправа №160/11488/24Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/11488/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 6-Я; ідентифікаційний код юридичної особи 42424288) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

02.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.10.2023 №UA110130/2023/000184/1.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №160/11488/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 6-Я; ідентифікаційний код юридичної особи 42424288) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.10.2023 №UA110130/2023/000184/1.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 6-Я; ідентифікаційний код юридичної особи 42424288) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

29.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи та прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат (вх. №29514/24), в якому останній просить:

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Розглянувши клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

У постанові від 27.05.2021 у справі №580/3241/20, адміністративне провадження №К/9901/32044/20, Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Так, в позовній заяві позивач зазначив, що планує понести витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, проте, відповідні докази ним будуть подані після ухвалення рішення суду в даній справі в межах встановленого законом строку.

Вирішуючи питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

На підтвердження наданих послуг представником позивача до суду надано копії наступних документів: ордеру серії АЕ № 2167483 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Фруталія»; додатку № 6 від 01 травня 2024 до договору (угоди) № 16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16 червня 2023; акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 (додаток № 6 до договору) від 26 липня 2024; рахунку на оплату № 79 від 17 липня 2024; платіжної інструкції № 113 від 17 липня 2024.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат суд зазначає, що згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30.09.2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями ч. 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Так, суд установив, що професійну правничу допомогу позивачу було надано за додатком № 6 від 01 травня 2024 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 16/01-06/23 укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю Фруталія та адвокатським об`єднанням «Адвіс» .

За цим додатком, адвокатське об`єднання в рамках домовленостей, викладених в даному додатку та договору, зобов`язується надавати правову допомогу клієнту в адміністративній справі щодо визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.10.2023 року № UA 10130/2023/000184/1, а саме:

-вивчити надані Клієнтом наявні матеріали щодо предмету спору, сформувати правову позицію щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування вищевказаних рішень про коригування митної вартості товарів.

-надавати Клієнту інформацію, консультації та роз`яснення з правових питань.

-підготувати та подати позовну заяву до суду.

-представляти інтереси Клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (за потреби).

-забезпечити вчинення всіх необхідних процесуальних лій та підготовку необхідних процесуальних документів в рамках надання правової допомоги Клієнту в адміністративній справі (зокрема, подати відповідь на відзив, необхідні клопотання, заяви тощо).

Орієнтовний перелік та обсяг послуг (гонорару), що надаються за цим додатком до договору:

Підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вираховування розміру судового збору, підготовка додатків до позову, підготовка позову як документу (5 год.).

Підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу (3 год.).

Зазначений перелік та обсяг послуг, шо надаються, є орієнтовним та може бути змінений (погоджений, уточнений) Сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг.

Сторони погодили, шо для визначення обсягу послуг, що надаються відповідно даного додатку до договору, вартість І (однієї) години роботи адвоката визначається у розмірі 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят грн. 00 ком.).

Клієнт зобов`язується сплатити на користь адвокатського об`єднання вартість (гонорар) визначених послуг в наступному порядку: 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) сплачується на протязі 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.

У випадку збільшення об`єму наданих послуг за цим додатком, клієнт зобов`язується сплати їх на протязі 3 (трьох) робочих днів на підставі додатково виставленого рахунку.

Цей додаток є невід`ємною частиною договору, складений у двох однакових примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 (додаток № 6 до договору) від 26 липня 2024

-підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вираховування розміру судового збору, підготовка додатків до позову, підготовка позову як документу оцінено у 5 год. та 6250,00 грн;

-підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу оцінено у 3 год. та 3750,00 грн.

Всього роботи оцінено у 8 годин витраченого часу та у 10000 (десять тисяч) грн. грошового еквіваленту.

17.07.2024 р. адвокатськми об`єднанням «АДВІС» було направлено позивачеві рахунок на оплату №79 від 17.07.2024р. Позивачем витрати на правничу допомогу оплачені 17.07.2024 р. відповідно до платіжної інструкції від 17.07.2024 р. №1113.

26.07.2024 р. між адвокатським об`єднанням та позивачем було підписано акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до договору, в якому сторонами було узгоджено вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг професійної правничої (правової) допомоги в сумі 10000,00 грн. Копії вищевказаних актів та платіжних інструкцій додані до даної заяви.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Як зазначено вище, представник позивача просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Так, адвокатом позивача під час надання правової допомоги у даній справі складено змістовний адміністративний позов, до якого додані всі необхідні докази і документи на підтвердження правової позиції позивача. Поданий адвокатом адміністративний позов у даній справі відповідає вимогам, установленим КАС України.

Понесені позивачем витрати на правову допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Суд, надаючи оцінку співмірності розміру витрат на правову допомогу, зазначає, що в даному випадку спір про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів, є справою незначної складності, що розглядається у спрощеному порядку без виклику сторін та без проведення судового засідання.

Відтак, суд вважає, що наведена сума витрат на професійну правничу допомогу не у повній мірі відповідає критерію розумності та необхідності у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, є витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. за підготовку і складення позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та відповіді на відзив у справі, які і стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/11488/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 6-Я; ідентифікаційний код юридичної особи 42424288) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» (49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 6-Я; ідентифікаційний код юридичної особи 42424288) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст додаткового рішення складено 29.07.2024.

Суддя О.В. Царікова