Рішення

від 19.12.2024 по справі 260/6134/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6134/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Онисько Н.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 не з`явився;

представник позивача адвокат Фуртенко Василь Любомирович не з`явився;

відповідач Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради представник Головей Наталія Василівна;

відповідач Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини представник Бугай Олександр Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 24, код ЄДРПОУ 03192997) (далі по тексту відповідач 1) та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 01008, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 21/8, код ЄДРПОУ 21661556) (далі по тексту відповідач 2), яким просить суд: "1. Визнати протиправною бездіяльність департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) на його заяву від 23.11.2023, зобов`язати департамент соціальної політики Ужгородської міської ради повторно розглянути вказану заяву та прийняти рішення по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) щодо призначення і виплати компенсації особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі; 2. Стягнути з департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 1514001,00 грн. (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч одну гривню 00 копійок) відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю. 3. Визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в частині ненадання відповіді по суті на скаргу Принцовського Нікіти Вадимовича від 13 травня 2024 p., яка була подана в його інтересах адвокатом Футерком Василем Любомировичем, зобов`язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повторно розглянути зазначену скаргу та надати на неї відповідь по суті. 4. Стягнути з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на користь Принцовського Нікіти Вадимовича 1514001,00 грн. (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч одну гривню 00 копійок) відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року заяву представника позивача про відвід головуючої судді Калинич Я.М., задоволено частково. Відведено суддю Калинич Я.М. від розгляду справи № 260/6134/24. Адміністративну справу №260/6134/24 передано до відділу документального забезпечення Закарпатського окружного адміністративно суду для здійснення подальшого повторного автоматизованого розподілу справи.

30 вересня 2024 року внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є..

07 жовтня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

09 жовтня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було постановлено дану справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року було надано можливість представнику позивача приймати участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року було надано можливість представнику відповідача приймати участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року було призначено судове засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року було витребувано докази.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року було призначено судове засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання в даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання в даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про виклик свідків у судове засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Одночасно, вказаною ухвалою було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про виклик свідків у судове засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року було призначено судове засідання у режимі відеоконференції.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Позовні вимоги гуртуються на тому, що позивач звернувся до департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради із заявою від 23 листопада 2023 року про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі, у відповідності до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року № 1040, до якої були долучені копії необхідних документів. Проте, відповідачем 1 листом було повідомлено, що Департамент звернувся із запитом до Головного управління Національної соціальної сервісної служби України у Закарпатській області та Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА про правомірність призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі на підставі висновку, наданого заявником (Позивачем), та довідки до акту огляду медико- соціальною експертною комісією та після отримання відповіді на запит можливе визначення права на призначення/перерахування компенсації за надання соціальних послуг з догляду на професійній основі. Позивач вказує, що по суті на заяву від 23 листопада 2023 року, відповідачем 1 не повідомлено про відмову у прийнятті чи прийняття рішення щодо призначення і виплати компенсації особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду. Разом із тим, у зв`язку із відсутністю обґрунтованих відповідей відповідача 1 на заяву від 23 листопада 2023 року позивача в особі представника звернувся до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зі скаргою від 13 травня 2024 року. У відповідь на скаргу представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Закарпатській області надано відповідь листом, проте така не стосується суті вказаних у скарзі питань.

Відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач 1 зазначає, що департаментом вжито всіх можливих дій щодо розгляду заяви про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі Нікіті Принцовському від 23 листопада 2024 року. Зокрема, надано пропозицію отримувати соціальні послуги з догляду надавачем соціальних послуг (підтриманого проживання) громадською організацією "Дорога життя". Однак, згоди чи відмови від заявника Департамент не отримав. Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради не був бездіяльним в питанні ненадання ОСОБА_1 відповіді по суті (призначення компенсації або відмову у її призначенні), оскільки останній звертався із заявою про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі.

Відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, що на підставі скарги представника позивача, Секретаріатом Уповноваженого було прийнято рішення про відкриття провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина. Вказує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду. Оскільки у провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває дана адміністративна справа № 260/6134/24, тому підстав для застосування заходів реагування за скаргою позивача не вбачається, а відтак провадження по скарзі позивача було зупинено. Ураховуючи викладене, під час опрацювання звернення позивача, відповідач 2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про звернення громадян", здійснюючи всі необхідні заходи в рамках відкритого провадження у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина.

Представник позивача у засіданнях, в яких приймав участь, просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав наведених у позові.

Відповідач 1 в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач 1 в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 23 листопада 2023 року Принцовським Вадимом Вячеславовичем, подано заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на професійній основі ОСОБА_1 , через центр надання адміністративних послуг департаменту забезпечення надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради за № 2306240 разом із заявою про потребу у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 1 а.с.а.с. 15-18).

За результатами розгляду вищезазначеної заяви, проведено обстеження сім`ї (акт №876 від 30 листопада 2023 року), зроблено висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб Нікіти Принцовського, який потребує надання соціальних послуг. Визначено V групу рухової активності (Т.1 а.с. 110).

Департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради надано відповідь Принцовському Вадиму від 18 грудня 2023 року № 25.04.02-11/3457, де зазначено про причини, які унеможливлюють прийняття рішення департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради, у зв`язку з відсутністю Висновку за формою, затвердженою МОЗ та запропоновано отримання соціальних послуг з догляду надавачем соціальних послуг (підтриманого проживання) недержавного сектору ГО "Дорога життя" (Т. 2 а.с. 53).

Позивач вважаючи таку бездіяльність відповідач 1 протиправною, у зв`язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 5 частині 1 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таким чином, у контексті спірних правовідносин Суд повинен з`ясувати або спростувати наявність факту або обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або наявність інших утисків прав та свобод Позивача.

Надаючи правову оцінку поведінці відповідача на відповідність критеріям, передбаченим статтею 2 частиною 2 КАС України при їх прийнятті, суд звертає увагу на таке.

За змістом статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян".

Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 5 частиною 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно із статті 20 частиною 1 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

При цьому протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, необхідним є з`ясування юридичного змісту, значимості, тривалості та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Отже, зважаючи на законодавчо встановлений обов`язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб, поштою або засобами електронного зв`язку.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із статтею 8 частиною 1 Закону України "Про соціальні послуги" суб`єктами системи надання соціальних послуг є: 1) уповноважені органи у сфері надання соціальних послуг; 2) отримувачі соціальних послуг; 3) надавачі соціальних послуг; 4) об`єднання працівників системи надання соціальних послуг; 5) об`єднання надавачів соціальних послуг; 6) об`єднання отримувачів соціальних послуг.

Згідно із статтею 1 частиною 1 пунктами 6, 10, 15 Закону України "Про соціальні послуги" надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу "Надавачі соціальних послуг" Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги; складні життєві обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров`я та розвиток особи, функціонування сім`ї, які особа/сім`я не може подолати самостійно. Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність; д) бездомність; е) безробіття; є) малозабезпеченість особи; ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків; з) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків із виховання дитини; и) втрата соціальних зв`язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі; і) жорстоке поводження з дитиною; ї) насильство за ознакою статі; й) домашнє насильство; к) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми; л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

Згідно із статтею 11 частиною 1 Закону України "Про соціальні послуги" до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; 2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; 3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до статті 11 частин 1-7 Закону України "Про соціальні послуги" надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Надавачі соціальних послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного секторів.

До надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору належать надавачі соціальних послуг, утворені органами, зазначеними у частині першій статті 11 цього Закону, діяльність яких фінансується за рахунок коштів відповідного бюджету/бюджетів.

До надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору належать: 1) установи/заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимчасового перебування); 2) інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

З метою оптимізації та комплексного підходу до надання соціальних послуг можуть утворюватися комплексні установи/заклади надання соціальних послуг, структурні або відокремлені (територіальні) підрозділи яких надають різні соціальні послуги різним групам населення.

Керівник надавача соціальних послуг державного/комунального сектору призначається на посаду на конкурсній основі за контрактом. Положення про конкурсну комісію, умови та порядок проведення конкурсу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типове положення про установи/заклади, що надають соціальні послуги, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Соціальні послуги можуть надаватися у центрах зайнятості, закладах охорони здоров`я, освіти, культури тощо.

До надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Працівники надавачів соціальних послуг державного/комунального та недержавного секторів та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, забезпечують надання соціальних послуг на професійній основі відповідно до вимог цього Закону.

До працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального та недержавного секторів належать фахівці та професіонали (соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи, соціальні менеджери та інші) та соціальні робітники.

Кваліфікаційні вимоги до працівників надавачів соціальних послуг, порядок атестації фахівців та професіоналів надавачів соціальних послуг визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців та професіоналів надавачів соціальних послуг здійснюють заклади освіти (у тому числі заклади післядипломної освіти), що мають відповідну ліцензію, видану в установленому порядку. До підвищення кваліфікації зазначених фахівців та професіоналів можуть залучатися громадські об`єднання, міжнародні організації, благодійні, релігійні та неурядові організації, установи та організації, що мають досвід роботи з відповідними вразливими групами населення. Програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації таких осіб затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації соціальних робітників здійснюються шляхом формального або неформального професійного навчання відповідно до законодавства.

Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, проходять підготовку та перепідготовку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Уповноважені органи у системі надання соціальних послуг можуть проводити семінари, тренінги тощо для працівників, які надають соціальні послуги, та фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Оплата праці працівників надавачів соціальних послуг має забезпечувати належні матеріально-побутові умови для ефективної діяльності працівників, підвищувати престижність професії, сприяти підвищенню кваліфікації працівників.

Умови оплати праці працівників надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору визначаються Кабінетом Міністрів України. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть встановлювати додаткові стимулюючі виплати працівникам надавачів соціальних послуг.

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше 360 годин на місяць.

Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні.

Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Однією з істотних умов такого договору є кількість годин надання соціальних послуг з догляду на місяць.

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд, передбачена цією частиною, особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі" затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі (далі - Порядок № 1040).

Згідно із пунктом 1 Порядку № 1040 цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі) особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися (далі - соціальні послуги з догляду на професійній основі) та є: громадянами похилого віку; особами з інвалідністю; невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування; дітьми з інвалідністю; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1040 особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік), який ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, районних у містах (у разі утворення), міських рад (далі - уповноважений орган).

Особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, подають уповноваженому органу заяву про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі за формою згідно з додатком 1 (далі - заява про потребу в наданні соціальних послуг).

Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, пред`являються: паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання; документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

До заяви про потребу в наданні соціальних послуг додаються: висновок про стан здоров`я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду (далі - висновок про стан здоров`я), за формою, затвердженою МОЗ; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю); копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років (за потреби); копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ (за потреби); довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ (за потреби); копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); копія рішення суду або рішення органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для опікунів або піклувальників).

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу, який прийняв заяву про потребу в наданні соціальних послуг.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 1040 уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, або її законного представника здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, за показниками згідно з додатком 2.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком 2.

Якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, їй установлено IV групу рухової активності (5 ступінь індивідуальної потреби), соціальні послуги з догляду на професійній основі можуть надаватися два - три рази на тиждень; IV групу рухової активності (6, 7 ступені індивідуальної потреби) - чотири - п`ять разів на тиждень; V групу рухової активності - шість - сім разів на тиждень (у разі потреби).

Уповноважений орган протягом одного робочого дня після підготовки висновку за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, надсилає такій особі або її законному представнику пропозицію щодо можливості надання соціальних послуг з догляду надавачем соціальних послуг (догляду вдома, паліативного догляду, підтриманого проживання) комунального чи недержавного сектору.

Якщо особа, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, або її законний представник бажають отримати соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду, підтриманого проживання від надавача соціальних послуг комунального чи недержавного сектору, така особа або її законний представник протягом одного робочого дня після отримання відповідної пропозиції повідомляють про це уповноваженому органу для організації надання соціальних послуг.

У разі відмови особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, або її законного представника від надання соціальних послуг догляду вдома, паліативного догляду, підтриманого проживання надавачем соціальних послуг комунального чи недержавного сектору уповноважений орган може відмовити такій особі або її законному представнику в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі, про що протягом одного робочого дня повідомляє особі або її законному представнику.

Якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, уповноважений орган приймає рішення про надання таких послуг фізичною особою, такий орган протягом двох робочих днів після комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, надсилає письмове повідомлення фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, про вибір такої особи.

Відповідно до Порядку надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 450 "Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення" та протоколу № 8 конкурсної комісії для розгляду конкурсних пропозицій з надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг за рахунок коштів бюджету Ужгородської міської територіальної громади 28.07.2023 року визначено переможцем конкурсу надавача соціальних послуг: денний догляд, денний догляд дітей з інвалідністю, підтримане проживання осіб з інвалідністю - громадську організацію "Центр надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей та осіб з інвалідністю "Дорога життя"". За результатами конкурсу між Департаментом та даною ГО укладено договір про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг.

Судом встановлено, що 23 листопада 2023 року саме Принцовським Вадимом Вячеславовичем (особою, яка надає соціальну послугу), подано заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на професійній основі ОСОБА_1 , через центр надання адміністративних послуг департаменту забезпечення надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради за № 2306240 разом із заявою про потребу у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т. 1 а.с.а.с. 15-18).

За результатами розгляду вищезазначеної заяви, проведено обстеження сім`ї (акт №876 від 30 листопада 2023 року), зроблено висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб Нікіти Принцовського, який потребує надання соціальних послуг. Визначено V групу рухової активності (Т.1 а.с. 110).

Департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради надано відповідь Принцовському Вадиму від 18 грудня 2023 року № 25.04.02-11/3457, де зазначено про причини, які унеможливлюють прийняття рішення департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради, у зв`язку з відсутністю Висновку за формою, затвердженою МОЗ та запропоновано отримання соціальних послуг з догляду надавачем соціальних послуг (підтриманого проживання) недержавного сектору ГО "Дорога життя" (Т. 2 а.с. 53).

12 лютого 2024 року, Принцовський Нікіта звернувся до відповідача 1 із заявою про надання відповіді на заяву від 23 листопада 2023 року № 2306240 (Т. 2 а.с. 55).

06 березня 2024 року департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради надано відповідь на вказану заяву листом № 25.06.01-10/1067/. Позивачу було повідомлено, що з метою отримання роз`яснень про можливість призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі на підставі " Висновку про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на професійній основі" форми №080-4/о, яка додана до заяви Нікітою Принцовським, Департаментом направлено листи до Головного управління національної соціальної сервісної служби у Закарпатській області та Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА від 12 грудня 2024 року № 25.04.02-09/3361 (Т. 2 а.с.а.с. 55, 56).

21 грудня 2024 року Департаментом соціального захисту населення Закарпатської ОВА надано відповідь за № 3141/25.04.02-09 якою зазначено, що для врегулювання порушеного питання про затвердження необхідного Висновку розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до Порядків (Т. 2 а.с. 56 (на звороті)).

17 січня 2024 року Національною соціальною сервісною службою України за №0000-03.2-161/ГУ-2024/1112 надано відповідь (Т. 2 а.с. 57).

15 березня 2024 року департамент соціальної політики Ужгородської міської ради за № 25.04.02-09/838 звернувся до Департаментом соціального захисту населення Закарпатської ОВА щодо направлення звернення до Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України з питанням затвердження необхідної форми Висновку відповідно до Порядку №1040 (Т. 2 а.с. 58).

Таким чином, судом встановлено, що департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради вжито всіх можливих дій щодо розгляду заяви про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі Нікіті Принцовському від 23 листопада 2024 року Зокрема, надано пропозицію отримувати соціальні послуги з догляду надавачем соціальних послуг (підтриманого проживання) громадською організацією "Дорога життя".

Разом з тим в позовній заяві міститься вимога "визнати протиправною бездіяльність департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) на його заяву від 23 листопада 2023 року, зобов`язати департамент соціальної політики Ужгородської міської ради повторно розглянути вказану заяву та прийняти рішення по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) щодо призначення і виплати компенсації особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Однак, суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавалася заява про яку зазначається вище (про призначення компенсації або відмову у її призначенні), а була подана заява про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 23 листопада 2023 року, яка міститься в матеріалах справи, а Порядком №1040 врегульовано механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі) особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, а відтак підстави для задоволення позову, у спосіб який просить позивач відсутні.

Позивач не є особою, яка надає соціальну послугу, а відтак поведінка відповідача 1 щодо не надання відповіді по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) не порушують прав, свобод та інтересів позивача як особи, яка отримує соціальну послугу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на користь позивача 1514001 грн відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У свою чергу, відповідно до статті 21 частини 5 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту вказаної норми випливає, що у такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Положеннями статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (стаття 23 частина 2 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 частина 3 ЦК України).

Моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Суд зазначає, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди повинен довести позивач.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до вимог КАС України, обов`язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що позивається із таким позовом.

Оскільки судом не встановлено під час розгляду справи протиправної бездіяльності відповідача 1 відносно позивача, то суд вражає за необхідне відмовити і у задоволенні позовної вимоги про стягнення відповідної шкоди.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в частині ненадання відповіді по суті на скаргу ОСОБА_1 від 13 травня 2024 pоку та зобов`язання повторно розглянути зазначену скаргу та надати на неї відповідь по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач в особі представника звернувся до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зі скаргою від 13 травня 2024 року щодо можливого порушення Департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради прав позивача (Т. 1 а.с.а.с. 192, 193).

Зазначеною вище заявою представник просив забезпечити складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 2123КУпАП та вчинене посадовими особами Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, об`єктивна сторона якого полягає у порушенні Закону України "Про звернення громадян" при розгляді заяви від 12.02.2024 року та зобов`язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради надати обґрунтовану відповідь по суті за результатами розгляду заяви від 23 листопада 2023 року та заяви від 12 лютого 2024 року.

За результатами розгляду скарги Секретаріатом Уповноваженого було прийнято рішення про відкриття провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина, що підтверджується Службовою запискою від 13 червня 2024 року № 53/12932-24 (Т. 1 а.с. 206).

Про відкриття провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина Секретаріат Уповноваженого повідомив представника позивача ОСОБА_2 листом від 13 червня 2024 року№ 35200.4/Ф- 17078.3/24/53 (Т. 1 а.с. 207).

Відповідачем 2 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради надіслано відповідний лист від 13 червня 2024 року № 35199.4/Ф-17078.3/24/53, про надання інформації щодо результатів розгляду департаментом заяви позивача від 23 листопада 2023 року (Т. 1 а.с. 208).

Департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради листом від 25 червня 2024 № 1870/25.04.02-09 надано копії відповідей, наданих позивачеві (Т. 1 а.с. 209).

Крім того, Секретаріатом Уповноваженого на адресу Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради надіслано лист від 17 липня 2024 року № 42028.4/Ф-17078.3/24/53 про надання інформації щодо номеру та повної назви затвердженої МОЗ форми висновку про стан здоров`я, копії наказу МОЗ, яким ця форма затверджена, повторно розглянути звернення позивача та повідомити про результат розгляду (Т. 1 а.с. 212), відповідь на який надійшла листом від 22 липня 2024 року № 2261/25.04.02-10, з якої вбачалося неврегульованість питання призначення компенсації в частині відсутності затвердженої форми первинної облікової документації - висновку про стан здоров`я особи, яка через порушення функції організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує соціальних послуг з догляду (Т. 1 а.а.с. 214).

Також Секретаріатом Уповноваженого надіслано лист від 23 жовтня 2024 року № 14428.2/24/40.1 на адресу Міністерства соціальної політики України, яким повідомлено, що до Уповноваженого продовжують надходити звернення щодо відмови у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі (далі - компенсація), відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1040 (Т. 1 а.с.а.с. 216, 217).

Ураховуючи, що у провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 260/6134/24 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого, Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, предметом розгляду якої є визнання протиправної бездіяльності Департаменту щодо ненадання ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) на заяву від 23 листопада 2023 року повідомлено, що підстав для застосування заходів реагування за Вашою скаргою наразі не вбачається, провадження по Вашій скарзі від 14.05.2024 Ф- 17078.3/24 зупинено.

13 червня 2024 року Секретаріатом Уповноваженого було прийнято рішення про зупинення провадження по скарзі позивача від 14 травня 2024 року № Ф-17078.3/24, що підтверджується Службовою запискою № 53/12932-24, у зв`язку із перебуванням у провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 260/6134/24 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого, Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, предметом розгляду якої є визнання протиправної бездіяльності Департаменту щодо ненадання ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді по суті (про призначення компенсації або відмову у її призначенні) на заяву від 23 листопада 2023 року (Т. 1 а.с.а.с. 218-220).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які отримує за зверненнями громадян України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до статті 15 частини 3 Закону України "Про звернення громадян" відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Верховним Судом у справі № 160/11446/21 зроблено висновки, Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини і громадянина, які він отримує, зокрема за зверненням громадянина України, під час розгляду якого Уповноважений наділений повноваженнями щодо відкриття провадження у такій справі та щодо складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за які встановлена статтями 188-39, 188-40, 212-3 КУпАП.

Аналіз наведених норм права також свідчить, що на Відповідача 2 згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" поширюється строк розгляду звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян", за приписами статті 20 якого такий строк встановлений в один місяць від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

При цьому у разі якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Водночас загальний строк на вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Суд зауважує, що спеціальних строків розгляду звернень до Уповноваженого, які б відрізнялись від визначених у Законі України "Про звернення громадян", положення статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" не містять.

Уповноважений при розгляді звернення наділений окресленим у статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" переліком повноважень, а саме: відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; відмовляє в розгляді звернення.

Отже, прийняття відповідачем 2 одного із зазначеного статтею 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" рішення при розгляді звернення є таким, що розглянуте відповідачем 2 у межах строку, передбаченого Законом України "Про звернення громадян".

Аналізуючи приписи статті 15 Закону України "Про звернення громадян", варто зауважити, що суб`єкт, якому адресовано звернення, зобов`язаний, зокрема, перевіряти викладені в зверненнях факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомити громадянина про наслідки розгляду звернення.

При цьому, враховуючи повноваження, якими наділений Уповноважений у взаємозв`язку з приписами Закону України "Про звернення громадян", Верховний Суд прийшов до висновку, що одне з визначених у статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" рішень при розгляді звернення повинно бути прийнято Уповноваженим в межах строку, встановленого статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

Як судом було вказано, що позивач в особі представника звернувся до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зі скаргою від 13 травня 2024 року щодо можливого порушення Департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради прав позивача (Т. 1 а.с.а.с. 192, 193).

За результатами розгляду скарги Секретаріатом Уповноваженого було прийнято рішення про відкриття провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина, що підтверджується Службовою запискою від 13 червня 2024 року № 53/12932-24 (Т. 1 а.с. 206). Строк проведення відповідного провадження ані Законом України "Про звернення громадян", ані Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" не визначено.

Враховуючи викладене вище, скаргу представника позивача від 13 травня 2024 року Секретаріатом Уповноваженого у відповідності до вимог статті 20 Закону України "Про звернення громадян", а також статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" розглянуто та листом від 13 червня 2024 року № 35200.4/Ф-17078.3/24/53 надано відповідь, якою повідомлено про відкриття провадження про порушення прав і свобод людини і громадянина.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 17 частини 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

Враховуючи викладене, під час опрацювання звернення позивача, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про звернення громадян", здійснюючи всі необхідні заходи в рамках відкритого провадження у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 24, код ЄДРПОУ 03192997) та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 21/8, код ЄДРПОУ 21661556) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 19 грудня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 30 грудня 2024 року.

СуддяС.Є. Гаврилко