Ухвала

від 30.12.2024 по справі 400/6157/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

м. Миколаїв

30.12.2024 р. справа № 400/6157/24

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Прод Груп", вул. 7 Слобідська, 70/8, м. Миколаїв, 54055,

доГоловного управління ДПС у Київській області, вул. Хороброго Святослава, 5А, м. Київ, 03151, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, про визнання протиправними та скасування рішень від 13.03.2024 р. № 10716031/41960282, від 13.03.2024 р. № 10716030/41960282, від 13.03.2024 р. № 10716029/41960282 та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 05.11.2024 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Прод Груп" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому суд вирішив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.03.24 р. № 10716031/41960282 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.23 р. № 30, № 10716030/41960282 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.12.23 р. № 54, № 10716029/41960282 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.01.24 р. № 125;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Прод Груп" від 30.11.23 р. № 30, від 31.12.23 р. № 54, від 31.01.24 р. № 125 датою їх подання;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Прод Груп" судові витрати у вигляді судовий збір у сумі 7 267,20 (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень двадцять копійок).

07.11.24 представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Представником позивача додані докази: договір № 2 про надання правничої допомоги від 28.06.2024 року та акт приймання-передачі правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 2 від 28.06.2024 року від 06.11.2024 року.

12.11.2024 року від представника відповідачів надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, згідно якого позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Враховуючи, що рішення у справі прийнято у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження, вирішення питання щодо ухвалення додаткового судового рішення також здійснюється у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1-2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано:

- договір про надання правничої допомоги № 2 від 28.06.2024 року;

- акт приймання-передачі правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 2 від 28.06.2024 року від 06.11.2024 року;

- ордер серії ВВ № 1039863 від 28.06.2024 року на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 2 від 28.06.2024 року.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання правничої допомоги № 2 від 28.06.2024 року гонорар за представництво в суді першої інстанції складає 10 000 грн.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору, клієнт сплачує гонорар після підписання акту на умовах, визначених у ньому.

Згідно п. 3 акту приймання-передачі правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 2 від 28.06.2024 року від 06.11.2024 року, клієнт зобов`язаний сплатити 10 000 грн. протягом 30 календарних днів з дати підписання цього акту.

Судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 09.06.2021 року у справі № 560/5358/20, згідно яких витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката потребують належного документального підтвердження. Суди нижчих інстанцій при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, мають повно і всебічно дослідити докази, якими підтверджується надання правничої допомоги, особливо її вартість і оплата. Зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження цих доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними.

Судом враховано, що згідно позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі № 640/19275/18, на підтвердження оплати правової допомоги суду повинні бути надані, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних оформлених у встановленому законом порядку документів, що свідчать про здійснення ним оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку, касових чеків або інших банківських документів, що підтверджують здійснення оплати послуг адвоката в рамках даної справи).

За відсутності доказів, що свідчать про факт понесення судових витрат - здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги, у суду відсутня змога встановити дійсність, реальність понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката.

Таким чином суд, враховуючи, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження факту сплати 10 000 грн. правничої допомоги, дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 132, 139, 143, 252, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.

2. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз