Ухвала

від 27.12.2024 по справі 580/9905/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 грудня 2024 року Справа № 580/9905/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шапошник Я.О.,

представників позивача - Василенка С.І., Кирмана О.Д. (згідно з ордером),

представника відповідача 2 - Панасенко Г.Ю. (за довіреністю),

розглянувши в приміщенні суду звіт Державної міграційної служби України про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №580/9905/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №580/9905/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної міграційної служби України від 28.09.2023 № 257-кт Про звільнення ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної міграційної служби у Черкаській області від 28.09.2023 № 100-к Про оголошення звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 в Центрально-південному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби на рівнозначній посаді начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області. Стягнуто з Центрально-південного міжрегіонального управлінні Державної міграційної служби на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.09.2023 по день прийняття судового рішення. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення в Центрально-південному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково. Змінено рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в резолютивній частині, та викладено пункт 5 у наступній редакції: «Стягнути з Центрально-південного міжрегіонального управлінні Державної міграційної служби на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.09.2023 по 06.03.2024 року в сумі 113 037,84 грн.». В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року залишено без змін.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №580/9905/23. Встановлено Державній міграційній службі України 30-и денний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №580/9905/23 в частині поновлення ОСОБА_1 в Центрально-південному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби на рівнозначній посаді начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 Державній міграційній службі України відмовлено у прийнятті звіту від 26.09.2024. Встановлено новий 30-и денний строк для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №580/9905/23 в частині поновлення ОСОБА_1 в Центрально-південному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби на рівнозначній посаді начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області з дня отримання даної ухвали.

14.11.2024 від представника Державної міграційної служби України надійшла заява про прийняття звіту, в якій він вказав, що 06.11.2024 до ДМС надійшов лист від Національного агентства з питань державної служби (вих. № 11040/10.3-24 від 06.11.2024) з роз`ясненням рівнозначності посад державної служби, а саме посад державної служби відповідно до категорії Б. Враховуючи зазначене ДМС фактично та в повному обсязі виконано рішення суду, видано відповідний наказ від 11.11.2024 № 239-кт Про поновлення на посаді державної служби ОСОБА_1 .

Представники позивача в судовому засіданні заперечили щодо прийняття звіту, оскільки вважають, що позивача поновлено на нерівнозначну посаду, з огляду на те, що посада з якої ОСОБА_1 було звільнено і посада на яку його поновлено мають різні підкатегорії, зокрема у запереченні на заяву про прийняття звіту представники позивача вказують, що посада завідувача Бобринецького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, на яку ОСОБА_1 було поновлено, належить до категорії Б, підкатегорії Б3, натомість судовим рішенням було встановлено протиправне звільнення позивача з посади начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області, яка відноситься до категорії Б, підкатегорії Б1. Натомість у судовому засіданні представники позивача зазначили, що посада, на яку ОСОБА_1 було поновлено належить до підкатегорії Б2. Також представники позивача посилаються на нерівнозначність посад у зв`язку із різними розмірами заробітної плати, зокрема на те, що посадовий оклад за посадою, на яку поновлено ОСОБА_1 значно менший ніж посадовий оклад за посадою, з якої його було звільнено. Вказують на те, що до звільнення у підпорядкуванні начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області знаходилось 200 осіб, однак у підпорядкуванні завідувача Бобринецького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби знаходиться 2 особи. Крім того, представники позивача зазначили, що лист Національного агентства з питань державної служби, на який посилаються представники відповідача має рекомендаційний характер.

Представники відповідачів просили суд прийняти звіт, оскільки позивача було поновлено на посаді рівнозначній посаді начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області, які обидві відноситься до категорії Б, підкатегорії Б1, що підтверджується відповідним листом Національного агентства з питань державної служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши звіт Державної міграційної служби України та заперечення представника позивача, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Положеннями ст. 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Кодекс адміністративного судочинства доповнено статтею 382-2 згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX від 21.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024р., а тому строки розгляду прийняття звіту у даному випадку слід рахувати з дати набрання чинності закону, оскільки звіт був поданий до набрання чинності вказаним законом.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на справедливий суд (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 35-37).

У цьому розумінні виконання рішення повинно бути повним та вичерпним, а не частковим (Matheus v. France (Матецс проти Франції), § 58; Sabin Popescu v. Romania (Sabin Popescu проти Франції), §§ 68-76), і рішення не може не виконуватись, бути позбавлено юридичної сили, або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) [ВП], § 74)

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.11.2022 у справі №709/1465/19, від 17.06.2020 у справі №521/1892/18.

Наказом Державної міграційної служби України від 11.11.2024 №239-кт ОСОБА_1 поновлений на посаді завідувача Бобринецького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби.

Щодо рівнозначність посади позивача, яку він обіймав до звільнення, з посадою на, яку його поновлено відповідно наказу від 11.11.2024 №239-кт Про поновлення на посаді державної служби ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну службу рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Статтею 6 Закону України Про державну службу визначено, що посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців.

Положеннями вищезазначеної статті Закону України Про державну службу встановлюються такі категорії посад державної служби:

1) категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади: керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників; керівника апарату (секретаріату) постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України; Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників;

2) категорія "Б" - посади: керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів;

3) категорія "В" - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б".

Визначення підкатегорій посад державної служби та прирівняння посад державної служби проводиться Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 затверджено перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій.

Вказаною Постановою встановлено перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, зокрема,

до категорії Б підкатегорії Б1 віднесені посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів;

до категорії Б підкатегорії Б2 віднесені посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів;

до категорії Б підкатегорії Б3 віднесені посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач на момент звільнення перебував на посаді начальника УДМС в Черкаській області, яка відноситься до категорії «Б», підкатегорії «Б1» (керівник державного органу, юрисдикція якого поширюється на одну область або кілька областей).

Державна міграційна служба України листом від 15.10.2024 №10.2-10050/1-24 звернулась до Національного агентства з питань державної служби, в якому просила надати роз`яснення стосовного того на яку посаду, з метою виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №580/9905/23 може бути поновлено ОСОБА_1 .

В листі Національного агентства з питань державної служби від 06.11.2024 №11040/10.3-24 зазначено, що згідно із Переліком посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15, посади керівників самостійних структурних підрозділів (директоратів, генеральних департаментів, головних департаментів, департаментів, головних інспекцій, головних управлінь, служб, управлінь, відділів, відділень, секторів, експертних груп) міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, посади керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, належать до підкатегорії «Б1» посад державної служби категорії «Б». Отже, посада керівника територіального органу державного органу і посада керівника самостійного структурного підрозділу цього територіального органу належать до підкатегорії «Б1» посад державної служби категорії «Б» та є рівнозначними посадами.

Відповідно до Положення про Бобринецький сектор центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби, що затверджено наказом ЦПМУ ДМС від 10.04.2024 №53 сектор є структурним та територіальним підрозділом ЦПМУ ДМС. Зокрема в положенні зазначено, що під час здійснення самопредставництва Сектору у судових справах та судових процесах повна або часткова відмова від позову, визнання позову, зміна позову, досягнення примирення допускається лише за наявності дозволу ЦПМУ, ДМС

Відповідно п. 8 Положення про Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, що затверджене Наказом Державної міграційної служби України від 05.09.2023 №200, територіальні підрозділи ЦПМУ ДМС є його структурними підрозділами.

Відповідно до штатного розпису Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби на 2023 рік, затвердженого Головою Державної міграційної служби України 03.11.23, чисельний склад працівників Бобринецького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби складає 3 особи (1 завідувач сектору, 2 головні спеціалісти). Посадовий оклад завідувача сектором складає 6700 грн.,у той час як посадовий оклад начальника УДМС в Черкаській області складав 11200 грн., що передбачено штатним розписом УДМС в Черкаській області на 2023 рік, та положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 18.01.2017 «Питання оплати праці працівників державних органів», схеми посадових окладів на посадах державної служби, в редакції станом на час 2023рік, посадовий оклад 11200 грн відповідає окладу «Керівник самостійного управління, служби» державного органу, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей.

Натомість згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 18.01.2017 «Питання оплати праці працівників державних органів», схеми посадових окладів на посадах державної служби, посадовий оклад у розмірі 6700 грн. відповідає окладу « Завідувач сектору у складі департаменту, головного управління, служби, самостійного управління та відділу», яка відноситься до підкатегорії Б3.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на те, що у вказаних Положеннях не зазначено, що Бобринецький сектор центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби є самостійним підрозділом, суд приходить до висновку, що Бобринецький сектор центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби не є самостійним структурним підрозділом ЦПМУ ДМС, а тому посада завідувача Бобринецького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби належить до категорії Б, підкатегорії Б3, що відноситься до посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, а тому вона не є рівнозначною посаді начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області, яка належить до категорії «Б», підкатегорії «Б1».

Посилання представників відповідачів на лист Національного агентства з питань державної служби від 06.11.2024 №11040/10.3-24 не береться судом до уваги, оскільки у вказаному листі йдеться про рівнозначність посад керівника територіального органу та керівника самостійного структурного підрозділу цього територіального органу. Крім того, суд звертає увагу, що позивач звертався до Національного агентства України з питань державної служби щодо надання роз`яснення, зокрема з питання : «На яку посаду, з метою виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024р. у справі №580/9905/23 може бути поновлено ОСОБА_1 , однак у листі Національного агентства з питань державної служби від 06.11.2024 №11040/10.3-24, на який посилаються представники відповідачів, відповіді на вказане запитання не міститься.

Крім того, суд звертає увагу, що під час поновлення особи на рівнозначній посаді мають бути враховані рівні державних органів, які визначені у положеннях статті 51 Закону України «Про державну службу».

Зокрема вище вказаною статтею передбачені наступні рівні державних органів:

1) Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний, допоміжні, консультативно-дорадчі органи, утворені Президентом України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Національна служба посередництва і примирення, Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Офісу Генерального прокурора;

2) міністерства, центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом, який встановлений законом, апарати (секретаріати) вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

4) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя;

5) державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що юрисдикція управління Державної міграційної служби у Черкаській області поширювалась на Черкаську область, що відноситься до 4-го рівня державних органів.

Натомість юрисдикція Бобринецького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби поширюється на територію одного району, про що зазначила в судовому засіданні представник Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області Державною міграційною службою України не було враховано рівнів державних органів, що не узгоджується з положеннями статті 2 Закону України Про державну службу.

Враховуючи вище зазначене, дослідивши докази, подані представниками сторін під час розгляду питання щодо прийняття звіту від 14.11.2024, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 поновлений на посаді завідувача Бобринецького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, яка відповідно до ст. 6 Закону України Про державну службу відноситься до категорії «Б», підкатегорії Б «3» (завідувач сектору у складі самостійного управління та відділу).

Тобто, видача наказу Державної міграційної служби України від 11.11.2024 №239-кт Про поновлення на посаді державної служби ОСОБА_1 не є повним виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024. та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024, оскільки позивача поновлено на посаді завідувача Бобринецького сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, що відноситься до категорії «Б», підкатегорії Б « 3», яка не є рівнозначною посаді начальника управління Державної міграційної служби у Черкаській області що відноситься до категорії «Б», підкатегорії Б « 1». Крім того під час поновлення ОСОБА_1 . Державною міграційною службою України не було враховано рівнів державних органів.

Відповідно до положень ч.1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Частиною 3 ст. 382-3 КАС України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Тобто за загальним правилом у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд зобов`язаний накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф. Також суд має право встановити новий строк для подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Слід звернути увагу, що у суду виникає обов`язок щодо застосування штрафу, у разі відмови у прийнятті звіту і право щодо встановлення нового строку для подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Виключенням із загального правила є лише один випадок, коли суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі. За таких обставин суд може прийняти звіт про виконання судового рішення і одночасно встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

З врахуванням викладених у звіті обставин, з огляду на звернення відповідача до Національного агентства з питань державної служби за відповідним роз`ясненням, що підтверджує намагання відповідача - Державної міграційної служби України виконати відповідне судове рішення, наявність наказу голови Державної міграційної служби України від 11.11.2024 № 239-кт Про поновлення на посаді державної служби ОСОБА_1 , однак встановлення судом, що посада з якої позивача було звільнено не є рівнозначною посаді, на яку його було поновлено за судовим рішенням, суд приходить до висновку про можливість застосування у даному випадку положень ч. 11 ст. 382-2 КАС України.

Відповідно до положень ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст.241, 243, 248, 294, 382-1 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Звіт Державної міграційної служби України від 14.11.2024 про виконання рішення суду в адміністративній справі №580/9905/23 прийняти

Встановити Державній міграційній службі України новий строк для подання звіту протягом 3-х місяців з дати отримання відповідної ухвали.

Попередити начальника Державної міграційної служби України, що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак апеляційна скарга на ухвалу суду в частині прийняття звіту може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами частини п`ятої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.12.2024.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА