Постанова

від 25.12.2024 по справі 340/1552/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1552/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2024р. у справі №340/1552/24за позовом:Керівника Знам`янської окружної прокуратури до: про:Оександрівської селищної ради визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні діїВСТАНОВИВ:

18.03.2024р. Знам`янська окружна прокуратура (далі прокуратура звернулась до Кіровоградського адміністративного суду з позовом до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградскої області (далі Олександрівська селищна рада) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 1-24, 74/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2024р. вищезазначену позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову / а.с. 75-76/

У межах встановленого судом строку позивачем недоліки адміністративного позову було усунуто / а.с. 78-83/ та ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.04.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі № 340/1552/24 і справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін / а.с. 85-86/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що у прийнятті рішення Олександрівської селищної ради №2621 від 01.11.2021р. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » приймав участь ОСОБА_2 , як депутат 8 скликання Олександрівської селищної ради. При цьому на час проведення голосування за прийняття цього рішення існував реальний конфлікт інтересів, який полягав у виникненні суперечностей між приватними інтересами ОСОБА_2 та його представницькими повноваженнями зважаючи на те, що ОСОБА_1 на користь якої було прийнято рішення, є матір`ю дружини ОСОБА_2 , тобто його тещею, що є порушенням обмежень встановлених п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» і ці обставини є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача №2621 від 01.11.2021р., тому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Олександрівської селищної ради №2621 від 01.11.2021р. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ».

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2024р. у справі № 340/1552/24 в задоволенні адміністративного позову Знам`янської окружної прокуратури відмовлено в повному обсязі /а.с. 105-107/.

Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах Знам`янської окружної прокуратури, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою засобів поштового зв`язку 19.09.2024р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 08.10.2024р. / а.с. 112-130,125/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024р. у справі № 340/1552/2 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2024р. у справі № 340/1552/24 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги, з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи № 340/1552/24 /а.с. 126/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 127-132/.

Матеріали адміністративної справи № 340/1552/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 04.11.2024р. /а.с. 133/.

Відповідач своїм правом, встановленим КАС України, на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, у встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не подав.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024р. у справі № 340/1552/24 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження /а.с. 134/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 135-137/.

Прокурор, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 20.08.2024р. у цій справі та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним у справі позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 01.11.2021р. відповідачем прийнято рішення №2621 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » /а.с.35/.

Відповідно до інформації , яка відповідачем у справі надана на запит позивача /а.с.28-30/, у прийнятті рішення вищезазначеного рішення приймав участь ОСОБА_2 , як депутат 8 скликання Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області /а.с. 33,34/.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження /а.с.60-62/, ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , яка згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб /а.с.63-66/, є дружиною ОСОБА_2 , тобто ОСОБА_3 є його тещою, що на думку прокурора

свідчить про існування реального конфлікту інтересів, який полягав у виникненні суперечностей між приватними інтересами ОСОБА_2 та його представницькими повноваженнями, зважаючи на те, що ОСОБА_1 на користь якої було прийнято рішення, є його тещею, що є порушенням обмежень встановлених пр. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та, на переконання позивача, є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача №2621 від 01.11.2021р., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Правовідносини з надання дозволу з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Таким чином, враховуючи положення ст. 118 ЗК України, рішення відповідача №2621 від 01.11.2021р. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » є індивідуально-правовим актом, містить індивідуальні приписи, у якому зафіксовано суб`єктивні права адресату цього рішення, а прийняття такого рішення відповідним виконавчої влади або органом місцевого самоврядування є обов`язковою умовою для реалізації громадянами права в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності та надає право на розроблення проекту землеустрою, тобто є першою стадією покрокового порядку відведення земельної ділянки у власність.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що ОСОБА_1 реалізуючи рішення від 01.11.2021 №2621 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » замовила та отримала проект землеустрою, який 04.02.2022р. передала до відповідача для його затвердження та прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність /а.с.100/.

Отже приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення відповідача №2621 від 01.11.2021р., яке є актом індивідуальної дії, станом на 04.02.2022р. є реалізованим, а отже вичерпало свою дію його виконанням.

Але з огляду на прийняття Верховною Радою України 24.03.2022р. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-IX, яким серед іншого розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено п. 27, яким зокрема передбачено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей - безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, затвердження проекту землеустрою та передача земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не відбулась.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997р. №2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008р. №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином рішення відповідача №2621 від 01.11.2021р. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію після його реалізації, в даному випадку розроблення проекту землеустрою та передачу його для затвердження відповідачеві, і враховуючи, що позивач визначив спосіб захисту свого права - шляхом звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №2621 від 01.11.2021р., тобто шляхом скасування індивідуального акту, то колегія суддів вважає що після реалізації спірного рішення відповідача виник новий крок у правовідносинах, які виникли між відповідачем та ОСОБА_1 з приводу передачі земельної ділянки у власність, а тому визнання протиправним та скасування рішення не може відновити початковий стан і не призведе до жаданого позивачем результату, який він переслідує у цьому позовному провадженні.

При цьому колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 12.05.2021р. у справі № 9901/286/19, від 08.09.2021р. у справі № 816/228/17.

Також колегія суддів, з огляду на наведене у позові та апеляційної скарзі обґрунтування доводів позивача існуванням конфлікту інтересів та порушення обмежень встановлених п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» в частині участі ОСОБА_2 , як депутата 8 скликання Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, в прийнятті оскаржуваного рішення в інтересах ОСОБА_1 , яка є його тещою, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься у протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно правові акти, рішення, видані (прийнятті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

З системного аналізу вищезазначених норм Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу та лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організацій.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Отже, правомочний склад Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області становить 18 депутатів (27 депутатів х2/3).

Частиною 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Витягом з протоколу другого пленарного засідання дев`ятнадцятої сесії Олександрівської селищної ради восьмого скликання від 01.11.2021р. підтверджується, що за рішення № 2621 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » проголосувало 19 депутатів, в тому числі і ОСОБА_2 (проти 0, утримались -0), не голосували 1), тобто при достатній кількості для прийняття рішення 9 голосів./а.с. 33-34/, усунення депутата ОСОБА_2 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок конфлікту інтересів не призводить до втрати правомочності колегіального органу (Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області), тобто усунення депутата ОСОБА_2 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення не впливає на юридичний факт наявності більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 20.08.2024р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2024р. у справі № 340/1552/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 25.12.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова