Ухвала

від 30.12.2024 по справі 160/18292/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 160/18292/24

адміністративне провадження № К/990/48303/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року в адміністративній справі № 160/18292/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради про визнання про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради, в якому просила:

1) визнати протиправними дії виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області щодо відмови (бездіяльність) у наданні позивачу:

- рішення виконавчого комітету про затвердження висновку про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу щодо відмови від прийняття спадщини від імені її неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька;

- висновок органів опіки та піклування про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу про відмову від прийняття спадщини від імені її неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька;

- витяг з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради від 03 травня 2024 року;

2) зобов`язати виконавчий комітет Першотравенської міської ради Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 :

- рішення виконавчого комітету про затвердження висновку про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу про відмову від прийняття спадщини від імені її неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька;

- висновок органів опіки та піклування про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу про відмову від прийняття спадщини від імені її неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її батька;

- витяг з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради від 03 травня 2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради про визнання про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року в адміністративній справі №160/18292/24 залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд встановив, що у скарзі не зазначені та не викладені, передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини; детальний виклад фактичних обставин справи; абстрактне посилання на порушення норм процесуального права, що у розумінні приписів КАС України не є належним викладом підстав касаційного оскарження.

Наведене свідчить, що заявник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення із врахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

За приписами частини першої статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року в адміністративній справі № 160/18292/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Г. Стрелець