Ухвала

від 27.12.2024 по справі 456/3747/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/3747/19 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В. М.

Провадження № 22-ц/811/2945/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

27 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Стецько Галини Миколаївни на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Моршинська міська рада про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 травня 2024 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Мундяка М.М. про призначення судово-медичної експертизи.

Призначено у справі судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Державної установи «Інституту психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).

На вирішення експертизи поставлено питання:

-Чи міг ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час оформлення заповіту 18 лютого 2019 ?

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В розпорядження експерта направлено матеріали цивільної справи №456/3747/19.

Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Не погоджуючись з ухвалою, таку в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_3 , подавши 19 вересня 2024 року.

Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 травня 2024 року залишено без руху, запропоновано у визначений строк сплатити судовий збір відповідно до закону, подати належно оформлену апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Роз`яснено наслідки невиконання ухвали.

Копія ухвали надсилалася апелянту ОСОБА_3 , як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, доставлена за адресою 24.10.2024.

24.10.2024 на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_3 до якої долучено квитанцію про сплату судового збору, 04.11.2024 надійшла заява ОСОБА_3 , до якої долучено пояснення, адвокатський запит, відповідь адвокату, копію паспорту.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першоїстатті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Як вже зазначалося, подавши апеляційну скаргу ОСОБА_3 не дотрималася вимог процесуального закону щодо такої, тобто скарга не відповідає вимогам ЦПК України.

За весь час перебування справи в апеляційному суді недоліки апеляційної скарги в частині звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та подання належно оформленої апеляційної скарги не усунуто, з клопотанням про продовження строку відповідно до частини другоїстатті 127 ЦПК України,для усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт до апеляційного суду не зверталася.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст.358ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Так, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).

Крім цього, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихЦивільним процесуальним кодексом Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа №626/2450/14-ц).

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Поряд з цим, достовірно знаючи про подану апеляційну скаргу, а також недоліки такої, апелянт свої процесуальні обов`язки не виконала.

Вказана процесуальнаповедінка недемонструє добросовісністьвикористання своїхпроцесуальних правскаржником іготовність братиучасть усправі навсіх етапахїї розглядута свідчить про подання апеляційної скарги з пропуском строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України, без зазначення поважних причин для поновлення такого.

Указом Президента Українивід 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"»,із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

У подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного процесуального питання.

Крім цього, Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, у п. 6 рекомендувала по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Разом з цим, враховуючи, що особа, яка подала апеляційну скаргу не повідомила суду про те, що не може усунути недоліки апеляційної скарги через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступу до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, тощо,колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 185, 357ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стецько Галини Миколаївни на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 травня 2024 року.

Копію ухвали, апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами надіслати апелянту.

Цивільну справу повернути до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк