Ухвала

від 27.12.2024 по справі 182/6975/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6975/24

Провадження № 1-кп/0182/1207/2024

У Х В А Л А

Іменем України

27.12.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні з обвинувальним актом №12024041340000941 від 23.07.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Комсомольське Козятинського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме: ризик переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілих та свідків, оскільки останній обвинувачується у скоєнні умисних корисливих кримінальних правопорушень за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий та повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши, що за цією адресою він проживав до затримання, має родину, просив побути до вироку вдома з дитиною.

4.Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію підзахисного та просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, пославшись на практику ЄСПЛ. Крім того, зазначила, що перелічені прокурором ризики не доведені, обвинувачений не буде порушувати умови домашнього арешту. У ОСОБА_3 є міцні соціальні зв`язки, а також постійне місце проживання.

5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання та зазначив, що обвинувачений раніше про наявність на утриманні дитини не повідомляв і досудовим розслідуванням таких відомостей не встановлено. Також, зауважив, що дані кримінальні правопорушення вчинені під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту за іншим кримінальним провадженням, що вказує на неефективність такого виду запобіжного заходу.

6.Потерпілі підтримали клопотання прокурора та просили продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує таке.

8.Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався, зокрема до 06 січня 2025 року включно, із можливістю внесення застави.

9.Згідно з вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

10.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

11.Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст.9 КПК України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

12.З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

13.У даному випадку суд дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.4 ст.186 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.

14.Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

15.Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

16.Зокрема, доказами на обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, є те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, покарання за які передбачено позбавлення волі на строк від семи до десяти років, наявність в суді іншим кримінальних проваджень відносно обвинуваченого та його репутацію.

17.Щодо ризику впливу на свідків та потерпілих, то суд вважає цей ризик обґрунтованим та доведеним, оскільки ні свідки ні потерпілі судом не допитані.

18. На наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, також вказує те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, постійних джерел доходів не має, неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів.

19.Тому, враховуючи обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри/обвинувачення у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність міцність соціальних зв`язків (жодних доказів наявності таких зв`язків до суду не надано та ніхто з родичів долею обвинуваченого не цікавився), відомості, які характеризують особу обвинуваченого, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає необхідність у продовженні застосованого щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обґрунтованою.

20.Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.

21.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 діб, а в задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

22.Враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями 177, 183, 315, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

2.У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 24 лютого 2025 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 30.12.2024 .

Суддя: ОСОБА_1