Рішення

від 27.12.2024 по справі 539/5019/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/5019/24

Провадження № 2-а/539/51/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

за участі секретаря Бас В.Г.,

учасники справи у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з врахуванням вимог спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Хорольський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

27 листопада 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі суд) звернувся ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )(далі відповідач або РТЦК), третя особа: Хорольський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (юридична адреса: 37800, Полтавська область, місто Хорол, вулиця Незалежності, будинок №21А)(далі третя особа) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просить:

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №797 від 19 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладеного на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що стосовно нього 17 липня 2024 року було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП (далі оскаржувана постанова). При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач не прибув вчасно за викликом до РТЦК для звірки облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. Позивач наголошує на тому, що відповідачем порушено порядок розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки повістку про розгляд питання про складення протоколу він не отримував, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить опису обставин справи, відповідач не отримував повістку, тому не міг він неї відмовитися. Про існування постанови відповідач дізнався у зв`язку із блокуванням його рахунків у банку тільки 04 листопада 2024 року. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.

19 листопада 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за частиною третьою статті 210 КУпАП прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки, керуючись законодавством про мобілізацію, відповідач надав керівництву підприємства, де працює позивач, розпорядження про з`явлення до відповідача осіб, серед яких був позивач, а позивач, у свою чергу, цього не зробив. Відповідач у зв`язку із неявкою склав протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а потім постанову по притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП.

Заяви та клопотання сторін

Під час подання позову відповідач заявив клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін за наявними у справі документами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 11 листопада 2024 року суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи на 19 листопада 2024 року, а також витребував від відповідача матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, на підставі яких було прийнято постанову № 797 про справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 19 липня 2024 року.

Розгляд справи відкладався на 10 та 27 грудня 2024 року у зв`язку із неявкою учасників справи та ненаданням відповідачем запитуваних документів.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,- є військовозобов`язаним.

Листом від 10 червня 2024 року №11/2766 відповідач надіслав директору Державного підприємства «ДГ ім. 9 Січня» розпорядження про здійснення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про їх виклик до РТЦК та забезпечити їх прибуття з 14 червня 2024 року до 19 червня 2024 року о 08 годині до першого відділу РТЦК для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення ступеню придатності до військової служби (далі наказ підприємства) (а.с.40), серед яких позивач.

На підставі вказаного вище розпорядження ТРЦК наказом директора Державного підприємства «ДГ ім. 9 Січня» від 11 червня 2024 року № ВО46 здійснено відповідне оповіщення (а.с.39).

13 червня 2024 року працівниками вказаного підприємства складено Акт про відмову від підпису ознайомлення із наказом про оповіщення працівників щодо виклику їх до першого відділу РТЦК (а.с.38). Позивач перебував у списку осіб, які відмовилися ознайомлюватися із вказаним вище наказом.

24 червня 2024 року капітаном першого відділу РТЦК вкладено рапорт про те, що 13 червня 2024 року позивач відмовився від підпису у наказі підприємства (а.с.37).

Листом від 24 червня 2024 року №11/3092/2 відповідач звернувся до Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області для доставлення відповідно до вимог статті 259 КУпАП військовозобов`язаного позивача до РТЦК для складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.36).

16 липня 2024 року адміністратором управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (РТЦК), працівником ЗСУ ОСОБА_2 складено протокол № 797 про адміністративне правопорушення (далі адміністративний протокол), зі змісту якого вбачається, що 16 липня 2024 року позивач після перевірки працівниками нацполіції по базі інформаційного порталу Національної поліції був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . При уточненні персональних та облікових даних було встановлено, що позивач свочасно не прибув за викликом до першого відділу РТЦК для звірки облікових даних та проходження військово-лікарської комісії, що є порушенням правил перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Порушення вчинене в особливий період, за яке передбачена відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення їх до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до цього часу.

Позивач ознайомився зі змістом протоколу, правами та обов`язками, передбаченими статею 268 КУпАП, а також із інформацією про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 19 липня 2024 року об 11.00, про що свідчить його підпис у відповідних графах протоколу. При цьому, в адміністративному протоколі міститься відмітка позивача про те, що він не з`явився за повісткою, оскільки не був повідомлений про виклик підприємством (а.с.35).

19 липня 2024 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатами якої начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 , полковником ОСОБА_3 винесено постанову №797, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 грн (далі оскаржувана постанова).

Копію оскаржуваної постанови отримала дружина позивача 19 липня 2024 року, оскільки вона прибула на розгляд справи по адміністративне правопорушення стосовно позивача (а.с.34).

19 липня 2024 року начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ОСОБА_4 складено рапорт про те, що 16 липня 2024 року було складено адміністративний протокол, з яким ознайомився позивач під підпис (а.с.41). 19 липня 2024 року на розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача прибула його дружина (а.с.41).

Листом від 22 жовтня 2024 року №1Ю/791715 РТЦК надіслав третій особі заяву про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню оскаржуваної постанови (а.с.8, зворотна сторона).

04 листопада 2024 року державним виконавцем Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальнік Оксаною Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76450388 по примусову стягненню з позивача штрафу відповідно до оскаржуваної постанови (а.с.11), а також постанову про арешт коштів боржника (позивача) (а.с.12).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо винесення оскаржуваної постанови. Не погоджуючись із вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

По-перше,

Вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Як передбачено статею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачено абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Згідно з частиною сьомою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статею 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

По-друге,

Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

По-третє,

Згідно з абзацами 2,4 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному КАС України (частина четверта статті 242 КАС України).

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

З огляду на законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню у зв`язку із наступним.

По-перше,

аналізуючи зміст статей 7, 9, 38, 210-1, 235, 245, 251, 280 КУпАП, суд дійшов висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

По-друге, позивач у своїй заяві зазначає, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього.

Відповідач, заперечуючи, зазначає, що позивачу було відомо про складений адміністративний протокол, а також був повідомлений про розгляд цього адміністративного протоколу, оскільки він власноруч його підписав.

Аналізуючи статті 248, 268, 277-2 та 278 КУпАП, суд зазначає, що КУпАП наділяє особу, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, серед іншого, правом завчасно (не пізніше, ніж за три дні) отримати повідомлення про розгляд її справи, для можливості бути присутньою, надавати пояснення, залучити, у разі необхідності, захисника.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Як вбачається із матеріалів справи та було зазначено вище, позивач був примусово доставлений примусово до РТЦК 16 липня 2024 року, у той же день було складено адміністративний протокол та повідомлено проте, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 19 липня 2024 року.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення, оскільки за зверненням РТЦК органи поліції примусово доставили його на складення адміністративного протоколу (зазначено у зверненні РТЦК на адресу органів Національної поліції), позивач поставив власноруч підпис у протоколі про те, що він ознайомлений з його змістом, де також зазначено про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, жодних зауважень щодо порушення працівниками відповідача прав позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, не зазначено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень, яким є відповідач, не порушено порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, щодо строків повідомлення особи про складення адміністративного протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

По-третє,

Частина десята статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та частина перша статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначають обов`язки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед яких з`явлення до ТЦК та СП.

Як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, на підприємство, де працює позивач, надійшло розпорядження про оповіщення з метою прибуття до РТЦК. На виконання вказаного розпорядження РТЦК керівником підприємства видано відповідний наказ. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач відмовився ознайомлюватися (ставити підпис), з наказом підприємства, де зазначено дату та час прибуття до РТЦК.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомлений про час прибуття до РТЦК, оскільки його відмова від ознайомлення із наказом підприємства може свідчити про небажання виконувати приписи мобілізаційного законодавства та вимоги РТЦК і керівництва підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, а інші витрати, пов`язані із розглядом справи, відсутні, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 19 липня 2024 року № 797 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17 000,00 грн залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Інформація про учасників справи відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Третя особа: Хорольський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (юридична адреса: 37800, Полтавська область, місто Хорол, вулиця Незалежності, будинок №21А).

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В.Рудалєва