Рішення

від 27.12.2024 по справі 646/9425/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/9425/24

Провадження № 2/646/3299/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

27.12.2024 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий - суддя Серпутько Д.Є.

за участі секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, третя особа ОСОБА_2 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 04.12.2024 до суду з остаточною уточненою позовною заявою до Ліквідаційної комісії Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, третя особа ОСОБА_2 про скасування арешту майна.

В обґрунтування вказаної позовної заяви ОСОБА_1 зазначила про те, що її матері ОСОБА_3 на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 17.12.1987.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_3 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28.05.2008). Після смерті матері позивач ОСОБА_1 звернулася до Першої Харківської міської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та одержання вподальшому свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке складається з будинку АДРЕСА_1 .

При розгляді Першою Харківською міською нотаріальною конторою вказаної заяви ОСОБА_1 з`ясувалося, що на будинок за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт (архівний запис), підстава обтяження: повідомлення СВ Червонозаводського РВ ХМУ УМВС України б/н від 04.02.1983, власник ОСОБА_4 . Вказаний арешт зареєстровано Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська ДНК) 12.12.2007 за №6214563.

Позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що ОСОБА_4 був рідним братом її батька, і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 19.11.1982) до винесення постанови про арешт майна (04.02.1983), крім того, ОСОБА_4 не був власником житлового будинку АДРЕСА_1 , а лише там проживав.

Відповідно до листа на ім`я завідувача нотаріальної контори №1 Червонозаводського району м. Харкова убачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_4 була закрита 23.11.1982 у зв`язку з його смертю, а арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 накладено 17.01.1983, тобто вже після смерті ОСОБА_4 та закриття кримінальної справи.

З метою з`ясування обставин накладення арешту на зазначене домоволодіння та з`ясування подальшої долі кримінальної справи, вжиття заходів щодо скасування арешту майна, адвокат позивача спрямував на адресу керівника СУ ГУ Національної поліції в Харківській області та на адресу керівника відділу поліції №1 ХРУ №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області адвокатські запити з відповідними вимогами.

29.07.2024 СУ ГУНП в Харківській області надало відповідь №265аз/119-24/03-2024 про те, що адвокатський запит переадресовано начальнику ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області. З відповіді заступника начальника СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області убачається, що надати будь-яку інформацію на адвокатський запит неможливо, оскільки вказана кримінальна справа, архівні журнали обліку кримінальних справ, та інші документи знищені.

Оскільки питання про зняття арешту в межах кримінальної справи відносно ОСОБА_4 вирішено не було, що чинить позивачці перешкоди у здійсненні прав спадкоємця, так як вона не має можливості належним чином оформити спадщину через наявність арешту на спадкове майно, тому позивач ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду з цим позовом для захисту своїх прав шляхом зняття арешту з майна.

05.12.2024 позивачем подано до суду клопотання про заміну відповідача, згідно якого просила замінити первісних відповідачів Головне управління Національної поліції в Харківській області та Головне управління МВС України в Харківській області на належного відповідача Ліквідаційну комісію Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу у її відсутність не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи був сповіщений належним чином, у тому числі через оголошення на веб-порталі Судової влади України, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про місце, день та час слухання справи була сповіщена належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у її відсутність до суду не надходила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 282-284 ЦПК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідач та третя особа не надали суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що дядько позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_4 була відкрита кримінальна справа № 632221 відносно нього, однак 23.11.1982 вказана кримінальна справа була закрита у зв`язку зі смертю ОСОБА_4

17.01.1983 слідчий СВ Червонозаводського РВВС м. Харкова Зібарев А.І. розглянувши матеріали кримінальної справи № 632221 у відношенні ОСОБА_4 , виніс постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_4 . Відповідно до постанови про накладення арешту на майно 21.05.1982 ОСОБА_4 вчинив крадіжку майна з квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна убачається, що на будинок за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт (архівний запис), підстава обтяження: повідомлення СВ Червонозаводського РВ ХМУ УМВС України б/н від 04.02.1983, влансник ОСОБА_4 . Вказаний арешт зареєстрований 12.12.2007 Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська ДНК).

Однак, відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 17.12.1987, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Червонозаводської районної Ради народних депутатів №433/2 від 03.11.1987 убачається, що будинок АДРЕСА_1 вцілому зареєстрований Харківським міським бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28.05.2008), після її смерті позивач ОСОБА_1 звернулася до Першої Харківської міської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та одержання в подальшому свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке складається з будинку АДРЕСА_1 однак, позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з наявністю обтяження, а саме вказаного арешту на зазначене нерухоме майно.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно позивача, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Правова природа арешту майна не змінилась і з прийняттям чинного КПК України, норми якого більш докладно регламентують мету, підстави й порядок застосування та скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема, згідно зі ст. 170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

У пункті 21.1 Постанови Великої Палати Верховного суду від 30.06.2020 року по справі № 727/2878/19 сформовано наступний правовий висновок:

«Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства».

Тобто, Велика Палата Верховного суду визначила в даному пункті підстави для розгляду справи в порядку цивільного чи/та господарського судочинства, а саме: особа, на майно якої накладено арешт, не була учасником кримінального провадження; завершеного (вироком, постановою про закриття провадження) у порядку передбаченому КПК України 1960 року.

В даному випадку, позивач ОСОБА_1 не була учасником кримінальної справи №632221 за обвинуваченням ОСОБА_4 , яка розглядалася у порядку, передбаченому КПК України 1960 року, а тому, на вказані правовідносини розповсюджуються положення саме цивільно-процесуального законодавства України.

З відповіді на адвокатський запит заступника начальника СВ ВП №1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області убачається, що саме у віданні цього органу наявна інформація щодо долі кримінальної справи № 632221, архівних журналів обліку кримінальних справ та інші документів по справі.

Суд також враховує, що арешт на вказане майно накладений посадовою особою слідчого органу внутрішніх справ, тому, на теперішній час, вказані функції є компетенцією Ліквідаційної комісії Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області. Питання визначення відповідачів по справі є правом позивача. Крім того відповідачем не доведено, «поза розумним сумнівом», його неналежність у вказаній справі та необґрунтованість позову, зважаючи на значну тривалість порушення прав позивача та неможливість їх захисту або поновлення в інший законний спосіб.

Також суд зауважує, що 12.12.2007 на реєстрацію обтяження відносно зазначеного нерухомого майна до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори (колишня Перша Харківська ДНК) звернувся саме СВ Червонозаводського РВ ХМУ УМВС України. ХМУ ГУМВС України в Харківській області станом на час розгляду справи перебуває у стані припинення.

Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ч. 321 ЦК України право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Власник будинку ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка складається з будинку АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1220 ЦК України встановлює, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Виходячи з викладеного вище та того, що на час звернення з позовною заявою до суду за наявності арешту накладеного на нерухоме майно, вже протягом 16 років порушується право позивача ОСОБА_1 на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача ОСОБА_1 підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з зазначеного об`єкту нерухомого майна.

За заявою ОСОБА_1 від 18.11.2024 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 200, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, третя особа ОСОБА_2 про скасування арешту майна задовольнити.

Звільнити об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з-під арешту та скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 6214563, накладений на об`єкт обтяження: будинок, частину будинку, склад: ціле, стан добудоване, статус: жиле, коментар: 1/2, адреса: АДРЕСА_1 , на підставі постанови від 17.01.1983 слідчого СВ Червонозаводського РВВС м. Харкова Зибарева А.І., зареєстрований 12.12.2007 Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Перша Харківська ДНК) на підставі повідомлення, б/н від 04.02.1983, СВ Червонозаводського РВ ХМУ УМВС України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце прживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Ліквідаційна комісія Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, код ЄДРПОУ 35244307, юридична адреса: 61200, м. Харків, вул. Ярославська, 1/29.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 27.12.2024.

Суддя Д.Є. Серпутько