Постанова

від 26.12.2024 по справі 289/1683/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/1683/24 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.

Категорія 36 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу № 289/1683/24 за позовом Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та відшкодування збитків

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Кириленка О.О. у м. Радомишлі

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року Макарівська квартирно - експлуатаційна частина району звернулася до суду із названим позовом та просила стягнути на свою користь солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за комунальні послуги за період з 01.06.2023 по 01.08.2024 у розмірі 11 900,82 грн., яка складається з заборгованості: за послуги з постачання теплової енергії в сумі 5896,72 грн., за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 4794,30 грн., за послуги з поводження з побутовими відходами в сумі 1209,80 грн., а також пеню в сумі 87,67 грн., інфляційні збитки в сумі 661,40 грн., 3 % річних в сумі 344,49 грн., і витрати на оплату судового збору в сумі 3028 грн.

В обґрунтування позову вказано, що Макарівська КЕЧ району здійснює утримання житлового фонду, в тому числі забезпечення комунальними послугами мешканців та власників житла на території селища Городок Житомирського району Житомирської області. Макарівська КЕЧ району є виробником/постачальником наступних видів комунальних послуг: теплопостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення та захоронення твердих побутових відходів. Згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 19.09.2022 відповідач ОСОБА_1 разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власниками квартири АДРЕСА_1 , а інші особи, що вказані співвідповідачами, є членами сім`ї та користуються комунальними послугами нарівні із власниками житла.

Рішенням Виконавчого комітету Городоцької селищної ради Радомишльського (Житомирського) району Житомирської області № 76 від 25.04.2019 року встановлено тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для населення в місяць на одну особу смт. Городок Радомишльського (Житомирського) району Житомирської області з 01.05.2019 року в розмірі 7,88 грн. з ПДВ. Тариф змінено рішенням Виконавчого комітету Городоцької селищної ради Житомирського району Житомирської області № 239 від 29.06.2023 року, яким встановлено тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами для населення в місяць на одну особу (багатоквартирні будинки) з 01.08.2023 року в розмірі 18,85 грн. з ПДВ. Рішенням Виконавчого комітету Городоцької селищної ради Радомишльського (Житомирського) району Житомирської області № 9 від 04.02.2020 року встановлено тарифи на 2020 рік на послуги з водопостачання - 10,06 грн/м3 з ПДВ та водовідведення - 5,16 грн./м3 з ПДВ.

Рішенням Виконавчого комітету Городоцької селищної ради Радомишльського (Житомирського) району Житомирської області № 487 від 11.11.2023 року встановлено тарифи на опалювальний період 2023-2024 роки на послуги з теплопостачання для населення - 37,30 грн/м2 без ПДВ. Відповідно до інформації по особовому рахунку Відповідача за надані комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01 червня 2023 року по 01 серпня 2024 року виникла заборгованість:

- теплопостачання - 5 896,72 грн.

- водопостачання та водовідведення - 4794,30 грн.

- поводження з побутовими відходами - 1209,80 грн.

Посилаючись на Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який передбачає обов`язок споживача своєчасно вносити плату за комунальні послуги відповідно до встановлених тарифів, положення ст. 625 ЦК України щодо відповідальності боржників за прострочення виконання грошового зобов`язання, Макарівська КЕЧ району просила суд стягнути солідарно з відповідачів утворену заборгованість, інфляційні витрати, пеню та 3 % річних від простроченої суми.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 3485,38 грн., за послуги з поводження з побутовими відходами в сумі 725,88 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 506,96 грн., 3% річних в розмірі 210,69 грн., а також пеню в розмірі 87,67 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Макарівської квартирно - експлуатаційної частини (району) в рівних частинах судовий збір у розмірі 3028 грн., тобто по 757 грн. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин по справі, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що відповідача ОСОБА_2 суд незаконно визнав боржником, оскільки він не проживав та не користувався комунальними послугами за адресою : АДРЕСА_2 з 03.10.2022 року, що і підтверджує витяг з місця реєстрації. Радомишльській районний суд під час вирішення питання включення ОСОБА_2 до боржників, керувався недійсною карткою форми №6, яку надала Макарівська КЕЧ району. Щодо відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яких суд теж незаконно визнав відповідачами вказувала, що до матеріалів справи були додані всі документи, які підтверджують постійну відсутність вказаних осіб, так як вони є військовослужбовцями, а один із них несе службу в зоні бойових дій. Щодо фактичного проживання кількості осіб за адресою : АДРЕСА_2 та обов`язку Макарівської КЕЧ району зробити перерахунок комунальних послуг за фактичною кількості проживаючих осіб, ОСОБА_1 було надіслано заяву від 12.08.2024 року на адресу Макарівській КЕЧ району з довідкою про склад сім`ї в кількості 2-х осіб. ОСОБА_1 звертала увагу суду на те, що належним відповідачем у вказаній справі є лише вона. Також, суд не взяв до уваги норми чинного законодавства України в сфері надання комунальних послуг та не врахував вказані порушення з боку позивача Макарівської КЕЧ району, як надавача комунальних послуг. Скаржник зверталася до позивача з вимогою про укладення договорів, як зі споживачем комунальних послуг та просила надати підписані договори, однак 22.08.2023 отримала відмову в укладенні договорів, яка мотивована тим, що з ОСОБА_1 було укладено публічний договір, який міститься на сайті Макарівської КЕЧ району. З моменту відмови Макарівської КЕЧ району в укладенні договору про надання комунальних послуг, остання на усне звернення в телефонному режимі не надала жодного рахунку на оплату комунальних послуг. Враховуючи вищевказане, Макарівська КЕЧ району в одностороньому порядку порушила умови договорів про надання комунальних послуг теплопостачання, водопостачання, водовідведення та поводження з відходами в частині ненадання рахунків на оплату за спожиті послуги, в частині не перерахування суми оплати за водопостачання та водовідведення після отримання показників засобу комерційного обліку(лічильника). В матеріалах справи містяться докази сплати відповідачем ОСОБА_1 на користь позивача Макарівської КЕЧ району, житлово- комунальних послуг за весь період, з дня надання комунальних послуг Макарівською КЕЧ району. Відповідач одноосібно не відмовлялася від сплати за комунальні послуги без поважних причин. Водночас, ОСОБА_1 не було визнано всю суму боргу за комунальні послуги, яку нарахував позивач Макарівська КЕЧ району, про що було надіслано заяву 12.08.2024 року з вимогою про перерахунок вказаної заборгованості.

Підсумовуючи, ОСОБА_6 вказує, що Макарівська КЕЧ району повністю порушила права відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме : відмовила в укладанні договорів на комунальні послуги; використала під час розрахунку оплати за комунальні послуги недійсні та підроблені документи, що не відповідають дійсності; відмовила у перерахуванні суми оплати за комунальні послуги за наданими відповідачем підтверджуючих документів щодо відсутності в житловій площі інших відповідачів; не надала у встановлений законом строки відповіді на надані звернення та претензії з боку відповідача; за період 2023-2024 не надала жодного рахунку на оплату спожитих послуг, як то передбачає закон; позивач включив до позовної заяви, як боржників, особу яка взагалі не проживає з даною адресою.

Відзиву до апеляційного суду у зазначені строки не подано.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що згідно свідоцтва про право власності від 19.09.2022 квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить відповідачеві ОСОБА_1 та члену її сім`ї ОСОБА_5 в рівних частках. У вказаній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 95, 115, 116).

Рішенням Виконавчого комітету Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області від 25.04.2019 № 76 вирішено встановити тарифи з вивезення твердих побутових відходів та норми надання послуг з вивезення побутових відходів Макарівської КЕЧ району на 2019 рік з 01.05.2019 (т.1 а.с. 37-38).

29.06.2023 встановлено тарифи для населення (на одну особу у місяць) на послуги з поводження з побутовими відходами (перевезення ТПВ та захоронення) (т.1 а.с. 40).

07.07.2023 Виконавчим комітетом Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області прийнято рішення №270 «Про погодження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району» (т.1 а.с. 35).

Окрім того 11.11.2023 вищевказаним виконавчим комітетом було прийнято рішення щодо тарифів на теплову енергію та на послугу з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів, що надається Макарівською КЕЧ району в період опалювального сезону 2023-2024 роки (т.1 а.с. 33-34).

Судом також встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість з надання послуг з водопостачання і водовідведення, поводження з побутовими відходами, опалення становить 11988,49 грн., в тому числі пеня 87,67 грн. (т.1 а.с. 58). Вказаний розмір заборгованості також зазначено в квитанціях наявних в матеріалах справи (т.1 а.с. 51-57).

З матеріалів справи також вбачається, що за порушення відповідачами зобов`язань з оплати житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на суму заборгованості за період з 01.06.2023 по 01.08.2024 нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні витрати у сумі 661,40 грн. і 3% річних - 344,49 грн. (т.1 а.с. 59-63).

14.06.2023 Макарівська КЕЧ району оприлюднила на власному офіційному веб-сайті http://mkech.rayon.org.ua/ індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами (т.1 а.с. 64-73, 74-84, 85-91).

28.07.2023 відповідач ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою про укладення договорів на надання комунальних послуг (т.1 а.с. 139-141) та останнім було повідомлено, що оскільки співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, таким чином з ОСОБА_1 було укладено публічний договір відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вказав, що під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. Будь-яких доказів того, що у спірний період послуги, що надає позивач, ними не споживались, відповідачами не надано. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на законних підставах несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати наданих послуг, відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Беручи до уваги, те, що відповідачем ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі частково сплачено наявну заборгованість, тому з відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 3485,38 грн., а також за послуги з поводження з побутовими відходами в сумі 725,88 грн.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово - комунальні послуги", відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а споживачем - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних Договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №401/710/15-ц та постановах Верховного Суду України від 18 червня 2016 року у справі №922/5923/14, №6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, №6-2951цс15 від 20 квітня 2016 року.

Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

За положеннями статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.06.2023 Макарівська КЕЧ району оприлюднила на власному офіційному веб-сайті http://mkech.rayon.org.ua/ індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами (т.1 а.с. 64-73, 74-84, 85-91).

28.07.2023 відповідач ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою про укладення договорів на надання комунальних послуг.

22.08.2023 Макарівська Кеч району повідомила ОСОБА_1 , що оскільки співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, таким чином з ОСОБА_1 було укладено публічний договір відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(т.1 а.с. 139-141).

Отже, на підставі вище наведених норм Закону встановлено, що у з 14.06.2023 Макарівською КЕЧ району з відповідачем ОСОБА_1 укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_2 .

Умовами вищезазначених договорів передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.

Отже, доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що Макарівська Кеч району відмовила в укладанні договорів на комунальні послуги, не надала у встановлений законом строки відповіді на надані звернення та претензії з боку відповідача є безпідставними.

За змістом ст. ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Аналіз наведених положень закону вказує на те, що позивач має право вимагати виконання обов`язку щодо сплати житлово-комунальних послуг як від власника квартири, так і від будь-якої іншої особи, яка зареєстрована або проживає у житлі власника, адже така особа на рівні з власником користується усіма житлово-комунальними послугами.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із пунктом 6 частини першої статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Пункт 11 частини другої статті 7 вищевказаного Закону передбачає, що споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Відповідно до частин 1, 6 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Разом з цим, частиною першою статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

За змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання. Дієздатні особи, які проживають та\або зареєстровані у житлі споживача користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (пункт 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

З огляду на викладене, нести витрати з оплати наданих житлово-комунальних послуг зобов`язані не тільки власники квартири, а й особи, місце проживання яких у цій квартирі зареєстровано у встановленому порядку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано застосував положення підпункту 7 пункту 45 постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 05 липня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» відповідно до якого споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

Окрім того підпунктом 11-1 пункту 47 вищезгаданої постанови передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.

Таким чином, якщо особа була відсутня за місцем проживання і надала відповідні документи, вона має право на перерахунок розміру наданих послуг та їх оплати.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 проходить військову службу за контрактом у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) з 18.11.2021 по теперішній час (т.1 а.с. 221- зворот), а відповідач ОСОБА_4 перебуває на денній формі навчання у Військовій академії (м. Одеса) з 29.07.2023 (а.с. 222).

Нести витрати по оплаті наданих житлово-комунальних послуг зобов`язані особи місце проживання яких, у цій квартирі зареєстровано у встановленому порядку, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду , викладеної у постанові від 02 вересня 2019 року у справі № 335/479/17, на яку обгрунтовано послався суд першої інстанції, «проживання в іншому місці не звільняє відповідачів від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено їх реєстрацію у квартирі, що свідчить про те, що вони є користувачами наданих послуг».

Підтверджень звернення відповідачів до Макарівської КЕЧ з відповідними заявами про тимчасове припинення нарахування плати за надання послуг з централізованого водопостачання на період тимчасової відсутності споживачів у спірний період або зміну власника житла до звернення позивача з вказаним позовом матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачі у справі не зверталися до позивача із письмовими заявами про фактичне непроживання зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 у спірний період.

Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що вона зверталась до Макарівської КЕЧ району із заявою про проведення перерахунку комунальних послуг за фактичною кількістю проживаючих осіб з довідкою про склад сім`ї в кількості двох осіб не можуть бути враховані, оскільки відповідач звернулась до позивача з відповідною заявою 12.08.2024, тобто після пред`явлення позову до суду про стягнення заборгованості за період з 01.06.2023 по 01.08.2024.

Окрім того подання такої заяви ОСОБА_1 не узгоджується із наведеною вище процедурою інформування споживача про тимчасову відсутність у житловому приміщенні.

З довідок Городоцької селищної ради про зареєстрованих у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані в помешканні : ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 ( т.1 а.с.115,116,136), отже вони є споживачами житлово-комунальних послуг в розумінні пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилися від послуг, які надавала їм Макарівська КЕЧ району, то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

З огляду на наведене, доводи в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не повинні відповідати за вимогами позивача є безпідставними.

Разом з тим колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_2 разом з відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на законних підставах несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати наданих послуг, відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Під час розгляду справи, судом першої інстанції витребувано відомості з Городоцької селищної ради з яких вбачається, що ОСОБА_2 не зареєстрований та не проживає за адресою : АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 113).

Крім того, відповідно до картки реєстрації особи ОСОБА_2 з 29.11.2022 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_4 (т.1 а.с.216- зворот).

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Таким чином, станом на 01.06.2023 року відповідач ОСОБА_2 вже не проживав в зазначеній квартирі, не був зареєстрований та не є її власником, що виключає покладення на нього обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги, якими він фактично не користувався.

На вказані обставини місцевий суд належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заявлених вимог, що суперечить зібраним по справі доказам.

За вказаних обставин апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові до ОСОБА_2 .

Оскільки ОСОБА_2 не проживав та не був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 у спірний період, то підлягають перерахунку стягнуті з відповідачів на користь позивача суми за надані послуги( без урахування особи ОСОБА_2 )

Так, відповідно до квитанцій наданих відповідачем ОСОБА_1 , вона після відкриття провадження у справі 18.08.2024 оплатила послуги за водопостачання та водовідведення у розмірі 1308,92 грн., за теплопостачання у розмірі 5896,72 грн., за поводження з побутовими відходами у розмірі 483,92 .

Вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.06.2023 року по 01.08.2024 року у розмірі 3835, 44 грн обґрунтовані оскільки жодного доказу, який би свідчив про те, що витрати (споживання) водопостачання та водовідведення обліковуються комерційним вузлом обліку матеріали справи не містять, тому необхідно виходити з тарифів на особу 4.5 м3.

У помешканні зареєстровано 4 особи, тому водопостачання ( 10,06 грн * 18м3) + (5,16 грн *18м3) = 273,96 грн * 14 місяців (період заборгованості) = 3835,44 грн. Враховуючи часткове погашення боргу у сумі 1308,92 грн до стягнення підлягає 2526,52 грн .

Щодо стягнення заборгованості за теплопостачання - заборгованість відсутня у зв`язку з погашенням боргу у сумі 5896,72 грн (а.с.151).

Щодо стягнення заборгованості за поводження з побутовими відходами виходячи з кількості зареєстрованих відповідно до виданої довідки Городоцької селищної ради 4 особи : вартість послуги на одну особу: червень 2023 року - липень 2023 року - 7,88 грн; серпень 2023 року - липень 2024 року - 18,85 грн. Отже, за червень-липень 2023 року сума оплати на двох осіб складає 7,88 грн *4 *2(місяці) = 63,04 грн., за серпень 2023 року - липень 2024 року сума оплати на двох осіб складає 18,85 грн *4*12(місяців) = 904,80 грн. Всього за весь період сума до оплати за поводження побутовими відходами складала 967,84 грн, але враховуючи часткове погашення заборгованості стягненню підлягає 483,92 грн.

Беручи до уваги, те, що відповідачем ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі частково сплачено наявну заборгованість, з відповідачів ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 2526,52 грн., а також за послуги з поводження з побутовими відходами в сумі 483,92 грн.

Доводи в апеляційній ОСОБА_1 про нарахування Макарівською КЕЧ району за водопостачання та водовідведення 315м3, а не 86м3 за показниками обліку водопостачання, не можуть бути враховані, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що в квартирі відповідачів відповідно до вимог закону встановлені квартирні прилади обліку споживання води, які проходять періодичні повірки, наявний акт прийомки та пломбування приладу, за яким обсяг спожитої води почав обліковуватися за показаннями лічильника.

Посилання в апеляційній скарзі на недійсність картки форми №6, яку надала Макарівська Кеч району відносно ОСОБА_2 , підроблення договорів від 07.04.2014 № 1123 та №1122, у яких у графі «споживач» зазначено ОСОБА_2 , проте, як зазначає заявник, проставлені підписи не були самим ОСОБА_2 , є безпідставними, оскільки недійсність та підробка документів доказуються в установленому законом порядку, а не грунтуються на припущеннях.

До того ж апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі.

Що стосується стягнення з відповідачів пені, інфляційних збитків та 3 % річних, суд зазначає наступне.

У зв`язку із простроченням відповідачами виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних за прострочення ними виконання грошового зобов`язання.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції обгрунтовано керувався постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405, якою внесено зміни до вищевказаної постанови та пункт 1 викладено в новій редакції, згідно якого до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії … або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій…

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідачів три відсотки річних, інфляційні втрати, пеню що утворилися за період часу з 01.06.2023 по 01.08.2024, тобто до та після прийняття вищевказаної постанови від 29.12.2023.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню три відсотки річних, інфляційні втрати та пеня, що утворилися за період часу з 30.12.2023 по 01.08.2024.

Оскільки ОСОБА_2 визнано неналежним відповідачем у справі, то апеляційним судом проводяться обрахунки за умови користування послугами позивача 4-х споживачів.

Вираховування 3 % річних здійснюється за формулою: сума боргу х 3% річних / 100% х кількість днів / кількість днів у році.

При розрахунку 3% річних за період з 30.12.2023 по 01.08.2024, апеляційний суд виходить із такого розрахунку: 967,84 х3%*216/366=17,13 грн.; 5896,72х3%*216/366=104,40 грн.; 3835,44 х3%*214/366=67,90 грн.

Сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню на користь позивачів розраховується за формулою: (сума боргу х сукупний індекс інфляції)/ 100% - сума боргу.

Обраховуючи розмір інфляційних витрат, у межах заявлених позовних вимог за період з 30.12.2023 по 01.08.2024, суд виходить із такого розрахунку:

- сума заборгованості (967,84 грн.)*сукупний індекс інфляції за вказаний період (104,260%)-967,84 грн=41,22 грн.;

- сума заборгованості (5896,72 грн.)*сукупний індекс інфляції за вказаний період (104,260%)-5896,72 грн=251,19 грн.;

- сума заборгованості (3835,44 грн.)*сукупний індекс інфляції за вказаний період (104,260%)-3835,44 грн=163,38 грн.

Закріплена в ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Згідно розрахунку доданого до позову (а.с. 58), з яким погоджується суд, стягненню підлягає пеня у розмірі 87,67 гривень.

Відтак, керуючись засадами диспозитивності, зважаючи на межі заявлених позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 455,79 грн., 3% річних в розмірі 189,43 грн., а також пені в розмірі 87,67 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судові витрати, понесені позивачем, документально підтверджено, а саме, за подання позову - 3028,00 грн. (а. с. 1).

Оскільки позовні вимоги Макарівської КЕЧ району задоволено частково, а саме - на 89,9 %, то судовий збір пропорційно задоволеним вимогам становить 2722,17 грн, тобто по 907,3 грн з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплатила судовий збір у сумі 1816,80 грн. Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, зменшено суму, що підлягає стягненню, з позивача на її користь підлягає стягненню судовий збір пропорційно незадоволених позовних вимог (11,1%) в розмірі 201,66 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення порушив норми матеріального та процесуального права, які призвели до неповного встановлення обставин справи, які мали правове значення для вирішення спору, а тому у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та відшкодування збитків задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 2526,52 грн., за послуги з поводження з побутовими відходами в сумі 483,92 грн., а також інфляційні втрати 455,79 грн., 3% річних в розмірі 189,43 грн., а також пені в розмірі 87,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Макарівської квартирно - експлуатаційної частини (району) в рівних частинах судовий збір у розмірі 2722,17 грн., тобто по 907,30 грн. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 201,66 грн (за подання апеляційної скарги).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Судді: