Ухвала

від 30.12.2024 по справі 953/7913/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/7913/24

Провадження № 1-кс/953/9378/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: представника власника майна ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22024220000000781 від 03.07.2024,

у с т а н о в и в:

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт майна ОСОБА_4 , накладений 26.11.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у справі №953/7913/24 на грошові кошти в національній валюті України загальною сумою 6000 (шість) тисяч гривень, грошові кошти в іноземній валюті EURO загальною сумою 500 (п`ятсот) EURO, мобільний телефон Redmi Note8 Pro, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 , шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; повернути вищезазначене майно його власнику ОСОБА_4 .

В обгрунтування клопотання представник власника майна ОСОБА_3 зазначив таке. В ході досудового розслідування, 04.11.2024 в період часу з 06 годин 28 хвилини по 15 годин 00 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.11.2024 (справа №953/7913/24, провадження 1-кс/953/8144/24) проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено гладкоствольну зброю, вогнепальну зброю та боєприпаси, грошові кошти в національній валюті України загальною сумою 6000 (шість) тисяч гривень, а саме: банкнота номіналом 1000 гривень, в кількості 1 шт. (АП 4675624), банкноти номіналом 500 гривень, в кількості 10 шт. (EY1356178, XЗ5662755, ВТ1292571, ВЕ6868645, ЕБ0603276, АЖ0826555, ХГ1092693, ВС9273600, ВД8707564, ВУ5068115; грошові кошти в іноземній валюті EURO загальною сумою 500 (п`ятсот) EURO, а саме: 1 банкнота номіналом 100 (сто) EURO (EA5487980995), 8 банкнот номіналом 50 (п`ятдесят) EURO: (WA6706404415, WB3455627067, RE1521561935, SF3109246515, RB2382532529, UC2106219979, UD8811372231, VC6530116068); та мобільний телефон Redmi Note8 Pro, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 .

Представник власника майна стверджує, що грошові кошти в національній валюті України загальною сумою 6000 (шість) тисяч гривень, грошові кошти в іноземній валюті EURO загальною сумою 500 (п`ятсот) EURO, мобільний телефон Redmi Note8 Pro, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 є власністю ОСОБА_4 , набутою ним на законних підставах, а саме - пенсія та заробітна плата за період 2023-2024 років.

Вилучені в ході обшуку грошові кошти та мобільний телефон ОСОБА_4 не є отриманими від здійснення протиправної діяльності та не використовуються в ході такої діяльності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не містять відомості про учасників групи та не використовувались для зв`язку між учасниками вказаної злочинної схеми. Крім того, вилучені в ході обшуку грошові кошти та мобільний телефон ОСОБА_4 не були об`єктом та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, не мають його слідів, не набуті кримінально протиправним шляхом, а перебувають на законних підставах у власності ОСОБА_4 .

Слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова 26.11.2024 постановлено ухвалу про арешт майна, шляхом заборони права на відчуження, користування та розпорядження вищезазначеним майном. ОСОБА_8 не був присутній під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, оскільки не був належно викликаний до суду як володілець майна та не був належно повідомлений про призначення справи до розгляду та про дату, час та місце проведення даного судового засідання. ОСОБА_9 не отримував повісток, повідомлень й викликів ні за місцем реєстрації, ні за місцем проживання, ні за місцем роботи. Такі повістки, виклики і повідомлення йому особисто не вручались, не надсилались телеграмою, телефонограмою, електронною поштою. Власника майна не було повідомлено під розписку та іншим способом. Ухвалу про арешт майна від 26.11.2024 ОСОБА_4 отримав тільки 05.12.2024.

Додані до клопотання про накладення арешту на майно матеріали: витяги з ЄРДР, повідомлення оперативних співробітників, допити свідків, протоколи негласних слідчих розшукових дій, обшуків, - не містять відомостей про причетність ОСОБА_4 до вчинення будь яких кримінальних правопорушень, а стосуються протиправної діяльності підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших осіб. Ані в постанові слідчого про визнання вищезазначених вилучених предметів речовими доказами, ані в ухвалі слідчого судді про арешт належного ОСОБА_4 майна не конкретизовано, яким саме критеріям речових доказів відповідає вилучене майно. Представник власника майна стверджує, що вказані грошові кошти та мобільний телефон не мають ніякого значення в цьому кримінальному провадженні і взагалі не можуть бути речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України. На теперішній час відсутні підстави для збереження тимчасово вилученого майна в органу досудового розслідування і в його подальшому арешті відпала потреба.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів у судове засідання не з`явився, про дату, час, місце судового засідання був належним чином у встановленому законом порядку повідомлений, надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності. В заяві заперечував проти задоволення клопотання представника власника майна, зазначив, що воно є необгрунтованим, не відповідає інтересам кримінального провадження, всі доводи сторони захисту вже були предметом розгляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження, про що було постановлено відповідне судове рішення.

Власник майна ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених в клопотанні.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2024 року по справі №953/7913/24 в кримінальному провадженні №22024220000000781 від 03.07.2024 було задоволено клопотання прокурора заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 про арешт вищезазначеного майна, вилученого 04 листопада 2024 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , та накладено арешт на це майно, у тому числі грошові кошти в національній валюті України загальною сумою 6000 (шість) тисяч гривень, а саме: банкнота номіналом 1000 гривень, в кількості 1 шт. (АП 4675624), банкноти номіналом 500 гривень, в кількості 10 шт. (EY1356178, XЗ5662755, ВТ1292571, ВЕ6868645, ЕБ0603276, АЖ0826555, ХГ1092693, ВС9273600, ВД8707564, ВУ5068115; грошові кошти в іноземній валюті EURO загальною сумою 500 (п`ятсот) EURO, а саме: 1 банкнота номіналом 100 (сто) EURO (EA5487980995), 8 банкнот номіналом 50 (п`ятдесят) EURO: (WA6706404415, WB3455627067, RE1521561935, SF3109246515, RB2382532529, UC2106219979, UD8811372231, VC6530116068); та мобільний телефон Redmi Note8 Pro, IMEI-1 НОМЕР_1 , IMEI-2 НОМЕР_2 .

Зі змісту ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2024 року по справі №953/7913/24 в кримінальному провадженні №22024220000000781 від 03.07.2024 вбачається, що задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження та це відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням встановлених під час досудового розслідування обставин кримінального провадження, а саме - незаконне влаштування осіб призовного віку до навчального закладу за грошову винагороду та отримання внаслідок цього відповідних документів, що дають право на відстрочку та подальше незаконне отримання відстрочки від мобілізації, вищезазначене арештоване майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22024220000000781 від 03.07.2024.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя зазначає, що зазначене в клопотанні майно було вилучено за місцем проживання особи, щодо якої наявні достатні підстави вважати щодо можливої її причетності до вчинення кримінального правопорушення, таке майно може бути засобом вчинення кримінального правопорушення, зберігати на собі сліди його вчинення або бути отримано під час здійснення злочинної діяльності в розумінні статей 84, 98 КПК України. Представником власника майна не було доведено та обґрунтовано в клопотанні те, що в застосуванні заходу забезпечення арешту вищезазначеного майна в цьому кримінальному провадженні відпала потреба.

Щодо посилання представника власника майна на те, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази, а саме: витяги з ЄРДР, повідомлення оперативних співробітників, допити свідків, протоколи негласних слідчих розшукових дій, обшуків, - не містять відомостей про причетність ОСОБА_4 до вчинення будь яких кримінальних правопорушень, а стосуються протиправної діяльності підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших осіб; слідчий суддя зазначає, що на даній стадії він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З огляду на положення ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнути цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав, передбачених ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Слідчий суддя враховує, що вказане майно було визнано речовими доказами та наразі здійснюється досудове розслідування під час якого буде з`ясовано чи дійсно ці предмети мають походження від здійснення незаконної діяльності. Якщо буде з`ясовано, що ці предмети не мають ніякого відношення до здійснення незаконної діяльності, то вони будуть повернуті власнику на підставі положень КПК України. З моменту накладення арешту на майно 26 листопада 2024 року минув майже місяць, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, отже відсутні підстави стверджувати, що минули строки, достатні для вчинення всіх процесуальних дій та вирішення питання щодо значення арештованого майна для кримінального провадження.

Щодо доводів представника власника майна про те, що вищезазначене вилучене майно, на яке накладено арешт, набуте ОСОБА_4 на законних підставах, то слідчий суддя зазначає, що сама наявність долучених в обгрунтування до клопотання про скасування арешту майна довідок про отримання заробітної плати та пенсії ОСОБА_4 за період 2023-2024 років не підтверджує та не доводить факту того, що вищезазначене майно було набуте ОСОБА_4 на законних підставах та що самим фінансовим джерелом походження вказаного майна були саме виплати заробітної плати та пенсії ОСОБА_4 за вказаний період.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що доводи представника власника майна були предметом розгляду колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду, яка за наслідками розгляду апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду від 26.11.2024 постановила 17 грудня 2024 року ухвалу про залишення ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на майно, скасувати арешт на яке просить заявник, без змін, та залишення апеляційної скарги в цій частині без задоволення.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна шляхом встановлення заборони відчуження може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Вищевказаний захід забезпечення має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумної підозри вважати, що це майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом.

Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для його скасування.

Такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт вказаного майна шляхом встановлення заборони його відчуження є пропорційним щодо мети його застосування та не порушує справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи, оскільки не позбавляє власників майна права володіння та користування зазначеним майном.

Враховуючи викладене, на теперішній час клопотання про скасування арешту на даному етапі досудового розслідування є передчасним та задоволенню не підлягає.

Отже, враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя висновує про відсутність підстав для задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 26.11.2024 по справі №953/7913/24.

Керуючись ст. ст.98,131,170-175 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22024220000000781 від 03.07.2024.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з її моменту проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений 31 грудня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1