Ухвала від 30.12.2024 по справі 740/745/24

Справа № 740/745/24

Провадження № 1-кс/740/1125/24

УХВАЛА

30 грудня 2024 року м. Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , подане представником - адвокатом ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,

установив:

27.12.2024 ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з указаним клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2024 року на майно, а саме: транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі Sprinter 313 CDI, р. н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чорного кольору, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz, моделі Sprinter 313 CDI, р. н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чорного кольору, серії НОМЕР_3 .

Клопотання мотивоване тим, що на вказане майно ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2024 року накладено арешт. На початку року вказаний транспортний засіб було передано ОСОБА_3 у строкове користування ОСОБА_5 , а згодом заявник дізнався про накладений арешт. Представник заявника посилається на те, що станом на цей час необхідність у застосуванні арешту відпала, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває значний час, більше 8 місяців, за який можна було б провести всі слідчі дії; за період досудового розслідування не було вручено письмових повідомлень про підозру; в органах досудового розслідування відсутні належні умови для зберігання транспортного засобу, що може призвести до погіршення його технічного стану. При цьому заявник має гарну характеристику, до кримінальної відповідальності не притягувався, вказаний транспортний засіб використовував у робочих цілях, а тому безпідставне позбавлення його права володіння автомобілем порушує його права та впливає на матеріальний стан його сім`ї. Представник зазначив, що ОСОБА_3 за будь якої вимоги органів досудового розслідування може добровільно, у короткий проміжок часу передати вказане майно назад, у разі такої необхідності, для проведення додаткових слідчих дій. Крім того, кримінальне провадження, в межах якого накладено арешт на вищевказане майно, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеного складу суду від 27.12.2024 року вказане клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .

Представник заявника - адвокат ОСОБА_4 подав до суду клопотання про розгляд справи без його та ОСОБА_3 участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 подала до суду заяву, в якій просила розглянути клопотання про скасування арешту майна без її участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Установлено, що ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.02.2024 у справі № 740/745/24 накладено арешт на майно, зокрема, транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі Sprinter 313 CDI, р. н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чорного кольору, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz, моделі Sprinter 313 CDI, р. н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , чорного кольору, серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвалу мотивовано тим, що 04.02.2024 близько 16 год. 16 хв. до чергової частини Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшло усне повідомлення від працівників ВРПП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, що на ділянці автодороги по вул. Гоголя неподалік від домогосподарства 121 у с. Велика Дорога, в напрямку руху Ніжин-Прилуки водій транспортного засобу Mercedes-Benz, моделі марки Sprinter 313 CDI, р. н. НОМЕР_1 , - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , перевозить діжки (бочки) з речовиною, схожою на спирт, без належних документів у кількості 12 діжок (бочок) приблизним об`ємом 200 л у кожній. Відомості за цим фактом 04.02.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270380000117 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Постановою слідчого про закриття кримінального провадження від 25.12.2024 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270380000117 від 04.02.2024, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування, слідчого чи дізнавача.

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена нормами КПК України або іншого законодавчого чи нормативно-правового акту.

У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК, про що зазначено Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 у постанові від 15 квітня 2024 року.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого, дізнавача або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Таким чином, ураховуючи, що кримінальне провадження № 12024270380000117 від 04.02.2024 закрито, то ухвала слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2024 року, відповідно до якої накладено арешт на транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію, на підставі ч. 4 ст. 132 КПК припинила свою дію, що має наслідком припинення арешту майна в силу прямої вказівки вказаної норми КПК України.

Разом з цим згідно з висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22, чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим, дізнавачем або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно ізстаттями 171-174 цього Кодексу.

Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите органом досудового розслідування або органом дізнання, клопотання, подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України про долю речових доказів, вирішується судом, а не слідчим суддею.

За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна, яке подане до слідчого судді, підлягає поверненню заявнику, оскільки слідчий суддя не наділений відповідними повноваженнями про розгляд відповідних клопотань, заяв, питань тощо після закриття кримінального провадження.

Нормами КПК України, якими регламентовано питання про накладення, скасування арешту на майно та загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо подане клопотання про скасування арешту майна не підлягає розгляду слідчим суддею.

Разом з тим це питання може бути вирішено через застосування ч. 6 ст. 9 КПК України та положень засади диспозитивності, зокрема, ч. 3 ст. 26 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що не тільки винесені на їх розгляд сторонами, але й віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Натомість, постановляючи ухвалу про повернення клопотання у випадку, якщо таке клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею, слідчий суддя діє в межах механізму, передбаченого ч. 6 ст. 9 КПК України, та не виходить за межі своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами цього Кодексу. Більш того, своїм рішенням про повернення такого клопотання слідчий суддя не допускає можливості прийняття рішення поза межами своїх повноважень, передбачених кримінальними процесуальними нормами.

Серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремити дві групи рішень: ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК); ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання про скасування арешту майна, якщо воно не підлягає розгляду слідчим суддею, не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, зокрема, з огляду й на те, що арешт майна у даному випадку припинив свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК України, вказане рішення слідчого судді не створює жодних перепон щодо звернення до суду з відповідним клопотанням про вирішення долі речового доказу.

Керуючись ст. 2, 9, 26, 131, 132, 174, 175, 372 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду з клопотанням про вирішення долі речового доказу у порядку кримінального судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1