Постанова

від 26.12.2024 по справі 149/2528/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/2528/18

Провадження № 22-ц/801/2616/2024

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 рокуСправа № 149/2528/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Сала Т. Б., Стадника І. М.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі ОСОБА_4 (особа, яка подала апеляційну скаргу), ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 ,

відповідачі Хмільницька міська рада, виконавчий комітет Хмільницької міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , поданою його представником адвокатом Путіліним Євгеном Вікторовичем, на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2024 року, постановлену у складі судді Павлюк О. О. в м. Хмільник, повний текст судового рішення складено 19 листопада 2024 року, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2024 року ОСОБА_4 діючи через свого представника адвоката Путіліна Є. В. звернувся до суду із заявою, у якій просив ухвалити додаткове рішення в частині заявлених позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 500 кв. м кадастровий номер 5010900000:00:003:1479 по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд переданої у власність ОСОБА_1 , оскільки позовні вимоги в цій частині не були вирішені.

Заява мотивована тим, що в зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 просив скасувати рішення 49 сесії скликання Хмільницької міської ради № 1532 від 08 червня 2018 року, якою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 500 кв м. кадастровий номер № 5010900000:00:003:1479 по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд ОСОБА_1 та державну реєстрацію права власності на неї як такі, що не відповідають вимогам закону.

27 листопада 2023 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області було винесено рішення, яким відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії,. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 задоволено: скасовано рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради № 1532 від 08.06.2018, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 500.0 кв. м, кадастровий номер 0510900000:00:003:1479 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 .

26 грудня 2023 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області було ухвалено додаткове рішення з приводу розподілу судових витрат.

Вказані вище рішення залишені без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 31 січня 2024 року.

Проте, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд першої інстанції не вирішив одну із заявлених вимог, а саме: про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що стало причиною звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2024 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення.

Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що після направлення Верховним Судом справи на новий розгляд до суду першої інстанції суд розглядав первісний та зустрічний позови в межах вимог, визначених постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації права на земельну ділянку може бути самостійним предметом нового судового розгляду, а під час судового розгляду цієї справи питання скасування державної реєстрації права на земельну ділянку судом не досліджувалися, оцінка їм не надавалася, у письмових заявах учасників по суті справи посилання на вказані обставини теж відсутні.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_4 , діючи через свого представника адвоката Путіліна Є. В. 25 листопада 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2024 року та прийняти нову, якою задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції, задовольнивши зустрічний позов, не розглянув частину позовних вимог, а саме ОСОБА_4 окрім іншого просив суд скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 500.0 кв. м, кадастровий номер 0510900000:00:003:1479 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд переданої у власність ОСОБА_1 та державну реєстрацію права власності на неї. Сторони давали пояснення щодо цієї вимоги, надавали докази, позивач за первісним позовом в апеляційній скарзі на рішення, ухвалене у справі, також зазначав, що суд не вирішив одну із вимог.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи, впродовж встановленого апеляційним судом строку, на адресу апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 адвокат Путілін Є. В. підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Відповідно до положень частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Будучи невід`ємною складовою основного судового рішення, додаткове рішення може бути ухвалене стосовно вимог по суті спору на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом оцінки суду під час судового розгляду.

Так, справа перебувала на розгляді в суді з вересня 2018 року:

-25.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії (а.с. 1-2, т.1);

-22.11.2018 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 та Хмільницької міської ради про скасування рішення Хмільницької міської ради з питань землеустрою, в якій позивач просив: «Скасувати рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради № 1532 від 08 червня 2018 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 500,0 кв.м. кадастровий номер 0510900000:00:003:1479 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 та державну реєстрацію права власності на неї як такі, що не відповідають вимогам закону». (а.с. 66-70, т.1);

-Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 листопада 2018 року до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву (а.с.95, т.1);

-у провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області також перебувала цивільна справа № 149/34/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виконавчого комітету Хмільницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету Хмільницької міської ради, яка ухвалою суду від 30 січня 2019 року передана для вирішення питання про її об`єднання з цивільною справою № 149/2528/18.

- Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області ухвалою від 19 лютого 2019 року об`єднав цивільну справу № 149/34/19 із цивільною справою № 149/2528/18 в одне провадження, та присвоїв єдиний номер № 149/2528/18 (а.с. 46, т.2).

-по справі було ухвалено рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року (а. с. 197-200, т.2), яким первісний позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії було задоволено, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Хмільницької міської ради, - відмовлено, також було відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 . Таке рішення було залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року (а. с. 55 - 59, т.3).

-В подальшому і рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року, і постанова Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року були скасовані постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в частині вирішення первісного позову про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії та зустрічного позову про скасування рішення з питань землеустрою, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а. с. 135 - 142, т.3).

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Верховного Суду (а. с. 139, т.3), рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року та постанова Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 22 липня 2020 року були оскаржені тільки в частині первісного та зустрічного позовів, тобто не були оскаржені в часині вимог, які були заявлені в справі №149/34/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , правонаступниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виконавчого комітету Хмільницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету Хмільницької міської ради, - та яка була об`єднана зі справою № 149/2528/18 (яка наразі є предметом апеляційного розгляду.

Саме тому Верховний Суд, скасовуючи ухвалені у справі рішення суду першої та апеляційної інстанції, направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії та зустрічного позову про скасування рішення з питань землеустрою, а не в якійсь частині вимог, пред`явлених у зустрічному позові, як про те помилково зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про відмову постановити додаткове рішення у справі.

Отже, вирішуючи в ході нового розгляду зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 , суд першої інстанції не вирішив заявлену позовну вимогу про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , яка є предметом спору в даній справі.

Таким чином, апеляційний суд виснує, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання про ухвалення додаткового рішення та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього суду для продовження розгляду.

Ухвалення додаткового рішення в справі належить до компетенції суду, який ухвалив основне рішення (частина 1 статті 270 ЦПК України) та не відноситься до повноважень апеляційного суду, тому .

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 , подана його представником адвокатом Путіліним Є. В., підлягає задоволенню: оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, відтак відповідно до положень статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа направленню у суд першої інстанції для продовження розгляду в частині вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану його представником адвокатом Путіліним Євгеном Вікторовичем задовольнити.

Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 листопада 2024 року скасувати, матеріали заяви ОСОБА_4 , поданої його представником адвокатом Путіліним Євгеном Вікторовичем про ухвалення додаткового рішення у справі направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді Т. Б. Сало

І. М. Стадник