Ухвала

від 31.12.2024 по справі 380/24624/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

31 грудня 2024 рокусправа № 380/24624/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС код ЄДРПОУ 44866277 місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Шпитальна, буд. 9 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі ГУ ДПС України), Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 13.06.2024 № 14035 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС (код ЄДРПОУ 44866277) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Ухвалою від 16.12.2024 суддя залишила позовну заяву без руху та встановила позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.

26.12.2024 до суду через систему Електронний суд надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що, на думку представника позивача, Податковим кодексом України визначений строк звернення до суду із позовом про скасування рішення контролюючого органу - 1095 днів.

Вирішуючи заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суддя виходила з такого.

Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В абзаці першому частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, строк звернення до суду із цим позовом визначений в частині четвертій статті 122 КАС України та становить три місяці, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Як видно з матеріалів справи, 30.05.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийняте рішення №22354 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з рішенням від 30.05.2024 № 22354, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

13.06.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ДПС України прийняте рішення №14045 згідно з яким скаргу від 30.05.2024 №22354 залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.

З наведеного видно, що позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору шляхом подання скарги до ДПС України на про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.05.2024 №22354, тому для звернення до адміністративного суду встановлюється передбачений абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.

Таким чином, 13.06.2024 є датою, з якої необхідно розпочинати відлік строку звернення до суду із цим позовом.

До суду через систему Електронний суд позовна заява надійшла 09.12.2024.

Відтак, звернувшись з цим позовом до суду 09.12.2024, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений в абзаці другому частини другої статті 122 КАС України.

Оцінюючи доводи представника позивача на предмет поважності пропуску строку звернення до суду, а саме про застосування до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України відповідно до яких строк на оскарження рішень контролюючого органу становить 1095 днів, суддя виходила з такого.

Статтею 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення платника податку на додану вартість до переліку ризикових підприємств, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням викладеного вище, суддя відхиляє доводи представника позивача щодо застосування до спірних правовідносин визначеного ПК України строку - 1095 днів.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.03.2020 справа № 807/235/16.

Суддя також звертає увагу на те, що положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Представником позивача не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Інших обставин, які могли б бути оцінені суддею як поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду не наводить.

У пункті 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом в частині позовних вимог: «визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» без поважних причин, суддя дійшла висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає до задоволення, що є наслідком для повернення позовної заяви в цій частині.

Щодо позовної вимоги: «зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС (код ЄДРПОУ 44866277) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість» суддя вважає, що така також підлягає поверненню оскільки є похідною від основної позовної вимоги: «визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку».

Керуючись статтями 123, 161, 169, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити повністю.

2.Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду із позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України в частині позовних вимог:

-«визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення

реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку»;

-«зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити

Товариство з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС (код ЄДРПОУ 44866277) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість».

3. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України разом з усіма доданими до неї документами позивачу, в частині позовних вимог:

-«визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення

реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 30.05.2024 № 22354 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку»;

-«зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ДАРЕКС ТРЕЙДІНГ СОЛЮШНС (код ЄДРПОУ 44866277) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя Мричко Н.І.