Рішення

від 30.12.2024 по справі 420/17908/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17908/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря - Кралі І.С.

представниці позивача - Гранкіної А.В.

представниці відповідача - Олійник Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шляховик-97 до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Шляховик-97, до відповідача, Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків №079340701 від 26.02.2024, яким встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 55 952 351 (п`ятдесят п`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі триста п`ятдесят одна), 00 грн.

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №081340701 від 26.02.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 26 987 893 (двадцять шість мільйонів дев`ятсот вісімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто три), грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6 746 973 (шість мільйонів сімсот сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят три), 25 грн., а всього на суму 89 687 217,25 грн. (вісімсот дев`ять мільйонів шістсот вісімдесят сім тисяч сімнадцять ), 25 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач вважає протиправними спірні податкові-повідомлення рішення та такими, що належать до скасування, оскільки зроблені на підставі хибних та необґрунтованих висновків податкового органу в акті за результатами перевірки.

Позивач стверджує, що зазначена в акті перевірки інформація про невідповідність транспортних засобів для здійснення перевезень задекларованого об`єму палива не відповідає дійсності та спростовується товарно-транспортними накладними, які позивач додавав до своїх заперечень в порядку адміністративного оскарження. Однак відповідач не взяв до уваги надані документи, що свідчить про необґрунтованість прийнятих рішень. Позивач стверджує, що постачання скрапленого газу відбувалося напівпричепами та автопоїздом, належність номерних знаків цим транспортним засобом підтверджується даними Єдиного реєстру Міністерства внутрішніх справ, а також наявністю у перевізників ліцензій на право перевезення небезпечних вантажів автомобілями , якими воно відбувалося. Позивач зазначає, що під час проведення перевірки та разом із запереченнями на акт перевірки надав відповідачу усі необхідні та наявні в нього первинні документи, в т.ч. коректні товарно-транспортні накладні, які достовірно, на його думку, відображають факти постачання пального від постачальника та підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Крім того, позивач вважає помилковим посилання відповідача в акті перевірки на відсутність інформації щодо пересування транспортних засобів перевізників в ІП Гарпун, оскільки в ньому міститься інформація тільки щодо транспортних засобів, що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого провадження, проваджень у справах про адміністративне правопорушення, оперативно-розшукової діяльності. Тому, на думку позивача, відсутність інформації в ІП Гарпун про пересування транспортних засобів не може слугувати висновку про неможливість постачання продукції транспортними засобами.

Позивач посилався на практику Верховного суду, з якої слідує, що система відеоконтролю на дорогах незалежно від найменування не може бути належним доказом відсутності транспортування товару у справах про оскарження дій чи актів податкового органу, оскільки не містить інформації, що становить предмет доказування.

Позивач зазначав, що відсутність погодження із Національною поліцією України маршрутів перевезення небезпечних вантажів може бути підставою для притягнення до відповідальності перевізника вантажу, але не є свідченням неможливості фактичного здійснення перевезення вантажу.

Також позивач вважає помилковим посилання відповідача в акті перевірки на відсутність ведення на підприємстві журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів , журналу вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах, оскільки обов`язок ведення вказаного обліку чинне законодавство встановлює для підприємств, які займаються реалізацією палива. Дизельне паливо та скраплений газ позивач використовує виключно для потреб власного споживання та промислової переробки при роботі заводів, які виготовляють асфальтобетонні суміші, та не здійснює його збут.

(б) Позиція відповідача

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що господарські операції позивача з постачання, транспортування, перевезення вантажів не могли фактично здійснюватися з урахуванням часу, через обмеження трудовим ресурсом, відсутність необхідних матеріальних ресурсів, оперативності, місцезнаходження майна. Відповідач вказував на невідповідність вказаних у товарно транспортних накладних місць навантаження товару в автомобільний транспорт з причин відсутності там місць зберігання пального, зареєстрованих акцизних складів тощо. Також відповідач зазначав, що він виявив під час перевірки невідповідність даних щодо транспортних засобів та водіїв у товарно-транспортних накладних на транспортування пального. Крім того, відповідач посилався на відсутність належного обліку пального на підприємстві, а також на відсутність узгодження маршрутів перевізниками з органами поліції. Всі ці обставини, на думку відповідача, свідчать про нереальність господарських операцій.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

10.06.2024 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження.

25.06.2024 на судове засідання сторони не з`явилися, суд ухвалив відкласти судове засідання та призначив його на іншу дату.

22.10.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

24.11.2024 суд розглянувши на відкритому судовому засіданні справу по суті, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач взятий на облік в органі податкової служби та здійснює господарську діяльність з 01.08.1997 року. Основний вид діяльності підприємства в періоді, що перевірявся, - виробництво сумішей асфальтобетонних.

На підставі наказу від 21.11.2023 №275 відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку щодо законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість , яке становить більше 100 тис.грн. за квітень 2021 року.

Впродовж проведення перевірки відповідач досліджував господарські операції за договорами поставки позивача з контрагентами-постачальниками: ТОВ ЦЕНТР НАФТА ТОРГ, ТОВ ЛАРІ-МАР по операціях з придбання дизпалива та скрапленого газу, за якими сформовано суму податкового кредиту.

15.02.2024 в результаті перевірки відповідач склав акт, в якому зафіксував завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 55 952 351 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2021 року на суму 26 987 893 грн.

27.02.2024 позивач надав відповідачу заперечення на акт перевірки.

На підставі акта перевірки відповідач 26.02.2024 виніс податкові повідомлення рішення №079340701, яким встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 55 952 351 (п`ятдесят п`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі триста п`ятдесят одна), 00 грн., та №081340701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 26 987 893 (двадцять шість мільйонів дев`ятсот вісімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто три), грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6 746 973 (шість мільйонів сімсот сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят три), 25 грн.

18.03.2024 позивач звернувся в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової служби України, проте отримав рішення від останнього про залишення податкових повідомлень-рішень без змін. До скарги позивач додав копії товарно-транспортних накладних.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Впродовж проведення перевірки відповідач досліджував господарські операції за договорами поставки позивача з контрагентами-постачальниками: ТОВ ЦЕНТР НАФТА ТОРГ, ТОВ ЛАРІ-МАР по операціях з придбання дизпалива та скрапленого газу, за якими сформовано суму податкового кредиту.

Щодо господарських операцій позивача із ТОВ ЦЕНТР НАФТА ТОРГ

Звертаючись до обставин справи, відповідач у відзиві на позов, а також в акті перевірки вказує на невідповідність зазначених у товарно-транспортних накладних місць навантаження товару в автомобільний транспорт, з причин відсутності зберігання пального, зареєстрованих акцизних складів тощо.

Пп.14.1.145 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК) дає визначення терміну підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п.215.1 ст 215 ПК 215.1. до підакцизних товарів належать серед іншого пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД).

Відповідно до пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК : Акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;

14.1.6-1. акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Звертаючись до обставин спарви, у товарно-транспортних накладних відображений пункт навантаження: Рівненська область, Здолбунівський р-н„ СМТ Мізоч, а також Харківська область. Харківський р-н.. смт. Васищев

Стосовно вказаних адрес ТОВ «Промислова група «Економ ліміт (код за ЄДРПОУ 43137444) надано пояснення, що використання бази за цими адресами здійснюється на підставі Договору суборенди № 1201/21 від 12.01.2021 з строком дії до 31.12.2021 та Договору суборенди №1111/20 від 11.11.2020 строком дії до 11.11.2021 з ТОВ «ВАНО-ТРЕЙД ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42351943) .

Далі відповідач відносно адреси навантаження: м.Миколаїв, вул.Каботажна пристань, 3 посилається на те, що згідно з інформацією податкового органу, що міститься в СЕАРПСЕ, за даною адресою відсутні ліцензії на здійснення господарських операцій з пальним та не зареєстровані акцизні склади пального.

Відповідач зазначає, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація про наявність об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості за вказаною адресою відсутня. За вказаною адресою знаходиться Миколаївський порт, в якому відбувається скачування розмитненого скрапленого газу з суден у газовози. Постачальник має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі. Акцизними складами є транспортні засоби - ПАС, що підтверджується зареєстрованими в ЄРАН акцизними накладними форми П.

В акті на стор. 11 зазначений пункт навантаження: Харківська область, Дергачівський район, м.Дергачі, вул. Лозівська, 86.

Позивач, зазначаючи про допущення у ТТН 30408-00461 від 28.04.2021 технічної помилки щодо пункту навантаження, виправив її, вказавши фактичною адресою навантаження: Харківська область, м.Чугуїв, вул. Вокзальна,28 , та надав її разом із запереченнями відповідачу.

Також відповідач посилається на базу даних «НАІС ДДАІ» МВС України, зокрема про належність зазначених в наданих для перевірки первинних документах державних номерних знаках легковим автомобілям.

Так, стосовно посилань відповідача перевезення скрапленого газу транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 , який є легковим.

Проте за даними з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів номерний знак НОМЕР_1 належить як автомобілю SMART MICRO, так і спеціалізованому напівпричепу марки ВС HUTNIK NCG-48, тип кузова - цистерна.

Крім того, згідно з даними Інтернет-ресурсу «Електронний кабінет перевізника» інтернет-адреса https://e-services.dsbt.gov.Ua/#/ автоперевізник ТОВ «ПРОФЕСІЙНА ІДЕЯ» (код ЄДРПОУ 40324881) має діючу ліцензію на наступні види робіт:

- міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення безпечних вантажів та небезпечних відходів);

- внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

- міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепам та напівпричепами.

Серед засобів провадження господарської діяльності обліковується транспортний засіб з державним автомобільним номером, у т.ч. НОМЕР_1 .

Також відповідач вказує в акті перевірки на неможливість за обсягом перевезення скрапленого газу транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_2 , оскільки той, на думку відповідача є легковим.

За даними з відкритих джерел інформації номерний знак НОМЕР_2 належить я автомобілю SUBARU LEGACY, так і спеціалізованому напівпричепу марки ВС HUTNIK NCC 48, тип кузова - цистерна, саме яким і здійснювалось постачання скрапленого газу, та підтверджується даними з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів.

Крім того, згідно з даними Інтернет-ресурсу «Електронний кабінет перевізника автоперевізник ТОВ «ПРОФЕСІЙНА ІДЕЯ», як зазначалось вище, має необхідні ліцензії на перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Серед засобів провадження господарської діяльності обліковується транспортний засіб з державним автомобільним номером, у т.ч. НОМЕР_2 .

На підтвердження вказаних обставин позивач надавав до заперечнь від 12.08.2021 ТТН №257, №190.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на неможливість за обсягом перевезення скрапленого газу транспортними засобами з номерними знаками: АА17250К з причепом номерний знак НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 .

У своїх запереченнях (вих. №1332 від 12.08.2021) позивач повідомляв відповідача про те, що транспортування вказаного обсягу скрапленого газу відбувалося автопоїздом з викоритсанням сідлового тягача. ТТН за вказаними перевезенням, а саме: №177 від 15.04.2021, №30121-00441 від 15.04.2021; №29 від 08.04.2021, №175 від 15.04.2021; №174 від 15.04.2021; №273 від 21.04.2021; №102 від 17.04.2021; №126 від 15.04.2021; №192 від 13.04.2021; №193 від 13.04.2021; №26 від 08.04.2021, №25 від 08.04.2021 були складені помилково. Позивач до заперечень надав виправлені ТТН . Належність вказаних позивачем в ТТН номерних знаків саме цим транспортним засобам підтверджувалася даними з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів.

Крім того, згідно з даними Інтернет-ресурсу Електронний кабінет перевізника автоперевізники ТОВ ТП ТРАНС (код ЄДРПОУ 41866701), ТОВ АВАНГАРД-2014 (код ЄДРПОУ 39155326) мають чинну ліцензію на наступні види робіт: ТОВ ТП ТРАНС - міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення безпечних вантажів та небезпечних відходів);

- внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;

- міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепам та напівпричепами;

ТОВ АВАНГАРД-2014 - внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями.

Оскільки, вказана інформація разом з документами надавалася позивачем відповідачу разом із запереченнями, проте відповідач не зазначив з яких причин він не взяв її до уваги, суд вважає позицію відповідача про невідповідність транспортних засобів необґрунтованою та недоведеною.

Щодо операцій з придбання пального у ТОВ ЛАРІ-МАР

Відповідач зазначає, що згідно з інформацією податкового органу, що міститься в СЕАРПСЕ за вказаною адресою постачання : м.Київ, вул. Пшенична,21 відсутні ліцензії на здійснення господарських операцій з пальним та не зареєстровані акцизні склади пального.

Суд звертає увагу, що , як вже зазначалося вище, між позивачем та ТОВ ЛАРІ-МАР укладалися договори постачання. Зокрема договір постачання від 19.04.2021 №19/04-Д та №19/04-Г . Відповідно до умов договорів постачання нафтопродуктів відбувається у тому числі автомобільним транспортом постачальника у місці визначеному покупцем (на умовах DDP згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС). Вказаний постачальник має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі.

Відповідно до зареєстрованих у ЄРАН акцизних накладних форми П отримані паливно-мастильні матеріали, у товарно-транспортних накладних на перевезення яких зазначено адресу : м.Київ, вул. Пшенична, 21 були придбані під час їх перебування на пересувному акцизному складі ПАС.

Суд погоджується з аргументами позивача, о з`ясування підстав тимчасового перебування пересувних акцизних складів постачальника (автомобілів), якими відбувається транспортування пального в окремих місцях чи на окремих територіях не є обов`язком покупця та не впливає на господарський результат діяльності товариства.

Щодо посилань відповідача на неможливість перевезення відповдіного об`єму палива транспортними засобами, зазначеними в товарно-транспортних накладних, суд встановив, що позивач до заперечень 2021 року та під час перевірки надав відповідачу виправлені (коректні) товарно-транспортні накладні згідно з якими було здійснена доставка палива від вказаного контрагента. Проте відповідач не надав оцінку та не пояснив з яких підстав він не взяв виправленні ТТН до уваги.

Стосовно посилання відповідача на відсутність даних про перевезення в інформаційній системі Гарпун , як на доказ нездійснення господарської операції з постачання суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 Наказу МВС України від 13.06.2018 №497 Про затвердження інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми Гарпун інформаційно- -телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 року за № 787/32239, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2012 року № 1080/ДСК Про затвердження Інструкції з використання автоматизованої інформаційно-пошукової системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу VIII вищевказаної Інструкції, затвердженої наказом МВС від 13.06.2018 № 497, програмний модуль ІП Гарпун аналітичної обробки та інформування про запобігання вчиненню правопорушень, аналізу тимчасового набору даних про розшук ТЗ або номерного знака - спеціалізоване програмне забезпечення, створене запобігання вчиненню правопорушень, аналізу тимчасового набору даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання знищених знаків, а також для автоматизованого інформування про такі факти диспетчерів, оперативних чергових, нарядів поліції органів (підрозділів) поліції та ініціаторів розшуку. Для аналітичної обробки використовується фото- та відеоінформація, отримана з технічних засобів та технічних приладів, які мають функції фото-, відеофіксації (запису), закріплених поліцією на службових ТЗ, монтованих/розміщених по зовнішньому периметру доріг і будівель, а також інформація, отримана з автоматичної фото -, відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні. Порядок отримання інформації, використання технологій доступу, типів наборів даних, обсяг та структура даних, до яких надається доступ автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, відповідно до потреб Національної поліції України визначаються згідно із законодавством України.

Отже на обліках ІП "Гарпун" міститься інформація щодо транспортних засобів, які розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалами слідчого судді, суду.

В той же час, ІП "Гарпун" не здійснювала всеохоплюючий моніторинг руху всіх без виключення транспортних засобів по шляхам України. Можливість збирання та зберігання інформації невизначеної за вищевказаними критеріями не передбачена Наказом МВС України від 13.06.2018 №497.

Таким чином, суд робить висновок, що відсутність інформації в ІП Гарпун про пересування транспортних засобів, зазначених в ТТН не може бути підставою для висновку про неможливість пересування такого транспортного засобу автошляхами України.

Отже оскільки транспортні засоби , якими здійснювалося первезення, не знаходилися у розшуку вказана відповідь не може бути належним доказом того, що вказані транспортні засоби не пересувалися шляхами України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.10.2020 №808/1507/18.

Крім того, в рішенні від 01 липня 2021 року по справі № 813/4515/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду констатує: «Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди виходили з того, що надані Відділом управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області дані системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів «Відеоконтроль-Рубіж» не можуть слугувати належним та допустимим доказом для висновків контролюючого органу про відсутність факту транспортування газу скрапленого».

30 червня 2021 року по справі № 813/5927/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду констатував: «Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами вже надано оцінку доводам та документам касатора, викладеним у касаційній скарзі, як на такі, що не враховані судами при винесені рішень. Так, судами вірно зазначено, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи доводи податкового органу, які ґрунтувались на даних системи фіксації та розпізнавання номерних знаків "Відеоконтроль "Рубіж", а вказана система не може використовуватись під час проведення контролюючим органом податкових перевірок, оскільки вона лише розпізнає номерні знаки і не фіксує власника транспортного засобу та замовника перевезення».

Крім того, суд звертає увагу, що на момент підписання акту перевірки відповідач не отримав відповідь на його запити до ГУ НП України в Одеській області щодо фактів транспортування, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу.

Щодо посилань відповідача на відсутність погодження із Національною поліцією України маршрутів перевезення небезпечних вантажів.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про перевезення небезпечних вантажів», перевізник небезпечну вантажів зобов`язаний: у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органам Національної поліції, маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержувати безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу.

Згідно з ст.16 Закону України Про перевезення небезпечних вантажів до компетенції Національної поліції у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів належить: здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, додержання законодавства у зазначеній сфері ; розроблення та видача в установленому порядку погоджень маршрутів руху транспортних засобів під час перевезення небезпечних вантажів.

Відповідно п.2 Порядку погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 №656 :

1. Перевезення небезпечних вантажів, які згідно з ДОПНВ належать до вантажів підвищеної небезпеки, територією України здійснюються за наявності погодження маршруту руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданого Національною поліцією України (далі - поліція).

2. Перевезення небезпечних вантажів, які належать до вантажів підвищеної небезпеки, без погодження маршруту руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, виданого поліцією, здійснюється:

у міжнародному сполученні на маршрутах, перелік яких затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства інфраструктури України від 02 березня 2016 року № 151/89 «Про затвердження Переліку маршрутів міжнародного дорожнього перевезення небезпечних вантажів, рух за якими здійснюється без погодження з уповноваженими підрозділами Національної поліції України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 березня 2016 року за № 421/28551 (зі змінами);

якщо перевезення вантажу частково або повністю звільняється від необхідності дотримання вимог та положень розділу 1.1.3 додатка А до ДОПНВ.

Отже законодавство встановлює випадки, коли перевезення небезпечних вантажів, які належать до вантажів підвищеної небезпеки, допускається без погодження маршруту. Проте впродовж розгляду справи відповідач не довів існування обов`язку у перевізника погодити маршрут, оскільки не зазначив яким саме маршрутом здійснювалося перевезення за спірними господарськими операціями та не досліджував чи існують у перевізника підстави для звільнення від такого узгодження.

Крім того, відсутність погоджених із Національною поліцією України маршрутів перевезення небезпечних вантажів може бути підставою для притягнення до відповідальності перевізника вантажу, однак не є беззаперечний доказом відстуності таких перевезень.

Стосовно посилань відповідача на порушення Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України через відсутність на підприємстві журнала обліку надходження нафти, нафтопродуктів за формою №6-НП та журналу вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП суд зазначає наступне.

Порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України , затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155 17.07.2008 .

Відповідно до п.1 Інструкції її вимоги є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі -підприємства).

Згідно з п.14.4 Інструкції матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

Відповідно до п.14.5 Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП.

З аналізу норм Інструкції випливає, що обов`язок ведення товарної книги так само як і журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП, журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють відпуск товару.

Звертаючись до фактів цієї справи, відповідно до виду діяльності позивача він здійснює виробництво сумішей асфальтобетонних. Позивач стверджує, що він закуповує паливно-мастильні матеріали виключно для потреб власного споживання та переробки при роботі заводів, які виготовляють асфальтобетонні суміші. Налив палива відбувається безпосередньо в технологічну частину заводу, що не є акцизним складом. Позивач не є власником акцизного складу та не має ліцензії на реалізацію пального. Відповідач, здійснюючи перевірку позивача, жодним чином не довів факт здійснення позивачем зберігання та реалізації пального.

Крім того, відповідач, стверджуючи про те, що придбаний обсяг пального не міг бути використаним у виробничому процесі не підтверджено жодними розрахунками або іншими документами, а тму суд вважає даний аргумент недоведеним.

На підставі викладеного, суд робить висновок про недоведеність відповідачем нереальності здійснення позивачем господарських операцій у періоді, що перевірявся, відповідно недоведеним завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ. Відтак спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що належать до скасування.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, на підставі ч.1 ст.139 КАС України суд здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

На підтвердження здійснення витрат на правову допомогу позивач надав в матеріали справи копію договору про надання правової допомоги від 19.02.2021, копію рахунку-фактури від 20.12.2024, копію акту наданих послуг від 23.12.2024, копію платіжної інструкції №43748 АБ Південний. З урахуванням принципу співмірності із складністю справи та наданих адвокатом послуг суд робить висновок про стягнення витрат на правову допомогу на користь позивача у розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків №079340701 від 26.02.2024, яким встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 55 952 351 (п`ятдесят п`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі триста п`ятдесят одна), 00 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №081340701 від 26.02.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 26 987 893 (двадцять шість мільйонів дев`ятсот вісімдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто три), грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6 746 973 (шість мільйонів сімсот сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят три), 25 грн., а всього на суму 89 687 217,25 грн. (вісімсот дев`ять мільйонів шістсот вісімдесят сім тисяч сімнадцять ), 25 грн.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шляховик-97 (65120, Одеська обл., Одеський район, смт.Авангард, вул. Базова, б.12; ЄДРПОУ 03446334) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Південного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, м.Одеса, пр.Шевченка,15/1; ЄДРПОУ ВП 44104032) розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят),00 грн. та витрати на правову допомогу 5000 (п`ять тисяч ), грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.12.2024

Суддя Оксана БОЙКО