Ухвала

від 31.12.2024 по справі 420/26195/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26195/24

У Х В А Л А

31 грудня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши клопотання відповідача у справі Одеської митниці, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕРФУДС» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000090/1 від 02.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2024/000227 від 02.08.2024.

Ухвалою суду від 26.08.2024 було прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕРФУДС» та відкрито провадження в цій адміністративній справі.

Також, указаною вище ухвалою суду, судом вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

10.09.2024 від відповідача Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування зазначеного клопотання вказує, що розмір можливих збитків у даній справі (різниця в митних платежів між заявленою та скоригованою митною вартістю спірного товару) становить 84 744,27 грн. Зазначена обставина свідчить про складність даної справи, яка потребує розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи з метою надання усних пояснень, оскільки результат розгляду справи матеріальні збитки для сторін у сумі 84 744,27 грн.

Крім того, за доводами заявника, складність даної справи полягає у характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень з метою з`ясування всіх обставин.

Також, відповідач звертає увагу, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності, однак обсяг матеріальних збитків не дозволяє розглядати справу № 420/26195/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, фактичні обставини даної справи потребують надання ґрунтовних усних пояснень сторін з метою повного та всебічного з`ясування, що вимагає розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи задля прийняття у результаті законного та обґрунтованого рішення у справі. Розгляд справи без повідомлення учасників справи позбавляє сторін по справі прав, гарантованих статтями 44, 166, 211, 224, 262 КАС України. Крім того, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін) ускладнює виконання обов`язку покладеного на відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, а саме в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Розглянувши клопотання відповідача, суд вважає його необґрунтованим, у зв`язку із чим вбачає підстави для відмови у його задоволенні виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На думку суду, подане клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не містить належних обґрунтувань та підстав для його задоволення.

Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Заявник у поданому клопотанні не навів жодних переконливих та ґрунтовних доводів, які б доводили необхідності розгляду справи у судовому засідання з викликом (повідомленням) сторін.

У клопотанні не вказано, для встановлення яких саме обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, необхідно розглянути цю справу саме в судовому засіданні з повідомленням сторін, та що об`єктивно перешкоджає розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті справи.

Безпосередньо з клопотання відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, на переконання суду, розгляд справи в письмовому провадженні жодним чином не порушує права відповідача, який може подавати до суду відзив на позов, заперечення, заяви, клопотання, тощо, та реагувати відповідним чином на заяви/клопотання іншої сторони у справі.

Письмовий розгляд справи є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.

Зважаючи на зазначене, оскільки ця справа є справою незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, та враховуючи відсутність у поданому клопотанні обставин, які б свідчили про необхідність розгляду справи саме із повідомленням сторін тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в судовому засіданні, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача у справі Одеської митниці, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА