Постанова

від 26.12.2024 по справі 577/3757/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м.Суми

Справа №577/3757/23

Номер провадження 22-ц/816/1356/24

22-ц/816/1357/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Виконавчий комітет Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_9 , Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні ОСОБА_6

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року, повний текст якого складено 07 березня 2024 року, та на додаткове рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2024 року, повний текст якого складено 03 квітня 2024 року, в складі судді Галяна С.В., ухвалене у м. Конотоп,

в с т а н о в и в:

18 липня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про усунення перешкоди у користуванні приватною власністю, а саме: земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що в АДРЕСА_1 , знаходиться житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями, який розміщений на земельній ділянці кадастровий номер 5910400000:01:066:0022 площею 01000 га; цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кожному з них належить по 47/400 часток вказаного будинку на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2022 року, а також по 47/400 часток вказаної земельної ділянки на підставі рішення Конотопської міської ради Сумської області від 16 лютого 2023 року. Також ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 13/50 часток вказаного житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями та 13/50 часток вказаної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2021 року.

ОСОБА_6 на праві приватної спільної часткової власності належить 27/100 часток вищевказаного житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями.

Поруч з їх будинком по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок АДРЕСА_2 , який складається із двох квартир. Квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 - 2/5 ч.; ОСОБА_6 - 1/5 ч.; ОСОБА_7 - 1/5 ч.; ОСОБА_8 -1/5 ч. Квартира АДРЕСА_4 у порядку спадкування після померлих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 належить ОСОБА_9 .

Влітку 2022 року відповідач ОСОБА_5 при встановленні нового паркану взамін старого дерев`яного та спорудженні альтанки, порушив межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на яку виготовлена технічна документація, земельна ділянка є сформованою, інформація щодо неї внесена до Державного земельного кадастру (кадастровий номер земельної ділянки: 5910400000:01:066:0022), межі земельної ділянки закріплені юридично на місцевості.

На пропозицію узгодити це питання мирним шляхом відповідач ОСОБА_5 не відреагував, тому вони змушені були звернутися із заявою до узгоджувальної комісії по земельним суперечкам виконавчого комітету Конотопської міської ради, рішенням якої від 14 грудня 2022 року було встановлено, що межа присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 зазнала змін (порушена) в результаті спорудження паркану та альтанки ОСОБА_5 . Комісія вирішила зобов`язати ОСОБА_5 відновити межу до стану 2020 року, а саме: у місцях поворотних точок під номерами 5-7 (№№ кутів повороту) перенести паркан та альтанку у відповідності до виготовленої землевпорядної документації. Комісія роз`яснила, що вразі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується в судовому порядку. Однак відповідач ОСОБА_5 на даний час допущені порушення не усунув.

Посилаючись на вказані обставини, просили суд усунути перешкоди, які створюють відповідачі у здійсненні їх права приватної власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати їх відновити межу між земельними ділянками у відповідності до виготовленої землевпорядної документації шляхом перенесення паркану та альтанки.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.

Усунуто перешкоди, які створюють ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у здійсненні їх права приватної власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Зобов`язано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 демонтувати (перенести) частину паркану, довжиною накладання 2,89 п. метра. (0.41; 2,48) з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером № 5910400000:01:066:0022 на відстань в найбільш лінійних розмірах - 0.3 м; 0.19 м в сторону земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Зобов`язано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 демонтувати частину конструкції побудови, загальною площею накладання 1,24 м2 з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером № 5910400000:01:066:0022 на відстань в найбільш лінійних розмірах - 0,3 м; 0,29 м в сторону земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 1073,60 грн. з кожного сплаченого судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 по 2884,25 грн з кожного витрат за проведення судово-технічної експертизи та залучення спеціаліста із землеустрою.

Додатковим рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2024 року заяву представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - адвоката Черпакової О.І. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_9 , Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 по 4250 грн з кожного на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у позові.

Вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилась заява відповідачки ОСОБА_6 , яка є співвласницею будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1 , про те, що вона, зі згоди інших співвласників - родини ОСОБА_12 та інших сусідів, за власні кошти, збудувала паркан між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Вказаний паркан нею збудовано на території земельної ділянки під АДРЕСА_1 , а не під АДРЕСА_2 . Будівництво паркану здійснювалося ОСОБА_7 , який зареєстрований та проживає у будинку АДРЕСА_1 . Сусіди, які проживають на суміжній земельній ділянці під АДРЕСА_2 не мають жодного відношення до спірного паркану. Факт побудови паркану за вимогою та дозволом ОСОБА_6 , як співвласниці земельної ділянки з кадастровим номером № 5910400000:01:066:0022 площею 01000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , був повідомлений і узгоджувальній комісії по земельним суперечкам в грудні 2022 року при розгляді заяви ОСОБА_1 .

Комісією було встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 , на межі із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , зазнала змін, як по довжині, так і по ширині. Такі зміни земельної ділянки АДРЕСА_2 могли відбутися за рахунок усіх суміжних земельних ділянок ( АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ), які межують із вказаною ділянкою. Земельна ділянка АДРЕСА_2 досі не приватизована, перебуває у спільному користуванні власників квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , без визначення порядку користування та розпорядження нею.

Зазначає, що за викладених обставин ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не є належними відповідачами за позовними вимогами щодо демонтажу (перенесення) спірного паркану, оскільки вказане майно їм не належить.

Вважає, що суд першої інстанції, зобов`язуючи всіх відповідачів демонтувати частину паркану з території земельної ділянки № НОМЕР_1 , не встановив обставин належності цього майна (паркану), пославшись лише на позицію позивачів. У позовній заяві не наведено будь-яких обґрунтувань щодо порушення прав позивачів на користування земельною ділянкою з боку інших співвідповідачів.

Доводить, що висновки експерта щодо зменшення площі земельної ділянки позивачів за рахунок побудови спірного паркану є такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки цей паркан побудований одним із співвласників земельної ділянки № НОМЕР_1 . Усі дослідження проводились експертом лише зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_1 і без врахування меж земельної ділянки АДРЕСА_2 та її фактичного використання по відношенню до земельної ділянки АДРЕСА_1 .

Заявляє клопотання про виклик в судове засідання апеляційного суду судового експерта для надання пояснень та просить призначити повторну експертизу.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду ОСОБА_6 , посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить це судове рішення скасувати та відмовити представнику відповідачів - адвокату Черпаковій О.І. в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вказує, що в порушення вимог діючого процесуального законодавства, представником позивачів не надано суду детальних розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. При вирішенні питання про відшкодування витрат позивачів на правничу допомогу, судом першої інстанції не надано оцінки запереченням відповідачів щодо розміру та недоведеності таких витрат.

У відзивах на апеляційні скарги представник відповідачів - адвокат Черпакова О.І. просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а рішення суду та додаткове рішення суду залишити без змін (т. 2, а.с. 155, 191).

Вказує, що експерт у своєму висновку №31 від 08 січня 2024 року вказав про невідповідність фактичного землекористування позивачів межам зареєстрованих в Державному земельному кадастрі, чим фактично підтвердив висновок узгоджувальної комісії від 14 грудня 2022 року. Доводить необґрунтованість клопотання відповідача про виклик експерта в засідання апеляційного суду та призначення повторної експертизи у справі.

Зазначає, при ухваленні додаткового рішення судом враховано норми міжнародного права, діюче процесуальне законодавство України та відповідну судову практику, надані підтверджуючі документи про фактично надані послуги та понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 17000 грн.

Просила стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь позивачів витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн (у зв`язку з поданням відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду) на 2000 грн (у зв`язку з поданням відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Клопотання представника позивачів - адвоката Черпакової О.І. про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням її у відпустці задоволенню не підлягає, оскільки явка сторін до апеляційного суду є необов`язковою, позиція позивачів та їх представника є чіткою і зрозумілою.

Відповідачі по справі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без даних осіб, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, позиція даних сторін підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката Бризгалової А.І., яка підтримала доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи убачається, що відповідно до протоколу № 5 засідання узгоджувальної комісії, яке відбулося 14 грудня 2022 року було розглянуто звернення ОСОБА_1 , в якому він зазначив, що його сусід по АДРЕСА_2 будує паркан недотримуючись встановлених меж у зв`язку з цим відбулося порушення спільної межі з присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що межа присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 зазнала змін (порушена) в результаті спорудження паркану та альтанки ОСОБА_5 . Останнього зобов`язано відновити межу до стану 2020 року, а саме: у місцях поворотних точок під номерами 5-7 (№№ кутів повороту) перенести паркан та альтанку у відповідності до виготовленої землевпорядної документації. Роз`яснено, що вразі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується в судовому порядку (т. 1, а.с. 5-7).

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.07.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належить по 47/400 часток житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями та земельної ділянки в АДРЕСА_7 часток житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями та земельної ділянки в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 , а також 13/50 - належить ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 8, 9, 12, 13, 14).

Відповідно до довідки КП «Конотопське МБТІ» № 208 від 20.03.2023 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності:

- у квартирі АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності за: ОСОБА_5 - 2/5 ч.; ОСОБА_6 - 1/5 ч.; ОСОБА_7 -1/5 ч.; ОСОБА_13 - 1/5 ч.

- у квартирі АДРЕСА_4 на праві спільної сумісної власності за: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - 1/1 ч.

- квартири АДРЕСА_8 у будинку не існує. Інформацію надано станом на 31.12.2012 року (т. 1, а.с. 10).

Згідно рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26.10.2022 року припинено право приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_9 та визнано право власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 47/400 ч. житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 15.16).

На підставі договорів купівлі-продажу від 28 січня 2021 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 13/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та 13/50 часток земельної ділянки за вищевказаною адресою (т. 1, ас. 17,18,19, 20, 21, 22, 23).

Згідно технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_14 , будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 складається з житлових приміщень: корид - 6,2 кв. м., сан. вузол - 4.0 кв. м., житлова - 7,3 кв. м., кухня - 9,7 кв. м., житлова -18,9 кв. м., топкова - 4,9 кв. м., веранда - 2,7 кв. м., сан. вузол - 6.0 кв. м., кухня - 11,0 кв. м., коридор - 7,7 кв. м., житлова - 12,2 кв. м., житлова - 11,3 кв. м., коридор - 2,2 кв. м., топкова - 2,5 кв. м., коридор - 2,4 кв. м., сан. вузол - 3,2 кв. м., топкова - 3,0 кв. м., кухня - 11,8 кв. м., житлова - 10,2, житлова - 17,9 кв. м., передня - 7,8 кв. м., коридор - 6,1 кв. м. Загальна площа будинку - 169,0 кв. м. Будівлі та споруди: гараж - 27, 6 кв. м., гараж - 27,3 кв. м., гараж - 24,2 кв. м., гараж - 24,6 кв. м., сарай - 20, 0 кв. м., сарай - 9, 6 кв. м., сарай - 15 кв. м., сарай - 17, 1 кв. м., сарай - 12 кв. м., мансарда - 19, 7 кв. м., мансарда - 24, 2 кв. м., огорожа (т. 1, а.с. 24-30).

Відповідно до акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 11.09.2020 року межі ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що надається ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка не закріплювалися (згідно з п. 3.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками), в місцях збігання межі земельної ділянки з кутами парканів та огорож. Землевласник (землекористувач) ОСОБА_3 претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Межі земельної ділянки пред`явлені та передані на зберігання землевласнику (землекористувачу) земельної ділянки - ОСОБА_3 , який про адміністративну відповідальність за знищення межових знаків ознайомлений (т. 1, а.с. 38).

Згідно висновку експерта № 31 за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи, який складено 08 січня 2024 року, зазначено, що виходячи зі складеного графічного Додатку №4 фактичне землекористування по встановленому паркану, стін будівель та умовних меж за адресою по АДРЕСА_1 , на підставі даних топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки, розроблений інженером - землевпорядником О.М. Мезь не відповідає межам зареєстрованих в Державному земельному кадастрі (дані обмінного файлу) на цю ділянку (кадастровий номер - 5910400000:01:066:0022).

Для відновлення межі між ділянками по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 відповідно до даних Державного земельного кадастру необхідно залучити інженера-геодезиста з використанням відповідного обладнання та бази даних для визначення місця розташування на місцевості п`ять поворотних точок (4,5,6,7,8) зовнішньої межі з довжинами ліній: точки 4 до точки 5 - 12,08 м.; від точки 5 до точки 6 - 6,46 м.; від точки 6 до точки 7 - 0,98 м.; від точки 7 до точки 8 - 5,1 м.

Для відновлення межі між ділянками та території, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровий номером №5910400000:01:066:0022 за адресою по АДРЕСА_1 відповідно до даних Державного земельного кадастру (обмінні файли) необхідно:

Демонтувати (перенести) частину паркану, довжиною накладання 2,89 п. метра. (0.41; 2,48) з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером № 5910400000:01:066:0022 на відстань в найбільш лінійних розмірах - 0.3 м; 0.19 м в сторону земельної ділянки по АДРЕСА_2 ;

Демонтувати частину конструкції побудови, загальною площею накладання 1,24 м2 з території земельної ділянки, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровий номером № 5910400000:01:066:0022 на відстань в найбільш лінійних розмірах - 0,3м; 0,29 м в сторону земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Більш детально в дослідницької частини висновку (т. 1, а.с.222-246).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд виходив з доведеності їх вимог про усунення перешкоди у користуванні приватною власністю, а саме: земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст.ст. 79,79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава, забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» встановлено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

За встановлених обставин, виходячи з наведених норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що наданими позивачами доказами підтверджено факт порушення їх права, як співвласників земельної ділянки, встановленням відповідачами паркану та альтанки із порушенням меж суміжної земельної ділянки № 15.

Сторонами у справі не заперечувалося, що земельна ділянка площею 0,1000га за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 2022 рік вже була сформована, присвоєно кадастровий номер 5910400000:01:066:0022.

За інформацією ГУ Держгеокадастру у Сумській області на належну відповідачам земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , землевпорядна документація не обліковується (т. 1, а.с. 71).

Посилання апелянта на неврахування місцевим судом при ухваленні рішення розробленої технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , що потягло на думку апелянта ухвалення незаконного рішення не заслуговує на увагу, оскільки, ухвалюючи рішення, місцевим судом було враховано, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 сформована, її межі визначені на місцевості, останні погоджені з усіма суміжними землекористувачами, зокрема і з боку домоволодіння по АДРЕСА_2 , остання зареєстрована належним чином. Оформлення земельної ділянки відповідачів не завершено.

Судом першої інстанції правильно надана критична оцінка доводам, викладеним у відзиві на позов (т. 1, а.с. 97), про належність спірного паркану виключно ОСОБА_6 , яка, як співвласник будинку по АДРЕСА_1 , збудувала його за власні кошти, оскільки належних і допустимих доказів щодо цього остання суду не надала, а як вбачається з протоколу засідання узгоджувальної комісії (а.с. 5-7 т. 1) відповідач ОСОБА_5 заявив, що саме він ніс витрати по спорудженню паркану і альтанки, крім того вона та інші відповідачі є співвласниками сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_2 , і, будуючи паркан, який відмежовує їх домоволодіння від домоволодіння позивачів фактично набувають у спільну власність нерухоме майно, а тому за встановлених обставин порушення встановленням паркану зареєстрованих у Державному земельному кадастрі меж земельної ділянки № НОМЕР_1 мають нести спільну відповідальність перед позивачами.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_6 не надано доказів укладення з іншими співвласниками договору про спільну часткову власність на земельну ділянку у порядку ст. 88 ЗК України, рішення суду з цього питання відсутнє, а тому вона не могла надавати згоду на будівництво спірних споруд без узгодження з іншими співвласниками.

Про обґрунтованість заявлених вимог позивачів свідчить і та обставина, що на засіданні узгоджувальної комісії по земельним суперечкам Конотопської міської ради (а.с. 14-16 т. 2) представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_16 визнав наявність порушень з боку співвласників домоволодіння по АДРЕСА_2 та зобов`язався прибрати частину криші, альтанки, яка заважає родині ОСОБА_12 .

Інші доводи апелянта не містять посилань на незаконність ухваленого рішення. Інші відповідачі, крім ОСОБА_6 з рішенням суду погодилися, так як його не оскаржували.

Колегія суддів також враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку дотриманням судом при його ухваленні вимог ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога позивам у справі надавалась адвокатом Черпаковою О.І. на підставі угоди (витяг) від 18 січня 2023 року.

У акті виконаних робіт (наданих послуг) від 04 березня 2024 року наведено перелік послуг, наданих адвокатом та вказана загальна вартість його послуг - 17000 гривень (т. 2, а.с. 31).

Визначаючи до стягнення в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачами у справі у сумі 17000 грн, як було заявлено представником позивачів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що заявлений розмір судових витрат є співмірним, відповідає складності справи, об`єму виконаних робіт та витратами часу для їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи адвокатом було підготовлено заяви та клопотання по справі, систематизовано докази, що вимагало певного обсягу юридичної і технічної роботи, за результатами розгляду якої судом ухвалене рішення про задоволення позову, що свідчить про надання адвокатом обумовленого Договором об`єму правничої допомоги.

Врахувавши сукупність обставин цієї конкретної справи, а саме: категорію та складність справи, обсяги виконаної адвокатом роботи, види наданих адвокатом послуг, затрачений час на надання таких послуг, участь представника у судовому засіданні під час розгляду справи, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідачів на користь позивачів підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Доводи апеляційної скарги про завищений розмір витрат на правничу допомогу адвоката та його невідповідність складності справи та об`єму наданих адвокатом послуг не знайшли свого підтвердження в якості підстав для зміни рішення та зменшення розміру таких витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу адвоката - 17000 грн, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання демонтувати частину паркану та конструкції побудови з території земельної ділянки з кадастровим номером № 5910400000:01:066:0022, межі якої визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі, ухваливши рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду та додаткове рішення суду - без змін.

При відмові у задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_6 , відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133, ст. 137, ч. ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України, підлягає задоволенню клопотання представника позивачів - адвоката Черпакової О.І. про компенсацію витрат позивачів на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в апеляційному суді правнича допомога ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надавалась адвокатом Черпаковою О.І. на підставі укладених Угоди (витяг) від 15 жовтня 2024 року та Угоди (витяг) від 09 квітня 2024 року (т. 2, а.с. 158, 194).

Згідно із складеними адвокатом Черпаковою О.І. та позивачами актами виконаних робіт (наданих послуг) від 17 жовтня 2024 року та від 24 жовтня 2024 року, адвокат надав правову допомогу, визначену в п. 2.2, 2.3 угоди від 15 жовтня 2024 року та угоди від 09 квітня 2024 року, а саме: склав відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду та склав відзив на апеляційну скаргу на рішення суду у справі № 577/3757/23, клієнт сплатив за надані послуги, 2000 грн та 5000 грн (т. 2, а.с. 159, 195).

Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, розгляд справи судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні, заперечення представника ОСОБА_6 - адвоката Бризгалової А.І., які заслуговують на увагу, колегія суддів вважає, що заява представника позивачів - адвоката Черпакової О.І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а понесені позивачами витрати підлягають компенсації за рахунок відповідача ОСОБА_6 у розмірі 5000 грн, тобто кожному по 1250 грн.

Керуючись ст.ст. 367-369, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_6 залишити без задоволення, а на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 лютого 2024 року та на додаткове рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2024 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, тобто кожному по 1250 (одна тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина