Постанова

від 30.12.2024 по справі 380/11059/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/11059/24 пров. № А/857/22036/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украероруху» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (головуючий суддя: Желік О.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украероруху» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 , 21.05.2024, через засоби поштового зв`язку, звернувся з позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати суми одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності;

- зобов`язати відповідача виплатити одноразову грошову допомогу зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності із урахуванням раніше виплачених сум (у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності).

Обґрунтовує позов тим, що позивач під час проходження військової служби був відряджений до Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух», звідки був звільнений у зв`язку із виходом на пенсію. При звільненні позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану із проходженням військової служби, за наслідком чого йому у 2011 році було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу. У 13.07.2023 було встановлено ІІ групу інвалідності, пов`язану із проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК № 740993 від 13.07.2023. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплачених сум, однак листом відповідач повідомив позивача про відсутність відповідного бюджетного фінансування.

Позивач вважає, що обмежене фінансування відповідача жодним чином не впливає на його право на отримання одноразової грошової допомоги, а відтак просить позов задовольнити повністю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» в особі Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух», які полягають у відмові нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в більшому розмірі у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності та із урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України «Украерорух» в особі Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в більшому розмірі у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності та із урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що виплата гарантується саме державою і, відповідно, за рахунок коштів державного бюджету. Зазначене кореспондується з ст. 23 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за приписами якої фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом; пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач під час проходження військової служби був відряджений до Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух», звідки був звільнений у зв`язку із виходом на пенсію.

При звільненні позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності, пов`язана із проходженням військової служби, за що він отримав одноразову грошову допомогу у 2011 році. Відповідні обставини сторонами не заперечуються.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 740993 від 13.07.2023, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності. Захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

Позивач, 21.09.2023 звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності із урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно протоколу № 4 від 19.12.2023 засідання комісії з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовцям, звільнення зі служби безпосередньо з посад в Украерорусі представники комісії вирішили, зокрема, повідомити ОСОБА_1 , що його заява розглянута та прийнято рішення на підставі відповідних договорів виплатити грошову допомогу протягом 100 банківських днів з дня скасування воєнного стану.

Листом Львівського регіонального структурного підрозділу ДП Обслуговування повітряного руху України № 20.1-08/19/24 від 09.01.2024 позивача повідомлено, що його заява від 21.09.2023 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби були розглянуті 19.12.2023 на засіданні комісії з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад в Украерорусі. У зв`язку із відсутністю надходжень від аеронавігаційних зборів, відсутності надходжень з Державного бюджету України на фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і, як наслідок, внесення Украерорухом наказом № 308 від 28.09.2022 змін до наказу № 239 від 09.04.2021 «Про затвердження Порядку виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовців, відряджених до Украероруху, та у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності» комісія вирішила запропонувати позивачу укласти з підприємством договір про виплату грошової допомоги протягом ста банківських днів з дня скасування воєнного стану в Україні.

Позивач, 14.03.2024 повторно звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності із урахуванням раніше виплачених сум.

Листом Львівського регіонального структурного підрозділу ДП Обслуговування повітряного руху України № 20.1-08/217/24 від 02.04.2024 позивача повторно повідомлено, що комісія з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад в Украерорусі прийняла рішення про можливість проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності лише на підставі укладеного відповідного договору.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовляє позивачу в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, останній звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача, які полягають у відмові нарахувати та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону № 2011-XII, у більшому розмірі та з урахуванням виплачених сум слід визнати протиправними.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п.п. 4 та 5 п. 2 ст. 16 Закону №2011-XII (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Статтею 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 4 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (пункт 6 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що виплата одноразової грошової допомоги з підстав встановлення інвалідності та/або встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності не є самостійними та окремими підставами для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки визначальним для встановлення права на виплату одноразової грошової допомоги є не ступінь тяжкості ушкодження здоров`я, а рішення органу МСЕК про наявність такого ушкодження (яке викликало втрату працездатності або встановлення групи інвалідності). Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі № 240/35207/21.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 740993 від 13.07.2023, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності. Захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

Позивач, 21.09.2023 звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності із урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно протоколу № 4 від 19.12.2023 засідання комісії з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовцям, звільнення зі служби безпосередньо з посад в Украерорусі представники комісії вирішили, зокрема, повідомити ОСОБА_1 , що його заява розглянута та прийнято рішення на підставі відповідних договорів виплатити грошову допомогу протягом 100 банківських днів з дня скасування воєнного стану.

Листом Львівського регіонального структурного підрозділу ДП Обслуговування повітряного руху України № 20.1-08/19/24 від 09.01.2024 позивача повідомлено, що його заява від 21.09.2023 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби були розглянуті 19.12.2023, однак у зв`язку із відсутністю надходжень від аеронавігаційних зборів, відсутності надходжень з Державного бюджету України на фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і, як наслідок, внесення Украерорухом наказом № 308 від 28.09.2022 змін до наказу № 239 від 09.04.2021 «Про затвердження Порядку виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовців, відряджених до Украероруху, та у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності» комісія вирішила запропонувати позивачу укласти з підприємством договір про виплату грошової допомоги протягом ста банківських днів з дня скасування воєнного стану в Україні.

Позивач, 14.03.2024 повторно звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності із урахуванням раніше виплачених сум.

Листом Львівського регіонального структурного підрозділу ДП Обслуговування повітряного руху України № 20.1-08/217/24 від 02.04.2024 позивача повторно повідомлено, що комісія з розгляду питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад в Украерорусі прийняла рішення про можливість проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності лише на підставі укладеного відповідного договору.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у межах цієї справи не є спірним право позивача навиплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із повторним встановленням групи інвалідності, оскільки відповідач не заперечує право на виплату такої грошової допомоги.

Разом з тим, відповідач покликається на відсутність надходжень з Державного бюджету України на фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі покликання безпідставними, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач під час проходження військової служби був відряджений до Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух», звідки був звільнений у зв`язку із виходом на пенсію.

Пунктом 153 Поряддку проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міністерства оборони України письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міністерством оборони України здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міністерство оборони України.

Відповідно до пункту 155 Положення № 1153/2008 за відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 № 1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової організації повітряного руху України» затверджено Положення про об`єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів як, зокрема, Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України на базі майна Головного центру управління повітряним рухом Міністерства оборони та Зонального центру обслуговування повітряного руху зазначеного підприємства, що ліквідуються.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 1281 фінансування витрат на утримання системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державому бюджеті, частини коштів. Що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Пунктом 2 Положення про Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства оборони У країни від 07.07.2016 № 232/348 (далі - Положення № 232/348), встановлено, що Украероцентр є структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) та входить до об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (далі - ОЦВС).

Відповідно до пунктів 3, 4 Положення № 232/348 Украероцентр є головним оперативним підрозділом ОЦВС, повноваження та функціонування якого в межах компетенції пов`язані з безперервним цілодобовим виконанням завдань з організації використання повітряного простору та оперативного сповіщення центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, визначених нормативно-правовими актами та організаційно-розпорядчими документами, з питань організації використання повітряного простору (далі - ВПП), регулювання повітряного руху і функціонування підрозділів ОЦВС.

Згідно з пунктом 9 Постанови № 1281 матеріально-технічне та інші види забезпечення функціонування Украероцентру для виконання покладених завдань здійснюються Міноборони та Украерорухом.

Украероцентр безпосередньо підпорядковується директору Украероруху, а з питань, пов`язаних з виконанням завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, - начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України.

Украерорух є державним унітарним підприємством, яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та включене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 83.

Проаналізувввши наведені вище правові норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач під час проходження військової служби був відряджений до Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух», звідки і був звільнений у зв`язку із виходом на пенсію, а тому саме на ДП «Украерорух» покладено обов`язок виплатити одноразову грошову допомогу в зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності із урахуванням раніше виплачених сум.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Ромашов проти України» ((Romashov v. Ukraine), №67534/01, рішення від 27.07.2004р.) Європейський суд з прав людини зазначив що реалізація особою права, яке пов`язана із отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Європейський суд з прав людини у своїх багатьох рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, адже органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини у справі «Кечко проти України» ((Kechko v. Ukraine), № 63134/00, рішення від 08.11.2005р.), у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з Державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти або закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Отже, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а сформував правову позицію відповідно до якої реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За таких обставин, доводи відповідача про відсутність виділених з Державного бюджету коштів, як на причину невиконання покладеного на нього обов`язку щодо проведення нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності із урахуванням раніше виплачених сум, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Щодо покликання відповідача, що позивачем порушено строк звернення до суду у цій справі, то суд апеляційної інстанції такі відхиляє, оскільки відповідач листом № 20.1-08/19/24 від 09.01.2024 відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, а ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду 21.05.2024, а тому шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, не пропущено.

Таким чином, апеляційна скарга Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украероруху» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Львівського регіонального структурного підрозділу ДП «Украероруху» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 380/11059/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін