Рішення

від 26.12.2024 по справі 904/2806/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2806/24

За позовом позивача-1: Адвоката-засновника Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" Бібічевої Ірини Олексіївни, м. Дніпро

позивача-2: Адвоката-засновника Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" Кисельової Вікторії Іванівни, м. Дніпро

до Адвокатського об`єднання "Традиції захисту", м. Дніпро

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, м. Дніпро

2) ОСОБА_1 , м. Дніпро

3) ОСОБА_2 , м. Дніпро

4) ОСОБА_3 , м. Дніпро

5) ОСОБА_4 , м. Дніпро

6) ОСОБА_5 , м. Дніпро

7) ОСОБА_6 , м. Дніпро

про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 14.11.2023

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від позивача-1: Ковалевський М.С., ордер від 05.07.2024, адвокат

Від позивача-2: Ковалевський М.С., ордер від 05.07.2024, адвокат

Від відповідача: Трунов О.В., ордер серія АЕ №1309244 від 14.08.2024, адвокат

Від третьої особи-2: ОСОБА_1 , паспорт

Від третіх осіб (1, 3-7): не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Позивачі, Адвокати-засновники Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", у якому просять:

1) визнати недійсними у повному обсязі всі рішення загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", оформлені протоколом загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 14 листопада 2023 року;

2) визнати недійсною у повному обсязі нову редакцію Статуту Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 2023 року, затверджену рішенням загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" з питання третього порядку денного зборів, оформленим протоколом загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 14 листопада 2023 року;

3) скасувати реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 27.02.2024 №1002241070012024693, Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна установчих документів", здійснену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М., якою внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни до відомостей про юридичну особу - Адвокатське об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" щодо:

- зміни складу засновників юридичної особи;

- зміни установчих документів відповідача, а саме Статуту Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" в новій редакції від 2023 року;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.02.2024 позивачам стало відомо про здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Адвокатське об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", а саме про зміну місцезнаходження юридичної особи, складу засновників (учасників), про зміну установчих документів. Підставою для здійснення державної реєстрації вказаних змін стали рішення загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація", оформлені протоколом загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" від 14 листопада 2023 року. Позивачі зазначають, що вказані рішення були прийняті без участі позивачів, за відсутності кворуму для проведення загальних зборів адвокатів-засновників та необхідної кількості голосів для прийняття рішень такими загальними зборами. Позивачі вказують, що прийнятими рішеннями порушено їх корпоративні права на управління в Адвокатському об`єднанні "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" шляхом участі їх в цих загальних зборах, голосуванні на зборах з правом вирішального голосу, бути попередньо ознайомленим з матеріалами, що виносяться на розгляд цих зборів та з питаннями включеними до порядку денного, а також на отримання ними права частину вибуваючого адвоката-засновника в майні Адвокатського об`єднання з підстав, передбачених Статутом, та у власність частини майна, що належить Адвокатському об`єднанню.

Позивачі декілька раз уточнювали (доповнювали) підстави своїх позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує, вказує про відсутність порушених прав позивачів та ефективного поновлення їх прав обраним способом захисту. У відзиві на позов відповідач просить: поновити строк на подання відзиву; відмовити в задоволенні позову; продовжити строк на подання доказів на 10 днів, а саме заяв свідка. Також відповідач просить залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Крім того, на підставі ст. 90 Господарського процесуального кодексу України відповідач ставить позивачам-1,2 питання, а саме: 1) Де ви перебували 14.11.2023? 2) Чи були ви присутні на загальних зборах адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" 14.11.2023 у приміщенні Адвокатського об`єднання за адресою: м. Дніпро, просп. Д.Яворницького, буд. 46? 3) Чи голосували ви з порядку денного на загальних зборах адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" 14.11.2023?

Від позивачів надійшли відповіді на відзив, у яких вважають заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, безпідставними. Позивачі стверджують, що їх не було належним чином повідомлено про скликання загальних зборів, які відбулися 14.11.2023, участі в цих зборах вони не приймали, з порядком денним та необхідними матеріалами не ознайомлені. Також зазначають, що на зборах не було кворуму. Тому, на думку позивачів, наявні підстави для визнання рішень прийнятих на загальних зборах 14.11.2023 та оформлених протоколом 14.11.2023 недійсними, а також визнання недійсною нової редакції статуту та скасування реєстраційних дій. Також позивачі стверджують, що прийнятими на спірних загальних зборах порушуються їх права на отримання частини вибуваючого адвоката-засновника в майні Адвокатського об`єднання з підстав, передбачених Статутом, та у власність частини майна, що належить Адвокатському об`єднанню, а саме нежитлове приміщення в житловому будинку А: на першому поверсі №1а (поз. 1-5) загальною площею 74,2 кв.м., XVI загальною площею 3,2 кв.м., № XVIІ загальною площею 18,3 кв.м., загальною площею по об'.кту 95,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у разі припинення діяльності Адвокатського об`єднання (ліквідації).

Від позивачів надійшла заява щодо зміни найменування відповідача Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" на Адвокатське об`єднання "Традиції захисту". Заява обґрунтована тим, що позивачам 22.07.2024 стало відомо, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Н.В. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Адвокатське об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" щодо зміни найменування юридичної особи, зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміни структури власності, зміни установчих документів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2024 змінено найменування відповідача на Адвокатське об`єднання "Традиції захисту".

Також від позивачів надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження справ №904/2826/24 та №904/3607/24 та об`єднану справу передати в провадження судді Крижного О.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2024 у задоволенні клопотання представника позивачів про об`єднання справ в одне провадження відмовлено.

Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати від Приватного акціонерного товариства "Київстар" інформацію та/або документи про: відомості про здійснення вихідних дзвінків та відправлення SMS повідомлень з номера оператора мобільного зв`язку "Київстар" НОМЕР_1 , які були зафіксовані телекомунікаційним обладнанням ПрАТ Київстар 14 листопада 2023 року та інформацію про отримання вхідних дзвінків та SMS повідомлень на номер оператора мобільного зв`язку "Київстар" НОМЕР_2 , які були зафіксовані телекомунікаційним обладнанням ПрАТ Київстар 14 листопада 2023 року, із зазначенням базових станцій, азимутів і приблизного місцезнаходження за адресою (білінг), а також знаходження абонента поряд з іншими номерами телефонів - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; витребувати від Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" відомості про здійснення вихідних дзвінків та відправлення SMS повідомлень з номера оператора мобільного зв`язку "ВФ Україна" НОМЕР_5 , які були зафіксовані телекомунікаційним обладнанням "ВФ Україна" 14 листопада 2023 року та інформацію про отримання вхідних дзвінків та SMS повідомлень на номер оператора мобільного зв`язку "ВФ Україна" НОМЕР_5 , які були зафіксовані телекомунікаційним обладнанням ВФ Україна 14 листопада 2023 року, із зазначенням базових станцій, азимутів і приблизного місцезнаходження за адресою (білінг), а також знаходження абонента поряд з іншими номерами телефонів - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

В подальшому відповідач не підтримав вказане клопотання, оскільки від зазначеної дати минуло більше року, а тому вважає, що інформація про білінг не збереглася. При цьому відповідача не відмовився від даного клопотання, а залишив його на розсуд суду.

На думку суду витребувана інформація визначить місцезнаходження базових станцій поряд з якими перебував абонент мобільного телефону, а не конкретне місце перебування на загальних зборах.

Також від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме заяв свідків - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1,3 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Враховуючи, що підписи на заявах свідків не містять нотаріального посвідчення, вказані заяви не є належними доказами.

Крім того позивачами подані заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів та заперечення на клопотання про залучення до матеріалів справи заяв свідків.

Ухвалою суду від 10.10.2024 судом залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Від адвокатів Завалка Вадима Юрійовича та ОСОБА_5 надійшли пояснення, у яких вважають позов безпідставним та просять у його задоволенні відмовити. Також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у своїх поясненнях повідомляють що позивачі були присутні на спірних загальних зборах.

Від позивачів надійшли пояснення на пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 26.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин скликання та проведення загальних зборів адвокатів-засновників 14.11.2023, наявності кворуму на зборах, наявності/відсутності порушень прав позивачів, наявності/відсутності підстав для визнання рішень, прийнятих за результатами зборів недійсними та скасування реєстраційних дій.

Так, судом встановлено, що 14.11.2023 відбулися загальні збори учасників-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація", прийняті рішення за результатами якого оформлені протоколом від 14.11.2023.

У протоколі зазначено, що на зборах були присутні:

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_10 ;

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_15 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_3 .

Вказано, що на зборах присутні 12 осіб, що становить більше кількості адвокатів-засновників (із розрахунку 15 осіб, за виключенням 4 померлих осіб), тому збори визнані легітимними приймати рішення з питань порядку денного.

Також на загальні збори були запрошені адвокати: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Головою зборів обрано: ОСОБА_1 ,, секретарем: ОСОБА_2 .

Збори відбулися з наступним порядком денним:

1. Виключення померлих;

2. Прийняття нових адвокатів-засновників замість виключених адвокатів-засновників;

3. Внесення змін до статуту;

4. Різне;

5. Про надання повноважень.

Загальними зборами прийняті такі рішення.

З першого питання вирішили: виключити зі складу адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" у зв`язку із смертю адвокатів: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

З другого питанню вирішили: прийняти до складу адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" наступних адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Вважати вищеприйнятих адвокатів адвокатами-засновниками з моменту їх прийняття до складу адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація". Таким чином, на зборах присутні наступні адвокати-засновники: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 .

З третього питання вирішили: затвердити статут Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" у новій редакції. Керуючись п.9 ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" доручити голові та секретарю загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" підписати нову редакцію статуту об`єднання, справжність їх підписів нотаріально посвідчити.

З четвертого питання вирішили:

4.1. Задовольнити заяви про вихід та вивести зі складу адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

4.2. Визначити склад адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" та їх праа на майнові частки:

- ОСОБА_7 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_22 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_3 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_16 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_2 - 25/100 (25%);

- ОСОБА_8 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_23 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_13 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_14 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_1 - 25/100 (5%);

- ОСОБА_17 - 5/100 (5%);

- ОСОБА_24 - 5/100 (5%).

4.3. Внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уточнення адреси місцезнаходження Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація", відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", а саме: АДРЕСА_2 .

З п`ятого питання вирішили: підписати протокол головуючим та секретарем зборів. Кожен з учасників загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" має право підписати протокол. Зобов`язати керівника Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" усі необхідні заходи для проведення державної реєстрації змін, прийнятих на цих зборах щодо складу адвокатів-засновників, місцезнаходження, статуту Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація" в новій редакції згідно із чинним законодавством України.

30.11.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчені підписи на протоколі загальних зборів від 14.11.2023: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , та зареєстровано в реєстрі за №№1132, 1133, 1134.

01.12.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчені підписи на протоколі загальних зборів від 14.11.2023: ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №№1146-1151.

04.12.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчені підписи на протоколі загальних зборів від 14.11.2023: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за №№1156, 1157, 1162.

06.12.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчениий підпис на протоколі загальних зборів від 14.11.2023: ОСОБА_14 та зареєстровано в реєстрі за №1176.

13.12.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчений підпис на протоколі загальних зборів від 14.11.2023: ОСОБА_5 , та зареєстровано в реєстрі за №1206.

15.01.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. посвідчений підпис на протоколі загальних зборів від 14.11.2023: ОСОБА_25 , яка діє від імені ОСОБА_11 на підставі довіреності, та зареєстровано в реєстрі за №7.

Позивачі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначають, що 28.02.2024 їм стало відомо з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що 27.02.2024 приватним нотаріусом Дніпропетрвоського нотаріального округу Мошковською Н.М. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Адвокатське об`єднання "Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація", а саме про зміну місцезнаходження юридичної особи, складу засновників (учасників), про зміну установчих документів - на підставі рішення загальних зборів адвокатів-засновників від 14.11.2023.

Позивачі зазначають, що вказані збори були проведені без їх участі, за відсутності кворуму та необхідної кількості голосів для прийняття рішень такими зборами. Вказують, що прийнятими на цих зборах рішеннями порушуються їх корпоративні права: на управління шляхом їх участі в цих зборах, голосуванні на цих зборах з правом вирішального голосу, бути попередньо ознайомленими з матеріалами, включеними до порядку денного, а також на отримання ними права на частину вибуваючого адвоката-засновника в майні адвокатського об`єднання з підстав, передбачених статутом та у власність частини майна, що належить адвокатському об`єднанню: нежитлове приміщення в житловому будинку А: на першому поверсі №1а (поз.1-5) загальною площею 74,2 кв.м., XVI загальною площею 3,2 кв.м., № XVIІ загальною площею 18,3 кв.м., загальною площею по об`єкту 95,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - у разі припинення діяльності адвокатського об`єднання (ліквідації) шляхом переходу вказаного нерухомого майна у власність позивачів, як адвокатів-засновників, в рівних частках з іншими адвокатами-засновниками, або компенсації частки, яка дорівнює 1/20 частині вартості вказаного нежитлового приміщення, що належить адвокатського об`єднанню - у випадку виходу позивачів зі складу адвокатів-засновників. Позивачі вказують, що прийняттям нової редакції статуту порушені їх корпоративні права на отримання у власність в рівних частках з іншими адвокатами-засновниками вищевказані нежитлові приміщення, що було визначено у п.п.14.2, 6.1.18 Статуту в редакції від 2014 року.

Позивачі вважають що пункти 5.3.1, 11.1.1, 6.1.18 нової редакції статуту порушують права позивачів щодо обрахунку часток та голосів, порушують рівність учасників та ставлять в залежність пропорційно від майнової частки. Позивачів вказують, що вказаними змінами надано у незаконний спосіб двом адвокатам-засновникам ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) безпідставно заволодіти правами на майно у розмірі по 25% кожним з них, а також вказані особи мають більший відсоток голосів при прийняття рішень.

Позивачі стверджують, що їх не було належним чином повідомлено про скликання загальних зборів, які відбулися 14.11.2023, участь на цих зборах вони не приймали, з порядком денним та необхідними матеріалами не ознайомлені. Також зазначають, що на зборах не було кворуму. Тому, на думку позивачів, наявні підстави для визнання рішень прийнятих на загальних зборах 14.11.2023 та оформлених протоколом 14.11.2023 недійсними, а також визнання недійсною нової редакції статуту та скасування реєстраційних дій. Також позивачі стверджують, що прийнятими на спірних загальних зборах порушуються їх права на отримання частини вибуваючого адвоката-засновника в майні Адвокатського об`єднання з підстав, передбачених Статутом, та у власність частини майна, що належить Адвокатському об`єднанню, а саме нежитлове приміщення в житловому будинку А: на першому поверсі №1а (поз. 1-5) загальною площею 74,2 кв.м., XVI загальною площею 3,2 кв.м., № XVIІ загальною площею 18,3 кв.м., загальною площею по об`єкту 95,7 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , у разі припинення діяльності Адвокатського об`єднання (ліквідації).

На підтвердження своїх позовних вимог позивачами, зокрема, надано такі докази (копії):

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-Міська юридична консультація";

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Бібічевої Ірини Олексіївни №0013 від 1993;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Кисельової Вікторії Іванівни №0026 від 1993;

- Статут Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-Міська юридична консультація" в редакції від 13.05.2014;

- протокол загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-Міська юридична консультація" від 14.11.2023;

- Статут Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-Міська юридична консультація" в редакції від 14.11.2023 (нова редакція);

- рішення Ради адвокатів України №170 від 13.12.2019 "Про затвердження роз`яснення щодо процедури відчуження частки в статутному капіталі адвокатського об`єднання" з додатком;

- договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (приміщення) від 26.05.1998;

- постанову Дніпровського апеляційного суду від 14.11.2023 у справі №173/730/23;

- договір про надання правовї допоморги №31(к) від 26.06.2023 укладений між адвокатом Кисельовою В.І. та ОСОБА_26 (клієнт);

- ордер серія АЕ №1208975 на надання правової допомоги ОСОБА_26 адвокатом Кисельовою В.І.

- заяви про вихід зі складу адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-Міська юридична консультація" ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що з 2014 по 2023 рік адвокатське об`єднання не мало можливості провести загальні збори адвокатів-засновників, оскільки на виконання п.11.3 статуту не було кворуму. Зазначає, що за цей час померло 4 адвокати-засновники. Вказує, що частина адвокатів-засновників категорично не бажали приймати участі у адвокатському об`єднанні та наполягали на продажі приміщення, а частина адвокаті-засновників не бажали продавати приміщення адвокатами-засновниками. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було запропоновано адвокатам-засновникам сплатити їм ринкову вартість по 1/20 від вартості приміщення, яке є єдиним майном об`єднання. Відповідач стверджує, що позивачі були присутні на зборах, які відбулися 14.11.2023, що можуть підтвердити інші учасники, проте від підпису в протоколі відмовилися. При цьому відповідач зауважує, що на зборах були присутні 12 осіб та навіть за умови відсутності позивачів, загальна кількість адвокатів-засновників становила 10 осіб, а з урахуванням п.11.3 статуту загальні збори вважаються легітимними, якщо на них присутні 2/3 адвокатів-засновників. Також відповідач просить врахувати, що п.5.5.4 статуту передбачено, що діяльність адвоката-засновника у адвокатському об`єднанні припиняється у зв`язку зі смертю адвоката, тому загальна кількість адвокатів-засновників становить 15 осіб на день проведення зборів. Відтак, відповідач зазначає, про наявність кворуму для проведення зборів. Також відповідач зауважує, що на загальних зборах було виключено зі складу засновників померлих осіб та прийнято 5 нових учасників. Відповідач вважає, що проведеними загальними зборами не було порушено прав позивачів, а тому не вбачає ефективного поновлення їх прав обраним способом захисту. До того ж відповідач зазначає, що 25.04.2024 адвокатами-засновниками були проведені загальні збори на яких прийнято нову редакцію Статуту товариства, передачу грошового вкладу від адвокатів іншим адвокатам Адвокатського об`єднання, змінено склад учасників, змінено найменування відповідача. Тому, відповідач вважає, що у випадку задоволення позову, буде відсутній ефективний механізм дійсного захисту інтересу позивачів, оскільки на момент подання позову, у відповідача змінився кількісний склад адвокатів-засновників, а саме зменшено до 8 осіб, наявний Статут у новій редакції тощо. Відповідач звертає увагу, що позивачами не доведено факту порушення їх прав безпосередньо прийнятими рішеннями та не доведено, що у випадку задоволення позову буде ефективно поновлено їх права, оскільки виключено померлих адвокатів зі складу Адвокатського об`єднання, включно спадкоємців даних осіб до Адвокатського об`єднання, зміна Статуту без зменшення їх часток не впливає на їх права як учасників Адвокатського об`єднання, а також у випадку задоволення позову не буде поновлено їх права, оскільки на даний час визначений інший склад учасників Адвокатського об`єднання.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем, зокрема, надано наступні докази:

- Статут Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-Міська юридична консультація" в редакції від 25.04.2024 (нова редакція);

- протокол загальних зборів адвокатів-засновників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-Міська юридична консультація" від 25.04.2024;

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського об`єднання "Традиції захисту";

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 750/3192/14 Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша статті 15Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI). У Державному класифікаторі України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», затвердженому наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, така організаційно-правова форма передбачена за кодом 280 у групі форм, об`єднаних загальною назвою «Господарські товариства» (код 200), а не кооперативів (код 300) і не громадських об`єднань, профспілок, благодійних та інших подібних організацій (код 800).

Відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право, зокрема брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.5.1 Статуту Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" (в редакції 2014 року) учасниками Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Учасниками Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" може бути тільки адвокат, а інші особи які не отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, або які позбавлені права займатися адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України не можуть бути учасниками Адвокатського об`єднання (п. 5.3.1 статуту (в редакції 2014 року)).

Пунктом 5.3.1 статуту (в редакції 2014 року) адвокатами-засновниками адвокатського об`єднання є наступні особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,, ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 .

У пункті 5.3.2 статуту передбачено, що адвокатське об`єднання визнає, що кожен із перелічених у п.5.3.1. адвокатів-засновників, а також адвокат Денисова Тетяна Юріївна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вклав 1/20 частину вартості у придбання майна Адвокатського об`єднання, а саме нежитлового приміщення в житловому будинку А-5 на першому поверсі: АДРЕСА_3 Маркса, буд. 46.

Адвокатом-засновником Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" має право бути особа, яка є спадкоємцем першої черги за законом після померлого адвоката-засновника Адвокатського об`єднання (одна особа за згодою між спадкоємцями). Якщо після смерті адвоката-засновника Адвокатського об`єднання не має спадкоємців, які є адвокатами, то на інших спадкоємців поширюється п.6.1.18 цього статуту (п.п. 5.3.3, 5.3.4 статуту).

Згідно з п. 5.4 статуту кількість учасників Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" є незмінна і може бути змінена лише рішеннями загальних зборів адвокатів - засновників.

Відповідно до п. 5.5 статуту діяльність у адвокатському об`єднанні припиняється: за заявою учасника адвокатського об`єднання; у зв`язку з позбавленням права займатися адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; у зв`язку зі зміною роду діяльності; у зв`язку зі смертю; у зв`язку із грубим ( або повторним) порушенням статуту, або із втратою довіри, якщо таке рішення прийняте загальними зборами адвокатами - засновниками адвокатського об`єднання за яке проголосували 3/4 частини адвокатів - засновників, з виплатою його частки яка дорівнює ринкової вартості нежитлового приміщення загальною площею 95,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

Всі учасники Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" мають рівні права та обов`язки. Відносини між учасниками будуються на взаємній довірі. Кожний учасник Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" повинен визнавати цей статут та виконувати рішення загальних зборів (п.п.5.6, 5.7 статуту).

Пунктами 6.1.12-6.1.15 статуту передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

- брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу;

- звертатися до адвокатського об`єднання, органів адвокатського самоврядування за захистом своїх прав і соціальних інтересів;

- користуватися майном адвокатського об`єднання;

- одержувати інформацію про діяльність об`єднання, вносити свої пропозиції, щодо покращення організаційної роботи.

Адвокат-засновник при виході із складу адвокатського об`єднання вправі передати свої права засновника адвокатського об`єднання іншому адвокату, який не є засновником адвокатського об`єднання і тільки за згодою загальних зборів адвокатів-засновників. При відмові у прийнятті до складу засновників, запропонованого адвоката, адвокатське об`єднання виплачує вибуваючому адвокату-засновнику його грошову компенсацію яка дорівнює ринкової вартості його частки нежитлового приміщення загальною площею 95,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому частка вибуваючого адвоката-засновника розподіляється в рівних частках між рештою адвокатів-засновників адвокатського об`єднання (п. 6.1.18 статуту).

Відповідно до п. 7.1.9 статуту учасники адвокатського об`єднання зобов`язані бути присутніми та приймати участь у загальних зборах об`єднання.

Згідно з п. 11.1 статуту вищим керівним органом Адвокатського об`єднання "Дніпропетровська Центрально-міська юридична консультація" є загальні збори адвокатів-засновників.

До виключної компетенції загальних зборів адвокатів-засновників відноситься:

- організація, реорганізація та ліквідація адвокатського об`єднання;

- затвердження, внесення змін та доповнень до статуту адвокатського об`єднання;

- прийняття нових членів адвокатського об`єднання;

- виплата грошової частки у майні адвокатського об`єднання при виході із складу адвокатів-засновників адвокатського об`єднання;

- вибори та перевибори керівника (завідуючого) адвокатським об`єднанням;

- вибирати склад ревізійної комісії об`єднання. Члени ревізійної комісії обираються строком на один рік, виконують свої обов`язки безкоштовно;

- не рідше ніж один раз на рік приймати і затверджувати звіт ревізійної комісії;

- контролювати діяльність керівника об`єднання та членів ревізійної комісії;

- прийняття до адвокатського об`єднання адвокатів для роботи за контрактом;

- прийняття помічників адвокатів;

- надання згоди на укладання контракту та звільнення технічних працівників;

- затверджувати або скорочувати штатні одиниці технічних працівників;

- встановлювати та змінювати розмір та оплату праці технічних працівників та витрат на утримання адвокатського об`єднання. За рішенням загальних зборів адвокат може бути звільнений від сплати зазначених витрат (п.11.2 статуту);

Пунктом 11.3 статуту унормовано, що голосування проводиться відкрито. Кожний член адвокатського об`єднання може мати не більше ніж один голос. Допускається передача голосів тільки за нотаріально посвідченою довіреністю. Загальні збори адвокатів вважаються легітимними, якщо на них присутні не менше ніж 2/3 кількості адвокатів-засновників. Зазначені в статуті питання вважаються прийнятими якщо за них проголосувала наступна кількість голосів від складу учасників адвокатського об`єднання:

- одноголосно голосують адвокати - засновники:

- при вирішенні питань про організацію, реорганізацію та ліквідацію адвокатського об`єднання;

- прийняття нових адвокатів-засновників адвокатського об`єднання при збільшенні кількості адвокатів-засновників.

Для вирішення питання щодо представництва в суді в інтересах адвокатського об`єднання та визначення правової позиції необхідно голосування адвокатів-засновників більш ніж 1/2 голосів (п. 11.4.2 статуту).

По 3/4 частинам голосів адвокатів-засновників адвокатського об`єднання:

- затвердження, внесення змін та доповнень до статуту об`єднання;

- прийняття до адвокатського об`єднання адвокатів для роботи за контрактом;

- виплата грошової частки у майні адвокатського об`єднання при виході із складу членів адвокатського об`єднання;

- виключення адвоката-засновника з числа адвокатів-засновників адвокатського об`єднання (п. 11.4.3 статуту).

По 2/3 частинам голосів загальних зборів учасників адвокатського об`єднання:

- прийняття помічників адвокатів;

- затверджувати або скорочувати штатні одиниці технічних працівників (п. 11.4.4 статуту).

По 1/2 частині голосів від загальної кількості адвокатів адвокатського об`єднання:

- вибори та перевибори керівника (завідуючого) адвокатським об`єднанням;

- вибирати та бути обраними до складу ревізійної комісії об`єднання;

- не рідше ніж один раз на рік приймати і затверджувати звіт ревізійної комісії;

- надання згоди на укладання контракту та звільнення технічних працівників;

- встановлювати та змінювати розмір та оплату праці технічних працівників;

- встановлювати та змінювати розмір витрат на утримання адвокатського об`єднання;

- інші питання пов`язані із організацією та роботою об`єднання (п.11.4.5 статуту).

Позивачі зазначають, що їх не було належним чином повідомлено про скликання загальних зборів, які відбулися 14.11.2023. Вказують що не приймали участь на цих зборах, з порядком денним та необхідними матеріалами не ознайомлені. Також зазначають, що на зборах не було кворуму. Тому, на думку позивачів, наявні підстави для визнання рішень прийнятих на загальних зборах 14.11.2023 та оформлених протоколом 14.11.2023 недійсними, а також визнання недійсною нової редакції статуту та скасування реєстраційних дій.

Відповідач запевняє, що спірні загальні збори були вимушеною мірою приведення документів та складу учасників адвокатського об`єднання у відповідність з обставинами, які складися та змінилися з часом. З 2014 по 2023 рік померло 4 адвокати-засновники, відповідно їх необхідно виключити зі складу учасників, прийняти до складу їх спадкоємців чи виплатити їм частку, яка належала померлим адвокатам, або прийняти на їх місце нових адвокатів. Відповідно необхідним було і внести зміни до Статуту.

Суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (див. постанову Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Європейський суд з прав людини аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (заява № 30210/96, § 158), від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (заява № 20390/07, § 29)).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02, § 75)).

Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див., наприклад, постанови ВП ВС від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (п.44) від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Критеріями ефективності судового рішення про задоволення позову є наступні:

- судове рішення забезпечить захист/відновлення порушеного/оспорюваного права/інтересу;

- у позивача не буде потреби ще раз звертатися до суду з іншими вимогами (виконання завдання судочинства);

- судове рішення можливо виконати.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 ЦК України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52)).

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31))

За обставинами справи мета позивачів спрямована на повернення попереднього складу учасників адвокатського об`єднання (станом до проведення загальних зборів 14.11.2023).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.6, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, пункт 6.41, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, пункт 48, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, пункт 91, від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19, пункт 43, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 88, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, пункт 75, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, пункт 55; див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Суд звертає увагу, що визнання недійсними рішень загальних зборів від 14.11.2023, скасування реєстраційних дій та нової редакції статуту з зазначеним новим складом учасників адвокатського об`єднання не буде мати наслідком поновлення попереднього складу учасників адвокатського об`єднання.

Суд зауважує, що 25.04.2024 були проведені загальні збори адвокатів-засновників, на яких були прийняті рішення щодо наступної зміни складу учасників та часток учасників, а також про затвердження нової редакції статуту адвокатського об`єднання.

Суд звертає увагу, що зміна складу учасників юридичної особи на підставі судового рішення здійснюється на підставі спеціальної норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів, зокрема:

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 №466/6221/16-а, перелік способів захисту учасників ТОВ та ТДВ міститься у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Згідно з пп.д) п.3 ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю може бути проведена на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві. За відсутності спеціального порядку державної реєстрації змін до відомостей про фермерське господарство норми пп.д) п.3 ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" поширюються на такі утворення в повному обсязі.

Отже, у частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.

Отже зміна складу учасників юридичної особи можлива виключно на підставі таких судових рішень:

- судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників (з урахуванням особливостей діяльності адвокатського об`єднання);

- судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі (підп. д, е п.3 ч.5 ст. 17 Закону) (з урахуванням особливостей діяльності адвокатського об`єднання);

Скасування записів про державну реєстрацію не є підставою для зміни складу учасників.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту є неналежним. Як уже зазначалося, обрання позивачем неналежного способу захисту щодо визнання недійсними рішень загальних зборів щодо складу учасників та реєстраційних дій своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Отже заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також позивачі просять визнати недійсними рішення загальних зборів щодо затвердження нової редакції статуту та нову редакцію Статуту, затверджену рішенням загальних зборів від 14.11.2023, та скасувати її державну реєстрацію, проведену 27.02.2024.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним, є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 922/172/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила про те, що суди при вирішенні тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Відповідно, такий наслідок розповсюджується і на правові позиції об`єднаної палати, палати суду касаційної інстанції. Отже, в силу правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17, судам при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин слід враховувати саме останню позицію суду касаційної інстанції.

Суд звертає увагу, що станом на дату звернення з позовом до суду про визнання недійсними рішень загальних зборів адвокатів-засновників, оформлених протоколом від 14.11.2023, а також визнання недійсною редакції Статуту Адвокатського об`єднання від 2023 року (позивачі звернулися з даним позовом 26.06.2024), адвокатами-засновниками 25.04.2024 були проведені загальні збори адвокатів-засновників, на яких були прийняті рішень з таких питань порядку денного:

1) Про передачу часток ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 та розподіл часток між учасниками об`єднання.

2) Про зміну відомостей про учасника об`єднання;

3) Про зміну найменування об`єднання;

4) Про внесення змін до статуту;

5) Про надання повноважень.

Також прийнято Статут у новій редакції.

При цьому суд зазначає, що хоча зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 01.07.2024, тобто після звернення позивачів до суду з даним позовом, однак, позивачі є учасниками адвокатського об`єднання, відповідно мали бути обізнані про прийняті даним об`єднанням рішень ще 25.04.2024. Відповідно позивачі мали можливість сформувати позовні вимоги вже з урахуванням змін та ефективно захистити свої права в межах одного провадження.

Як уже зазначалося, штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 зроблено висновок, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (частині першій статті 2 ЦПК України).

Аналогічного висновку можна дійти і щодо визнання недійсною попередньої редакції Статуту, в той час коли вже прийнято нову редакцію Статуту.

Тобто, скасування нової редакції Статуту, затвердженої рішенням загальних зборів від 14.11.2023 та самого рішення про затвердження нової редакції статуту не відновить права позивачів, оскільки вже є нова редакція статуту, затверджена рішенням загальних зборів 25.04.2024. Скасування нової редакції Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 14.11.2023, не поновить дію попередньої редакції статуту в редакції 2014 року.

Отже у цій частині позивачами обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому суд повторює, що хоча зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 01.07.2024, тобто після звернення позивачів до суду з даним позовом, однак, позивачі є учасниками адвокатського об`єднання, відповідно мали бути обізнані про прийняті даним об`єднанням рішень ще 25.04.2024. Відповідно позивачі мали можливість сформувати позовні вимоги вже з урахуванням змін та ефективно захистити свої права в межах одного провадження.

Отже, суд зазначає, що обрані позивачами способи захисту є неналежним та неефективними, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачами, покладаються на позивачів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи учасників судового процесу стосуються викладених та проаналізованих в рішенні обставин та доводів щодо позову, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки. Обсяг обґрунтування судового рішення відповідає Висновку Верховного Суду про те, що обрання позивачем неналежних та неефективних способів захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 14.11.2023 - відмовити.

Судові витрати понесені позивачами покласти на позивачів.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.12.2024

Суддя О.М. Крижний