номер провадження справи 17/93/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2024 Справа № 908/1519/24
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщук Д.М., розглянувши матеріали справи № 908/1519/24
за позовною заявою: концерну Міські теплові мережі, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ЮГІНСЕРВІС, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов (бул. Гвардійський), буд. 143
про стягнення 79 446,37 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Гнатенко Н.І., довіреність від 27.12.23 № 694/20-24; Шикун В.О., довіреність від 08.05.24 № 803/20-24
від відповідача: Галіченко Б.В. на підставі ордеру; Долгий В.М., керівник, згідно витягу з ЄДР; Долгій Н.В., довіреність від 02.01.24
СУТЬ СПОРУ:
21.05.24 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд ЄСІКС надійшла позовна заява концерну Міські теплові мережі (далі концерн МТМ) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю ЮГІНСЕРВІС (надалі ТОВ ЮГІНСЕРВІС) про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 128 550,86 грн.
Ухвалою від 27.05.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1519/24, якій присвоєно № провадження 17/93/24. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
08.06.24 до суду в системі Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог позивача та просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
11.06.24 до суду в системі Електронний суд надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача просить суд залишити без розгляду відзив відповідача на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
18.06.24 до суду в системі Електронний суд надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача заперечує проти позовних вимог позивача та вказує на недоліки щодо надання послуг з постачання теплової енергії, просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
04.07.24 до суду в системі Електронний суд надійшло клопотання, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи інформацію щодо нарахувань за послуги постачання теплової енергії нежитлового приміщення ТОВ Югінсервіс.
З метою прийняття обґрунтованого рішення у справі по суті спору ухвалою від 26.07.24 суд вирішив розгляд справи № 908/1519/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.08.24.
23.08.24 до суду в системі Електронний суд надійшла заява, в якій представник відповідача повідомив суд про відсутність іншого листування між сторонами окрім того, що надане до даної заяви та заперечення на відповідь від 18.06.24.
В судовому засіданні 27.08.24 з`ясувавши правову позицію представників сторін, в яких відсутні заперечення щодо прийняття до розгляду вищезазначених документів, судом прийнято до розгляду відзив (сформований в системі Електронний суд 08.06.24) на позову заяву, відповідь на відзив (сформовану в системі "Електронний суд" 11.06.24), заперечення (сформоване в системі Електронний суд 18.06.24) на відповідь на відзив, заяву представника відповідача (сформовану в системі Електронний суд 23.08.24) на виконання ухвали суду та клопотання представника позивача (сформоване в системі Електронний суд 04.07.24) про долучення документів.
Представники сторін в засіданні 27.08.24 надали усні пояснення на запитання головуючого, які виникли в підготовчому засіданні.
Ухвалою від 27.08.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 28.10.24 включно та відкладено підготовче засідання на 03.09.24.
29.08.24 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи перелік доданих актів та довідок.
30.08.24 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи перелік доданих актів.
В судовому засіданні 03.09.24 судом прийнято до розгляду заяви представника позивача (сформовані в системі "Електронний суд" 29.08.24 та 30.08.24) про долучення документів з доданими до них додатками.
Представники сторін в засіданні 03.09.24 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
03.09.24 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні на 18.09.24.
16.09.24 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи звіт з проведення аудиту енергетичної ефективності приміщення ТОВ "Югінсервіс" з додатками №1, №2, №3; робочу документацію на технічне переоснащення системи теплопостачання приміщення електротехнічної лабораторії ТОВ "Югінсервіс"; робочий проект на електроживлення офісного приміщення ТОВ "Югінсервіс"; паспорт та керівництво з експлуатації на теплолічильник SHARKY 775 та лист технічних даних на теплолічильник ULTRAHEAT 2WR5.
18.09.24 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи пояснення працівника концерну "МТМ" - Петрової Л.О., яка складала акти про зняття показань приладів обліку теплової енергії.
В судовому засіданні 18.09.24 представники сторін надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.
Представник позивача в засіданні 18.09.24 заявила усне клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
18.09.24 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні на 02.10.24.
30.09.24 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та інформацію Запорізької міської ради від 09.02.24 про впровадження концерном МТМ пілотного проекту системи дистанційного збору даних з теплолічильників.
01.10.24 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшла заява, в якій викладено прохання до суду відкласти розгляд справи на іншу дату.
Представник позивача в судове засідання 02.10.24 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В засіданні 02.10.24 розглянувши заяву представника відповідача (сформовану в системі Електронний суд 30.09.24) про долучення документів, з`ясувавши правову позицію сторін (в якій представник відповідача підтримав вказану заяву), судом задоволено частково вказану заяву в частині прийняття до розгляду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
В іншій частині заяви про прийняття інформації Запорізької міської ради від 09.02.24 про впровадження концерном МТМ пілотного проекту системи дистанційного збору даних з теплолічильників - залишено без розгляду з огляду на наступне.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Належними є докази (ст. 76 ГПК України), на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ч. ч. 1, 3, 8 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З огляду на наведене вище в тексті цієї ухвали, а також те, що:
- провадження у справі № 908/1519/24 було відкрито 27.05.24;
- у відзиві на позовну заяву (сформованому в системі Електронний суд 08.06.24) відсутній документ з інформацією Запорізької міської ради від 09.02.24 про впровадження концерном МТМ пілотного проекту системи дистанційного збору даних з теплолічильників;
- представником відповідача не обґрунтовано з яких саме поважних та об`єктивних причин відповідачем не було подано такий доказ станом на час подачі відзиву на позовну заяву у цій справі до суду, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії спрямовані на отримання вказаного доказу;
- документ з інформацією Запорізької міської ради від 09.02.24 про впровадження концерном МТМ пілотного проекту системи дистанційного збору даних з теплолічильників існував (існує) ще до відкриття провадження у справі, а тому у представника відповідача було достатньо часу для подання такого документу до суду, разом з відзивом на позовну заяву;
- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються,
судом залишено без розгляду документ з інформацією Запорізької міської ради від 09.02.24 про впровадження концерном МТМ пілотного проекту системи дистанційного збору даних з теплолічильників, який доданий до вказаної заяви.
Також, в засіданні 02.10.24 судом прийнято до розгляду заяву представника відповідача (сформовану в системі Електронний суд 16.09.24) про долучення документів з доданими до неї додатками.
Представник відповідача в засіданні 02.10.24 заперечив проти задоволення клопотання представника позивача (сформоване в системі Електронний суд 01.10.24) про відкладення (перенесення) розгляду справи. Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання представника позивача, через необґрунтованість.
При цьому, відмовляючи у задоволенні такого клопотання судом враховано ту обставину, що суд вже оголошував перерву в судовому засіданні 18.09.24 за клопотанням представника позивача шляхом надання йому права і можливості надати обґрунтування на підтвердження своєї правової позиції у справі. Поряд з цим, станом на 02.10.24 останнім таких обґрунтувань суду надано не було.
Крім того, у підготовчому засіданні 02.10.24 судом з`ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 02.10.24 повідомив суд, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 02.10.24 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1519/24, ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 29.10.24, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.24.
15.10.24 в системі Електронний суд від представника позивача до суду надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та клопотання про зменшення позовних вимог до 79 446,37 грн.
В судовому засіданні 12.11.24 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження через необґрунтованість.
Клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог подане до початку розгляду справи по суті, тому прийняте судом до розгляду.
Розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 79 446,37 грн заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
В судовому засіданні 12.11.24 представники сторін надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в судовому засіданні. В судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.24, зобов`язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми.
14.11.24 від представника позивача до суду через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення, в яких позивач пояснив, що тільки 21.08.24 від ТОВ ЮГІНСЕРВІС концерном МТМ отримано всі необхідні документи для встановлення необхідності нарахування за послуги постачання тепловою енергії на нежитлове приміщення за адресою: вул. Героїв полку «Азов», 143, приміщення 81, як для приміщення з комбінованою системою опалення, яке оснащене вузлом розподільчого приладу обліку.
18.11.24 від представника відповідача в системі Електронний суд надійшли пояснення щодо клопотання позивача про зменшення позовних вимог згідно з якими відповідач відносно наведеного позивачем розрахунку заперечив з посиланням на відсутність вихідних даних щодо опалювальної площі будівлі та кількості теплової енергії на будівлю, які позивач використовує в своїх розрахунках.
В засіданні 19.11.24 судом прийнято до розгляду надані представником позивача додаткові пояснення (сформовані в системі Електронний суд 14.11.24) та пояснення представника відповідача (сформовані в системі Електронний суд 18.11.24).
В засіданні 19.11.24 судом розпочато розгляд справи по суті, суд перейшов до з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами. Представники сторін надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті. В судовому засіданні оголошено перерву в розгляді справи по суті до 25.11.24.
У засіданні 25.11.24 судом продовжено з`ясування обставин справи та дослідження доказів. Представники сторін надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті. В судовому засіданні оголошувались перерви в розгляді справи по суті до 27.11.24, 04.12.24, 09.12.24, 10.12.24.
В судовому засіданні 10.12.24 продовжено з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Представником позивача заявлено усне клопотання про оголошення перерви для надання уповноваженим (компетентним) фахівцем позивача контраргументів. В судовому засіданні оголошено перерву в розгляді справи по суті до 18.12.24. Зобов`язано забезпечити участь з боку позивача уповноваженого (компетентного) представника (фахівця) для надання детальних пояснень, яким чином знімались покази приладу обліку теплової енергії.
В засіданні 18.12.24 представники сторін надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті. Присутня у судовому засіданні уповноважений представник позивача Гнатенко Н.І. надала усні пояснення щодо зняття показів приладу обліку теплової енергії та здійснених розрахунків щодо приміщень відповідача. В судовому засіданні оголошено перерву в розгляді справи по суті до 23.12.24. Зобов`язано позивача невідкладно, але не пізніше 14 год. 00 хв. 20.12.24 надати до суду та відповідачу письмові пояснення (обґрунтування) з приводу обставин справи, які з`ясовувались в судовому засіданні 18.12.24.
23.12.24 від представника позивача надійшли додаткові пояснення (сформовані в системі Електронний суд 20.12.24), в яких позивач просить долучити до матеріалів справи додаткові пояснення. В додатках до пояснень містяться: акт про зняття приладу обліку на державну метрологічну повірку (на ремонт) від 26.12.22, довідка щодо теплолічильника, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт приймання на комерційний облік приладу обліку теплової енергії від 20.01.23, акт про зняття приладу обліку на державну метрологічну повірку (на ремонт) від 30.11.23, акт обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії від 15.12.23, архів показів комерційного приладу обліку, інформація щодо показників комерційного приладу обліку з донарахуванням до кінця місяця по житловому будинку за адресою: вул. Героїв полку «Азов», 143.
Додаткові пояснення позивача прийняті судом до розгляду.
Поряд з цим, надані представником позивача до пояснень додатки (докази) судом до розгляду не прийнято (залишено без розгляду) з огляду на те, що при їх наданні позивачем порушено вимоги у т.ч. ч. 8 ст. 80 ГПК України стосовно надання доказів не у встановлений законом чи судом строк та не на відповідній стадії судового процесу.
В судовому засіданні 23.12.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач, в особі уповноважених представників, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, з підстав викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях. В обґрунтування своєї правової позиції концерном МТМ (його представниками) зазначено, що станом на 01.11.21 між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір № 72208861 (в позові помилково зазначено № 772208861) про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 143 (нова назва вул. Героїв полку Азов), буд. 143, літ. А-5, прим. 81, загальною площею 216,90 кв. м., а також частина нежитлового приміщення площею 4,00 кв. м. Концерн МТМ (Теплопостачальна організація) здійснював постачання теплової енергії ТОВ ЮГІНСЕРВІС до нежитлового приміщення прим. 81, загальною площею 216,90 кв. м., яке належить останньому на праві власності та до нежитлового приміщення площею 4,00 кв. м., яке знаходиться у користуванні відповідача на праві оренди. За період з 01.11.21 по 31.03.24 за відповідачем обліковується заборгованість на надані житлово-комунальні послуги в сумі 79 446,37 грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог), яку відповідач не сплатив.
Відповідач, в особі уповноважених представників, проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись, зокрема на наступне:
- в матеріалах справи відсутні докази щодо підписання заяви-приєднання до договору №772208861, який наведений позивачем у позові, сплати рахунків за надані послуги за зазначеним договором, а також не підтверджено факт отримання послуги (у кількості та якості);
- інформація, яка надана позивачем в додатках до позовної заяви, а також надані позивачем рахунки стосуються нарахувань за договором №72208861/1 та №72208861/25, що не стосується наведеного позивачем договору №772208861 і не може бути підтвердженням факту отриманням послуги;
- на неодноразові звернення до позивача з питанням щодо відсутності теплопостачання та надання обґрунтування нарахувань отримувались відповіді щодо нарахування за спожиту теплову енергію по приміщенню відповідача у відповідності до чинного законодавства;
- матеріали справи не містять належних доказів (вихідних даних) в обґрунтування здійснених позивачем розрахунків…
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключення будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Крім того, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони, користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Концерн Міські теплові мережі є суб`єктом природної монополії відповідно до положень Закону України Про природні монополії та за приписами ст. 19 Закону України Про теплопостачання, як монополіст, не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Основною метою діяльності Концерну Міські теплові мережі є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання, теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
З 01.05.19 введено в дію Закон України Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон), згідно із ст. 5 якого комунальною послугою є послуга з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону, до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 цього Закону.
Частиною 5 ст. 13 Закону визначено, що у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
02.10.21 на виконання вимог Закону позивач на своєму офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
ТОВ ЮГІНСЕРВІС на праві власності належать нежитлові приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський (нова назва вул. Героїв полку Азов), буд. 143, літ. А-5, прим. 81, частки 21/50 та 43/100, загальною площею 216,90 кв. м. (107,2 кв. м. та 109,7 кв. м.), на підставі договорів купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності № 152 та №153 від 25.10.2005, що підтверджується Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8858052 та № 8857905 від 07.11.05.
Також, у оплатному користуванні ТОВ ЮГІНСЕРВІС знаходиться частина нежитлового приміщення площею 4,00 кв. м. (приміщення напівпідвального поверху (літ. А-5) у складі: місця загального користування) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський (нова назва вул. Героїв полку Азов), буд. 143, що підтверджується додатковими угодами від 01.06.11 та від 01.10.18 до договору оренди від 27.02.01 № 371/01 нежитлового приміщення по бул. Гвардійському, 143 та листом КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання №7» № 776 від 20.03.23.
Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг внесено зміни до низки законодавчих актів, що регулюють житлово-комунальні відносини, у т.ч. до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Відповідно до п. 5 Постанови КМУ від 27.05.22 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
За доводами позивача, у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 772208861 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 143, є укладеним концерном Міські теплові мережі (позивачем) та ТОВ ЮГІНСЕРВІС (відповідачем) з 01.11.21.
Житловий будинок № 143 по вул. Героїв полку «Азов» у в м. Запоріжжя оснащений приладами комерційного обліку теплової енергії SHARKY 775 зав. № 56392550 та Uitraheat 2WR5 зав. № 65560127, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузлів комерційного обліку.
Пунктом 5 Договору визначено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно із п. 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.18 № 315 (надалі - Методика).
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (у т.ч. приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватись окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5, 6 Розділу ІІІ Методики.
Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.
У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, розрахунок здійснюється з урахуванням Розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення /будівлі/ будинку.
Згідно із п. 32 договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором, щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Як стверджує позивач, на виконання умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 72208861 теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію за період з 01.11.21 по 31.03.24 на загальну суму розмірі 79 446,37 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), що підтверджується рахунками за надані послуги за спірний період, Інформацією щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії та архівом показів опалення по дог. №№72208861/1, 72208861/2.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.20 № 23 (за реєстр. в Міністерстві юстиції України 25.02.20 за № 202/34485) затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачено.
Концерном Міські теплові мережі були виставлені ТОВ ЮГІНСЕРВІС рахунки за надані послуги за договором № 72208861, а саме: за листопад 2023 р. на загальну суму 6961,42 грн, за грудень 2021 р. на загальну суму 5636,03 грн, за січень 2022 р. на загальну суму 8019,38 грн, за лютий 2022 р. на загальну суму 4686,22 грн, за березень 2022 р. на загальну суму 15 982,22 грн, за квітень-вересень 2022 р. на загальну суму 986,24 грн (у кожному місяці), за жовтень 2022 р. на загальну суму 992,24 грн, за листопад 2022 р. на загальну суму 6047,84 грн, за грудень 2022 р. на загальну суму 9226,62 грн, за січень 2023 р. на загальну суму 9744,80 грн, за лютий 2023 р. на загальну суму 8014,16 грн, за березень 2023 р. на загальну суму 5948,35 грн, за квітень-липень 2023 р. на загальну суму 992,24 грн (у кожному місяці), за серпень 2023 р. на загальну суму 1161,94 грн, за вересень 2023 р. на загальну суму 1182,92 грн, за жовтень 2023 р. на загальну суму 1071,88 грн, за листопад 2023 р. на загальну суму 3867,84 грн, за грудень 2023 р. на загальну суму 7410,61 грн, за січень 2024 р. на загальну суму 9368,42 грн, за лютий 2024 р. на загальну суму 7137,98 грн, березень 2024 р. на загальну суму 6203,59 грн.
У свою чергу, відповідач пояснює, що ТОВ ЮГІНСЕРВІС неодноразово зверталось до Концерну МТМ про врегулювання договірних відносин (лист №17 від 08.03.2023 р. та №46 від 15.05.2023 р.), посилаючись на те, що типові договори не враховують податковий статус, теплове навантаження приміщення, тощо. Однак, концерн МТМ не розглядав можливість укладання іншого договору, оскільки з огляду на відсутність рішення співвласників про модель договірних відносин станом на 01.11.21 Типовий індивідуальний договір № 72208861 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов» буд. 143, між сторонами є укладеним.
Відповідач листом № 3 від 31.01.2022 р. звернувся до позивача з проханням надати обґрунтування нарахованих обсягів споживання теплової енергії з урахуванням того, що фактично згідно наданих звітів споживання теплової енергії відсутнє, а також повідомив, що не має можливості споживати теплову енергію, так як теплоносій не надходить до його приміщення. Докази надання відповіді позивачем на зазначений лист відсутні.
Листом № 31 від 08.09.2022 р. відповідач повторно звернувся до позивача з питанням щодо відсутності можливості споживати теплову енергію від Концерну МТМ, так як теплоносій перекрито до приміщення (запірна арматура закрита з 2013 року), доступ до приміщення, де встановлена запірна арматура, обмежено.
У відповідь листом № 4845/4267-03 від 13.10.2022 р. Концерн МТМ зазначив, що забезпечення пуску теплоносія відноситься до послуг з утримання, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, які надають керуючі компанії.
Листом № 1 від 03.01.2023 р. ТОВ ЮГІНСЕРВІС направлений голові правління ОСББ «Гвардійський 143» запит щодо надання документального підтвердження підготовки до опалювальних періодів 2021 2023 р.р. та забезпечення пуску теплоносія до приміщення № 81 житлового будинку. Відповіді не отримано.
Листом № 8 від 02.03.2023 р. ТОВ ЮГІНСЕРВІС направив виклик Концерну МТМ, в якому просив, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», направити свого представника для складання акту-претензії щодо неналежного надання послуги з постачання теплової енергії.
Концерн МТМ представника для складання акту не направив, в листі №1687/422427 від 29.03.23 вказав на те, що для підвищення якості послуги з теплопостачання теплової енергії слід увімкнути опалення в приміщенні.
Листом № 39 від 03.05.23 відповідач звернувся до ОСББ «Гвардійський 143» з проханням надати пояснення щодо незабезпечення в опалювальні періоди 2021 2022 р.р. та 2022 2023 р.р. надходження теплоносія у приміщення ТОВ ЮГІНСЕРВІС, а також просив надати Акти готовності до опалювальних періодів 2021 2022 р.р. та 2022 2023 р.р. підписаний Концерном «МТМ» та ОСББ «Гвардійський 143».
У відповідь голова правління ОСББ «Гвардійський 143» листом № 5 від 13.06.2023 р. рекомендувала з питань опалення приміщення звертатись до Концерну «МТМ».
В актах-претензіях про перевірку кількості та/або якості комунальних послуг та послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.05.23 та від 27.02.24, складених та підписаних ОСББ «Гвардійський 143» і ТОВ ЮГІНСЕРВІС, наведено, що сторони вирішили вважати, що в опалювальні періоди 2021 2022 р.р., 2022 2023 р.р. та 2023-2024 р.р. послуги з постачання теплової енергії не були отримані, тому необхідно провести перерахунок розміру плати за не отримані послуги.
Несплата відповідачем у спірний період вартості теплової енергії у визначений Договором строк стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 13 ГПК України унормовано, що судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна сторна повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимого або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтями 11, 509 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.
Згідно із ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватись окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у т.ч. власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
У частині 1 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.20) визначено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (ОСББ) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Згідно із ч. 7 ст. 14 наведеного вище Закону, до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених ч. 1 цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 цього Закону.
Відповідно до абз. 1-3 ч. 5 ст. 13 даного Закону, в разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому, розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги, послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги, договори про надання комунальних послуг, у т.ч. із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом 2 місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.19 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.21 № 1022 внесено зміни до вказаної постанови КМУ № 830 від 21.08.19, які набрали чинності 01 жовтня 2021. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ № 830 від 21.08.19, викладено в новій редакції.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.19 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.21 №1022), ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 цих Правил, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Судом встановлено, що 02.10.21 концерн Міські теплові мережі оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/).
Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.21 на сайті концерну МТМ публічних договорів опубліковано на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка "Новини", "Всі новини", "Місто").
Згідно із п. 1 оприлюдненого концерном Міські теплові мережі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Відповідно до п. 53 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Як зазначалось вище в тексті цього рішення, ТОВ ЮГІНСЕРВІС на праві власності належать не житлові приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський (нова назва вул. Героїв полку Азов), буд. 143, літ. А-5, частки 21/50 та 43/100, загальною площею 216,90 кв. м. (107,2 кв. м. та 109,7 кв. м.). Також у платному користуванні ТОВ ЮГІНСЕРВІС на підставі договору оренди знаходиться частина нежитлового приміщення площею 4,00 кв. м. Вказане не оспорювалось представниками сторін (учасників) в межах розгляду цієї справи.
Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, якими врегульовано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд дійшов до висновку, що через відсутність відповідного рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.21 позивачем відповідно до вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги на офіційному веб-сайті Концерну Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.21 між концерном МТМ та ТОВ ЮГІНСЕРВІС укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, якому присвоєно номер 72208861.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою вул. Героїв полку Азов (бул. Гвардійський), буд. 143 в місті Запоріжжя, в якому знаходяться належні на праві власності ТОВ ЮГІНСЕРВІС нежитлові приміщення, а також належна відповідачу на праві користування/оренди частина приміщення, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів 2021-2024 років, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.
Вище викладеним повністю спростовуються твердження представників відповідача в частині не доведеності факту укладення сторонами Індивідуального договору з огляду на відсутність підписаної заяви-приєднання до договору та доказів його виконання.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до п. 3 вказаних Вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача.
Пунктом 12 частини 1 ст. 7 Закону Про житлово-комунальні послуги визначено, що споживач, серед іншого, має право у встановленому законодавством порядку відключитись від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.19 №169.
Доказів відключення приміщень відповідача від мережі опалення суду не надано.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
В той же час, для стягнення заборгованості за поставлену позивачем та фактично спожиту відповідачем теплову енергію, доказуванню підлягає факт поставки/споживання такої теплової енергії, обсяг спожитої теплової енергії та її вартість.
За змістом позовної заяви та наданих до неї доказів, в період з 01.11.21 по 31.03.24 відповідачу надано послугу з постачання теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування послуги постачання теплової енергії, умовно-постійної та умовно-змінної частин тарифу згідно Методики № 315 на загальну суму на загальну суму 128 550,86 грн.
Згідно із прийнятою судом заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначив, що після отримання від відповідача документів щодо встановлення комбінованої системи опалення в нежитловому приміщенні 81 в будинку № 143 по вулю Героїв полку «Азов», здійснено перерахунок боргу шляхом зменшення до суми 79 446,37 грн.
Однак, ані актів коригування, ані відповідних уточнених рахунків за спірний період позивачем до суду не надано. Наданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунок основного боргу за договором № 72208861 містить ті ж самі суми нарахувань за кожний місяць та суму коригувань нарахування за період з 01.11.21 по 31.03.24 (-49 104,49 грн.).
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні приписи містить ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 275, ч. 6 ст. 276 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно із Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.11 № 869, Концерном МТМ для застосування протягом опалювального періоду 2021-2024 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.21 № 374.
Собівартість виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складається, по-перше, з вартості палива, електроенергії, покупної теплової енергії та, по-друге, витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані.
Перший вид витрат називається умовно-змінними, тобто такими, розмір яких залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам.
Другий вид витрат не залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам, тому називається умовно-постійними.
Проте, обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, яке виробляє та транспортує теплову енергію споживачам.
Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.
Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто, споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.
Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затв. постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.19 (далі Правила № 830) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.18 № 315.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.
Пункт 2 розділу 1 Методики № 315 надає визначення термінів, що вживаються у Методиці, зокрема:
- допоміжні приміщення - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);
- загальнобудинкові потреби - витрати на забезпечення спільних потреб будівлі/будинку комунальними послугами;
- загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;
- місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;
- опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;
- приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;
- приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах;
- прилади розподільного обліку теплової енергії - це вузли розподільного обліку теплової енергії, або прилади-розподілювачі теплової енергії, або вузли розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), що забезпечують облік споживання послуги з постачання теплової енергії у приміщенні.
Відповідно до ч. 3 розділу III Методики № 315, розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.
Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики.
З огляду на вищезазначене та приймаючи до уваги положення пунктів 2 та 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», система опалення належного відповідачу нежитлового приміщення - комбінована, має власний вузол обліку теплової енергії, прийнятий для комерційного обліку 23.10.07, розрахунок споживання та розподілу теплової енергії за яким повинне здійснюватися за певною формулою Методики.
Однак, з наданих позивачем копій рахунків за надані послуги за період з листопада 2021 р. по березень 2024 р. вбачається, що він здійснений виходячи з загальної площі приміщення споживача та загальної площі будівлі - як уніфікованих площ, без урахування положень Методики, в частині спеціального порядку розрахунку щодо окремих приміщень з комбінованою системою опалення.
Рахунків щодо споживання відповідачем теплової енергії у спірний період з урахування комбінованої системи опалення позивачем суду у справу не надано.
Позивачем до додаткових пояснень від 14.11.24 надано Інформації щодо нарахування за послугу постачання теплової енергії на нежитлове приміщення ТОВ «ЮГІНСЕРВІС» за адресою вул. Героїв полку «Азов», 143, прим. 81, як для приміщення з комбінованою системою опалення, яке оснащено вузлом розподільчого приладу обліку.
Однак, детального помісячного розрахунку спожитої відповідачем теплової енергії позивачем не надано.
Також судом визнано сумнівними надані позивачем докази щодо вихідних даних для здійснення розрахунку споживання відповідачем теплової енергії.
Так, зокрема, з наданих до позовної заяви Інформації щодо нарахування за послугу теплопостачання вбачається:
- по споживанню теплової енергії на початку листопада 2022 р. позивач зазначає поточний показник жовтня 2022 р. 1076,289 Гкал, а попередній - 1073,091 Гкал, фактичне споживання за листопад 1091,681-1076,289=13,392 Гкал, до розрахунку приймається показник 18,59 Гкал;
- за листопад 2023 р. покази по лічильнику (заводський №55392550) « 0» Гкал спожитої теплової енергії, до розрахунку спожитої теплової енергії приймається зовсім інша цифра в обсязі 19,692898 Гкал;
- по лічильнику № 65560127 за грудень 2022 р. різниця між показами становить 12080,77-11945,2469=135,5231 Гдж, в нарахуваннях = 159,003 Гдж;
- по лічильнику № 65560127 за січень 2023 р. різниця між показами становить 12132,95-12081,3=51,65 Гдж, в нарахуваннях 133,47 Гдж.
В той же час, в Інформації щодо нарахування за послугу постачання теплової енергії щодо споживача ТОВ «ЮГІНСЕРВІС», наданій до додаткових пояснень від 14.11.24, міститься зовсім інші дані щодо вихідних даних щодо розрахунку.
Позивач до матеріалів справи додав наступні документи щодо зняття показань приладів обліку теплової енергії :
1 - по приладу комерційного обліку теплової енергії Ultraheat 2WR5: акт б/н від 28.10.21 зняття показань приладів обліку теплової енергії за «жовтень» 2021 р. (вик. Петрова Н.О), акт б/н від 01.04.22 зняття показань приладів обліку теплової енергії за «квітень» 2022 р. (вик. Петрова Н.О.), акт б/н від 30.09.22 зняття показань приладів обліку теплової енергії за «вересень» 2022 р. (вик. Петрова Н.О.), акт обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного/розподільчого приладу обліку теплової енергії б/н від 01.05.23 (вик. Клімов І.Ю.), акт б/н від 11.09.23 зняття показань приладів обліку теплової енергії (вик. Федорова С.Є.), акт б/н від 31.03.24 зняття показань приладів обліку теплової енергії ( вик. Федорова С.Є.);
2 - по приладу комерційного обліку теплової енергії Shагkу 775: акт б/н від 28.10.21 зняття показань приладів обліку теплової енергії за «жовтень» 2021 р. (вик. Петрова Н.О.), акт б/н від 01.04.22 зняття показань приладів обліку теплової енергії за «квітень» 2022 р. (вик. Петрова Н.О.), акт б/н від 30.09.22 зняття показань приладів обліку теплової енергії за «вересень » 2022 р. (вик. Петрова Н.О.), акт б/н від 01.05.23 зняття показань приладів обліку теплової енергії за «травень» 2023 р. (вик. Петрова А.О.), акт б/н від 31.03.24 зняття показань приладів обліку теплової енергії. (вик. Федорова С.Є.) .
Однак, наведені акти зняття показань приладів обліку теплової енергії складені в не опалювальний період, підписані одноосібно представником Концерну «МТМ» без зазначення посади, без підпису представника мешканців будинку або представника виконавця послуг з утримання будинку, відповідального за експлуатацію системи теплоспоживання (ОСББ), нумерація актів відсутня, температура теплоносія відсутня (неопалювальний період), відсутні показники роботи обладнання, відсутні покази лічильника «часи роботи» по ліч. Ultraheat 2WR5, відсутнє обстеження номерів пломб та інше.
Нормами Розділу 1 Методики №315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.21 №358) визначено, що для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги. У разі, якщо дата фактичного зняття показань вузлів комерційного обліку відрізняється від дати закінчення розрахункового періоду, то до розподілу приймається скориговане (приведене) споживання комунальної послуги на кінцеву дату розрахункового періоду. Для цього виконавець розподілу комунальних послуг коригує (приводить) споживання розрахунковим методом, а саме: визначається сума фактичного споживання на дату зняття показань вузла комерційного обліку комунальної послуги та добутку середньодобового споживання будівлею/будинком відповідної комунальної послуги на кількість днів від дати зняття показань до закінчення розрахункового періоду. Середньодобове споживання комунальної послуги будівлею/будинком визначається як співвідношення споживання комунальної послуги за останні 12 місяців до кількості діб надання послуги у році (для послуги з постачання теплової енергії - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі, якщо період споживання комунальної послуги менше 12 місяців (для послуги з постачання теплової енергії - відсутні дані за попередній опалювальний період), то для розрахунку середньодобового споживання використовується фактичний період споживання, але не менше 30 діб для послуги з постачання теплової енергії та не менше 15 діб для послуги з постачання гарячої води або послуги з централізованого водопостачання.
Складених у відповідності до чинного законодавства Актів/звітів щомісячного зняття показів приладів обліку теплової енергії за спірний період до матеріалів справи позивачем не надано.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що надані позивачем докази є суперечливими і не підтверджують надання позивачем послуг з постачання теплової енергії відповідачу у спірний період у заявленому позивачем розмірі.
Більш того, визначити самостійно розмір наданих позивачем послуг з теплового постачання за спірний період суд не має можливості (з причин не залежних від нього) через відсутність наданих до справи належних доказів щодо вихідних даних для здійснення розрахунку.
Позивачем обставини споживання відповідачем теплової енергії на суму 79 446,37 грн не доведені, належні та допустимі докази в обґрунтування цих обставин суду станом на час ухвалення рішення по суті спору не надані.
А тому, зважаючи на встановлені судом обставини, в даному випадку у суду відсутні правові підстави вважати доведеним факт споживання відповідачем теплової енергії в обсягах, наведених позивачем у розрахунку (належних рахунків з урахуванням комбінованої системи опалення суду не надано).
Окрім того, у відповідності до Закону України Про природні монополії, нав`язування послуг забороняється.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення у цій справі позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 79 446,37 грн заявлена позивачем необґрунтовано і задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються позивача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 31.12.2024.
Суддя В.Л. Корсун
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2024 |
Оприлюднено | 02.01.2025 |
Номер документу | 124185318 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Корсун В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні