Ухвала

від 24.12.2024 по справі 922/4571/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

24 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4571/14 (922/4018/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Корнух В.О

розглянувши матеріали справи

за позовом ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство -16309" в особі ліквідатора Черкасова Станіслава Андрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське АТП-16309" (Харківська обл., м. Лозова, вул. Польова, буд 2, код ЄДРПОУ 42978856) про витребування майна у межах справи № 922/4571/14 про банкрутство ВАТ "Лозівське АТП-16309"учасники справи в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

До суду від Черкасова Станіслава Андрійовича надійшла позовна заява (вх. № 4018/24 від 13.11.2024), в якій позивач просить суд:

1. прийняти до розгляду позовну заяву ліквідатора ВАТ «Лозівське АТП- 16309» про витребування майна із чужого незаконного володіння;

2. задовольнити позовні вимоги ліквідатора ВАТ «Лозівське АТП-16309» та витребувати з володіння ТОВ «Лозівське АТП-16309» (код ЄДРПОУ 42978856, 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1) нерухоме майно, а саме:

-контрольно-пропускний пункт з побутовими приміщеннями, літ. «А-2», загальною площею 1069,4 кв.м., що знаходиться за адресою Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1;

- заправний пункт, літ. «Д», загальною площею 23,5 кв.м., що знаходиться за адресою Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1;

- механічну мийку літ. «В», загальною площею 405,5 кв.м, з очисними спорудами літ. «С», «С-1», «С-2», що знаходяться за адресою Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1;

- виробничий корпус літ. «Б-2», загальною площею 3983,9 кв.м., що знаходиться за адресою Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1;

- одноповерхову нежитлову будівлю 2СК-26, літ. «Г», загальною площею 84,4 кв.м., що знаходиться за адресою Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, 1.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2024 позовна заява (вхідний номер 4018/24) в межах справи про банкрутство №922/4571/14 передана на розгляд судді Усатому В.О.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162,164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.11.2024 ,залишено без руху позовну заяву (вхідний номер 4018/24 від 13.11.2024).

Надано Черкасову Станіславу Андрійовичу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- визначити суб`єктний склад у даній справі з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України, зокрема визначити правовий статус ;

Роз`яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Черкасова Станіслава Андрійовича 19.11.2024 після 17 години.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 18.11.2024 отримана заявником 20.11.2024, з огляду на що строк на усунення недоліків заяви - до 02.12.2024 включно (з урахуванням того, що 30.11.2024, 01.12.2024 - вихідні дні).

20.11.2024 до суду на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 18.11.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№29225).

Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву ВАТ "Лозівське АТП -16309" в особі ліквідатора Черкасова Станіслава Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівське АТП-16309" до розгляду в межах справи №922/4571/14 про банкрутство ВАТ "Лозівське АТП -16309". Відкрито провадження у справі № 922/4571/14 (922/4018/24). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

09.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№30839), зава про застосування строків позовної давності (вх.№30852), заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№30851), заява про залучення співвідповідача до розгляду справи (вх.№30845).

11.12.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№31192).

16.12.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№31498).

Ухвалою суду від 17.12.2024 задоволено заяву відповідача (вх.№30851) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №922/4571/14 (922/4018/24) за правилами загального позовного провадження. Постановлено розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Відмовлено в задоволенні заяви відповідача (вх.№30845) про залучення співвідповідача. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Призначено підготовче засідання на "24" грудня 2024 р.о 15:00 год.

23.12.2024 до суду від позивача надійшла заява (вх.№32110) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 .

24.12.2024 до суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання (вх.№32274) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача уповноважену особу акціонерів ВАТ "Лозівське АТП-16309" ОСОБА_3 .

24.12.2024 до суду від ОСОБА_3 надійшли пояснення у справі (вх.№32273).

Учасники у справі в призначене судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомленні відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши клопотання ОСОБА_3 (вх.№32274) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача уповноважену особу акціонерів ВАТ "Лозівське АТП-16309" ОСОБА_3, суд зазначає наступне .

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до п.10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Стаття 50 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі 916/329/21(916/3073/21), розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника. Вказане сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економії господарського судочинства сутність якого полягає в тому, що б під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків визначених нормами процесуального права.

Таку правову позицію, також, викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18 (в межах справи №917/50/13-г про банкрутство) та від 26.01.2022 у справі №5011-15/2045-2012(910/1631/20).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу; учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Справи про банкрутство характеризуються особливим складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у такій справі, на різних процедурах, наділяється специфічним обсягом прав і обов`язків, зумовленим характером відносин неспроможності/банкрутства та спрямованістю інтересів (юридичною заінтересованістю) учасника у такому провадженні.

Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб`єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.

З таким підходом погодився Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, наголосивши, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.

У розвиток цієї позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 акцентував на тому, що ВСТУП у справу про банкрутство УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ ЗАСНОВНИКІВ (УЧАСНИКІВ, АКЦІОНЕРІВ) боржника має відбуватися ШЛЯХОМ ПОДАННЯ ЗАЯВ із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України.

При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.

Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений КУзПБ, залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника.

Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов`язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з`ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).

Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, господарський суд перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині.

Отже, НАБУТТЯ уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) СТАТУСУ УЧАСНИКА У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО має ґрунтуватися на УХВАЛІ СУДУ про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.

Саме З НАБРАННЯМ ЗАКОННОЇ СИЛИ такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ПРАВОМОЧНОСТЯМИ УЧАСНИКА СПРАВИ за статтею 42 ГПК України.

Таким чином, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов`язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ВІДПОВІДНОЇ ЗАЯВИ ТАКОЇ ОСОБИ.

Суд звертає увагу, що матеріали справи про банкрутство ВАТ "Лозівське АТП 16309" не містять заяви ОСОБА_3 про залучення його до участі у справу в якості уповноваженої особи акціонерів ВАТ "Лозівське АТП-16309", судом відповідно не постановлялася ухвала про його залучення до участі у справу, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_3 на момент постановлення ухвали суду процесуальної дієздатності.

Звертаючись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача уповноважену особу акціонерів ВАТ "Лозівське АТП-16309" ОСОБА_3 , заявником не доведено яким чином рішення господарського суду у даній справі може вплинути на його права та обов`язки , з урахуванням того , що станом на момент постановляння ухвали у даній справі ОСОБА_4 не подавалась заява про набуття ним як уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника у справі про банкрутство.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, в постанові від 20.05.2021 у справі №910/24368/14, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання (вх.№32274) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача уповноважену особу акціонерів ВАТ "Лозівське АТП-16309" ОСОБА_3 .

Дослідивши пояснення ОСОБА_3 (вх.№32273) суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 170 ГПК України.

Частиною другою статті 170 ГПК України передбачено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Таким чином, електронний цифровий підпис заявника, прирівнюється до власноручного підпису.

Суд звертає увагу на те, що пояснення ОСОБА_3 (вх.№32273) , не містить підпису (КЕП) заявника, про що канцелярією суду складено акт від 24.12.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути зазначені пояснення з доданими до нього документами ОСОБА_3 без розгляду.

Пунктом 3 частини 2 статті 183 ГПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Разом з цим суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З огляду на зазначене, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля виконання завдань підготовчого провадження, з метою надання учасникам судового процесу можливості реалізації прав, передбачених ст. 42 ГПК України, суд вважає за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст.177, 183 ,202, 216 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 (вх.№32274) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача уповноважену особу акціонерів ВАТ "Лозівське АТП-16309" ОСОБА_3.

Повернути Сидорі С.І пояснення (вх.№32273) з доданими до нього документами без розгляду.

Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Відкласти підготовче засідання на "30" січня 2025 р. о 12:50 год.

Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8 під`їзд, 3-й поверх, зал № 111.

Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів відповідно до ст. 197 ГПК України.

Запропонувати учасникам справи подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ст. 197 ГПК України.

Повідомити учасників справи, які відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, про обов`язок зареєструвати свій Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.12.2024.

Суддя В.О. Усатий