Рішення

від 18.12.2024 по справі 922/1156/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024м. ХарківСправа № 922/1156/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А) до Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н Конституції, 7) , Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СХІД" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 12) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, за участю представників:

позивача (прокурора) - Клейн Л.В.;

відповідача (ХМР) - Руденко Д.Ю.;

відповідача - (ТОВ фірма "Схід") - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021 керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (прокурор) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Харківської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СХІД" (відповідачі), в якій просить:

1) визнати незаконним та скасувати п. 21 додатку до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 26.02.2020 №2010/20 ТОВ фірма "СХІД" надано ТОВ ФІРМІ "СХІД" в оренду до 01.03.2022 земельну ділянку (кадастровий номер 6310136900:05:015:0148) площею 0,6784 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями по вул. Зерновій (напроти ОГПО Слобідського району);

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н від 27.03.2020 з кадастровим номером 6310136900:05:015:0148 по вул. Зерновій м. Харкова, площею 0,6784 га, укладений між Харківською міською радою та ТОВ фірма "СХІД".

Судовий збір за подання цієї позовної заяви прокурор просить стягнути з відповідача за реквізитами Харківської обласної прокуратури.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на порушення Харківською міською радою вимог статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України, правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах по справах №910/4528/15-г та №910/1356/13 щодо надання земельної ділянки в оренду ТОВ фірмі "Схід" для будівництва багатоповерхового житлового будинку без проведення земельних торгів.

Прокурор у позовній заяві в якості підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави, посилається на те, що його звернення до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Прокурор, обґрунтовуючи підстави для самостійного представництва інтересів держави посилається, зокрема, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та зазначає, що Харківська міська рада, яка від імені Українського народу і територіальної громади м. Харкова уповноважена реалізовувати компетенцію власника та повинна захищати такі інтереси, не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила порушення та є відповідачем за позовними вимогами.

У позовній заяві прокурор вказує, що про обов`язок прокурора зазначити у позовній заяві про відсутність такого органу також вказано в абз. 4 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012 №7 (у редакції, викладеній у пункті 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі" від 16.01.2013 № 2), проте у даному випадку такий орган відсутній, оскільки особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями виступає у якості відповідача.

Ухвалою від 07.04.2021 Господарський суд Харківської області повернув позовну заяву прокурору.

Постановою від 17.05.2021 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.04.2021 у справі №922/1156/21.

Постановою від 06.08.2024 Верховний Суд скасував ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.04.2021, постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі №922/1156/21 та направив справу до Господарського суду Харківської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 27.09.2024 Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче провадження на 28.10.2024 о 12:00 год, в яке викликав учасників справи.

01.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю фірми Схід через систему Електронний суд надало відзив на позовну заяву, в якому просить припинити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору або відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування відзиву посилається на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди спірної земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:05:015:0148, припинено 04.07.2024, про що внесено відповідний запис про припинення іншого речового права. Вказане підтверджує, що вказана земельна ділянка повернута Харківській міській раді ще до відкриття провадження у справі, що свідчить про відсутність предмету спору.

04.10.2024 прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 27.09.2024 через систему Електронний суд надав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42019221090000277 від 25.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

25.10.2024 Харківська міська рада через систему Електронний суд надала відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовної заяви та просить відмовити прокурору у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неналежний та неефективний спосіб захисту прав обраний позивачем. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що рішення міської ради про надання в оренду спірної земельної ділянки вичерпало свою дію виконанням станом на час звернення прокурора до суду із позовом, що свідчить про обрання позивачем неефективного способу захисту прав. Також, міська рада посилалась на неналежний та неефективний спосіб захисту прав, оскільки позивачем пред`явлено позовну вимогу про визнання спірного договору оренди недійсним, без застосування наслідків недійсності правочину. Крім того, міська рада просить поновити їй пропущений строк на подання відзиву на позов.

28.10.2024 прокурор через систему Електронний суд надав суду клопотання про закриття провадження у справі (в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України) в зв`язку з відсутністю предмету спору. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначає, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки загальною площею 06784 га кадастровий номер 6310136900:05:015:0148 припинено, про що 04.07.2024 внесено запис про припинення іншого речового права. Відтак земельна ділянка вважається повернутою до земель запасу міста. В зв`язку з чим відсутній предмет спору.

Ухвалою від 28.10.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про закриття провадження у справі (в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України) повністю.

Протокольною ухвалою від 28.10.2024 суд задовольнив клопотання відповідача (ХМР) про поновлення строку на подання відзиву на позов, прийняв відзив на позов Харківської міської ради та ТОФ Фірми «Схід» до розгляду, відклав підготовче судове засідання на 04.11.2024 о 12:00 год, про що повідомив учасників справи.

29.10.2024 прокурор через систему Електронний суд надав відповідь на відзив Харківської міської ради, згідно якою він підтримує позов, вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України, а також правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах у справах №910/4528/15-г та №910/1356/13. Також, посилається на те, що частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачений спосіб захисту порушених прав у вигляді визнання незаконним та скасування рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Протокольною ухвалою від 04.11.2024 суд прийняв до розгляду відповідь на позов та відклав підготовче судове засідання на 18.11.2024 о 14:30 год, про що повідомив учасників справи.

04.11.2024 Харківська міська рада через систему Електронний суд надала заперечення на відповідь Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова на відзив на позовну заяву, в яких підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 18.11.2024 суд прийняв до розгляду заперечення відповідача (ХМР), закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.12.2024 о 12:00 год, у яке викликав учасників справи.

Через неявки представників відповідачів у судовому засіданні 02.12.2024 судом було оголошено перерву до 11.12.2024 о 14:00 год, про що було повідомлено сторін.

У судовому засіданні 11.12.2024 судом оголошено перерву до 18.12.2024 о 14:30 год, про що було повідомлено сторін.

У судовому засіданні 18.12.2024 прокурор підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, а представник відповідача (ХМР) проти позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ фірма «Схід») у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач (ТОВ фірма «Схід») був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 12.12.2024.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача (ТОВ фірма «Схід») не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника за наявними в ній матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.

Пунктом 21 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками від 26.02.2020 №2010/20 надано Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі Схід в оренду до 01.03.2022 земельну ділянку, кадастровий номер 6310136900:05:015:0148, площею 0,6784 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової а громадської забудови для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями по вул. Зерновій (напроти ОГПО Слобідського району).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.03.2021 (номер інформаційної довідки: 247555959) з параметром пошуку: за кодом юридичної особи 24665649 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Схід є власником об`єкта незавершеного будівництва - багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями літ. А-17, готовністю 31%, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 06.07.2018 №ІУ 113181871634, видавник: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, який розташований на земельній ділянці, площею 0,6932 га, кадастровий номер 6310136900:05:015:0103 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1768990563101).

Земельна ділянка (навпроти ОГПО Слобідського району (колишній Комінтернівський), кадастровий номер 6310136900:05:015:0103, площею 0,6932 га, зареєстрована 14.07.2006 Харківською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру, перебувала в користуванні у товариства з обмеженою відповідальністю фірма Схід на праві оренди на підставі договору оренди землі від 14.07.2006, строком дії до 20.09.2020, на період продовження строків будівництва, та до 06.03.2031 на період експлуатації (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 61498863101). Інше речове право припинено 21.11.2019 на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 14.11.2019. Станом на 10.03.2021 об`єкт перебував в процесу поділу.

27.03.2020 між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Схід (орендар) був укладений договір №б/н оренди землі (надалі договір оренди), за яким орендодавець на підставі рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 №2010/20 №Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ (02.10) для будівництва і обслуговування багатоквартного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, з кадастровим номером 6310136900:05:015:0148, яка розташована у м. Харків, вул. Зернова (напроти ОГПО Слобідського району) площею 0,6784 га, для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями, строком до 01.03.2022.

Інше речове право право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:05:015:0148, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Схід 31.03.2020, номер запису про інше речове право: 36154447.

Також, судом встановлено, що 04.07.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинено інше речове право Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Схід (номер запису про інше речове право: 36154447) право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:05:015:0148, на підставі листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 02.07.2024 №4458/0/225-24.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор вказує, що пункт 21 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міськради 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками від 26.02.2020 №2010/20, яким надано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі Схід земельну ділянку, кадастровий номер 6310136900:05:015:0148, не відповідає вимогам чинного законодавства та зазначає, що міською радою порушено процедуру надання земельної ділянки в оренду, оскільки не застосовано конкурентну процедуру у виді земельних торгів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З системного аналізу наведених норм убачається, що обраний позивачем спосіб захисту повинен бути належним та ефективним.

Відповідно до статті 13 Європейської Конвенції з прав людини, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Велика Палата Верховного Суду у п. 9.64 постанови від 28.09.2022 у справі №483/448/20 зазначила, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричинених цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала та, зокрема, підтвердила свої висновки у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, пункт 180.

Так, на підставі оспорюваного рішення 27.03.2020 між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Схід був укладений договір оренди землі. При цьому, у пункті 1 вказаного договору зазначено, що рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками від 26.02.2020 №2010/20 є підставою для надання земельної ділянки, кадастровий номер 6310136900:05:015:0148, в користування відповідачу ТОВ фірма Схід.

Отже, рішення Харківської міської ради вичерпало свою дію виконанням, у зв`язку з чим прокурором обрано неналежний спосіб захисту своїх прав у позовній вимозі про визнання незаконним та скасування цього рішення у відповідній частині, що свідчить про відсутність правових підстав для її задоволення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 вказано на те, що визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання недійсним такого рішення слід відмовити через неефективність обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.

У постановах від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 76) Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2019 по справі №927/352/18 зазначено, що захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Європейський суд з прав людини у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки» вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття заінтересована особа такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм права, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21 фактично уточнила висновок, викладений в п. 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі №908/976/19, а Велика Палата Верховного Суду в п. 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача, оскільки визнання судом недійсним договору без застосування наслідків його виконання не призводить до повернення сторін у майновий стан, що існував до виконання такого договору, а тому судове рішення про визнання такого договору недійсним не призводить до захисту будь-чиїх прав (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Наведене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та, порушуючи принцип диспозитивності, самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Отже, право особи звернутися до суду із самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17 та від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

З огляду на предмет і підстави позову, за встановлених у цій справі обставин, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що задоволення позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення міської ради не призведе до поновлення прав, за захистом яких він звернувся до суду, відновлення володіння, користування або розпорядження майном, а також, що задоволення позовної вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору, який виконувався, без одночасного заявлення вимоги про застосування відповідних наслідків недійсного правочину - до ефективного захисту прав держави в інтересах якої прокурором заявлено позов у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.40 постанови від 25.01.2022 у справі №143/591/20 зазначила, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (заява №22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02)).

Щодо застосування норм статті 16 ЦК України та статті 5 ГПК України Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 28.01.2020 у справі №50/311-б, від 19.05.2020 у справі №922/4206/19, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, що обрання неналежного або неефективного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Прокурор обрав неналежний та недопустимий спосіб захисту прав, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними, неналежними та неефективними, а відтак не підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на прокурора.

Керуючись ст. 20 ГК України, ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76 - 79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "30" грудня 2024 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.