Рішення

від 30.12.2024 по справі 922/3531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3531/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх. №31905 від 19.12.2024) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 3, кімн. 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 2) про стягнення 487160,18 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 2, код ЄДРПОУ 39542670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 3, кімн. 3, код ЄДРПОУ 45247833) заборгованість у розмірі 487160,18 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5845,92 грн.

19.12.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх. №31905), в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" витрати, що підлягають сплаті за надання правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 10000,00 грн. Разом з тим, просить суд розглянути подану заяву без участі позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх. №31905 від 19.12.2024) до розгляду. Розгляд заяви ухвалено здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Разом з тим, звернуто увагу, що відповідно до положень частини 6 статті 6, частини 7 статті 42 ГПК України ТОВ "НМТ" зобов`язано зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".

Приписами частини 3 статті 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на вище викладене, а також беручи до уваги те, що справа №922/3531/24 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 у даній справі ухвалено без виклику учасників справи, суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, тобто без виклику учасників справи в межах строку, що передбачений частиною 3 статті 244 ГПК України.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, нормами процесуального права передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

У даному разі, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. позивачем представлено суду наступні документи, а саме: договір про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №02-09/24 від 02.09.2024; додаткова угода №1 від 04.10.2024 до договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №02-09/24 від 02.09.2024; ордер на надання правничої допомоги серія АХ №1205881 від 04.09.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №4131 від 18.10.2022; акт виконаних робіт (детальний опис) №1 від 18.12.2024 до договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №02-09/24 від 02.09.2024.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Із матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до адвоката Грайворинського Ігоря Валерійовича з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту прав та інтересів клієнта, про що укладено договір про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №02-09/24 від 02.09.2024.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, в судах господарської та адміністративної юрисдикції, а також перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, пов`язані із судовим розглядом судових справ за участю клієнта, в яких він бере участь як особа, яка бере участь у справі, розглядом кримінальних проваджень, в яких клієнт бере участь як підозрюваний, обвинувачений, підсудний, потерпілий, розглядом справ про адміністративні правопорушення, в яких клієнт бере участь у якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, а також в судах міжнародної юрисдикції (за потреби).

Умовами пункту 6.1., 6.2. договору погоджено, що за виконання доручень згідно цього договору клієнт сплачує адвокату гонорар. Розмір гонорару, порядок та умови його сплати визначаються у додатковій угоді до цього договору.

Згідно пункту 8.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2026 року. У випадку, якщо після настання цієї дати сторони не наполягають на розірванні цього договору він автоматично продовжує свою дію на діючих умовах.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що 04.10.2024 між адвокатом та клієнтом було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №02-09/24 від 02.09.2024

Пунктом 1, 2 додаткової угоди передбачено, що адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу в межах господарської справи за позовом ТОВ "Гленкор Інвестмент" до ТОВ "НМТ" про стягнення грошових коштів, що розглядатиметься в Господарському суді Харківської області та, за необхідності, в Східному апеляційному господарському суді і у Верховному Суді. Відповідно до п. 6.2. договору сторони погодили, що гонорар адвоката за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 10000,00 грн., 10000,00 грн. - в суді апеляційної інстанції та 5000,00 грн. у Верховному Суді.

Пунктом 3 додаткової угоди погоджено, що клієнт сплачує кошти, визначені у п. 2 даної додаткової угоди протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту ухвалення рішення по справі судом відповідної інстанції.

Згідно з умовами пункту 4 додаткової угоди надання адвокатом правничої допомоги при розгляді справи за участі клієнта включає за необхідності та з урахуванням судової інстанції: підготовку та подання до суду позовної заяви, підготовку і подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка та подання до суду клопотань про долучення доказів, надання суду відповідних доказів, подання апеляційної та касаційної скарг, письмових додаткових пояснень в суди всіх інстанцій, за необхідності підготовку та подання до судів заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання усних пояснень судам, підготовку та подання до судів інших документів, передбачених ГПК України, які необхідні для розгляду справи.

Відповідно до умов пункту 5 додаткової угоди, додаткова угода є складовою невід`ємною частиною договору та є обов`язковою для її сторін з 04.10.2024.

Згідно Акту виконаних робіт (детальний опис) №1 від 18.12.2024 до договору про надання юридичних послуг (правничої допомоги) №02-09/24 від 02.09.2024 адвокат надав клієнту професійну правничу допомогу у господарській справі №922/3531/24, що перебувала в провадженні судді Сальнікової Г.І. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ", зокрема: 1) вивчив документи, що опосередковують спірні відносини, склав та подав позов 6 годин, вартість послуги 9000,00 гривень; 2) склав та подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції - 1 година, вартість послуги 1000,00 грн. Загальна кількість витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги в суді першої інстанції становить 7 годин. Загальна вартість наданих послуг в суді першої інстанції визначена за домовленістю сторін та становить 10000,00 гривень. Сторони не мають претензій стосовно обсягу та якості наданої адвокатом професійної правничої допомоги клієнту у суді першої інстанції при розгляді згаданої справи.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц виснувала, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Водночас суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Тобто, критерії, що визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Таким чином, оцінка обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, характер спору, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надаючи оцінку наданим доказам в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи конкретні обставини даної справи суд зазначає, що позовна заява є незначною за обсягом та не передбачає необхідності виконання адвокатом значного обсягу юридичної і технічної роботи та витрачати значний час для підготовки та подання позову. Додані до позовної заяви документи складаються з одного чи декількох аркушів, є типовими для спірного договору, у переважній своїй більшості однотипними (акти здачі-прийняття робіт тощо) та не потребують значної за обсягом роботи із їх вивчення, аналізу, а також підготовки для подання до суду разом з позовом в обґрунтування правової позиції по справі.

Крім того, суд звертає увагу, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінилось, а тому цитування великої кількості норм права, законів та іншої нормативно-правової бази, яка підлягає дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини у даному разі не передбачають.

Разом з тим, суд зазначає, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а тому судові засідання не проводились, що не потребувало витрат адвокатом свого часу та зусиль на участь в судових засіданнях.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та враховує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати необхідність витрат, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони.

Відповідно до частини 2 статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

У системному зв`язку із наведеними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів позивача у суді, враховуючи принципи верховенства права та справедливості, критерії реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що у даному разі розумним, реальним, обґрунтованим слід вважати зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

На переконання суду, стягнення зменшеної суми гонорару свідчитиме про дотримання принципу захисту права працівника на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України, оскільки діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата в силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слугує формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 та частини 8 статті 129 ГПК України сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 231, 232, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх. №31905 від 19.12.2024)- задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 2, код ЄДРПОУ 39542670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гленкор Інвестмент" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 3, кімн. 3, код ЄДРПОУ 45247833) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення складено 30.12.2024 р.

Суддя Г.І. Сальнікова