Ухвала
від 26.12.2024 по справі 926/5372/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

26 грудня 2024 року Справа № 926/5372/23

За заявами Акціонерного товариства «Чернівціобленерго»

про відстрочення виконання судового рішення від 03.10.2024, вх. № 2508;

про скасування наказу про примусове виконання рішення від 02.12.2024, вх. № 3746;

про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 02.12.2024, вх. № 3128;

за скаргою Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» від 09.12.2024, вх. № 3213 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 76679819 (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Адама Міцкевича, 2, офіс 22);

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227)

до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (58008, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Прутська, 23а, код 00130760)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління в сумі 58 506 722,90 грн,

Суддя І.В. Марущак

Секретар судового засідання Л.В. Терещенко

представники:

від заявника (боржника) адвокат Сондей Я.А., Хлапоніна О.Р.;

від стягувача Твердохліб М.В.

приватний виконавець Кондрюк К.О.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Чернівецької області перебувала справа №926/5372/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про стягнення 100 480 029,69 грн (згідно збільшених позовних вимог) заборгованості за договором про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019, з яких 87 453 201,03 грн основного боргу, 8 907 254,22 грн пені, 2 622 614,76 грн штрафу, 813 008,46 грн 3% річних, 683 871,22 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспечерського (оперативно-технологічного) управління № 0517-03041 від 26.06.2019 в сумі 87 247 635,81 грн, 813 008,46 грн 3% річних, 683 871,22 грн інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог провадження закрито.

04.10.2024 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 судом видано наказ про примусове виконання рішення.

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що заборгованість АТ «Чернівціобленерго» перед ПАТ «НЕК «Укренерго» за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління виникла не з вини Товариства. За результатами проведення планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з господарської діяльності за період 2023 року було складено Акт від 27.03.2024р. №150, згідно якого Регулятором визначено суму недоотриманого доходу, яка складає 350 685, 00 грн включаючи недоотриманий дохід від не підняття тарифів на послугу з розподілу у 2023 році в сумі 286 433,00 грн. За результатами розгляду вказаного Акту перевірки Регулятором прийнято рішення, оформлене постановою №774 від 23.04.2024, пунктом 5 якої визначено, що повернення суми недоотриманого доходу заплановано на період 2025-2026 років, без конкретизації періоду, в якому відбуватиметься таке повернення.

Вважає, що відстрочення виконання рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, враховуючи те, що відповідачем частково сплачено суму основної заборгованості. Однак попри всі докладені зусилля АТ «Чернівціобленего» для забезпечення повних та своєчасних розрахунків з ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», ситуація з економічно необгрунтованими тарифами унеможливлює одночасне погашення вже існуючої заборгованості та забезпечення 100% рівня поточної оплати.

Ухвалою суду від 04.10.2024 заяву про відстрочення виконання судового рішення прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 926/5372/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 та витребувано матеріали справи з Господарського суду Чернівецької області.

09.10.2024 матеріали справи №926/5372/23 супровідним листом вих. № 02.04-20-780/24 від 09.10.2024 направлено до Західного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з надісланням матеріалів справи № 926/5372/23 до Західного апеляційного господарського суду ухвалою від 10.10.2024 зупинено провадження у справі (розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення) до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду Чернівецької області.

02.12.2024 Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» через систему «Електронний суд» подало заяву про скасування наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23, обґрунтовану тим, що 03.10.2024 року АТ «Чернівціобленерго» подано апеляційну скаргу на вказане рішення Господарського суду Чернівецької області. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою. Повідомляє, що станом на 02.12.2024 року відсутній текст постанови Західного апеляційного господарського суду (вступна та резолютивна частини/повний текст). Таким чином, судовий наказ від 04.10.2024 року виданий з грубим порушенням норм чинного законодавства, а тому не може бути пред`явлений до примусового виконання, оскільки станом на дату його видачі рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/5372/23 не набрало законної сили, а отже наявні всі підстави для скасування судового наказу від 04.10.2024. Водночас, 02.12.2024 відповідачем подано заяву, до якої додано докази надіслання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» вказаної заяви про скасування наказу про примусове виконання рішення.

Крім того, 02.12.2024 Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» через систему «Електронний суд» подало заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, вх. № 3128, в якій просить суд:

- зупинити виконання за наказом про примусове виконання рішення від 04.10.2024 року;

- визнати наказ про примусове виконання рішення від 04.10.2024 року по справі №926/5372/23 таким, що не підлягає виконанню повністю.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що 03.10.2024 року АТ «Чернівціобленерго» подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою. Станом на 02.12.2024 року відсутній текст постанови Західного апеляційного господарського суду (вступна та резолютивна частини/повний текст). Таким чином, судовий наказ від 04.10.2024 року виданий з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки станом на дату його видачі рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/5372/23 не набрало законної сили, а отже наявні всі підстави вважати, що даний судовий наказ виданий

помилково, а отже має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню повністю.

Окрім того, враховуючи, що даний наказ пред`явлено до виконання стягувачем, внаслідок чого постановою від 29.11.2024 року приватного виконавця Кондрюка К.О. відкрито виконавче провадження, дотримуючись ч. 3 ст. 328 ГПК України, вважає, що існує критична необхідність у зупиненні виконання за даним виконавчим документом.

03.12.2024 Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» через систему «Електронний суд» подало окрему заяву про зупинення виконання за виконавчим документом, вх. № 3142, в якій просить зупинити виконання за наказом про примусове виконання рішення від 04.10.2024 року.

Ухвалою суду від 04.12.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяв АТ «Чернівціобленерго» про скасування наказу про примусове виконання рішення від 02.12.2024, вх. № 3746, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 02.12.2024, вх. № 3128 та зупинення виконання за виконавчим документом від 03.12.2024, вх. № 3142 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду Чернівецької області.

09.12.2024 до суду від боржника надійшла скарга на дії приватного виконавця, в якій просить визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2024 № 76679819, про арешт коштів боржника від 29.11.2024 № 76679829, про арешт коштів боржника від 02.12.2024 № 76679819.

Вимоги скарги обґрунтовує тим, що в судовому засіданні 11.09.2024 Господарським судом Чернівецької області по справі №926/5372/23 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, при цьому повний текст судового рішення складено 13.09.2024. Таким чином, апеляційна скарга мала бути подана до 04.10.2024. 03.10.2024, тобто в межах визначеного ст. 1 ст. 256 ГПК України строку на апеляційне оскарження рішення суду, представником АТ «Чернівціобленерго» подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду. З ухвали Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2024 вбачається, що судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Чернівціобленерго» від 03.10.2024. При цьому, судом апеляційної інстанції не поновлювались строки на апеляційне оскарження, оскільки апеляційна скарга була подана в межах встановлених Кодексом строків.

Відсутнім був текст постанови Західного апеляційного господарського суду (відсутня вступна та резолютивна частини/повний текст), який було підписано та доставлено до кабінету «Електронний суд» лише 05.12.2024, що підтверджується карткою руху документа та протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з підсистеми «Електронний суд». Відтак, проаналізувавши довідки про набрання судовим рішенням законної сили, а саме рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 та постановою Західного апеляційного господарського суду, можна дійти до висновку про неспівпадіння дати про набрання законної сили (рішення 04.10.2024, постанова 27.11.2024), що свідчить про те, що судовий наказ по справі № 926/5372/23, виданий станом на 04.10.2024 року, не підлягав виконанню, оскільки на момент його видачі рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 року не набрало законної сили у зв`язку із апеляційним оскарженням.

Зазначає, шо приватний виконавець Кондрюк К.О. достеменно знав про те, що рішення суду не набрало законної сили 04.10.2024, адже про це свідчила навіть заява стягувача ПАТ «НЕК «Укренерго» про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2024 року за №01/74594, зі змісту якої вбачається: «Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23, яке набрало законної сили 27.11.2024, стягнуто зазначену в рішенні заборгованість.

До вказаної заяви ПАТ «НЕК «Укренерго» не долучено ані постанову Західного апеляційного господарського суду, ані наказ на примусове виконання рішення, яке набрало законної сили 29.11.2024 року, під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 02.12.2024 року така постанова також була відсутня в матеріалах.

Окрім того, 02.12.2024 року представником стягувача було подано до Західного апеляційного господарського суду заяву про видачу копії скороченого судового рішення, якою ще раз підтверджено, що станом на день відкриття виконавчого провадження 29.11.2024 року у приватного виконавця Кондрюка К.О. була відсутня інформація, яка б підтверджувалась офіційними документами, щодо наявності рішення апеляційної інстанції по справі №926/5372/23, а, отже, за відсутності наказу про примусове виконання рішення, виданого за результатами розгляду справи №926/5372/23 в рамках апеляційного провадження, оскільки рішення суду набирає законної сили після закінчення апеляційного оскарження та винесення постанови.

Незважаючи на вказане, в порушення пункту 1 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. відкрито виконавче провадження №76679819, хоча згідно приписів даної законодавчої норми, він зобов`язаний був повернути стягувачу судовий наказ від 04.10.2024 року без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

До того ж, п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що

виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Так, 02.12.2024 АТ «Чернівціобленерго» звернулось до приватного виконавця Кондрюка К.О. із заявою про закінчення виконавчого провадження, заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження». Натомість, вкотре ігноруючи норми закону, за наявності таких суперечливих відомостей у останнього щодо наявності підстав для виконання наказу від 04.10.2024, останнім було необґрунтовано відмолено у задоволенні даних заяв. При цьому, Кондрюк К.О. розумів, що блокування банківських рахунків в рамках даного виконавчого провадження, призводить до неможливості здійснення господарського діяльності Товариства в цілому, адже унеможливлює участь оператора системи розподілу, яким є АТ «Чернівціобленерго», на ринку електричної енергії, у зв`язку із чим ставить під загрозу забезпечення жителів усієї Чернівецької області, включаючи об`єкти критичної інфраструктури, необхідним для життя та існування ресурсом, як електрична енергія в складний для України час, до того ж в зимовий період.

Ухвалою суду від 10.12.2024 відкладено вирішення питання про прийняття скарги АТ «Чернівціобленерго» на дії приватного виконавця від 09.12.2024, вх. № 3213 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду Чернівецької області, які були направлені Західному апеляційному господарському суду за вих. № 02.04-20-780/24 від 09.10.2024 на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 про відкриття апеляційного провадження у справі №926/5372/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024.

17.12.2024 до Господарського суду Чернівецької області повернулися матеріали справи № 926/5372/23.

Ухвалою від 18.12.2024 судом поновлено провадження в частині щодо заяви АТ «Чернівціобленерго» від 03.10.2024, вх. № 2508, про відстрочення виконання судового рішення у справі № 926/5372/23; прийнято заяву АТ «Чернівціобленерго» від 03.10.2024, вх. № 2508 про відстрочення виконання судового рішення, заяву про скасування наказу про примусове виконання рішення від 02.12.2024, вх. № 3746, заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 02.12.2024, вх. № 3128 та скаргу АТ «Чернівціобленерго» від 09.12.2024, вх. № 3213 на дії приватного виконавця та призначено їх до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2024; відмовлено в задоволенні заяви про зупинення виконання за виконавчим документом від 03.12.2024, вх. № 3142 та проханні про зупинення виконання за наказом, яке міститься в заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 02.12.2024, вх. № 3128; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича надати суду до початку судового засідання належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №76679819 по виконанню наказу Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024 в справі №926/5372/23 та відзив на скаргу на дії приватного виконавця; запропоновано стягувачу надати відзив на вказану скаргу; судове засідання за участю представника останнього вирішено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Явку державного виконавця у судовому засіданні визнано обов`язковою.

19.12.2024 ПАТ «НЕК «Укренерго» через систему «Електронний суд» подало заперечення проти заяви про відстрочення виконання рішення та скасування наказу, вх. № 4004 та заперечення проти скарги на дії приватного виконавця, вх. № 4008.

В запереченнях проти заяви про відстрочення виконання рішення та скасування наказу зазначає, що відповідач не довів факт неможливості виконання рішення чи його істотне ускладнення, не надав ні фінансової звітності, ні інших доказів на підтвердження свого скрутного фінансового стану, зокрема, відсутності на його рахунках коштів для виконання рішення. НЕК «Укренерго» як адміністратор розрахунків оприлюднює на власному веб-сайті фінансові результати розрахунків, до прикладу, на балансуючому ринку. Так, станом на 20.11.2024 загальний розмір заборгованості учасників ринку перед НЕК «Укренерго» складає понад 33,2 мільярда грн. Відстрочення виконання судового рішення на таку надзвичайно велику суму суттєво перешкоджатиме належному виконанню функцій стягувача, що є критично важливими для функціонування об`єднаної енергетичної системи України. На сьогодні загальновідомим фактом є атаки агресора на об`єкти енергетичної інфраструктури. Численні пошкодження об`єктів Об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів країни-агресора вимагають додаткових витрат НЕК «Укренерго» для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу. За таких умов вважає, що відстрочення виконання судового рішення у справі №926/5372/23 порушить баланс інтересів сторін на користь відповідача, ставитиме під загрозу виконання функцій позивача як оператора системи передачі, поглибить кризу неплатежів на ринку електричної енергії, приведе до зростання заборгованості і стягнення з позивача його кредиторами боргів та інших нарахувань.

Вказує, що через несплату відповідачем отриманих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у відповідача постійно виникає заборгованість за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності, що, своєю чергою, призводить до стягнень кредиторами з ОСП компенсаційних нарахувань на користь інших учасників ринку (до прикладу, справа №910/15075/23), що є необґрунтованим фінансовим тягарем для позивача. Просить суд врахувати, що заборгованість, яка виникла в межах даної справи, обліковується з червня 2023 року та станом на грудень 2024 року залишається не погашеною, що свідчить про те, що фактично АТ «Чернівціобленерго» не виконуються власні зобов`язання півтори року. Відтак відстрочка виконання рішення у даній справі призведе до недоотримання НЕК «Укренерго» коштів протягом двох років, що порушує принцип «легітимного очікування» стягувача на власне майно.

Звертає увагу, що відповідач просить відстрочити виконання рішення в означеній справі строком на 12 місяців з дня його ухвалення, проте жодним чином, як не обґрунтовує запропонований термін відстрочення, так і не надає доказів на підтвердження того, що після спливу однорічного строку рішення суду буде ним виконано. Посилання ж боржника на рішення регулятора (постанова від 23.04.2024 №774), просить суд не розцінювати як підставу для відстрочення судового рішення, позаяк вказані доводи не є гарантованим підтвердженням надходження грошових коштів на рахунки відповідача, а також подальшого їх скерування з метою належного виконання рішення суду в справі по закінченню терміну відстрочки.

Щодо заяви боржника про скасування наказу зазначає, що положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України). Однак у поданій АТ «Чернівціобленерго» заяві боржник, посилаючись на положення статті 241 ГПК України, де мова йде про строки набрання рішенням господарського суду законної сили, просить суд скасувати наказ Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024. Зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливість скасування наказу господарського суду, який виданий за результатами розгляду справи за правилами позовного провадження (на відміну від наказного провадження). За таких обставин, просить заяву Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про скасування наказу Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024 залишити без розгляду.

В запереченнях проти скарги на дії приватного виконавця зазначає, що в своїй скарзі відповідач не вказав, які саме його законні права та інтереси порушені внаслідок відкриття виконавчого провадження та не обґрунтував, яке його порушене право, як боржника, буде відновлено внаслідок скасування спірних постанов. Водночас, з урахуванням обставин щодо набрання рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 законної сили та залишення вказаного рішення без змін судом апеляційної інстанції, наголошує, що відкриття та виконання рішення суду у цій справі за наказом від 04.10.2024 саме по собі не порушило прав божника.

Також просить суд врахувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 28.05.2019 у справі №905/2458/16, в якій зазначено, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (у тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. На думку НЕК «Укренерго», задоволення скарги відповідача та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ніяким чином не призведе до зміни резолютивної частини рішення суду у справі №926/5372/23 та ніяким чином не вплине на обов`язок виконання відповідачем рішення суду, обов`язковість виконання якого гарантовано позивачу (стягувачу) статтею 129-1 Конституції України.

До початку судового засідання 23.12.2024 приватним виконавцем Кондрюком К.О. до суду надано копії матеріалів виконавчого провадження №76679819 по виконанню наказу Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024 в справі №926/5372/23, відзив на скаргу на дії приватного виконавця, а також клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що ним попередньо призначено виконавчі дії.

У відзиві на скаргу приватний виконавець просить у задоволенні скарги на дії приватного виконавця відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість скарги з тих підстав, що відкриття виконавчого провадження №76679819 від 29.11.2024 з виконання наказу Господарського суду Чернівецької області в справі № 926/5372/23 від 04.10.2024 відбулося після розгляду справи в апеляційній інстанції, а судовий наказ не визнано таким, що не підлягає виконанню; у вищезазначеному виконавчому документі вказані всі відомості відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі відомості щодо дати набрання рішенням законної сили; на день відкриття ВП №76679819 не виявлено жодних правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, адже виконавчий документ відповідав нормам закону, а рішення у справі № 926/5372/23 набули законної сили; рішення суду щодо надання боржнику відстрочки на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23 відсутнє.

23.12.2024 АТ «Чернівціобленерго» через систему «Електронний суд» подано клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи №926/5372/23 копію Постанови НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2181, копію рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2024 року №912/2484/23, заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 по справі №926/5372/23 строком на 1 рік з дня ухвалення рішення задовольнити.

В судовому засіданні 23.12.2024 представники заявника та стягувача надали пояснення по суті заяви про відстрочення виконання рішення суду, представник АТ «Чернівціобленерго» просила заяву задовольнити та відстрочити виконання рішення суду у вказаній справі строком на один рік з дня ухвалення рішення, натомість представник стягувача проти задоволення заяви заперечила.

Ухвалою суду від 23.12.2024 відкладено розгляд заяв АТ «Чернівціобленерго» про відстрочення виконання судового рішення, скасування наказу про примусове виконання рішення, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та скарги на дії приватного виконавця на 26.12.2024, судове засідання за участю представника стягувача вирішено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

До початку судового засідання 26.12.2024 ПАТ «НЕК «Укренерго» через систему «Електронний суд» подало письмові пояснення, в яких наведено пизиції апеляційних судів при розгляді аналогічних справ про відстрочення виконання рішення суду, учасниками яких є як АТ «Чернівціобленерго», так і НЕК «Укренерго».

Крім того, 26.12.2024 АТ «Чернівціобленерго» через систему «Електронний суд» подано заперечення на письмові пояснення НЕК «Укренерго», в яких на спростування заперечень стягувача щодо відстрочення виконання рішення вказує, що предметом розгляду у вказаних ним справах є стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії з періодами виникнення з листопада 2021 по квітень 2022 та з жовтня 2022 по квітень 2023. Натомімть, предметом розгляду даної справи є заборгованість за договором, що виникла з червня 2023 по грудень 2023, тобто стягувачем наводяться постанови Західного апеляційного господарського суду з періодами виникнення заборгованостей найдавніших періодів, а тому не можуть корелюватись із предметом розгляду даної справи, зважаючи на виникнення нових обставин, що унеможливлюють негайного виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 року.

Звертає увагу, що, незважаючи на відносно спокійну ситуацію у Чернівецькій області в порівнянні з іншими областями України, працівники АТ «Чернівціобленерго» усувають пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури внаслідок атак рф на території України, а також спрямовують сили на забезпечення безперебійного електроживлення на території здійснення ліцензованої діяльності. Не дивлячись на складну фінансову ситуацію, АТ «Чернівціобленерго» вживало всіх можливих заходів спрямованих на відновлення пошкоджених, внаслідок ракетних атак, об`єктів енергетичної інфраструктури Херсонщини, задля забезпечення споживачів електричною енергією, які і так постраждали від атаки рф, а також для підтримки ОЕС України в цілому.

Присутні в судовому засіданні 26.12.2024 представники заявника (боржника), стягувача просили долучити подані ними письмові пояснення та зперечення на письмові пояснення до матеріалів справи. Учасники справи та приваний виконавець проти долучення вказаних пояснень не заперечували.

Суд ухвалив долучити пояснення та заперечення на пояснення боржника та стягувача до матеріалів справи.

По суті вимог заяв про відстрочення виконання судового рішення, скасування наказу про примусове виконання рішення та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а також вимог скарги на дії приватного виконавця представники заявника (боржника) надали пояснення, просили заяви та скаргу задовольнити.

Представник стягувача проти задоволенння заяв про відстрочення виконання судового рішення та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заперечила, заяву про скасування наказу про примусове виконання рішення просила залишити без розгляду, у задоволенні скарги на дії приватного виконавця просила відмовити.

Приватний виконавець у своїх поясненнях зазначив, що на час розгляду скарги рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23 виконано на 50 %, просив у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши пояснення представників боржника, стягувача та приватного виконавця, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 стягнуто з Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0517-03041 від 26.06.2019 в сумі 87 247 635,81 грн, 813 008,46 грн 3% річних, 683 871,22 грн інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Повний текст вищевказаного рішення Господарського суду Чернівецької області складено та підписано 13.09.2024.

04.10.2024 Господарським судом Чернівецької області видано наказ про примусове

виконання вказаного вище рішення суду.

04.10.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» від 03.10.2024 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23, що вбачається з ухвали Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у вказаній справі про відкриття апеляційного провадження.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №926/5372/23 рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 залишено без змін.

29.11.2024 Приватне акціонерне товариство «Національна енергктична компанія «Укренерго» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23, до якої додано оригінал наказу Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024.

Постановою від 29.11.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем відкрито виконавче провадження №76679819 з виконання судового наказу №926/5372/23, виданого від 04.10.2024 Господарським судом Чернівецької області, про стягнення з боржника, АТ «Чернівціобленрго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0517-03041 від 26.06.2019 в сумі 87 247 635,81 грн, 813 008,46 грн 3% річних, 683 871,22 грн інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановами від 29.11.2024 ВП №76679819 приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем стягнуто з боржника основну винагороду у сумі 8 980 431,50 грн, визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 500,00 грн.

29.11.2024 та 02.12.2024 приватним виконавцем Кондрюком К.О. винесено постанови про арешт коштів божника, яими накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на як заборонено законом, та належить боржнику АТ «Чернівціобленерго», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 98 785 246,99 грн.

02.12.2024 АТ «Чернівціобленерго» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. із заявою про закінчення виконавчого провадження № 76679819 згідно наказу про примусове виконання рішення від 04.10.2024 по справі № 926/5372/23, вих.№ 6-02/3307 від 02.12.2024, у зв`язку з тим, що на дату його видачі 04.10.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/5372/23 не набрало законної сили у зв`язку із апеляційним оскарженням.

Згідно листа приватного виконавця від 03.12.2024 № 85340 боржнику роз`яснено, що правові підстави для закінчення виконавчого провадження № 76679819 відсутні, оскільки станом на 02.12.2024 наказ про примусове виконання від 04.10.2024 у справі № 926/5372/23 не визнано судом таким, що не підлягає виконанню, а рішення Господарського суду Чернівецької області у вказаній справі набрало законної сили. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23 залишено без змін.

02.12.2024 АТ «Чернівціобленерго» подано до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. аналогічну за змістом заяву про зупинення виконавчого провадження № 76679819, вих.№ 6-02/3431 від 02.12.2024.

Листом приватного виконавця від 03.12.2024 № 85339 надано відповідь, що відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження № 76679819. У заяві не наведені правові підстави відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Які б зобов`язували приватного виконавця винести постанову про зупинення виконавчого провадження. Посилання на на ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» є недоречним, оскільки розгляд справи в апеляційній інстанції вже відбувся. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23 залишено без змін. Станом на 02.12.2024 відсутнє рішення суду щодо надання АТ «Чернівціобленерго» відстрочки виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23.

Як повідомлено приватним виконавчем та не заперечується сторонами, наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23 виконано приблизно на 50%. Із пояснень виконавця в судовому засіданні, ним зазначено, що точну суму стягнуту на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23 повідомити не може у зв`язку із відсутністю доступу до реєстру виконавчих проваджень внаслідок хакерських атак.

А. Заява про скасування наказу про примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

АТ «Чернівціобленерго» подано заяву про скасування наказу Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024 у справі № 926/5372/23, обгрунтовану тим, що вказаний наказ видано передчасно, оскільки на дату його видачі рішення суду не набрало законної сили.

Суд зазначає, що положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).

Підстави, вказані заявником в заяві про скасування наказу про примусове виконання рішення суду,

Однак у поданій АТ «Чернівціобленерго» заяві боржник, посилаючись на помилковість виднання наказу (ч. 2 ст. 328 ГПК України), просить суд скасувати наказ Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024.

Суд зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливість скасування наказу господарського суду, який виданий за результатами розгляду справи за правилами позовного провадження (на відміну від наказного провадження).

Водночас, розділом V ГПК України «Процесуальні питання, повязані з виконанням судових рішень у господарських справах» передбачено подання заяви про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає виконанню, зокрема з підстав видачі виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною десятою статті 11 ГПК України передбачено: «Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).»

За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження щодо розгляду заяви Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» від 02.12.2024, вх. № 3746 про скасування наказу від 04.10.2024 про примусове виконання Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23, необхідно закрити.

Б. Заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною 2 статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

У відповідності до правової позиції, яка викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17 підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі в справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами частин першої, третьої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому КГС ВС виходить з того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком обставин, а пов`язується з наявністю самого обов`язку.

Подібні за змістом висновки викладено в постановах КГС ВС від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 стягнуто з Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0517-03041 від 26.06.2019 в сумі 87 247 635,81 грн, 813 008,46 грн 3% річних, 683 871,22 грн інфляційних втрат та 1 059 800,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Повний текст вищевказаного рішення Господарського суду Чернівецької області складено та підписано 13.09.2024.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України, останнім днем на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення було 03.10.2024.

Зранку 04.10.2024 Господарським судом Чернівецької області перевірено систему діловодства Західного апеляційного господарського суду та не встановлено наявність заведеного апеляційного провадження по справі № 926/5372/23, відтак видано наказ про примусове виконання вказаного вище рішення суду, в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 04.10.2024.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2023 АТ «Чернівціобленерго» через систему «Електронний суд» було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в цій справі, яку доставлено до електронного суду 04.10.2024. Апеляційна скарга зареєстрована Західним апеляційним господарським судом 04.10.2024 (вх. № 01-09/2785/24) (т. 3 а.с. 2-7).

Таким чином, апеляційна скарга надіслана у межах строку, встановленого процесуальним кодексом (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

03.10.2024 Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» через систему «Електронний суд» звернулось до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 по справі №926/5372/23 строком на 1 рік з дня ухвалення рішення. Суд зазначає, що в даній заяві не міститься посилання боржника, що ним подано чи буде подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024

Про подання апеляційної скарги відповідач (боржник) не повідомив Господарський суд Чернівецької області у строк до 04.10.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Чернівціобленерго» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в справі № 926/5372/23 та витребувано матеріали справи з Господарського суду Чернівецької області.

Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 зареєстрована канцелярією Господарського суду Чернівецької області 08.10.2024, матеріали справи направлено на адресу апеляційного суду 09.10.2024, що підтверджується супровідним листом Господарського суду Чернівецької області № 02.04-20-780/24 від 09.10.2024.

Враховуючи, що запит від апеляційного господарського суду про надіслання справи до суду апеляційної інстанції у зв`язку із надходженням апеляційної скарги на рішення суду від 11.09.2024 надійшов до Господарського суду Чернівецької області 08.10.2024, станом на час винесення наказу 04.10.2024 суд не був обізнаний про наявність апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Тобто на момент видачі наказу від 04.10.2024 про обставини подання відповідачем (боржником) апеляційної скарги Господарському суду Чернівецької області не було відомо, а тому у суду не було наявної іншої інформації, ніж та, що днем набрання законної сили рішення є 04.10.2024.

Разом з тим, відповідач не був позбавлений можливості повідомити суд про оскарження рішення в цій справі у день подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, тобто 03.10.2024, що, крім іншого, відповідало би його інтересам.

Зміст статті 241 ГПК України свідчить, що до набрання рішенням законної сили воно не створює жодних правових наслідків для сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частиною 2 ст. 241 ГПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто положення ч. 2 ст. 241 ГПК України щодо моменту набрання рішенням законної сили стосуються випадків, коли апеляційна скарга подана у строк, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 284 ГПК Укрїни постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Судом враховується, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 залишено без змін, отже, в подальшому з 27.11.2024 воно набрало законної сили і підлягало обов`язковому виконанню.

Таким чином, за результатами апеляційного розгляду підтверджено обов`язок відповідача (боржника) зі сплати заборгованості.

Сам по собі факт оголошення 27.11.2024 лише вступної та резолютивної частин постанови апеляційного суду та відсутності пового текту постанови не впливає на факт набрання нею законної сили в день її прийняття та можливості примусового виконання судового рішення.

При цьому суд звертає увагу, що лише після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції Приватне акціонерне товариство «Національна енергктична компанія «Укренерго» 29.11.2024 звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23.

За твердженням приватного виконавця, що не заперечується стягувачем та боржником, рішення частково виконано після завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції.

З урахуванням встановлених обставин, з огляду на залишення рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі № 926/5372/23 без змін судом апеляційної інстанції та звернення його до примусового виконання після оголошення рішення апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду вказаного рішення суду, передчасна видача наказу від 04.10.2024 не порушило прав відповідача, оскільки не призвело до безпідставного стягнення.

Зазначення в наказі про набрання рішенням суду законної сили 04.10.2024, що фактично не відповідає дійсності, свідчить про формальну помилковість його видання, однак не може бути підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов`язок боржника зі сплати заборгованості за вказаним наказом не спростовано.

Натомість підставою для задоволення зави боржника є саме помилковість видання наказу у звязку з відсутністю заборгованості.

При розгляді заяви щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не вирішується питання про помилкову чи непомилкову видачу наказу на виконання рішення, а лише можливість виконання рішення, яке не набрало законної сили у відповідності до положень ГПК України.

З врахуванням викладеного, виходячи із засад розумності і справедливості, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про визнання наказу Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2024 таким, що не підлягає виконанню.

В. Заява про відстрочення виконання судового рішення.

Згідно з статтею 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Системний аналіз зазначеної статті ГПК України свідчить про те, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності конкретні обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що реально ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.

Тобто законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. Суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Також, вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін, чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтовано тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 суд повторює, що пункт перший статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Отже, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Також, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відтак, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, при цьому суд повинен досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. Також, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду боржник посилається на те, що тарифи на послугу з розподілу електричної енергії, затверджені станом на 01.01.2023 року, не було переглянуто в бік збільшення напротязі всього 2023 року, вказане призвело до їх необгрунтованості та дефіцитності, що в свою чергу зумовило формування невідшкодованих тарифом витрат Товариства на загальну суму 350 685 тис. грн, з яких 286 443 тис. грн сума недоотриманого доходу від непідняття тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, яка становить 15% від встановленої на 2023 рік структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Чернівціобленерго» та було долучено Постанову НКРЕКП №774 від 23.04.2024, пунктом 5 якої визначено, що повернення суми недоотриманого доходу заплановано на період 2025-2026 років, без конкретизації періоду в якому відбуватиметься таке повернення.

Однак, 19 грудня 2024 року НКРЕКП винесено Постанову № 2181 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 23 квітня 2024 року № 774» якою внесено зміни в п. 5 Постанови, шляхом заміни цифри та слово « 2025 та 2026» на цифри та слово «2026 та 2027».

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Суд враховуює той факт, що в ході розгляду даної справи боржник позовні вимоги в частині наявної заборгованості за надану послугу не заперечував, здійснив часткову оплату в ході розгляду справи, що стало підставою для закриття провадження у справі в частині вимог.

Акціонерне товариство «Чернівціобленерго» у період з 11.09.2024 (ухвалення рішення у даній справі) до моменту розгляду заяви сплачено ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 50 % в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду, про що зазначено приватним виконавцем та не заперечується сторонами.

Слід зазначити, що в даному випадку боржник, посилаючись на скрутне фінансове становище та воєнний стан на території України, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед стягувачем на теперішній час в повному обсязі. Більш того, інтерес боржника, полягає у погашенні наявної суми боргу при збереженні сталої роботи товариства, яке здійснює розподіл електричної енергії на території всієї Чернівецької області.

Суд спростовує посилання стягувача про те, що матеріали справи не містять доказів відсутності коштів на рахунках боржника, матеріалами виконавчого провадження та пояснення приватного виконавця, згідно яких ним стягнуто з усіх рахунків боржника станом на 18.12.2024 (днем наявності доступу до Реєстру виконавчих проваджено) усі наявні кошти на рахунках боржника та в подальшому здійснюється стягнення з поточних надходжень коштів на рахунки боржника.

Відсутність у боржника можливості обслуговувати соціальні об`єкти та об`єкти життєдіяльності Чернівецької області призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, зокрема, мешканців області, та може спричинити виникнення надзвичайних та техногенних ситуацій.

Суд також враховує, що постановою НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2181 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 23 квітня 2024 року № 774» внесено зміни в п. 5 постанови, шляхом заміни цифри та слово « 2025 та 2026» цифрами та словом « 2026 та 2027». Таким чином, Регулятором прийнято рішення щодо повернення суми недоотриманого АТ «Чернівціобленерго» доходу на період 2026-2027 років.

Зі змісту постанов НКРЕКП №774 від 23.04.2024 та № 2181 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 23 квітня 2024 року № 774» держава в особі державного органу НКРЕКП фактично визнала, що АТ «Чернівціобленерго» недоотримало дохід від непідняття тарифів на послуги з розподілу електричної енергії 286 443 тис. грн.

Суд враховує, що частка держави у статутному капіталі стягувача складає 100 %, натомість боржник є юридичною особою приватного права.

Таким чином, примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 по справі № 926/5372/23 та накладення арешту на майно боржника і стягнення всієї суми боргу може призвести до значних негативних наслідків, які можуть вплинути на стабільність електропостачання Чернівецької області.

До того ж, як зазначено АТ «Чернівціобленерго» та не заперечується ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», працівники АТ «Чернівціобленерго» усувають пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури внаслідок атак рф на території України, а також спрямовують сили на забезпечення безперебійного електроживлення на території здійснення ліцензованої діяльності.

За таких обставини, на які посилаються сторони, з урахуванням положень ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приходить до висновку, що одномоментне виконання рішення господарського суду на теперішній час унеможливлюється відсутністю у заявника необхідних коштів, а відстрочення виконання рішення суду надасть можливість боржнику повноцінно здійснювати господарську діяльність, зберегти людський ресурс (кадри), матеріально-технічну базу та сплатити залишок суми заборгованості в повному обсязі.

Господарський суд також враховує, що ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Однак стягувачем не доведено, що відстрочення виконання рішення суду у цій справі призведе до істотного понесення ним додаткових фінансових витрат та негативно вплине на його платоспроможність, при цьому не надано суду відомостей про його фінансовий стан, зокрема, наявності (відсутності) збитків, заборгованості з податків або заробітної плати, доказів, що фінансовий стан є гіршим за фінансовий стан боржника.

Суд також зазначає, що сторони перебувають в однакових умовах військового стану, військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони даної справи.

Господарський суд враховує режим воєнного стану в країні як зазначену у п. 3 ч. 4 ст. 331 ГПК України надзвичайну подію, що, зокрема, вплинуло на результати господарської діяльності заявника, тож доводи стягувача стосовно несення підприємством ризиків господарської діяльності та виконання судового рішення, яке не ставиться у залежність від відсутності коштів боржника, до уваги не приймаються як підстави відмови у розстроченні виконання судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги заперечення ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», оцінивши всі наведені обставини та надані боржником до заяви докази, суд доходить до висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі на теперішній час, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Зважаючи на те, що відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, враховуючи інтереси стягувача, необхідність дотримання розумних строків та забезпечення реального виконання рішення, суд приходить до висновку про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців з моменту прийняття рішення, тобто до 11 березня 2025 року.

При цьому, на переконання суду, відстрочення виконання судового рішення на шість місяців зможе забезпечити реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні ст. 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

Разом з тим, суд звертає увагу боржника на те, що відповідно норм чинного законодавства рішення суду є обов`язковим до виконання, факт надання боржнику відстрочки виконання рішення, не звільняє боржника від обов`язку виконання рішення суду, а отже й від вжиття останнім максимально можливих заходів, спрямованих на виконання прийнятого у даній справі судового рішення.

Щодо посилання як божника, так і стягувача на вказану ними судову практику вирішення заяви про відстрочення виконання рішення у подібних правовідносинах, суд зазначає, що питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

За таких обставин, господарський суд частково погоджується із доводами заявника (боржника), що негайне виконання рішення суду може стати фактичним блокуванням діяльності суб`єкта господарювання об`єкта критичної інфраструктури. При цьому судом враховуються інтереси стягувача як державного стратегічного підприємства, від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки.

Отже, суд дійшов висновку, що заява Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про відстрочку виконання рішення у справі на 12 місяців підлягає задоволенню частково.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в справі № 926/5372/23 станом на момент розгляду заяви виконано на 50%, відтак відстрочення виконання рішення в частині, яка вже виконана, є недоцільним та суперечить суті відстрочки судового рішення.

З метою унеможливлення виникнення питань щодо повороту виконання виконаної частини рішення, суд вважає за необхідне зазначити про відстрочення саме невиконаної частини рішення станом на момент вирішення питання відстрочки, а саме 26.12.2024.

Г. Скарга на дії приватного виконавця.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частиною першою статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено.

За матеріалів виконавчого провадження №76679819 з виконання наказу Господарського суду Чернівецької області в справі №926/5372/23, виданого 04.10.2024, вбачається, що 02.12.2024 представник АТ «чернівціобленерго» був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, відтак 02.12.2024 боржник дізнався про винесення приватним виконавцем оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2024 та арешт коштів божника від 29.11.2024 та 02.12.2024.

Враховуючи приписи статті 341 ГПК України, останнім днем для подачі скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. є 09.12.2024, відтак скаргу на дії приватного виконавця подано в строки, встановлені ГПК України.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (надалі - Законом № 1404-VIII). Указаний Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до пункту 1 частини 1 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень між народного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються, зокрема, дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

За умовами частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII встановлює обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України «Про виконавче провадження» метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За умовами пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Стаття 4 Закону № 1404-VIII містить вимоги до виконавчого документа; так, за частиною першою цієї статті у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

При цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій (в тому числі під час відкриття виконавчого провадження) регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5, далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Розділ ІІІ Інструкції регламентує вимоги, яким має відповідати виконавчий документ, та відомості, які мають міститися у заяві про примусове виконання рішення, дії виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження.

За змістом пунктів 4, 5 Розділу ІІІ Інструкції, зокрема:

- виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа;

- у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження

Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII передбачені підстави повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Так, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Судом встановлено, що наказ від 04.10.2024 виданий на підставі рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в справі № 926/5372/23, яке на дату його видачі не набрало законної сили, оскільки було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку у межах строку, встановленого процесуальним кодексом.

Відповідно до статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 в справі № 926/5372/23 набрало законної сили з дня прийняття постанови Західного апеляційного господарського суду, тобто 29.11.2024.

Як встановлено судом, запит від Західного апеляційного господарського суду про надіслання справи до суду апеляційної інстанції у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» від 03.10.2024 на вказане рішення суду у справі №926/5372/23 надійшов до суду першої інстанції 08.10.2024, а виконавчий документ видано судом 04.10.2024 із вказівкою про набрання ними чинності відповідною датою.

Згідно правових висновків, наведених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 в справі № 924/90/22, в такому випадку має місце неоднозначність у застосуванні норм ГПК та Закону № 1404-VIII, для вирішення якої слід вдатися до аналізу положень, які регламентують дії виконавця під час здійснення виконавчого провадження, а також визначають права та обов`язки учасників виконавчого провадження.

Так, за статтею 38 Закону № 1404-VIII виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Також за частиною четвертою статті Закону № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Звідси Верховний Суд висновує, що у випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства та Інструкції, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні.

У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.

В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.

Суд зназначає, що у зв`язку із оскарженням рішення суду у вказаній справі до оголошення вступної та резолютивної частин постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, якою рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 залишено без змін, стягувачем не пред`являвся виданий судом 04.10.2024 виконавчий документ до примусового виконання.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергктична компанія «Укренерго» звернулося до приватного виконавця Кондрюка К.О. із заявою про примусове виконання рішення суду лише 29.11.2024.

Отже, приватний виконавець Кондрюк К.О. під час прийняття постанов 29.11.2024 та 02.12.2024 про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів боржника діяв на підставі виконавчого документіа, який за формою та змістом відповідав приписам статті 4 Закону № 1404-VIII, його дії не суперечили вимогам законодавства та Інструкції. Доводів та доказів про інше скарга АТ «Чернівціобленерго» не містять.

Суд зауважує, що в матеріалах виконавчого провадження міститься належним чином засвідчена копія вступної та резолютивної частин постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 926/5372/23.

Суд погоджується з доводами скаржника про те, що станом на день відкриття виконавчого провадження 29.11.2024 у приватного виконавця Кондрюка К.О. була відсутня офіційна інформація щодо наявності рішення апеляційної інстанції по справі №926/5372/23, однак це не призвело до порушень прав скаржника та не свідчить про неправомірність дій приватного виконавця, оскільки з 27.11.2024 рішення суду першої інстанції набрало законної сили відповідно до частини другої статті 241 ГПК України, про що було відомо як стягувачу, так і боржнику (скаржнику).

Натомість дії скаржника щодо оскарження постанов приватного виконавця в той час, коли йому було достеменно відомо про результати розгляду справи аеляційним судом, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2019 у справі № 905/2458/16 зазначав, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

Враховуючи те, що за наявності сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства, так і їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення, у задоволенні скарги на дії приватного виконавця необхідно відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 328, 331, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження щодо розгляду заяви Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» від 02.12.2024, вх. № 3746 про скасування наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 закрити.

2. У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» від 02.12.2024, вх. № 3128 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

3. Заяву Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» від 03.10.2024, вх. № 2508, про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23, задовольнити частково.

4. Відстрочити виконання невиконаної станом на 26.12.2024 частини рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2024 у справі №926/5372/23 на шість місяців до 11 березня 2025 року.

5. У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» від 09.12.2024, вх. № 3213 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №76679819 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 31.12.2024.

Суддя І.В. Марущак


Суд	Господарський суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення	26.12.2024
Оприлюднено	02.01.2025
Номер документу	124185757
Судочинство	Господарське

Марущак Ілля Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 26.12.2024 по справі 926/5372/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —926/5372/23

Ухвала від 26.12.2024

Ухвала
від 26.12.2024 по справі 926/5372/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ