Ухвала

від 30.12.2024 по справі 712/9547/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9547/18

Провадження № 2/712/10/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Токової С.Є.

за участю секретаря судових засідань Білик О.Ю.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Черкаси цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Альп-Ком» про поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача приватного підприємства «Альп-Ком» про поновлення на посаді.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.09.2019 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Альп-Ком» про поновлення на посаді зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 925/924/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства «Альп-Ком», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень зборів засновників підприємства, яка знаходиться в провадженні Господарського суду Черкаської області. На даний час провадження не відновлено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа 04.10.2018 передана в провадження судді Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник І.О., та ухвалою судді від 09 жовтня 2018 року прийнята до провадження.

Відповідно до Рішення Вищої Ради Правосуддя від 17.11.2020 року суддя ОСОБА_4 звільнена з посади судді у зв`язку з відставкою.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді Токовій С.Є.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 січня 2021 року зупинена цивільна спава прийнята до провадження судді Токової С.Є.

Ухвалою від 02 жовтня 2024 року за ініціативою суду провадження у справі відновлено.

Позивач ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 18.11.2024 року, та в дане судове засідання, 30.12.2024 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу позивача ОСОБА_1 , ним не отримується та повертається до суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою».

Представник відповідача ПП " Альпа-Ком" Стойко А.Ю. в судовому засіданні 18.11.2024 року висловив свою думку щодо залишення позову без розгляду у зв"язку із неявкою позивача в судове засідання.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 в судових засіданнях 18.11.2024 та 30.12.2024 року участі не приймав та про причини неявки суд не повідомляв, не звертався із заявами про розгляд справи у його відсутності, хоча булв належним чином повідомлений про дату судового розгляду.

А повернення конверту з довідками поштового відділення з позначками про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою», свідчить про умисне неотримання позивачем судової повістки.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 провадження №61-185св23.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, та у Постанові № 591/4832/22від 01грудня 2023 року зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Таким чином, суд зазначає, що для виклику позивача, судом були здійсненні заходи спрямовані на своєчасне та належне повідомлення ОСОБА_1 про виклик в судові засідання стосовно розгляду його позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 рокуу справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак,суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.

Нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Суд з урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що належним чином повідомлений позивач ОСОБА_1 про дату, час та спосіб розгляду справи у призначених судових засіданнях 18.11.2024 року та 30.12.2024 року участі не приймав та не надавав заяви про відкладення розгляду справи, доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов`язки для забезпечення реалізації вказаного принципу. Позов ОСОБА_1 перебуває у провадженні суду з серпня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доприватного підприємства«Альп-Ком»про поновленняна посаді- залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлений 30 грудня 2024 року. 2024 року.

Головуючий : С.Є. Токова