Ухвала

від 30.12.2024 по справі 140/14811/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/14811/24 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Денисюк Р.С., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Гарнізонної військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 про визнання дій протиправним, визнання протиправним та скасування висновку та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Гарнізонної військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_2 про визнання протиправними дій командування Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування з метою з`ясування обставин отримання травми та встановлення факту отримання травми ОСОБА_1 , що призвело до тривалої втрати працездатності та обмеженої придатності до військової служби, безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із Захистом Батьківщини та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою з`ясування обставин отримання травми та встановлення факту отримання травми ОСОБА_1 , що призвело до тривалої втрати працездатності та обмеженої придатності до військової служби, безпосередньо під час виконання бойового завдання пов`язаного із Захистом Батьківщини 10.09.2022; визнання протиправним та скасування висновку Гарнізонної військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 , викладеного у довідці №1387 від 20.03.2024 в частині пов`язання травми - наслідки травми (2022) правого плечового суглобу, артроскопічної анкерної фіксації (28.03.2023) суглобової губи правої лопатки у вигляді зміцнілих рубців, стійкої комбінованої змішаної контрактури правого плечового суглобу, деформуючого артрозу правого акроміально-ключичного з`єднання ІІ стадії зі стійним больовим синдромом та помірним порушенням функції правої верхньої кінцівки з проходженням військової служби та зобов`язання Гарнізонну військово-лікарську комісії при військовій частині НОМЕР_2 внести зміни до висновку викладеному у довідці №1387 від 20.03.2024 в частині пов`язання травми - наслідки травми (2022) правого плечового суглобу, артроскопічної анкерної фіксації (28.03.2023) суглобової губи правої лопатки у вигляді зміцнілих рубців, стійкої комбінованої змішаної контрактури правого плечового суглобу, деформуючого артрозу правого акроміально-ключичного з`єднання ІІ стадії зі стійним больовим синдромом та помірним порушенням функції правої верхньої кінцівки змінивши зазначене - Травма, ТАК пов`язана з проходженням військової служби та зазначивши що травма, ТАК пов`язана із Захистом Батьківщини.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб`єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.

У контексті наведеного суддя наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Як слідує з позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії командування Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування з метою з`ясування обставин отримання травми та встановлення факту отримання травми ОСОБА_1 10.09.2022; зобов`язати провести службове розслідування.

В свою чергу, з листа військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2023 № 12797, адресованого позивачу, вбачається, що у військовій частині відсутня інформація щодо факту бойового травмування солдата ОСОБА_1 під час проходження військової служби у зв`язку з чим службове розслідування не проводилось.

Однак, позивачем не зазначено коли саме мали місце дії Військової частини НОМЕР_1 , щодо проведення службового розслудвання, якими порушено права, свободи чи інтереси позивача та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Зазначене не дає суду можливості правильно визначити характер спірних правовідносин, їх існування між сторонами.

Тому позивачу необхідно уточнити, що саме: дії чи бездіяльність відповідача-1 суд повинен визнати протиправними у даній справі, шляхом надання позовної заяви у новій редакції, враховуючи вимоги статті 5, частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Предметом даного позову є визнання протиправними дій командування Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування з метою з`ясування обставин отримання травми та встановлення факту отримання травми ОСОБА_1 10.09.2022 та визнання протиправним та скасування висновку Гарнізонної військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 , викладеного у довідці №1387 від 20.03.2024 в частині пов`язання травми - наслідки травми (2022) з проходженням військової служби.

З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише 20.12.2024, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду, із наведенням обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи те, що позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви з врахуванням вимог статті 5, частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Гарнізонної військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 про визнання дій протиправним, визнання протиправним та скасування висновку та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Р.С. Денисюк