Рішення

від 31.12.2024 по справі 400/3981/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2024 р. № 400/3981/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , прозобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:

- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити певні дії, а саме: поновити ОСОБА_1 виплату середньої заробітної плати з 19 липня 2022 року;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за період з 01 по 18 липня 2022 року у сумі 13 512, 66 грн. з урахуванням відповідних зборів та податків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходить військову службу за контрактом в лавах Збройних Сил України. Вищевказані обставини зумовили увільнення позивача з 01 квітня 2019 року з посади юрисконсульта зі збереженням посади і середньої заробітної плати. Разом із тим, з липня 2022 року відповідач протиправно припинив виплату позивачу середньої заробітної плати, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 05.09.2022 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/3981/22 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

19.03.2024 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19.07.2022 року, у частині 3 статті 119 Кодексу Законів про працю слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінено словами "зберігаються місце роботи і посада". Отже, відповідачем правомірно не проводиться нарахування та виплата позивачу середнього заробітку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Працівник ЗСУ ОСОБА_1 працює на посаді юрисконсульта у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивачем укладено контракт для проходження військової служби під час дії особливого періоду у військовій частині НОМЕР_2 та перебуває на службі до теперішнього часу.

У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.04.2019 року №62 працівника ЗСУ ОСОБА_1 , юрисконсульта, з 01 квітня 2019 року увільнено з посади юрисконсульта із збереженням середньої заробітної плати.

З липня 2022 року військова частина НОМЕР_1 середню заробітну плату, передбачену ст.119 КЗпП ОСОБА_1 не виплачувала.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо не виплати йому середньої заробітної плати з липня 2022 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Глава VII Закону № 2232-XII врегульовує особливості призову під час мобілізації. Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами 3,4 статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України, в редакції яка діяла в період до 19.07.2022 року, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" внесено зміни у частину третю статті 119: слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінити словами "зберігаються місце роботи і посада".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", прийнятий Верховною Радою України 01.07.2022 року, набрав чинності 19.07.2022 року, отже, саме з 19.07.2022 року ч. 3 ст. 119 КЗпП України діє в наступній редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відтак, за громадянами, призваними на військову службу, саме з 19.07.2022 року зберігаються їх місце роботи та посада.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що за громадянами України, призваними на строкову військову службу під час дії особливого періоду зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову саме по 18.07.2022 року включно.

Судом встановлено, що у липні 2022 року відповідачем було нараховано позивачу середню заробітну плату у розмірі 13512,66 грн, з яких 10877,69 грн - Аванс; 2432,28 грн - ПДФО; 202,69 грн - військовий збір.

Згідно відомості розподілу виплат від 12.07.2022 року №220712РВ000027026184 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) вилачено заробітну плату у розмірі 10877,69 грн.

У свою чергу, з 19.07.2022 року середня заробітна плата за позивачем не зберігається.

Тобто, відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити певні дії, а саме: поновити ОСОБА_1 виплату середньої заробітної плати з 19 липня 2022 року та стягнення з військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за період з 01 по 18 липня 2022 року у сумі 13 512, 66 грн. з урахуванням відповідних зборів та податків - відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко