Постанова
від 31.12.2024 по справі 320/448/23
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/448/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Парінов А.Б.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.11.2022 № 0206188-240110-2656 та № 02061898-240110-2656.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, на підстав даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 09 травня 2024 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 16.11.2022, а саме:

- № 0206188-240110-2656, яким позивачці визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за 2021 рік в розмірі 756900 грн щодо нежитлового приміщення площею 8410 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- № 0206188-240110-2656, яким позивачці визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за 2021 рік в розмірі 466641 грн щодо нежитлового приміщення площею 5184,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважаючи протиправними податкові повідомлення - рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та виданими на його основі підзаконними нормативно - правовими актами.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 статті 266 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.1 статті 266 Податкового кодексу є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За правилами пп. 266.3.2 п. 266.1 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

При цьому пп. 266.5.1 п. 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України 01 січня 2015 року, власники об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за виключенням випадків, визначених пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК України.

Згідно пп. 266.7.2 п. 266.6 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

За п.266.10.2 п.266.10 статті 266 Кодексу у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (266.10.3 п.266.10 статті 266 Кодексу).

Відтак, оскільки у власності позивача перебуває нежитлова нерухомість, то вона є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що нею і не заперечується. Разом з тим, позивач не погоджується з розрахунком такого податку, проведеним відповідачем, оскільки площа нерухомості, визначено податковим органом як об`єкт оподаткування, не відповідає дійсності.

Наразі, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач є власником нерухомого майна, що складається з нежилих приміщень виробничого корпусу № 1 (Літера «Б'») та (літера «Б"») по вул. Фрунзе, 160 у м. Києві (наразі вул. Кирилівська) загальною площею 8410 кв.м, а не 5184,9 кв.м, що також підтверджується висновками Шостого апеляційного адміністративного суду, зафіксованими у рішенні від 07.07.2020 у справі №826/12829/18.

Так, за приписам частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 16.11.2022 № 0206189-240110-2656 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки визначає позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за 2021 рік щодо нежитлового приміщення площею 5184,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого вона не являється.

Окрім цього, колегія суддів зауважує, що вказана площа приміщень (5184,90 кв.м.) входить у загальну площу 8410 кв.м нежилих приміщень виробничого корпусу № 1 (Літера «Б'») та (літера «Б"») по АДРЕСА_1 (наразі вул. Кирилівська) після реконструкції, власницею яких є позивач, тож нарахування відповідного податку на вказані площі різними рішеннями є протиправним та спричиняє подвійне оподаткування одного й того ж самого об`єкта нерухомого майна, що є недопустимим.

Разом з тим, відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 28.01.2014 №КВ143140280150, «Реконструкція приміщень адміністративно-виробничих будівель (літ. «Б'» та «Б"») без змін зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані по вул. Фрунзе 160 у Оболонському районі м. Києва, класифікація будівель та споруд об`єкта за ДК 018-2000 зазначено - 1220.5, категорія складеності об`єкта - ІІІ.

Таким чином, щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, з матеріалів справи встановлено та не заперечується позивачем, що вона є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо нежилих приміщень виробничого корпусу № 1 (Літера «Б'») та (літера «Б"») по вул. Фрунзе, 160 у м. Києві (наразі вул. Кирилівська) загальною площею 8410 кв.м.

Однак, як встановлено, спірним податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2022 № 0206188-240110-2656 позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за 2021 рік в розмірі 756900 грн щодо нежитлового приміщення площею 8410 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто дані щодо адреси місцезнаходження об`єкта нежитлової нерухомості позивача 16.11.2022 № 0206188-240110-2656 та від 16.11.2022 № 02061898-240110-2656.

зазначені невірно та не відповідають даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача від 16.11.2022 № 0206188-240110-2656 не відповідає критеріям правомірності та наведеним положенням Кодексу, оскільки містить недостовірні дані щодо оподатковуваного об`єкта нерухомого майна позивачки.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.11.2022 № 0206188-240110-2656 та від 16.11.2022 № 02061898-240110-2656 та наявність підстав для їх скасування.

Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(судове рішення виготовлено 31.12.2024)

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення31.12.2024
Оприлюднено03.01.2025
Номер документу124189927
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на майно, з них податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Судовий реєстр по справі —320/448/23

Ухвала від 05.02.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 31.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 23.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 29.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Рішення від 22.02.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 17.01.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні