Рішення

від 30.12.2024 по справі 904/4289/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4289/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання (помічник за дорученням) Карліковій К.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-ЗАХИСТ", 27614, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Олексіївка, вул. Ушакова, 61, код ЄДРПОУ 36098454

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", 50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів, 1а, код ЄДРПОУ 00191307

про стягнення коштів

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-ЗАХИСТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КАМБІНАТ" про стягнення коштів в розмірі 399 005,34грн., з яких: 384 995,02 вартість виконаних, прийнятих та неоплачених робіт, 14 010,32грн. пені та судовий збір в розмірі 5 985,08грн.

Ухвалою суду від 07.10.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 31.10.2024р. о 10:30год.

23.10.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідачем був сплачений основний борг, а також зазначає про помилковість нарахування пені на частину заявлених позовних вимог.

24.10.2024р. до суду поштою від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд прийняти заяву та подальший розгляд здійснювати з урахуванням нової ціни позову 293 580,43грн., з них: 279 570,11грн. - вартість виконаних, прийнятих та неоплачених робіт за договором підряду на виконання будівельних робіт від 27.03.2024р. № 325; та 14 010,32грн. - пеня.

24.10.2024р. до суду поштою від позивача надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

24.10.2024р. до суду поштою від позивача надійшла заява про розмір судових витрат.

25.10.2024р. до суду поштою від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд прийняти заяву та подальший розгляд здійснювати з урахуванням нової ціни позову 14 010,32грн. - пені.

25.10.2024р. до суду поштою від позивача надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

25.10.2024р. до суду поштою від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог 20 121,49грн. - пені, а також вирішити питання понесених судових витрат.

В судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не відомі.

Ухвалою суду від 31.10.2024р. відкладено підготовче засідання по справі на 28.11.2024р. о 10:00год.

06.11.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява щодо клопотання про збільшення позовних вимог, в яких заперечує проти збільшення та зазначає, що розмір пені нарахований Позивачем є завищеним.

25.11.2024р. до суду від представника позивача надійшли пояснення, в яких зазначає, що із урахуванням дати прийняття платіжних операцій, доводи відповідача щодо відсутності частини боргу є необґрунтованими.

26.11.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі.

В судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не відомі.

Ухвалою суду від 28.11.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2024 о 12:00год.

04.12.24р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, а саме: 25 000,00грн. витрат на правничу допомогу.

05.12.24р. до суду через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 5 000,00грн.

10.12.24р. до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЖ-ЗАХИСТ" надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Судове засідання 12.12.2024р. не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному з 09.12.2024р. по 20.12.2024р.

Ухвалою суду від 23.12.2024р. призначено засідання по справі на 26.12.2024р. о 15:00год.В судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі.

Ухвалою суду від 26.12.2024р. відкладено розгляд справи на 30.12.2024р. о 12:00год.

26.12.2024р. через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

В судове засідання представники сторін не з`явилися. Представник відповідача не з`явився про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист", як підрядником, та відповідачем - Акціонерним товариством "Криворізькій залізорудний комбінат", як замовником, було укладено договір від 27.03.2024 №325 на виконання будівельних робіт (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору підрядник зобов`язується в порядку і на умовах, зазначених у даному договорі, своїми силами та на свій ризик виконати за завданням замовника роботи з проектування (з виконанням експертизи проекту експертною організацією в частині відповідності застосування систем протипожежного захисту згідно з діючими нормативними документами), монтажу і пусконалагодження систем автоматичного пожежогасіння згідно з ДБН В.2.5-56:2014 об?єкту АТ "Кривбасзалізрудком"ПС 150/6кВ «Тернівська-2»: в будівлях:

-підстанція з щитовим блоком (з будівлею ЗРУ-1) інв №31033;

-підстанція «Тернівська-2» (ЗРУ-2) інв№310105.

Згідно з завданням на проектування відповідно до проектно-кошторисної документації (Додатки №1,2,3,4,5), що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується створити підрядникові необхідні для виконання даних робіт умови, прийняти виконані роботи й оплатити відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що договірна ціна робіт, доручених до виконання підрядникові, відповідно до проектно-кошторисної документації становить 380 000грн., з них вартість експертизи 10 000,00грн( з ПДВ), у тому числі:

- підстанція з щитовим блоком (з будівлею ЗРУ-1) інв №31033, у тому числі:

- проектні роботи (Додаток №1);

- монтажні роботи (Додаток №2);

- пуско-налагоджувальні роботи (Додаток №3);

- підстанція «Тернівська-2» (ЗРУ-2) інв№310105 , у тому числі:

- проектні роботи (Додаток №4);

- монтажні роботи (Додаток №5).

Відповідно до пункту 2.2 Договору договірна ціна робіт є твердою.

Згідно з пунктом 2.3 Договору оплата замовником вартості виконаних підрядником робіт здійснюється поетапно, за фактом виконаних робіт, на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт, з відстрочкою платежу 60 календарних днів.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації (Додатки №1,2,3,4,5). Термін виконання робіт 60 календарних днів згідно з графіком, затвердженим замовником (Додаток №6), із правом дострокового виконання. Початок робіт фіксується сторонами актом.

Відповідно до пункту 6.1 Договору прийом замовником виконаних підрядником робіт оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт (форми КБ-2в).

За змістом пункту 6.2 Договору підрядник до 2-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому були виконані етапи робіт, надає замовникові акт прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з пунктом 6.4 Договору при наявності претензій з боку замовника до якості виконаних робіт сторони складають акт, в якому вказується характер неякісно виконаних робіт і строк усунення підрядником недоліків у виконаних роботах. Роботи з усунення недоліків у виконаних роботах здійснюються підрядником за свій рахунок.

Підпунктом 7.1.1 Договору визначено, що підрядник зобов`язується власними силами і за власні кошти виконати роботу відповідно до проектно-кошторисної документації у строки, передбачені даним договором.

Відповідно до підпункту 7.3.3 Договору замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану роботу у розмірі і в строки, встановлені даним договором.

Даний договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання робіт. (пункт 11.1 Договору).

Відповідно до пункту 11.2 Договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії даного договору.

Також сторонами було підписано графік виконання проектних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт систем протипожежного захисту, перелік видів порушень і матеріальної відповідальності підрядника, аналізи відповідності фактичної наявності трудових ресурсів, кошториси, договірна ціна, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 1 червня 2024р., копії яких містяться в матеріалах справи.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято будівельні роботи на загальну суму 384 995,02грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- акт №1 здачі-приймання виконаних будівельних робіт від 22 квітня 2024р. на суму 79 636,66., з урахуванням ПДВ (а.с. 45);

- акт №2 здачі-приймання виконаних будівельних робіт від 22 квітня 2024р. на суму 25 788,25грн., з урахуванням ПДВ (а.с. 46);

- акт №3 приймання виконаних будівельних робіт на суму 165 358,39грн., з урахуванням ПДВ ( а.с. 48-51);

- акт №4 приймання виконаних будівельних робіт на суму 70 185,77грн., з урахуванням ПДВ (а.с. 57-59);

- акт №5 приймання виконаних будівельних робіт на суму 44 025,95грн., з урахуванням ПДВ (а.с. 66-67).

В подальшому позивачем на адресу відповідача скеровано претензію від 05.03.2024р. №104, якою позивач вимагає в термін до 09.09.2024 перерахування заборгованості за Договором в розмірі 384 995,02грн.(а.с. 72-76).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як вбачається, між сторонами було укладено договір підряду від 27.03.2024р. №325 на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом положень частин першої - третьої статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 5статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вбачається з умов Договору (пункт 2.3), з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, а також твердження позивача щодо того, що акти №8 - №№21 були підписані 02.08.2024, строк оплати за виконані підрядником та прийняті замовником роботи є таким, що настав, а саме:

- за актом від 22.04.2024 №1 здачі-прийняття виконаних будівельних робіт - 22.06.2024 (22.04.2024 + 60 календарних днів);

- за актом від 22.04.2024 №2 здачі-прийняття виконаних будівельних робіт - 22.06.2024 (22.04.2024 + 60 календарних днів);

- за актом від 01.06.2024 №3 приймання виконаних будівельних робіт - 01.08.2024 (01.06.2024 + 60 календарних днів);

- за актом від 01.06.2024 №4 приймання виконаних будівельних робіт - 01.08.2024 (01.06.2024 + 60 календарних днів);

- за актом від 01.06.2024 №5 приймання виконаних будівельних робіт - 01.08.2024 (01.06.2024 + 60 календарних днів).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив заборгованість за договором підряду №325 від 27.03.2024 платіжними інструкціями №23650 від 13.09.2024р. на суму 25 788,25грн., №23651 від 13.09.2024р. на суму 79 636,66грн., №28662 від 21.10.2024 на суму 165 358,39грн., №28663 від 21.10.2024р. на суму 44 025,95грн., №28665 від 21.10.2024р. на суму 70 185,77грн.

Як свідчать вищезазначені платіжні інструкції дата та час прийняття до виконання - 04.10.2024р. та 21.10.2024р.

Відповідач проти наведених обставин не заперечував.

У зв`язку з чим, основна заборгованість за Договором підряду №325 на момент винесення рішення, була сплачена відповідачем.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 8.4 Договору у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з 10-го банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать матеріали справи, платіжні інструкції №23651 та №23650 були виконані тільки 04.11.2024р., а платіжні інструкції №№28662, 28665,28663 - 21.11.2024р.

Відповідно до ст. 1088 ЦК України, під час здійснення безготівкових розрахунків допускається застосування платіжних інструкцій, передбачених законодавством України, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Відповідно до п.п. 3, 29, 54 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»:

- безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

- кредитовий переказ - платіжна операція з рахунку платника на підставі платіжної інструкції, наданої платником або надавачем послуг з ініціювання платіжних операцій, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої надавачу платіжних послуг платника;

- платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України від 30.06.2021р. "Про платіжні послуги" платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.

Як вбачається, позивачем нарахована пеня за такі періоди:

- 05.07.2024р. по 14.08.2024р. в розмірі 3 070,57грн.;

- 15.08.2024р. по 03.10.2024р. в розмірі 13 679,69грн.;

- 04.10.2024р. по 20.10.2024р. в розмірі 20.10.2024р.

Всього розмір нарахованої пені становить 20 121,49грн.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком, вважає його арифметично правильним. Враховуючи викладене, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви, позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 5 985,08грн (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №927 від 24.09.2024р.).

В подальшому, позивач зменшував позовні вимог, у зв`язку зі сплатою відповідачем основного боргу, а також збільшував - у зв`язку з перерахуванням пені. Крім того, при поданні заяви про збільшення позовних вимог було сплачено судовий збір в розмірі 91,70грн. (платіжна інструкція №29 від 23.11.2024р.).

Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так як на момент винесення рішення, розмір позовних вимог становить 20 121,49грн, судовий збір, що підлягав би сплаті позивачем становить 3 028,00грн.

Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00грн. - витрат на сплату судового збору.

Крім того, підлягає поверненню надмірно сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3 048,78грн. (5 985,08грн.+91,70= 6 076,78-3 028,00грн=3 048,78грн.)

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачений судовий збір повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Так як після останньої сплати судового збору даного клопотання від позивача не надходило, суд не вирішує питання стосовно повернення з державного бюджету судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається, позивач у позовній заяві зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає, зокрема, 25 000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, позивач у клопотанні від 04.12.2024р. просить стягнути з відповідача 25 000,00грн. витрат на послуги адвоката згідно з договором №20-24 від 20.09.2024 про надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, позивачем надано:

- копію договору від 20.09.2024 №120-24 про надання правничої допомоги;

- копію рахунку №20 від 20.09.2024 на оплату;

- платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 24.09.2024 №928 на суму 25 000,00грн.;

- акт від 02.12.2024 про надану правничу допомогу;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність;

- виписка з ЄДРПОУ.

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист", як клієнтом, та адвокатським бюро "Паритет" Сергія Салюка", як виконавцем, було укладено договір від 20.09.2024 №20-24 про надання правничої допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що виконавець зобов`язується здійснити представництво прав та законних інтересів клієнта в господарському судочинстві (вирішення Господарським судом Дніпропетровської області справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист" до Акціонерного товариства "Криворізькій залізорудний комбінат" про стягнення грошових коштів за договором від 27.03.2024 №325 підряду на виконання будівельних робіт, а також в інших державних органах.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата за цим договором здійснюється за фіксованим розміром на умовах повної передплати.

Згідно з пунктом 3.3 Договору вартість правничої допомоги, виходячи з засад розумності та з огляду на складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта складає 25 000,00грн. Оплата не є остаточною та може бути змінена за згодою сторін у зв`язку зі зміною обсягу робіт та кількості часу. інші витрати та порядок їх оплати, в тому числі, за вивчення справи, за тривалість, за результат, погодинна оплата роботи адвоката, витрати по відрядженню, витрати по оплаті роботи спеціаліста тощо, за потреби, регулюються окремою додатковою угодою.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2025 (пункт 8.1 Договору).

Також сторонами підписано акт від 02.12.2024 про надану правничу допомогу, відповідно до якого адвокатом, який веде справу:

- підготовлено від імені клієнта та подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяви по суті (позовна заява) та з процесуальних питань (заяви про зменшення розміру позовних вимог, клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору, заява про збільшення розміру позовних вимог, письмові пояснення, клопотання про розподіл судових витрат);

- взято участь у судових засіданнях (пункт 1 Акту).

Вартість правничої допомоги становить 25 000,00грн. (пункт 2 Акту).

Претензій щодо якості та обсягу правничої допомоги немає (пункт 3 Акту).

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих Адвокатським бюро послуг, перелік який наведений в Акті про надану правничу допомогу та встановлено, що включення до переліку таких послуг, як подання до господарського суду позовної заяви та заяв з процесуальних питань не містить правового підґрунтя та не є послугами з надання професійної правничої допомогу.

Щодо включення до переліку такої послуги як складання клопотання про розподіл судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства, суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права, лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на викладене, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Отже, вказана заява є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Враховуючи вказане, у відповідності до наведених вище норм, дослідивши клопотання позивача щодо стягнення 25 000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 грн. 00 коп. та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Таким чином, з урахуванням того, що справа не є складною - предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за договором підряду, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним, відсутність заперечень відповідача щодо предмету спорі, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат відповідача на професійну правничу допомогу є сума 10 000,00грн., яка підлягає стягненню з Акціонерного товариства "Криворізькій залізорудний комбінат".

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 20 121,49грн.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізькій залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровської обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів, буд. 1А, код ЄДРПОУ 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пож-Захист" (27614, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Олексіївка, вул. Ушакова, 61, код ЄДРПОУ 36098454) 20 121,49грн.- пені, 3 028,00грн. - витрат на сплату судового збору та 10 000,00грн.- витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати покласти на відповідача.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.01.2025

Суддя С.П. Панна